Коли в Україні стане вигідно платити податки? - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В Україні

Коли в Україні стане вигідно платити податки?

Дата публікації:

Олексій ТРОЙНІКОВ,
експерт з податкового планування, керівник Global Payment Security association в Україні

Які зміни потрібні податковій системі, аби українці стали свідомо платити податки? 

Ми вийшли з СРСР, де мало хто знався на тому, які податки і яким чином треба платити. Оскільки легального бізнесу не існувало, не було й податкового планування. У часи хаотичного капіталізму 1990- х, питання сплати податків також насправді нікого не цікавило — потрібно було будь-якою ціною просто вижити і, бажано, не ділитися прибутками з державою.

Читайте також: Приготуйте гаманці: як українці доплачуватимуть податки із сумнівних доходів

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Податкова адміністрація в очах підприємців усіх калібрів, особливо малого й середнього бізнесу (МСБ), набула потроху іміджу карального органу (на жаль, він досі не змінився). Відшукувати й знаходити різноманітні способи несплати податків для бізнесів усіх рівнів стало «робінгудством». Тоді ж з’явився вислів «податки платить тільки боягуз».

Сьогодні реноме послідовного неплатника податків уже не є чимось геройським, ухилення від податків — уже не «робінгудство», а партизанщина. І це явище теж скоро має зникнути — такі тенденції в цивілізованому світі.

Що потрібно зробити, аби сплата податків, а не схеми ухилення, в Україні стала нормою? Насправді, нічого нового — зміни в законодавстві й адекватне сприйняття фіскальних органів, що теж залежить від законодавчих змін.

«Податкова амністія»: настрої декларантів

Почну з другого. У суспільстві залишається насторожене, часто негативне ставлення до податкової, яке сформувалося ще в 1990-х. І, на жаль, ані зміна назви, ані будь-які інші дії керівників ДФС, не вплинули на ставлення платників податків, ФОПів та великих компаній. Податкова — все ще ворог, який все забирає й нічого не віддає. Чи можна знайти прийнятний вихід? Найкращий, на мою думку, шлях — європейський: максимальна прозорість роботи, діджиталізація, мінімум особистого контакту з податковими інспекторами. Це дозволить скоротити їхній штат і створити більш адекватні відносини фіскальних органів і бізнесу. А це, погодьтеся, важливо — нехай не симпатія, але адекватне сприйняття й готовність до співробітництва.

Читайте також: Стартувала «податкова амністія»

Створити систему, в якій не сплачувати податки для МСБ буде економічно невигідно й недоцільно — завдання підвищеної складності, так би мовити «із зірочкою», але не нездійсненне. Варто подитивися на те, як перетворюється податкове законодавство в наших сусідів. Це не питання створення велосипеду, це питання досвіду, який можна застосувати до ситуації в Україні.

Які зміни нам потрібні найближчим часом?

1. Переведення ФОПів у загальне податкове законодавство.

2. Створення механізму, за яким несплата податку на прибуток фізичних осіб буде дорожчою, аніж сплата.

3. Перегляд податку на прибуток, на репатріацію.

Читайте також: Нові податки на квартири, машини й цигарки: комітет Ради підтримав ідею Кабміну

Чим прозоріша система, тим менше пільг і менше порушень. Я не проти фізичних осіб-підприємців, я проти тих схем ухилення від податків або суттєвого їхнього зменшення, в яких так чи інакше задіяні ФОПи. Проти системи «скруток», яка, на жаль, багато років паразитує на нашій економіці. «Скрутки» — не «робінгудство» і не партизанщина. Це те, що систематично послаблює й не дає розвиватися економіці України. Коли мені говорять про те, що «скрутки» в Україні неможливо перемогти, я сперечаюся, адже це те саме, коли хворий кричить: хочу бути здоровим, але не хочу лікуватися.

Безумовно, багато залежить від стану економіки. Цілком можливо створити систему, коли платити ПДВ буде вигідніше, ніж розробляти схеми його мінімізації. Проблема «скрутчиків» є багато в чому проблемою людського фактору наших фіскальних органів. Для чого це використовується? Часто для того, аби легалізувати контрабанду.

Вважаю, що об’єднання податкової і митниці — єдиний правильний шлях, оскільки ці два відомства займаються одним і тим самим по суті — стягненням податків. Між ними не повинно бути тої конкуренції, яка є зараз. Система, що об’єднана в один фінансовий вузол — правильна система. Вже майже створено Бюро економічної безпеки, і це чудово. Об’єднати його із фінмоніторингом — теж непогана ідея, бо фінмоніторинг — більш глобальний наглядовий орган, ніж фіскальна служба.

Щоб далеко не ходити, візьмемо дружню до нас Литву. Що там відбулося свого часу? З’явилася фінансова поліція, яка зобов’язала банки розкривати інформацію про транзакції резидентів. Далі фінполіція, де працюють досить розумні люди, розробила алгоритм-трафарет, який можна накласти на будь-яку транзакцію. Якщо вона випадає за межі цього трафарету, це привід подивитися на неї уважніше.

І податкові перевірки вже непотрібні. На перший погляд, простий шлях, але щоб його почати, Литві теж знадобився час, щоб підтримувати — воля й сили не відступати. Скоро почне роботу Верховна Рада, яка працюватиме, зокрема, над законопроектом № 5600, який уже викликав чимало суперечок. Треба готуватися до жорстоких дискусій. Хтось буде саботувати прийняття змін, хтось — шукатиме компроміси.

До чого прийдемо в підсумку? Дуже сподіваюся, що здоровий глузд переможе жадібність, й Україна наблизиться до прозорих процесів та високотехнологічних моментів, пов’язаних із податковим плануванням.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

«НАТО плюс»: чи посилить Україну новий статус?

Опубліковано

on

От

Як відомо, в розпал перемовин НАТО з Росією республіканці з Палати представників Конгресу США запропонували визнати Україну країною «НАТО плюс». Ми вирішили розібратися, про що йдеться в цій ініціативі, що такий статус дає Україні та які перспективи підтримки цієї ідеї?

Якщо аналізувати ситуацію, то дедалі очевиднішою метою РФ на даному етапі стає не наступ на Україну, а послаблення всієї Європи. Доказом цього є те, що війська біля українських кордонів використовуються як ключовий важіль шантажу, а абсурдний ультиматум — як casus belli, тобто штучний привід для початку війни (в даному випадку, посилення агресії РФ проти України навіть до повномасштабного вторгнення).

Читайте також: Українці за вступ до ЄС і НАТО

Минулий дипломатичний тиждень в Європі завершився без результативно. Де б не зустрічалися представники США й Росії — в Женеві, Брюсселі чи Відні, тет-а-тет або на майданчиках НАТО чи ОБСЄ — світ лише переконується, що діалог з країною-агресором, як, власне, і перемовини з терористами, вести не варто. Водночас про марність переговорів наразі не йдеться, адже самодискредитація РФ з відвертим хамством у заявах та абсурдними вимогами до Альянсу лише укріпила підтримку України з боку країн-членів НАТО. Зокрема, генсек НАТО Йенс Столтенберг на останній прес-конференції фактично назвав Росію окупантом, вказавши, що це Росія «окупувала Крим та Донбас» і саме від неї «йде загроза».

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Американські законопроекти на користь України

Урвався терпець і в Сполучених Штатів. Адже спочатку Кремль шантажем примусив президента США зустрітися з Путіним, який вимагав «гарантій безпеки» та погрожував «військовою відповіддю», а потім все одно відмовився обговорювати в Женеві питання щодо ракет. Тож не можна виключати, що в США дійшли розуміння: настав час відповісти на ультиматум Росії та врівноважити позиції Заходу. При цьому заспокоювати агресора доведеться вже не погрозами про «страшні наслідки», а реальними кроками.

Читайте також: Підтримка населення щодо членства України в НАТО зростає, а найбільше турбує українців стан економіки – нове опитування МРІ

Саме їх, вочевидь, і здійснили члени Конгресу США, які в самий розпал дипломатичного тижня внесли на підтримку України одразу кілька важливих законопроектів. «Я би розглядав внесення цих проектів як підтримання переговорної позиції США минулого тижня. Окрім того, дійсно є законодавці, які переймаються Україною, тобто ці законопроекти є напрацюванням законодавців та Білого дому», — говорить політолог-американіст Владислав Фарапонов.

Зокрема, закономірною реакцією на зустріч у Женеві стали останні два Білі, представлені у Верхній палаті американського Сенату 12—13 січня. Обидва вони стосуються прискорення надання безпекової допомоги Україні та введення санкцій проти Росії. Так, сенатор-республіканець Марко Рубіо запропонував проект № 3513 «Про введення санкцій проти РФ на випадок порушення територіальної цілісності України». А сенатор від демократів Роберт Менендес вніс проект закону № 3488 «Про протидію агресії РФ проти України та східноєвропейських союзників», яким пропонує ввести санкції особисто проти російського президента Володимира Путіна, його оточення та банківських установ РФ. Також резонансу набув Біль, внесений 10 січня республіканцем Палати представників із міжнародних справ Майклом Макколом, який запропонував надати Україні допомогу та визнати її країною в статусі «НАТО плюс».

Новий можливий статус нашої країни

Законопроект Маккола про «Гарантування української незалежності через підсилення її оборони» № 6367 став відомим під назвою GUARD (з англійської — Захист). Саме це слово складають в абревіатурі перші літери з назви документу: «Guaranteeing Ukrainian Autonomy by Reinforcing its Defense». Викладений на 44-х сторінках, він передбачає посилення України на всіх стратегічних напрямках. Найважливіші статті цієї ініціативи стосуються підтримки України в сфері озброєння. «Цей законопроект суттєво збільшить фінансування поставок допомоги Україні, зокрема протиповітряної та протикорабельної зброї, яка необхідна для стримування Росії. Він також чітко дає зрозуміти, що вимоги Путіна, такі, як право вето на вступ країн до НАТО і мораторій на розгортання ракет середньої дальності в Європі, неприйнятні та суперечать інтересам національної безпеки США», — зазначає республіканець Майк Роджерс.

У цьому контексті американці вважають не зайвим надати Україні ще один особливий статус. «Визначення України членом спільноти держав «НАТО плюс», до якої нині входять Японія, Австралія, Республіка Корея, Ізраїль та Нова Зеландія», — йдеться в тексті законопроекту. Мовляв, він забезпечить прискорений продаж деяких американських оборонних товарів і послуг. За його словами, також серед ключових блоків — політична підтримка, зокрема в сфері зовнішньої політики. «Йдеться про наполягання на призначенні посла США в Україні. Також передбачається виділення коштів у розмірі 50 мільйонів доларів на підтримку реформ та підсилення таких інституцій, як НАБУ. Очевидно, йдеться про позицію Конгресу про те, що українська влада має виконати всі зобов’язання, взяті нею раніше», — зазначив екс-посол України в США В. Чалий. І ще одне — згідно з цим документом, буде ініційовано перевірку, за підсумками якої Росію можуть оголосити спонсором тероризму.

До чого тут НАТО?

Експерти не виключають, що законопроект про статус «НАТО плюс» є законодавчою хитрістю конгресменів, які хотіли б оголосити Україну основним союзником США поза НАТО (але такий статус не надається за ініціативою Конгресу США). «Є формати співпраці США з країнами, які не є членами НАТО, але союзники Америки поза НАТО (Major non-NATO ally), який передбачає якісно інший рівень військово-технічної, економічної співпраці тощо, — пояснює Владислав Фарапонов. — Але оскільки такий статус згідно із законодавством надає президент (за 30 днів сповіщає Конгрес про такий намір), то конгресмени не можуть це назвати саме так. Але за змістом — це одне й те саме. Тобто Україну прирівнюють до mnna status. Це американська юридична новація».

У документі підкреслено, що цим статусом США поглиблює співпрацю з країною, яка прагне стати частиною Північноатлантичного альянсу: «Застосування та виконання положень закону щодо України: протягом п’ятирічного періоду, починаючи з дати введення в дію цього Акту, на підтримку США прагнень України до НАТО, у тому числі шляхом роботи над Планом дій щодо членства, або поки Україна не здає на зберігання свій документ про приєднання до Північноатлантичного договору в Державному департаменті у Вашингтоні, вона буде розглядатися як країна, зазначена в положеннях закону».

Утім, стосовно цього нового формату співпраці зі США в експертів є й застереження. «У мене є деякі сумніви, що подібний формат може підходити Україні, бо, в принципі, це може бути заміною членства. І тоді «НАТО плюс» дозволить лише поглиблювати співпрацю між НАТО та Україною, але він не містить у собі виконання статті 5 Вашингтонського договору, тобто колективної оборони НАТО. Таким чином, мені здається, що для України цього замало», — говорить керівник аналітичної групи «Да Вінчі» Анатолій Баронін.

Попри те, що євроатлантичний курс вже закріплено в Конституції України, чи не буде отримання статусу «НАТО плюс» помилкою, і Україна вже не отримає членства в Альянсі ніколи? На думку голови Громадської Ліги «Україна—НАТО» Сергія Джержа, така форма співпраці, з одного боку, дійсно може оминати фактор набуття членства, а з іншого може об’єднати країни НАТО на підтримку України. Принаймні, зменшить кількість скептиків.

Анастасія СВІТЛЕВСЬКА,
журналістка

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Професійний стандарт «Арбітражний керуючий» внесено до Реєстру кваліфікацій

Опубліковано

on

От

Міністерство юстиції інформує, що Національним агентством кваліфікацій внесено до Реєстру кваліфікацій професійний стандарт «Арбітражний керуючий», затверджений наказом Міністерства економіки від 12 січня 2022 р. № 95-22.

Читайте також: Стокгольмський арбітраж, або Чому Україні можна не виконувати його рішення

З професійним стандартом можна ознайомитись за посиланням

Читати далі

В Україні

Антибіотики відпускатимуть виключно за е-рецептом

Опубліковано

on

От

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомив, що з квітня 2022 р. усі зареєстровані в Україні антибіотики відпускатимуть в аптеках лише за наявності у пацієнта е-рецепта.

Читайте також: Медзаклади почали обліковувати антимікробні препарати

«Всі антибактеріальні препарати призначатимуться виключно лікарями, які будуть виписувати пацієнтам електронний рецепт, в якому зазначатиметься діюча речовина (а не конкретна торгова марка препарату), її лікарська форма та дозування. Пацієнт зможе погасити е-рецепт в аптеці, що підключена до електронної системи охорони здоров’я, обравши будь-який із наявних лікарських засобів, що містить діючу речовину, зазначену в рецепті», – пояснив Міністр.

За його словами, електронний рецепт можна буде отримати у будь-якого лікаря, незалежно від наявності декларації з сімейним лікарем, проте для його отримання необхідно бути зареєстрованим в електронній системі охорони здоров’я. Подібна умова діє і для аптек та медичних закладів – необхідно бути зареєстрованим в е-системі охорони здоров’я усім працівникам, які будуть залучені до призначення та відпуску ліків за е-рецептами.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Нагадаємо, у ветеринарній медицині контролюватимуть застосування антибіотиків

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link