Чи буде Верховна Рада «за» ДБР? | LexInform - Правові новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В Україні

Чи буде Верховна Рада «за» ДБР?

Опубліковано

on

Роман ТРУБА, директор Державного бюро розслідувань

Два місяці ДБР працює на «межі можливості» — без власних оперативних підрозділів та без керівників середньої ланки. Причина — в недосконалості законодавства.

 

У травні минулого року народні депутати зробили перший крок, аби виправити хоча б очевидні прогалини – ухвалили в першому читанні законопроект № 5395-д, який вирішує основні проблеми. Але наступний крок зроблено не було – законопроект виносили на друге читання та голосування так і не відбулося.

Наразі цей законопроект є в порядку денному Верховної Ради. Тож я розраховую, що народні депутати розглянуть його за повною процедурою, ухвалять у другому читанні та в цілому і дозволять ДБР завершити своє формування.

Щодо самого Закону України «Про Державне бюро розслідувань», то він має ряд суттєвих прогалин. Наприклад, законодавець «забув», що в нас мають працювати оперативні працівники та не вніс цю посаду до переліку посад ДБР. Здавалося б, технічна помилка, яку легко виправити одним словом. Але через цю технічну помилку ми не можемо оголосити конкурси, призначити оперативних працівників і вже два місяці працюємо без власних оперативних підрозділів.

Нагадаю, ми розпочали роботу 27 листопада 2018 року. За цей час у ДБР – 4 246 проваджень. Обвинувальні акти у 234 провадженнях уже скеровані до суду, у 21 з них винесено вироки суду.

На сьогодні оперативний супровід здійснюють колеги з Національної поліції, СБУ, Державної прикордонної служби, і я вдячний їм за це.

Проте така ситуація не може тривати постійно, до того ж, усі правоохоронці – наші підслідні.

І навіть якщо закон цей приймуть, мине ще декілька місяців, поки ми проведемо конкурси та призначимо оперуповноважених, а часу немає.

Назву й інші зміни, яких потребує цей закон.

Це по-перше, розширення переліку підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Наразі це лише підрозділи внутрішньої безпеки та забезпечення особистої безпеки. Вони не здійснюють оперативно-розшукову діяльність в рамках досудового розслідування.

По-друге, введення спеціальних звань. Усі працівники ДБР – державні службовці. Через це не врегульовано питання здійснення оперативно-розшукової діяльності, носіння зброї, застосування спеціальних засобів тощо.

По-третє, конкретизація можливості фінансування Державного бюро розслідувань у рамках міжнародних договорів України або проектів міжнародної технічної допомоги. В чинному законі ця норма наведена з подвійним трактуванням, що заважає її застосуванню.

Одна з надважливих для нас змін у законопроекті, за який проголосували народні депутати в травні минулого року, – передача повноважень проводити конкурси на більшість керівних посад від зовнішньої комісії до внутрішніх комісій ДБР.

У нинішній редакції законопроекту, підготовленого до другого читання, цю норму скасовано.

Нагадаю, що зовнішня комісія складається з представників Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів. Вона проводить конкурс на 170 посад — це всі керівні посади, а також усі працівники внутрішнього контролю. Такої конкурсної процедури немає в жодному державному органі. Додам також, що за минулі два з половиною роки зовнішня комісія обрала 39 працівників зі 170. Для порівняння: за півроку ДБР провело конкурси на 674 посади, за результатами яких призначено понад 500 працівників.

У проекті закону, який був ухвалений у першому читанні, повноваження проводити конкурси на більшість із цих посад надавалися внутрішнім комісіям ДБР. Я прошу повернути цю норму та дозволити ДБР самим формувати свою команду.

У понеділок, 4 лютого, під час погоджувальної ради голова Верховної Ради України Андрій Парубій заявив, що потрібно приймати рішення по Державному бюро розслідувань. Саме це можуть зробити депутати — прийняти рішення та бути «за» ДБР. А саме: розглянути законопроект за повною процедурою та обговорити правки, враховані комітетом; залишити норму про проведення конкурсу на керівні посади внутрішньою комісією ДБР; залишити норму про проведення внутрішньою комісією конкурсу на посади працівників підрозділів внутрішнього контролю ДБР і, звісно, ухвалити законопроект № 5395-д у другому читанні та в цілому.

Державне бюро розслідувань має нарешті завершити своє формування. На сьогодні в нас тисячі проваджень і з кожним днем їхня кількість зростає. Найбільша категорія наших підслідних – це правоохоронці. Нагадаю, ми розкриваємо системні злочини. А внесення змін до законодавства – це важливий крок для посилення нашої ефективності.

Публікацію розміщено за погодженням із «Українською правдою»

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

14 000 грн студенту за креативне відео

Опубліковано

on

От

Міністерство освіти і науки України повідомляє про конкурс фінансової грамотності.

До участь у конкурсі запрошені студенти закладів вищої освіти, які можуть подавати свої заявки як самостійно, так і у складі команди.

Переможцем конкурсу стане той учасник (команда студентів), який зможе за допомогою 2-х хвилинного відео творчо розкрити питання раціонального використання ресурсів, фінансової поведінки та ощадливості.

Для створення відеоматеріалу необхідно обрати одну з таких тем:

  • 3 речі, які ви не знали про заощадження;
  • як заощадити і не втратити;
  • я заощаджую для того, щоб…

Готове відео учасники мають завантажити на Google Drive з відкритим доступом. Після цього заповнити анкету  учасника, в якій надати посилання на завантажений відео-файл та прикріпити сканкопію/фото студентського квитка.

За результатними конкурсу, переможці отримають:

  • за І місце – 14 000 грн;
  • за ІІ місце – 8 000 грн;
  • за ІІІ місце – 5 000 грн.

Водночас відео-роботи пройдуть оцінку за додатковими номінаціями, як найкраща акторська гра, найкраща анімація та найкреативніший сценарій, в яких учасник може поборотись за 3 000 грн.

Роботи приймаються до 15 березня 2019 р., а переможців планують оголосити 29 березня 2019 р.

Призери отримають відповідне повідомлення на зазначені в анкеті е-адреси.

Контактними особами є Олеся Шніцер (представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тел. (044) 333-65-63, е-пошта: shnitser@fg.gov.ua) та Марина Кулигіна (представник Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» тел. (044) 237-02-10, е-пошта: Marina_Kuligina@dai.com)

Читати далі

В Україні

До 17 березня приймаються заявки на стажування у центральних органах виконавчої влади

Опубліковано

on

От

На Урядовому порталі повідомляється про запрошення студентів до Національної програми стажувань у центральних органах виконавчої влади.

Координаційний комітет Програми стажування оголосив про початок конкурсного відбору на весняне стажування у системі центральних органів виконавчої влади.

В межах Програми запрошуються 130 студентів та випускників до 17 Міністерств, Секретаріату Кабміну, Національної служби здоров’я України, тощо.

За 3 місяці (з 1 квітня по 30 червня 2019 р) стажуванням учасники матимуть змогу долучитись до формування політики та реалізації окремих державних проектів,  працюватимуть під керівництвом міністрів, їхніх заступників, директорів департаментів, генеральних директорів директоратів, тобто під головуванням вищих посадових осіб.

Громадяни України, які є студентами 3-4 курсів бакалаврату, студентами-магістрами, або здобули вищу освіту не раніше 2014 року можуть бути відібрані до стажування за результатами проходження конкурсу, який включає онлайн-тестування та співбесіду.

Анкету для участі у конкурсі необхідно заповнити за цим посиланням

Детальніше з умовами стажування та переліком напрямів роботи можна ознайомитись тут

Читати далі

В Україні

Суддю звільнено за позапроцесуальне спілкування

Опубліковано

on

От

Опубліковано рішення Вищої ради правосуддя (ВРП) від 24 січня 2019 р. № 190/0/15-19, яким залишено без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (ДП ВРП) від 21 вересня 2018 р. № 2950/1дп/15-18, яким притягнуто до відповідальності суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловського Дмитра Павловича.

Дисциплінарну справу стосовно судді Павловського Д. П. було відкрито на підставі поданої скарги, що під час провадження суддя допустив істотне порушення норм КАСУ  під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДР судових рішень; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді, тощо.

Зокрема ДП ВРП встановила, що під час розгляду справи у судовому засіданні були вирішені питання про права та обов’язки певної юридичної особи та її засновника як учасників справи, які не були залученні на початку розгляду справи. Проте компанію не було поінформовано про дати і час судових засідань, а про рішення, що стосується її прав, в компанії дізналися набагато пізніше після винесення судом постанови та набрання нею законної сили.

Павловський Д. П. надав пояснення ДП ВРП, що вирішуючи справу, він розумів про існування корпоративного спору між позивачем по розглянутій ним справі та компанією, яку до участі у справі не залучив.

Також ДП ВПР встановлено обставини, зокрема, наявність позапроцесуального спілкування судді із позивачем у справі, що дало підстави вважати, що судовий розгляд було проведено у такий спосіб, аби позивач якнайшвидше міг отримати ухвалене на його користь судове рішення з метою виконання його у найкоротші строки.

Рішенням ДП ВРП Павловського Д. П. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

ВРП, розглянувши скаргу представника Павловського Д. П. зазначило, що досліджені твердження скаржника не спростовують висновків ДП ВРП,  яка обґрунтовано встановила наявність у діях судді ознак низки дисциплінарних порушень, та, зважаючи на їх характер, а також на наслідки, які настали за результатами вчиненого суддею, дійшла обґрунтованого висновку про застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади, що є пропорційним вчиненому проступку.

Вища рада правосуддя ухвалила звільнити Павловського Дмитра Павловича з посади судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.