Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В Україні

Чи буде Верховна Рада «за» ДБР?

Опубліковано

on

Роман ТРУБА, директор Державного бюро розслідувань

Два місяці ДБР працює на «межі можливості» — без власних оперативних підрозділів та без керівників середньої ланки. Причина — в недосконалості законодавства.

 

У травні минулого року народні депутати зробили перший крок, аби виправити хоча б очевидні прогалини – ухвалили в першому читанні законопроект № 5395-д, який вирішує основні проблеми. Але наступний крок зроблено не було – законопроект виносили на друге читання та голосування так і не відбулося.

Наразі цей законопроект є в порядку денному Верховної Ради. Тож я розраховую, що народні депутати розглянуть його за повною процедурою, ухвалять у другому читанні та в цілому і дозволять ДБР завершити своє формування.

Щодо самого Закону України «Про Державне бюро розслідувань», то він має ряд суттєвих прогалин. Наприклад, законодавець «забув», що в нас мають працювати оперативні працівники та не вніс цю посаду до переліку посад ДБР. Здавалося б, технічна помилка, яку легко виправити одним словом. Але через цю технічну помилку ми не можемо оголосити конкурси, призначити оперативних працівників і вже два місяці працюємо без власних оперативних підрозділів.

Нагадаю, ми розпочали роботу 27 листопада 2018 року. За цей час у ДБР – 4 246 проваджень. Обвинувальні акти у 234 провадженнях уже скеровані до суду, у 21 з них винесено вироки суду.

На сьогодні оперативний супровід здійснюють колеги з Національної поліції, СБУ, Державної прикордонної служби, і я вдячний їм за це.

Проте така ситуація не може тривати постійно, до того ж, усі правоохоронці – наші підслідні.

І навіть якщо закон цей приймуть, мине ще декілька місяців, поки ми проведемо конкурси та призначимо оперуповноважених, а часу немає.

Назву й інші зміни, яких потребує цей закон.

Це по-перше, розширення переліку підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Наразі це лише підрозділи внутрішньої безпеки та забезпечення особистої безпеки. Вони не здійснюють оперативно-розшукову діяльність в рамках досудового розслідування.

По-друге, введення спеціальних звань. Усі працівники ДБР – державні службовці. Через це не врегульовано питання здійснення оперативно-розшукової діяльності, носіння зброї, застосування спеціальних засобів тощо.

По-третє, конкретизація можливості фінансування Державного бюро розслідувань у рамках міжнародних договорів України або проектів міжнародної технічної допомоги. В чинному законі ця норма наведена з подвійним трактуванням, що заважає її застосуванню.

Одна з надважливих для нас змін у законопроекті, за який проголосували народні депутати в травні минулого року, – передача повноважень проводити конкурси на більшість керівних посад від зовнішньої комісії до внутрішніх комісій ДБР.

У нинішній редакції законопроекту, підготовленого до другого читання, цю норму скасовано.

Нагадаю, що зовнішня комісія складається з представників Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів. Вона проводить конкурс на 170 посад — це всі керівні посади, а також усі працівники внутрішнього контролю. Такої конкурсної процедури немає в жодному державному органі. Додам також, що за минулі два з половиною роки зовнішня комісія обрала 39 працівників зі 170. Для порівняння: за півроку ДБР провело конкурси на 674 посади, за результатами яких призначено понад 500 працівників.

У проекті закону, який був ухвалений у першому читанні, повноваження проводити конкурси на більшість із цих посад надавалися внутрішнім комісіям ДБР. Я прошу повернути цю норму та дозволити ДБР самим формувати свою команду.

У понеділок, 4 лютого, під час погоджувальної ради голова Верховної Ради України Андрій Парубій заявив, що потрібно приймати рішення по Державному бюро розслідувань. Саме це можуть зробити депутати — прийняти рішення та бути «за» ДБР. А саме: розглянути законопроект за повною процедурою та обговорити правки, враховані комітетом; залишити норму про проведення конкурсу на керівні посади внутрішньою комісією ДБР; залишити норму про проведення внутрішньою комісією конкурсу на посади працівників підрозділів внутрішнього контролю ДБР і, звісно, ухвалити законопроект № 5395-д у другому читанні та в цілому.

Державне бюро розслідувань має нарешті завершити своє формування. На сьогодні в нас тисячі проваджень і з кожним днем їхня кількість зростає. Найбільша категорія наших підслідних – це правоохоронці. Нагадаю, ми розкриваємо системні злочини. А внесення змін до законодавства – це важливий крок для посилення нашої ефективності.

Публікацію розміщено за погодженням із «Українською правдою»

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Президент розпустив Верховну Раду

Опубліковано

on

Президент України Володимир Зеленський у своїй промові під час інавгурації оголосив про розпуск Верховної Ради восьмого скликання.

Опісля він закликав депутатів протягом 2 місяців ухвалити ряд законодавчих актів щодо скасування депутатської недоторканності, кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також прийняти Виборчий кодекс.

Саме через 2 місяці пройдуть дострокові вибори до Верховної ради України.

Під час інавгурації Президент України також звернувся до урядовців, закликавши або плідно працювати, або звільнити свої місця для тих, хто думатиме про наступні покоління.

Читати далі

В Україні

ОТГ мають подати перелік проектів до 24 червня

Опубліковано

on

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України нагадує, що об’єднаним територіальним громадам потрібно подати до Міністерства перелік своїх проектів.

Вимога пов’язана з тим, що 15 травня 2019 р. Комітетом ВР з питань бюджету погоджено розподіл обсягу субвенцій для формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад у 2019 році, відповідно до розпорядження Уряду від 24 квітня 2019 р. № 208

Громади повинні подати перелік проекти на всю суму, передбаченої для них субвенції протягом 2 місяців з дня набрання чинності Розпорядження, тобто до 24 червня 2019 р.

Облдержадміністрації та Центри розвитку місцевого самоврядування надаватимуть експертну і консультаційну підтримку ОТГ у підготовці заявок та проектів.

Загалом на розвиток інфраструктури ОТГ передбачено 2 100 000 000 грн., які розподілені між бюджетами громад пропорційно до площі ОТГ та кількості сільського населення у такій громаді.

Читати далі

В Україні

Адвокат поповнив телефон судді на 500 грн. Для чого?

Опубліковано

on

Вища рада правосуддя (ВРП) за результатами розгляду повідомлення від судді Східного апеляційного господарського суду Шутенко І. А. прийняла рішення звернутися до Генеральної прокуратури України.

До Східного апеляційного господарського суду надійшла скарга за підписом Родзинського А. А. В суді другої інстанції було здійснення автоматизований розподіл справи та визначено склад колегії суддів, до якого входили Шутенко І. А., Здоровко Л.М. та Плахов О. В.

Відразу після визначення колегії суддів, надійшли заяви Родзинського А. А. про відвід суддів Плахова О. В., Шутенко І. А., зокрема на тій підставі, що заявником було подано позов до судді Шутенко І. А. про стягнення з неї маральної шкоди у розмірі 110 000 грн.

Суддя Шутенко І. А. у своєму повідомленні до ВРП зазначила, що в судовому засіданні Родзинський А. А. заявив їй відвід з тих підстав, що заявником було поповнено рахунок мобільного телефону, яким користується Шутенко І. А., на 500 гривень після того, як Родзинському А. А. зателефонували з невідомого номера і попросили здійснити таке поповнення.

Судді Шутенко І. А. повідомила про таке поповнення голову Східного апеляційного господарського в день надходження коштів, вказавши, що жодних контактів, розмов, домовленостей тощо з Родзинським А. А. ані щодо розгляду справ, ані з будь-яких інших питань вона не мала.

Разом з тим, Шутенко І. А. надіслала лист на адресу Родзинського А. А. з вимогою повідомити рахунок, на який можна здійснити повернення помилково надісланих грошей, про переведення яких жодного прохання від неї не надходило.

На думку судді, дії Родзинського А. А. свідчать про зловживання ним, як адвокатом, процесуальними правами з метою затягування розгляду справ. Вчинення таких дій спрямовано на створення ситуації, що породжує штучний конфлікт інтересів і дає йому підстави для заявлення завідомо безпідставних відводів.

Згодом до Шутенко І. А. було надіслано запит з копією ордера та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Родзинського А. А., за яким він просив надати згоду на опитування судді щодо витрат за певний період, та надати відомості щодо щоденних витрат із зазначенням суми, мети покупок та інформацію щодо виду розрахунку, за яким були здійснені витрати.

Вказані дії адвоката суддя розцінює як втручання у здійснення правосуддя та вважає їх вчиненням впливу на суд.

На запит члена ВРП прокуратура Харківської області поінформувала про розпочате, 20 березня 2019 р., досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом втручання в діяльність судді за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 376 Кримінального кодексу України.

Вища рада правосуддя ухвалила звернутися до Генеральної прокуратури України щодо надання інформації про хід розслідування злочину.

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.