Connect with us

В Україні

Навіщо Зеленському нова ЦВК?

Павло БУЛЬДОВИЧ, політолог

У кінці минулого тижня практично без будь-яких обговорень кандидатур Верховна Рада сформувала нову ЦВК. На перший погляд, такий крок правлячої верхівки може здатися дивним. Бо й справді, для чого змінювати виборчу комісію, яка організувала переможні для Президента і його партії вибори?

У своїй типовій манері, вдаючись до тактики законодавчого бліц-кригу, команда Президента реалізувала намір спочатку припинити повноваження попередньої ЦВК, аби невдовзі сформувати нову комісію, яка традиційно укомплектована за квотним принципом, інакше кажучи, приблизно на дві третини складається з підконтрольних главі держави осіб.

Передусім, розпуск ЦВК можна розглядати в контексті прагнення нового керівництва держави перезавантажити всю систему органів державної влади, не залишаючи найменшого простору для впливу попередників. Позаяк термін повноважень членів комісії складає 7 років, наступні чергові вибори і президента, і парламенту мали б організовуватися людьми, цілковито не пов’язаними з нинішньою більшістю. Це відповідає ідеї політичної незаангажованості ЦВК, але явно суперечить бажанню влади контролювати перебіг виборчих процесів.

Інший очевидний мотив — дострокові місцеві вибори, покликані фіналізувати монополізацію влади в країні на всіх рівнях. Лояльний склад Центрвиборчкому до певної міри здатен посприяти досягненню цієї мети. Зрештою, в Офісі Президента не приховують намірів дочасно змінити місцеву владу, наразі дискусії тривають лише з приводу дати виборів — навесні, коли формально завершиться децентралізація, чи ще до кінця поточного року. Крім того, нова ЦВК завжди стане в нагоді в разі будь-яких інших дострокових виборчих марафонів, скажімо, до парламенту, якщо в певний момент він втратить керованість і на Банковій вдадуться до розпуску Верховної Ради.

Схоже, вказані плани і застереження так чи інакше враховувалися при ухваленні рішення щодо кадрового перезавантаження Центральної виборчої комісії, однак навряд чи стали ключовими призвідниками її розпуску. Не слід забувати, що ЦВК відповідає не лише за проведення виборів, а й за організацію референдумів. Цей інструмент прямої легітимації політичних дій і рішень в Україні не використовувався вже близько 20 років, але сьогодні може знадобитися як найбільш переконливий аргумент на користь болючих для суспільства кроків. Не виключено, що йдеться про вирішення конфлікту на Донбасі, яке неодмінно потребуватиме компромісів і поступок з боку Києва.

Проблема в тому, що будь-яка поступка української влади спричинить опір частини громадян і ймовірно проєвропейської опозиції. Своєю чергою, пересічного виборця Зеленського важко назвати добре мобілізованим активістом, готовим без вагань вийти на вулицю задля захисту своєї позиції. Перевага зе-електорату — хоч і в пасивній, але кількості. Тому, аби уникнути нового майдану, наприклад, внаслідок офіційного закріплення так званої «формули Штайнмайєра», Президент буде змушений легітимізувати свої дії всенародним волевиявленням.

Референдум по Донбасу, безумовно, головний, та не єдиний плебісцит, що потенційно може відбутися в Україні за чинного Президента. Маючи нетипово високий для українських лідерів рівень підтримки в суспільстві, Зеленський прагне комунікувати з виборцем напряму, що дає змогу керувати державою без посередництва демократичних інституцій, насамперед парламенту і ЗМІ. В оточенні глави держави вже лунали заяви про те, що Зе-команда спілкуватиметься із суспільством без журналістів.

У подібних умовах референдум може бути досить зручним політичним інструментом: монобільшість втрачає монолітний характер, ініціатива потребує 300 і більше голосів, ухвалення рішення вимагає забагато часу або викликає опір серед опонентів — усі ці проблеми вирішуються за допомогою референдуму. До того ж, у згаданого механізму є одна суттєва перевага — відповідальність за конкретне рішення перекладається з політиків на «волю народу», тобто зникає взагалі.

Втілення такого сценарію виглядає цілком можливим, особливо з огляду на передвиборчу обіцянку Володимира Зеленського розширити народовладдя в країні, насамперед, шляхом законодавчого закріплення порядку проведення загальнонаціонального та місцевих референдумів. У такому випадку слухняна ЦВК як орган, що відповідає за організацію волевиявлення, обіцяє перетворитися на важливий інститут… прямої демократії.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Нове роз’яснення щодо застосування РРО

Державна податкова служба України надала ще одне роз’яснення  положень Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 20 вересня 2019 р. № 128-IX.

Відповідно до роз’яснення, звільнення, передбачене для банківських операцій відповідно до п. 2 ст. 9 Закону має місце у разі, якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує застосування РРО.

Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця.

Якщо ж розрахунки за товар чи послугу відбулися із використанням банківської платіжної карти, то така операція підпадає під визначення «розрахункової операції» для цілей згадуваного Закону.

Читати далі

В Україні

Міжнародний суд ООН розгляне по суті позов України до Росії

Міжнародний суд ООН на відкритому судовому засіданні ухвалив рішення у справі України проти Російської Федерації, яким остаточно відхилив заперечення Росії щодо юрисдикції та погодився з Україною, що її вимоги належним чином подані на розгляд Суду. Всі вимоги України, які стосуються фінансування тероризму в Україні та расової дискримінації в Криму, тепер будуть предметом розгляду на слуханнях по суті.

Україна подала позов до Міжнародного суду ООН 16 січня 2017 р. в рамках стратегії притягнення Росії до відповідальності за порушення нею міжнародного права. У цій справі зафіксовано порушення Росією двох важливих договорів – Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Росія в офіційних зверненнях до Суду стверджувала, що український позов носить «штучний характер» і не має відношення до жодної зі згаданих конвенцій. Також наполягала на тому, що Київ не намагався вирішити виниклі з Росією розбіжності шляхом переговорів або арбітражу, як того вимагають конвенції, і тому Суд не може розглядати цю справу.

У результаті тривалого вивчення заперечень Росії переважна більшість суддів дійшла висновку, що Міжнародний суд ООН має юрисдикцію для розгляду позовної заяви України.

З повним текстом рішення суду можна ознайомитись за цим посиланням (мова англ.).

Читати далі

В Україні

Авто для сільських поліцейських

Шостого листопада Кабінет Міністрів України виділив гроші на закупівлю 822-х поліцейських авто для маленьких міст та сільської місцевості.

Про це під час брифінгу сказав Прем’єр-міністр Олексій Гончарук. «Було прийнято рішення про окремі технічні дії, спрямовані на те, щоб у 2020 році запрацював проект «Поліцейський офіцер громади». У наступному році буде придбано понад 800 автомобілів для потреб поліції – для того, щоб у кожній територіальній громаді був поліцейський офіцер, який повинен бути забезпечений матеріально», – заявив О. Гончарук.

На сайті Кабміну наголошують, що рішення уряду дасть змогу вже у 2020 році підвищити швидкість реагування поліції на виклики громадян у малих містах і селах. Проект охопить майже 30 тисяч маленьких міст, де мешкає приблизно 28 млн осіб.

Нагадаємо, проект «Поліцейський офіцер громади», який орієнтовано на взаємодію правоохоронців з об’єднаними територіальними громадами, було презентовано 28 травня. Як планується, у 2019 році проект реалізують у 802 об’єднаних тергромадах, а у 2020-му – на решті території країни.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.