Connect with us

В Україні

АМУ звернулася до Бюджетного комітету з проханням не враховувати окремі поправки до законопроєкту №3614

15 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи» №3614 від 09.06.2020. Наразі законопроєкт готується до другого читання і народними депутатами подані пропозиції і поправки до проєкту.

7 вересня 2020 р. Асоціація міст України взяла участь у робочій нараді Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо розгляду пропозицій і поправок до законопроєкту № 3614 і звернула увагу на неприпустимість врахування до законопроєкту окремих поправок. Позицію Асоціації міст України щодо зазначених поправок підтримали і інші учасники робочої наради.

Зокрема, Асоціація міст України не погоджується із такими поправками:

поправка №83, яка пропонує: 

частину другу статті 83 викласти у такій редакції “Видатки, визначені пунктом 2 частини першої статті 82 цього Кодексу, здійснюються за рахунок трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, загальнодержавних податків і зборів та/або їх частки, які закріплені за місцевими бюджетами. Такі видатки також можуть здійснюватися за рахунок інших джерел доходів місцевих бюджетів”.

Поправка пропонує делеговані повноваження (функції держави, що можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності), визначені пунктом 2 частини першої статті 82 Бюджетного кодексу України фінансувати за рахунок інших джерел доходів місцевих бюджетів, тобто і за кошти власних доходів місцевого самоврядування.

Асоціація міст України не підтримує зазначену поправку, тому що така пропозиція суперечить статті 143 Конституції України відповідно до якої делеговані повноваження надані державою органам місцевого самоврядування фінансуються виключно за кошти державного бюджету або за рахунок надходжень загальнодержавних податків. По суті поправкою передбачається покладення на органи місцевого самоврядування обов’язку фінансувати делеговані державою повноваження за власні доходи місцевих бюджетів, що суперечить і нормам статті 9 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка визначає, що органи місцевого самоврядування мають право в рамках національної економічної політики на власні адекватні фінансові ресурси, якими вони можуть вільно розпоряджатися в межах своїх повноважень.

Щодо розподілу повноважень на власні та делеговані, то питання має визначатися профільним законом, а саме новою редакцією Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», проєкт якого розробляється Міністерством розвитку громад та територій України.

поправка №90, яка пропонує:

частину 5 статті 93 викласти в такій редакції: «5. Якщо на території територіальної громади недостатньо бюджетних установ, інших суб’єктів господарювання комунальної власності, які забезпечують надання публічних послуг, визначених пунктом 2 частини першої статті 86 цього Кодексу, в обсязі, визначеному фінансовими нормативами бюджетної забезпеченості, обрахований обсяг видатків на здійснення цих послуг враховується при визначенні міжбюджетного трансферту бюджету, з якого утримуються бюджетні установи, що надають публічні послуги. Для видатків, передбачених п.п. д) п.2), п.п. в), ґ), п.3), п.6) ч. 1 статті 89 цього Кодексу, якщо іншого не встановлено договорами про міжбюджетні трансферти, їх обсяги розраховуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.».

Асоціація міст України  не підтримує таку поправку і звертає увагу що:

по-перше, зміни, запропоновані поправкою, не відповідають засадам бюджетної самостійності органів місцевого самоврядування, що визначені у статті 9 Європейської хартії місцевого самоврядування і передбачають, що органи місцевого самоврядування мають право в рамках національної економічної політики на власні адекватні фінансові ресурси, якими вони можуть вільно розпоряджатися в межах своїх повноважень. Обсяг фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування має відповідати повноваженням, передбаченим конституцією або законом. Конституцією України гарантується фінансова самостійність місцевого самоврядування, а Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності. Натомість поправкою передбачається втручання Кабінету Міністрів України у діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування і запровадження непрозорого «ручного» підходу управління бюджетними ресурсами на постійній основі.

по-друге, запропонована поправка не містить чітких критеріїв «достатності/недостатності» на території територіальної громади бюджетних установ та інших суб’єктів господарювання комунальної власності, які відповідальні за надання публічних послуг, передбачених п.п. д) п.2), п.п. в), ґ), п.3), п.6) ч. 1 статті 89 Бюджетного кодексу України. Відсутність критеріїв спричинить подальше прийняття дискреційних рішень.

поправка №91, яка пропонує:

доповнити частину п’яту статті 93 абзацом другим такого змісту: “Для видатків, передбачених п.п. д) п.2), п.п. в), г) п.3), п.6) ч. 1 статті 89 цього Кодексу, якщо іншого не встановлено договорами про міжбюджетні трансферти, їх обсяги розраховуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.”

Асоціація міст України не підтримує таку поправку, тому що, положення, запропоновані поправкою, порушують норми статті 9 Європейської хартії місцевого самоврядування, що гарантує фінансову самостійність місцевого самоврядування. Конституцією України гарантується фінансова самостійність місцевого самоврядування, а Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності. Натомість поправкою передбачається втручання Кабінету Міністрів України у діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування і запровадження непрозорого «ручного» підходу управління бюджетними ресурсами на постійній основі.

поправка №92, яка пропонує:

включити бюджет міста Києва до системи горизонтального вирівнювання податкоспроможності обласних бюджетів.

Асоціація міст України не підтримує таку поправку, тому що передбачається збільшення дохідної складової обласних бюджетів за рахунок вилучень з бюджету міста Києва, шляхом включення бюджету Києва до системи горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій. При цьому звертаємо увагу, що пропонується таке вирівнювання між бюджетами здійснювати по неспіврозмірним доходам, адже до бюджету міста Києва за чинними нормами Бюджетного кодексу України (і законопроєктом № 3614 такі норми не змінюються) зараховується 40 відсотків податку на доходи фізичних осіб, в той час як в області 15, а у міст 60.

поправка №96, яка пропонує:

включити бюджет міста Києва до системи горизонтального вирівнювання податкоспроможності бюджетів місцевого самоврядування.

Асоціація міст України не підтримує таку поправку, тому що передбачається збільшення дохідної складової обласних бюджетів за рахунок вилучень з бюджету міста Києва шляхом включення бюджету Києва до системи горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій. При цьому звертаємо увагу, що пропонується таке вирівнювання між бюджетами здійснювати по неспіврозмірним доходам, адже до бюджету міста Києва за чинними нормами Бюджетного кодексу України (і законопроєктом № 3614 такі норми не змінюються) зараховується 40 відсотків податку на доходи фізичних осіб, в той час як у міст 60.

Також звертаємо увагу на те, що включення бюджету міста Києва до систем горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій як між обласними бюджетами, так і між бюджетами місцевого самоврядування і у разі одночасного включення до двох систем вирівнювання, покладе на державний бюджет додаткове фінансове навантаження і спричинить необхідність пошуку додаткових бюджетних ресурсів на функціонування системи вирівнювання в обсязі не менше 8 млрд грн, що призведе до розбалансування зведеного бюджету в умовах обмеженості фінансових ресурсів. 

Асоціація міст України, захищаючи інтереси місцевого самоврядування, звернулася до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету з проханням не враховувати до законопроєкту «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи» № 3614 від 09.06.2020 поправки №№ 83, 90, 91, 92 та 96.

Джерело: auc.org.ua

В Україні

Проти Порошенка відкрили ще 15 проваджень

Цього разу кримінальні провадження проти екс-президента відкрила СБУ.

Про це повідомили під час брифінгу адвокати Порошенка Ігор Головань та Ілля Новіков.

«Четвертого вересня з’явилося 15 нових проваджень, спрямованих фактично проти п’ятого Президента України Петра Порошенка», — заявив І. Головань.

За його словами, у провадженнях йдеться про статті 110 (посягання на територіальну цілісність) та 109 ККУ (повалення конституційного ладу, захоплення державної влади), державна зрада, привласнення власності, фінансування тероризму, втручання в роботу електронно-обчислювальних машин комп’ютерних мереж. Він також додав, що справи дублюють попередні. Зокрема, відновили за рішенням Печерського суду Києва провадження щодо «Кузні на Рибальському».

При тому, що на початку липня керівник слідчої групи передав адвокатам п’ятого Президента, а нині народного депутата Петра Порошенка, постанову про закриття кримінального провадження щодо можливих порушень при купівлі-продажу цього заводу, в якому той фігурував. А в серпні Печерський районний суд міста Києва зобов’язав Держбюро розслідувань за наполяганням однієї відомої особи відновити розслідування справи проти Петра Порошенка щодо продажу тієї ж «Кузні на Рибальському». У листопаді 2019 року Київський апеляційний суд зняв арешт із заводу, який, до речі, придбав Сергій Тігіпко, оскільки він (арешт) за клопотанням ДБР, на думку суддів, був необґрунтованим.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Схвалено Стратегію боротьби з організованою злочинністю

Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію боротьби з організованою злочинністю, запропоновану Міністерством внутрішніх справ.

Реалізація Стратегії передбачає три етапи.

Спершу проведуть оцінку наявних загроз за методологією SOCTA, яка ефективно використовується в країнах Євросоюзу.

Далі на основі зібраних даних будуть розроблені комплексні плани заходів  протидії організованим злочинним групам і конкретним тяжким злочинам, які здебільшого вчиняються з використанням зброї та насилля. Ці плани розроблятиме Національний координатор – створена при Кабміні міжвідомча комісія, яка буде проводити моніторинг і оцінюватиме стан реалізації цієї Стратегії.

Третій етап передбачає власне виконання комплексних планів заходів державними органами, які борються з організованою злочинністю.

Читати далі

В Україні

Коли не обов’язково оформляти страховку в банку?

Національний банк у відповідь на численні запити клієнтів банків коли потрібно придбавати страховку, оформляючи різні банківські послуги,  пояснив, що у певних випадках страхування дійсно є обов’язковим. Приміром, коли особа бере кредит на житло, потрібно буде застрахувати квартиру чи будинок, які є предметом іпотеки. Це вимога ст. 7 Закону України «Про страхування» та ст. 8 Закону України «Про іпотеку». Водночас обов’язок банку – дати клієнту можливість обрати страховика з переліку компаній, з якими співпрацює фінансова установа. Якщо банк стверджує, що є можливість оформити страховку лише в одній конкретній компанії, – це порушення вимог ст. 20 Закону України «Про споживче кредитування».

У разі оформлення автокредиту є кілька нюансів. По-перше, кожен водій зобов’язаний мати поліс страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (простіше кажучи, «автоцивілку»). Законодавство не вимагає від банку оформлювати  такий поліс під час видачі кредиту, але банки зазвичай включають його оформлення до пакета послуг. Проте фінустанова має дати клієнту можливість обрати страховика з переліку акредитованих компаній (вимога ст. 20 Закону України «Про споживче кредитування»).

По-друге, банк може запропонувати клієнту застрахувати предмет застави – тобто авто. Така страховка (КАСКО) не є обов’язковою, але може бути корисною як для клієнта, так і для банку, адже зменшить ризики у випадку пошкодження авто, яке перебуває в заставі.

Страхування не є обов’язковим, якщо ви берете споживчий кредит (не автокредит чи іпотеку), відкриваєте рахунок, робите переказ коштів чи обмінюєте валюту.

Часом банки уводять клієнтів в оману. Наприклад, працівник фінансової установи запевняє, що під час отримання споживчого кредиту потрібно обов’язково оформити страхування життя, а під час оформлення грошового переказу – купити страховку від нещасного випадку. Самі банки у відповідь на запити Національного банку стверджують: фінансова установа має право пропонувати клієнтам супутні продукти, але страхування в таких випадках не є обов’язковим. Тому клієнти мають право відмовитися від страховки. Банкам заборонено вимагати від клієнта придбання товарів чи послуг, як обов’язкової умови надання банківських послуг. Це норма ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Якщо працівники банку порушують ваші права, потрібно скаржитися. Спершу до самого банку, а потім – до НБУ.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram