В Україні
Модельний суд: новий зміст із новими ідеями
Юрій ГОНЧАРУК, начальник Територіального управління
Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області,
заслужений юрист України
Вивчення досвіду роботи судових установ Канади переконало очільників судової влади в Україні в тому, що вся судова діяльність будується на науковій основі.
Ідея створення модельного суду
У 1996 році з метою запозичення канадського досвіду в цій сфері спільно з офісом Комісіонера федеральних судових справ уряду Канади укладено угоду про співробітництво, спрямовану на підтримку українських ініціатив у судово-правовій реформі. Однією зі складових цієї угоди є утворення в Україні модельних районних (міських) судів, організація роботи в яких і здійснення адміністративних функцій повинні відповідати найсучаснішим вимогам та будуватися з урахуванням досягнень і надбань світової науки.
Читайте також: Відповідальна судова влада – компонент річної національної програми Україна – НАТО
Враховуючи важливість організаційного забезпечення діяльності судів, його вагомий вплив на стан правосуддя, необхідно також зауважити, що реалізація заходів організаційного характеру, як правило, потребує окрім комплексності та ініціативності, ще й владних повноважень. Усіма відомими теоріями управління (менеджменту) визначено, що найвищої ефективності у виконанні функціональних завдань, які реалізуються структурними підрозділами будь-якої організації, можна досягти лише за допомогою налагодженої системи централізованого управління в поєднанні з розумним застосуванням принципу керівництва.
Питання управління є центральним в організації діяльності суду, оскільки саме воно є тим системоорганізуючим чинником, який дозволяє суду функціонувати як цілісному організму. Можна сказати, що статус суду визначають не тільки процесуальні, а й адміністративні управлінські рішення. Саме вони, фокусуючи в собі різні аспекти судової діяльності, формують «обличчя» суду.
Щоб підняти організацію роботи в судах на належний рівень, видається необхідним змінити концептуальні підходи до організаційного забезпечення їх діяльності і розробити модель, яка б відповідала усім постулатам та досягненням теорії управління при повному забезпеченні принципу незалежності суддів.
Читайте також: Судова реформа: оновити не можна зупинити
У світлі сказаного на модельні суди, крім навчальної, покладаються й додаткові функції — бути флагманами запровадження усіх новацій та стати експертами доцільності тих чи інших започаткувань, спрямованих на підвищення ефективності судочинства. Кінцевою ж метою утворення мережі модельних судів є підвищення рівня та прозорості судочинства, поліпшення якості розгляду справ у всіх без винятку судах, скорочення строків їх розгляду, а найголовніше — повернення довіри до справедливого й неупередженого суду наших співвітчизників (голова Державної судової адміністрації України в період 2002—2005 років — В. Я. Карабань).
Переваги таких судів
З огляду на зазначене, виникає закономірне запитання: що таке «модельний суд»? Модельний суд — це суд з високоефективною організацією роботи його апарату, спрямованою на організаційне забезпечення судової діяльності при чіткому розмежуванні процесуальних та адміністративно-управлінських функцій із високим рівнем судочинства. Більша орієнтованість на користувачів судової системи та надання комфортних і професійних судових послуг є ключовими факторами в сучасному підході до управління судовою владою.
Сьогоднішні здобутки та перспективи
У 2018 році проект «Право-Justice» запропонував відродити Ініціативу «Модельні суди», яка полягає у впровадженні низки нововведень (модельних рішень) у пілотних судах по всій Україні. Мета такої ініціативи полягає у вдосконаленні системи організації роботи судів, що передбачає покращення обслуговування клієнтів і надання судових послуг, підвищення якості роботи із вразливими групами населення, які звертаються до суду, підвищення безпеки суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, а також пілотного випробування інших сучасних управлінських ініціатив. У рамках Ініціативи «Модельні суди» уніфіковано стандарти обслуговування клієнтів та судового адміністрування за прикладом сучасних практик європейських країн.
Для ефективної координації впровадження Ініціативи «Модельні суди» було створено проектну раду за участю представників Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Державної судової адміністрації України, пілотних судів та громадськості. На сьогодні над Ініціативою «Модельні суди» працює група експертів із Фінляндії, Франції, Литви, Польщі, Швеції, Румунії, Нідерландів, Вірменії, Великобританії та України під керівництвом головної міжнародної експертки з питань судової реформи проекту «Право-Justice» Анни Адамської-Галлант.
Ініціатива «Модельні суди» передбачає детальний опис заходів (модельні рішення), які рекомендуються до застосування працівниками апарату суду для вирішення конкретних проблем, які виникають під час щоденного функціонування суду. Моніторинг та дослідження наявних проблем здійснили міжнародні та національні експерти на початковому етапі впровадження Ініціативи «Модельні суди». Для цього команда експертів відвідала низку українських судів, у тому числі пілотних, провела серію зустрічей з українськими суддями та юристами-практиками, представниками громадськості, зокрема, громадських організацій, які працюють з особами з інвалідністю. Також експерти врахували рекомендації осіб, безпосередньо залучених до здійснення правосуддя. Між іншим, експерти зазначають, що сприйняття судової системи громадськістю є важливою складовою управління судом, а загальне позитивне враження від судового приміщення є ознакою ефективності та належної організованості системи. Це сприяє позитивній оцінці судової влади в цілому, що, в свою чергу, є складовим елементом верховенства права та спонукає поважати судову систему та дотримуватися правопорядку.
Про перспективи існування модельних судів в Україні можна також говорити з точки зору правової ідеї, яку було закладено при формуванні Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021—2023 роки, затвердженої Указом Президента України № 231/2021 від 11.06.2021 року. Вона визначає основні засади та напрями розвитку системи правосуддя з урахуванням найкращих міжнародних практик. У документі окреслено пріоритети вдосконалення законодавства щодо судоустрою, статусу суддів, судочинства та інших інститутів правосуддя, а також впровадження невідкладних заходів для покращення діяльності правових інститутів.
Важливість запровадження Ініціативи «Модельні суди» на базі діючих судів в Україні висловив тимчасово виконуючий обов’язки голови Державної судової адміністрації України Олексій Сальніков. Зокрема, при черговому обговоренні майбутніх проектів у рамках Ініціативи «Модельні суди» Олексій Сальніков подякував експертам проекту з ЄС за організацію роботи у впроваджені цих важливих Ініціатив. Адже процес управління потребує постійного вдосконалення та розвитку. «Злагоджена та ефективна команда й конкурентність на ринку праці, як правило, стають очікуваним результатом впровадження нових підходів в управлінні персоналом. Без перебільшення скажу, що мотивація може творити дива, адже вона зумовлює все — рівень навичок і вмінь, добрий настрій, швидкість та якість виконання завдань. Вмотивовані працівники апарату суду, розуміючи спільну мету, виконують посадові обов’язки на високому рівні, результатом чого є надання якісних судових послуг» — зазначив у своєму виступі Олексій Сальніков.
У той же час, незважаючи на те, що правові акти, які приймаються на сьогодні й спрямовані на покращення доступу до правосуддя та вдосконалення судових процесів і закріплюють правову ідею існування зразкового (модельного) суду, проте жодного нормативного акту існування такого суду немає. Йдеться про саму діяльність модельних судів. Безумовно, вона має бути забезпечена, в першу чергу, законодавчо-нормативною базою. Також важливо зрозуміти, що модельні суди — це не науково-дослідні установи, а насамперед, суб’єкти судової влади і їх діяльність чітко регламентується Конституцією України, процесуальними кодексами та відповідними законами. Організовуючи роботу модельного суду, слід також чітко виокремлювати два процеси, які реалізуються в процесі діяльності одного суду, а саме: судово-процесуальні проблеми та проблеми організації роботи судів. А тому існує така позиція, що для вдихання другого життя в проект «Модельні суди» вкрай необхідним є розроблення і прийняття нормативно-правового акта «Про модельні суди України», яке має стати основним як нормативним, так і програмним документом у діяльності цих судів.
Джерело: Юридичний вісник України
