В Україні
Невиконане судове рішення має економічну ціну
Вікторія Рєзнікова, українська правознавиця та політична діячка, народна депутатка України, д.ю.
За господарським спором стоять майнові права та інтереси, договірні зобов’язання, безперервність діяльності суб’єктів господарювання, робочі місця й надходження до бюджету.
Невиконання зобов’язання одним учасником може спричинити ланцюгові наслідки для його контрагентів, працівників, кредиторів і держави. А непередбачуваність правозастосування та труднощі з виконанням судових рішень впливають на готовність укладати договори, інвестувати й планувати господарську діяльність.
Саме цей зв’язок авторка дослідила у статті «Господарські суди в системі економічної безпеки держави: функція забезпечення стабільності економічного обороту».
Її центральний висновок: значення господарського судочинства виходить за межі вирішення окремого спору. Через захист прав, послідовне застосування права та створення правових передумов для виконання зобов’язань господарські суди впливають на стійкість господарських відносин і є важливим інституційним елементом системи економічної безпеки держави.
Що саме обґрунтувала та запропонувала авторка в дослідженні? Розкрила стабільність економічного обороту як самостійну економіко-правову категорію. Йдеться про стійкість правомірно й добросовісно набутих прав та господарських правовідносин, передбачуваність правових наслідків діяльності й дієвість юридичного захисту з урахуванням балансу приватних і публічних інтересів. Це не означає незмінності законодавства чи судової практики. Важливо, щоб зміни та втручання у правовідносини були юридично обґрунтованими, а учасники обороту могли оцінювати їхні правові наслідки.
Запропонувала авторську категорію «судово-детермінована стабільність економічного обороту». Вона описує стан правового середовища, що формується під впливом діяльності господарських судів і поєднує узгодженість та передбачуваність правозастосування, єдність підходів судової практики й реальне виконання судових рішень.
Систематизувала ризики, на зниження яких може впливати господарське судочинство:
- правові — невизначеність прав та обов’язків, непослідовність правозастосування;
- трансакційні — додаткові витрати на укладення й виконання договорів та захист прав;
- поведінкові — недобросовісність, зловживання правами, ухилення від виконання зобов’язань;
- системні — поширення кризових явищ між взаємопов’язаними учасниками господарських відносин.
Значення суду полягає у правовому впорядкуванні цих ризиків і зменшенні невизначеності. Повністю усунути економічні ризики судочинство не може. Уточнила зміст ефективного судового захисту в господарському процесі.
У дослідженні розкрила його результативний, превентивний, стабілізаційний і системний аспекти: від реального поновлення порушених прав до формування правових орієнтирів, зміцнення договірної дисципліни та обмеження дестабілізуючих процесів.
Для суб’єкта господарювання правова визначеність важлива ще до виникнення спору. Послідовне застосування права дає змогу оцінювати наслідки укладення договору, відповідальність за його порушення та ризики діяльності. Передбачуваність означає послідовну правову логіку вирішення справ з аналогічними фактичними та правовими обставинами. Вона не означає наперед визначеного результату конкретного спору й має забезпечуватися з дотриманням незалежності суду.
Окремо розглянула значення процедур неплатоспроможності. Вони забезпечують правове врегулювання вимог кредиторів, застосування передбачених законом механізмів відновлення платоспроможності боржника або задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку.
Належне функціонування цих процедур, дотримання прав боржника та кредиторів можуть обмежувати поширення негативних наслідків фінансової кризи на інших учасників господарських відносин.
Запропонувала трирівневу систему критеріїв оцінювання ефективності господарських судів. Структурні критерії: кадрове забезпечення, навантаження на суддів, доступність правосуддя, цифровізація судових процедур.Функціональні критерії: узгодженість судової практики, обґрунтованість і належне мотивування рішень, дотримання змагальності, рівності учасників процесу, пропорційності та розумних строків розгляду. Результативні критерії: фактичне виконання судових рішень, вплив судової практики на трансакційні витрати, довіру до судової системи та стійкість господарських зв’язків.
Така система дає основу для оцінювання спроможності судів, якості судочинства та його практичних наслідків. Кількість розглянутих справ і строки провадження важливі, але самі по собі не показують, наскільки дієвим є судовий захист. Для суб’єкта господарювання важливо отримати законне й обґрунтоване рішення та домогтися його реального виконання.
Виконання рішення є необхідною складовою ефективного захисту, коли поновлення права потребує такого виконання. Водночас примусове виконання здійснюють уповноважені законом органи та особи, а суд реалізує передбачені законом повноваження щодо судового контролю. Тому реальне виконання потрібно оцінювати як результат роботи відповідних інституцій у межах їхніх повноважень. Ухвалення рішення й забезпечення його виконання — пов’язані, але юридично різні завдання.
Позитивний вплив господарського судочинства не є автоматичним. Непослідовність практики, невиправдане затягування розгляду, порушення процесуальних гарантій і труднощі з виконанням рішень можуть посилювати правову та економічну невизначеність.
Під час війни ця проблема набуває особливої гостроти. Втрата майна, порушення логістики, обмежений доступ до фінансування та ускладнення виконання зобов’язань потребують належної правової оцінки в кожній справі. Урахування цих обставин має відбуватися з дотриманням верховенства права, правової визначеності, рівності учасників процесу та права на справедливий суд.
Для повоєнного відновлення довіра до договору, захист майнових прав, передбачуване вирішення спорів і дієві механізми виконання судових рішень є необхідними інституційними передумовами довгострокових інвестицій. Ці висновки мають практичне значення і для законодавчої роботи.
Оцінюючи законопроєкти та регуляторні рішення, маємо враховувати їхній вплив на права й обов’язки учасників господарських відносин, доступ до суду, процесуальні гарантії, можливість довести свою позицію та домогтися виконання рішення.
Відповідальність законодавця — створювати чіткі, узгоджені й передбачувані правила та належні законодавчі умови для незалежного судочинства, поважаючи виключні повноваження суду щодо здійснення правосуддя.
Економічна безпека держави має і правовий вимір: зрозумілі правила, захищені права, дієвий судовий захист та виконувані судові рішення. Саме через ці механізми господарське судочинство сприяє стабільності економічного обороту та економічній стійкості держави.
Що, на вашу думку, сьогодні найбільше послаблює довіру до судового захисту в господарських відносинах: непослідовність судової практики, тривалість розгляду справ чи труднощі з виконанням рішень? Які зміни мають бути першочерговими?
Джерело: Юридичний вісник України
