Антикорупційне законодавство: чи можлива нова якість застосування? | LexInform - Правові новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В Україні

Антикорупційне законодавство: чи можлива нова якість застосування?

Опубліковано

on

За підсумками 2017 року Україна посіла 130 місце зі 180 країн у рейтингу-дослідженні Transparency International «Індекс сприйняття корупції». Це на один пункт краще ніж було позаторік. Прогрес в ефективності виконання антикорупційного законодавства, скажімо відверто, бажає кращого.

Директор НАБУ Артем Ситник вважає, що темпи ефективності боротьби з корупцією в Україні можуть зрости лише за умови створення спеціалізованого Антикорупційного суду, який має забезпечити прийняття певних вироків та справедливе покарання для топ-корупціонерів. За два останніх роки в судових інстанціях опинилося понад 100 справ від НАБУ та САП. Однак, на жаль, ці справи судами майже не розглядаються. Не має відповідного досвіду розгляду кримінальних подій, що у всьому світі йменуються як «білокомірцеві злочини». Отже, будучи найкорумпованішою державою в Європі після Росії, тим не менше наша держава має перспективу отримати вагому підтримку від міжнародних інституцій. Зокрема, експерти МВФ готові наразі надати допомогу Україні в організації діяльності Антикорупційного суду.

Про стан виконання антикорупційного законодавства, створення Антикорупційного суду, моніторингової місії щодо ефективності антикорупційного законодавства, роль державних інституцій та інститутів громадянського суспільства тощо йшлося під час круглого столу на тему «Антикорупційне законодавство України: проблеми забезпечення ефективності», який відбувся в Інституті законодавства Верховної Ради України. На цьому авторитетному зібранні прозвучали цікава статистика, досвід, віднайдені відповіді на деякі проблемні питання.

Питання сприйняття корупції – один із вагомих показників ментального ставлення до цієї проблеми населення країни. Так, серед сусідів України найкраща ситуація зі сприйняттям корупції в Польщі — країна із 60-ма балами зайняла 36 місце в світі. У нас же, на жаль, населення не готове сприймати корупцію як тяжкий злочин. За даними експертів, показники «м’якого» сприйняття корупції, що дорівнює показнику нижче 50 балів, мають понад дві третини зі 180 країн, які потрапили до рейтингу. А це означає, що понад шість мільярдів людей у світі живуть в умовах суцільної корупції. І наша країна в цьому списку.

Ішлося під час круглого столу також і про роль ЗМІ в підвищенні ефективності антикорупційного законодавства. В юридичній журналістиці, на відміну від інших юридичних сфер, працюють більш активні за ментальністю люди. Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, Володимир Арьєв, Ігор Яценко, Юлія Мостова, Олександра Примаченко та деякі інші журналісти, що починали із судово-правової тематики, стали на сьогодні відомими авторитетними аналітиками й не лише в журналістському середовищі.

Загалом метою діяльності професійних юридичних ЗМІ у сенсі висвітлення питань ефективності антикорупційного законодавства є викривання ознак корупції, публікація матеріалів із метою збільшити ймовірність того, що корупціонери понесуть відповідальність. Але суспільно-політичні ЗМІ в основному висвітлюють події під певним кутом зору, грішать суцільною фактологією, еклектично змішуючи події в історії з діяльністю відомих по всій Україні корупціонерів. У той же час у професійних ЗМІ події, пов’язані, наприклад, з діяльністю Одеської міськради та мером міста Г. Трухановим, подаються не лише з точки зору точності викладу факту, але й висвітлення інституціональних проблем стратегії боротьби з корупцією, взаємодії правоохоронних інституцій, узгодженості нормативних актів, аналізу причин, з яких політична воля держави в ефективній боротьбі з корупцією не знайшла свого підтвердження. Так, за версією САП суть події полягає в тому, що завдано збитків місцевому бюджету Одеси. Міськрада придбала будівлю, яка раніше входила до цілісного майнового комплексу заводу «Краян», за 185 мільйонів гривень у приватної структури, яка на початку 2016 року сама придбала цей комплекс на аукціоні, організованому ліквідатором держпідприємства, за 11,5 мільйона гривень. Різниця — суттєва. Але ж підозра, оголошена Г. Труханову, практично не має судової перспективи, адже Одеському міському голові інкримінується, що сесія Одеської міської ради прийняла неправильне рішення про придбання будівлі заводу «Краян» за ціною, що перевищує ринкову. САП не зібрало доказів, які б свідчити про вплив голови на депутатів з метою примусити їх проголосувати за придбання будівлі. Не зібрано доказів, які б свідчили і про причетність міського голови до неправомірних дій оцінщика або про особистий інтерес в придбанні цієї будівлі. Тому Шевченківський суд м. Києва, розглядаючи подання САП, прийняв рішення виходячи з того, що не побачив ознак злочину в діях мера, хоча гроші, сплачені за придбання будівлі за завищеною ціною, до бюджету не повернулися.

Цей факт свідчить не лише про нездатність правоохоронців надати докази чиєїсь вини. Ці події вказують на хибність антикорупційної стратегії, котру намагаються реалізовувати спецоргани (НАБУ, НАЗК, САП тощо), а майбутній Антикорупційний суд може стати додатковим джерелом подразнення суспільства. Внаслідок «реформ», які проходили, в тому числі, під впливом певних інтересів, в країні немає державного органу, який би захищав публічний інтерес та повноваження здійснювати нагляд за додержанням законності суб’єктами публічного права. На сьогодні жоден державний орган не має повноважень звернутися до суду з вимогою скасувати навіть очевидно неправильне колегіальне рішення органу державної влади. Задля підвищення ефективності законодавства потрібні наступні складові: по-перше, політична воля та відповідальність вищого керівництва держави; по-друге, негативне ставлення до корупції в значної частини громадян; по-трете, чіткі повноваження державних інституцій щодо захисту публічних інтересів. Отже, зосередитися потрібно на головних питаннях боротьби з корупцією. Все решта має похідний характер.

Лесь Курінний,

оглядач, спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Прем’єр анонсував скорочення кількості районів

Опубліковано

on

От

Продовження реформи децентралізації в Україні передбачає укрупнення районів, щоб до 2020 року їх число скоротилося до 100.

Про це під час форуму місцевого самоврядування заявив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. «Нам необхідно сформувати нові спроможні райони, бо ми розуміємо проблематику, коли створюються громади, а райони є різними за кількістю, за можливостями. Однозначно нам необхідно буде проводити укрупнення районів. І це є нормальним і незворотнім шляхом», — сказав він.

За словами прем’єра, зменшення кількості районів викликане необхідністю створити фінансово сильні адміністративні одиниці. «Повірте, це не питання кількості, це питання якості та спроможності. Краще мати 100 районів, які будуть з якісними повноваженнями, з якісними фінансовими можливостями, які адекватно сприйматимуть запити громадян і виконуватимуть ці завдання», — зазначив В. Гройсман.

Прем’єр також додав, що нова територіальна основа, яка має сформуватися в Україні до 2020 року, передбачає не лише укрупнення районів, а й створення загалом 1 600–1 800 спроможних об’єднаних територіальних громад.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Судова реформа — плюсів мало

Опубліковано

on

От

Про це свідчать результати опитування професійного юридичного середовища, проведеного Центром «Соціальний моніторинг» і Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка.

Тема дослідження — «Результати впровадження судової реформи в Україні станом на кінець 2018-го». Цілком позитивно судову реформу оцінюють менше 1% респондентів.

На питання, чи варто вважати судову реформу успішно реалізованою, 72,6% опитаних експертів дали негативну відповідь. «Переважна більшість експертів говорить, що реформа неуспішна», — сказав на прес-конференції керівник центру «Соціальний моніторинг» Дмитро Дмитрук.

При тому саму ідею проведення судової реформи експерти вважають необхідною. Втім напередодні її впровадження (2016 р.) 68% опитаних експертів взагалі нічого не знали про жоден альтернативний законопроект й аналізували лише президентський документ. У той же час професійне середовище було вельми добре поінформоване про конкретні пункти майбутньої судової реформи.

Так, поінформованими про всю реформу або деякі її положення визнали себе 71,4% респондентів. Згідно з цим дослідженням 84,8% експертів відзначають, що потрібно змінити існуючі методи і підходи до проведення судової реформи. А 54,5% опитаних вважають, що якість реалізації судової реформи зміниться в разі зміни організатора її впровадження.

З моменту введення судової реформи рівень довіри до судової влади не змінився або зменшився. Так, вважає 79,8% експертного юридичного товариства. Серед головних негативних наслідків цієї реформи професійні юристи зазначили наступне: низький рівень кваліфікації працівників правоохоронної системи — 82,75% респондентів; суттєве зростання судових зборів — 71,75%; збереження корупції в судовій системі — 69%; відсутність реальних змін, у той же час зміни носять чисто декларативний характер — 65%; 84,8% опитаних професійних юристів вважають, що існуючі методи і підходи до проведення судової реформи треба міняти.

Опитування проводилося Центром «Соціальний моніторинг» і Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка з 28 листопада по 6 грудня методом телефонного інтерв’ю. У дослідженні взяли участь 400 респондентів, серед яких адвокати, правоохоронці, судді, науковці, правозахисники та інші представники професійного юридичного співтовариства, які безпосередньо стикаються з роботою українських судів.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Куди поділася земля зниклих домогосподарств?

Опубліковано

on

От

Вадим ІВЧЕНКО,
народний депутат України

У минулому році виділений мільярд для державної підтримки фермерів вражав та радував, хоча багато хто сприймав його як спосіб відволікти увагу фермерів від безпрецедентної підтримки наближених до групи президента олігархів. У кінці року стало зрозуміло, що навіть 20% цієї суми сільгосптоваровиробники не отримають. Що ж до бюджету-2019 — то тут уже не криючись аграріям скорочують підтримку на 1 мільярд, в тому числі півмільярда недоотримають сільгоспвиробники, при цьому виділяючи кошти великим аграрним гравцям як компенсацію на будівництво вагонів-зерновозів…

Програма підтримки фермерства, сільгосптоваровиробників мізерна, але навіть і ті гроші, які виділяються, не доходять до людей. А що за цим слідує? З катастрофічною швидкістю зникають фермерські та домогосподарства, які здатні виробляти товарну продукцію.

А куди йде земля, яку вони обробляли? Поставивши собі це питання, звернувся до Державної служби статистики. За її даними — на 2016 рік в Україні зареєстровано 4,5 мільйона домогосподарств, з яких 25% — 1,1 мільйона — товарні. За період з 2010 по 2016 роки кількість домогосподарств в Україні зменшилася на 476 тисяч, з них товарних — 185 тисяч. Зважаючи на те, що середня статистична площа землі в домогосподарства становить 2,2 га (у товарних 3,3), не складно порахувати, що за 6 років, за даними офіційної статистики, селянські господарства втратили понад 1 млн гектарів землі в обробітку.

Ще одні промовисті дані: в Україні продовжує активно зростати кількість агрохолдингів та їх земельний банк. Якщо у 2012 році налічувалося 80 сільськогосподарських підприємства що обробляють більше 10 тисяч гектарів, то у 2017-му їхня кількість дорівнювала 93. При цьому частка сільгоспземель у користуванні агрохолдингів становила минулого року 29% від усіх сільгосппідприємств, тоді як у 2012 році цей показник був 25%. Зріс і загальний земельний банк в обробітку агрохолдингами за 5 років — із 5,6 до 5,95 мільйона гектарів у 2017 році, збільшення сільгоспугідь у користуванні цією категорією сільгосппідприємств склало 6,3 відсотка.

Тобто майже всі землі від зниклих домогосподарств нині знаходяться в обробітку в агрохолдингів. Ті антиселянські та антифермерські кроки, які здійснює влада сьогодні, дають право стверджувати, що за період з 2016 по 2018 роки тенденція зникнення домогосподарств значно пришвидшилася, а отже, можна прогнозувати, що за 20 років ми можемо повністю втратити потенціал сільських товарних ферм. І як не болісно це казати, навіть за умов повного сприяння сільгосптоваровиробникам, нам навіть за 10 років не наздогнати хоча б ту ж Польщу, оскільки на сьогодні в неї 2,5 мільйона сімейних ферм із середньою площею в обробітку кожної до 20 гектарів. А в нас уже немає навіть такого потенціалу… І чи не тому так активно сьогодні лобіюються питання зняття мораторію на продаж землі?

Від редакції: Додамо, що на сьогодні у Верховній Раді зареєстровано вісім законопроектів про продовження земельного мораторію. Цю хвилю розпочав депутат від Блоку Петра Порошенка Олег Барна, який 30 листопада запропонував продовжити тимчасову заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення до 2024 року (законопроект № 9355). Далі, 4 грудня, інші народні депутати зареєстрували ще сім альтернативних проектів.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.