Connect with us

В Україні

Непідвищення посадових окладів суддям негативно вплине на авторитет правосуддя – ВРП

На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення ВРП № 22/0/15-20 про надання консультативного висновку до проекту Закону України «Про внесення зміни до пункту 24 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 23 грудня 2019 року № 2670.

Про зміни, запропоновані цим законопроектом, ми вже писали.

Вища рада правосуддя, врахувавши позицію Національної школи суддів України, не підтримує законопроект № 2670 та вважає його прийняття неможливим з огляду на те, що він суперечить нормам Конституції України, призведе до звуження змісту та обсягу прав і свобод суддів та негативно вплине на забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

З погляду ВРП відтермінування на один рік підвищення розміру посадових окладів суддів місцевих, апеляційних та вищих спеціалізованих судів є фактично зміною гарантій, передбачених Основним Законом України для суддів.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював думку щодо неприпустимості обмеження конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, визначивши, що законодавець може лише розширювати, а не звужувати, зміст конституційних прав і свобод та встановлювати механізми їх здійснення.

Зокрема, у рішенні від 4 грудня 2018 р. № 11-р/2018 Конституційний Суд України, спираючись на ст. 130 Основного Закону України, вказав, що зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому.

Захищеність суддів на рівні Конституції України є найважливішою гарантією неупередженого, об’єктивного і незалежного виконання суддями своїх обов’язків щодо захисту прав і свобод людини, а також гарантією забезпечення верховенства права в державі.

Відповідно до Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 р. рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов’язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (п. 6.1).

Міжнародні інституції також неодноразово наголошували на необхідності дотримання цих принципів.

Ознайомитись з повним текстом рішення ВРП «Про надання консультативного висновку до законопроекту № 2670» № 22/0/15-20 можна за цим посиланням.

В Україні

Скасування результатів перевірки декларації не завадить притягненню до відповідальності

Як повідомляє Національне антикорупційне бюро України, наразі низка високопосадовців у судовому порядку вимагають визнати протиправними та скасувати рішення Національного агентства про результати повних перевірок їхніх декларацій.

Загалом рішення, прийняла НАЗК за 2019 рік, оскаржують у судовому порядку 66 суб’єктів декларування.

НАЗК звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону «Про запобігання корупції», проведення контролю та перевірки декларацій, а також рішення, прийняті за їхніми результатами, не перешкоджають проведенню досудового розслідування та судового провадження у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Таким чином, рішення суду з приводу результатів повної перевірки декларацій не має юридичного значення для вирішення питання про можливе притягнення до кримінальної відповідальності.

Читати далі

В Україні

Забезпечувати виконання рішень ЄСПЛ буде нова комісія

Уряд уторив Комісію з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини, яка покликана забезпечити ефективну взаємодію органів державної влади задля своєчасного виконання рішень ЄСПЛ.

Україна займає третє місце за кількістю справ, які перебувають на розгляді у Європейському суді. Кількість заяв у таких справах проти України сягає 8 700. Це -14,5 % від загальної кількості зареєстрованих Європейським судом справ щодо 47 держав-членів Ради Європи.

«Станом на 20 березня 2020 року Європейським судом ухвалено 1 434 рішень, якими констатовано порушення Україною положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколів до неї. Ми маємо забезпечити виконання цих рішень ЄСПЛ. Для цього необхідно залучити різні органи державної влади, причетні до порушення, забезпечити чітку взаємодію усіх гілок влади – як законодавчої, так і виконавчої та судової, та напрацювати відповідні рішення, аби виплатити відшкодування у встановлені строки», – зауважив Міністр юстиції України Денис Малюська.

Читати далі

В Україні

Форми навчання на час карантину визначає педагогічна рада закладу освіти

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 31 березня 2020 р. № 1/9-182, структуру навчального року та форми організації навчання, зокрема і під час карантину, визначає педагогічна рада закладу освіти.

«У ситуації, в якій сьогодні опинилися Україна і весь світ, ми бачимо, наскільки важлива автономія шкіл та вчителів, що прописана у новому Законі «Про повну загальну середню освіту». Дистанційне навчання у школах відбувається по-різному. І тому саме школи повинні визначати, як вони завершать цей навчальний рік, що потрібно підтягнути та вдосконалити, на чому акцентувати увагу. Ми даємо таку можливість, адже вони краще знають свої особливості, учнів та вчителів. І стандартизований підхід до всіх тут не спрацює», – зауважила т.в.о. Міністра освіти і науки Любомира Мандзій.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» навчальний рік у школах має розпочинатися 1 вересня і завершуватися не пізніше 1 липня. Під час визначення структури і форм навчання педагогічна рада має орієнтуватись на освітню програму, навчальний план, вікові особливості учнів, їхній фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток, особливості регіону тощо.

Орієнтиром мають бути державні стандарти загальної середньої освіти. Так, під час карантину навчальний матеріал може бути освоєно за допомогою дистанційного навчання, а після – через ущільнення матеріалу з організацією повторення окремих тем.

Окрім цього, незважаючи на карантин, учні мають бути переведені до наступного класу та отримати свідоцтва, а випускники – документи про освіту.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.