Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В Україні

Освітянське право — на порядку денному

Опубліковано

on

Моє перебування протягом останніх двох років у складі робочої групи з розробки Загальнонаціональної програми вивчення прав людини переконує в тому, що освітянське право перетворюється на галузь, на яку будуть орієнтуватися інші суміжні правові сфери.

 

Українське суспільство, як і міжнародне співтовариство, все частіше доходить висновку щодо того, що освіта на порозі третього тисячоліття перетворилася на величезне виробництво послуг у гуманітарній сфері. За кількістю шкіл, відомих вчених, юридичних та фізичних осіб, що задіяні в галузі освіти, освіти з прав людини зокрема, вона посідає провідне місце в економіці країни. Причому йдеться не лише про обсяги та якість продукування освітянських послуг, що само по собі є складним позатоварним виробництвом, а й акумулювання величезного внеску у справу забезпечення прав людини, розвиток технології сталого розвитку суспільства, держави, людини.

За своєю місією освітянське право спрямоване на поглиблення розуміння нашої спільної відповідальності за втілення в життя прав людини в кожній громаді і в суспільстві в цілому. Освіта загалом сприяє втіленню суспільних цінностей культури в інші сфери буття людини, довгостроковому запобіганню порушень прав людини, локалізації насильницьких конфліктів, досягненню рівності та сталого розвитку, а також, що є не менш важливим, — більш широкої участі громадськості в процесах прийняття рішень у демократичному суспільстві. Положення, що стосуються освіти, включені до багатьох міжнародних документів. Відповідно до численних нормативних актів, які забезпечують визначення понять «освіта», «освітянська послуга», «освітянське середовище», «освіта в галузі прав людини» тощо, як це погоджено міжнародним співтовариством, можуть бути визначені за своїм значенням як вагомий національний ресурс і суспільний капітал.

У короткотерміновій перспективі суспільні зусилля в сфері освіти, навчання не лише сприяють розвитку загальної культури прав людини, обміну знаннями, прищепленню навичок і формування позицій, а й зміцнюють повагу до прав людини та основних свобод, всебічного розвитку людської особистості, почуття людської гідності тощо. Сама освіта людини виходить за рамки когнітивного навчання і включає соціальні аспекти розвитку всіх учасників процесу, пізнання, соціальної кар’єри, доступу до певних професій. Лише за якісної освіти можливий розвиток культури прав людини, в умовах якої ці люди реалізуються на практиці, починаючи зі шкільної громади, а пізніше — також на основі взаємодії з більш широким громадським оточенням. Свідоме формування цієї галузі права має базуватися на впровадженні правозахисного підходу до освіти, що дозволяє всій системі освіти виконувати її основну місію. Тим самим освіта грає центральну роль в економічному, соціальному і політичному розвитку нашої країни.

На сьогодні серед актуальних завдань нової галузі, якою має бути освітня галузь, — підвищення якості отримуваних знань шляхом розширення форм і процесів навчання та пізнання, збільшення учасників освітянського процесу, в центрі якого є дитина. На черзі визначення принципів освітянського процесу, а також нової ролі професії вчителя; розширення доступу до шкільного навчання та участі в ньому шляхом створення, з урахуванням правозахисного підходу, сприятливої навчальної атмосфери в якій культивується повага до загальнолюдських цінностей, рівних можливостей, різноманітності і нетерпимість до дискримінації тощо. Так, на сьогодні сфера освіти регулюється численними актами, в тому числі неправового характеру. Тут сформовані стратегії, визначена політика, складається наше майбутнє. А нормативний обсяг регулювань уже давно вимагає створення Кодексу законів про освіту.

Ці міркування можуть переконати не лише тих, хто задіяний у цій важливій сфері. Вона, окрім усього іншого, є ще й предметом бізнесу, в якому квітнуть технології і псевдотехнології освіти; створюються й запроваджуються сертифіковані і псевдосертифіковані програми з навчання; отримуються дипломи і псевдодипломи з освіти, що надають можливість швидкої службової кар’єри. Загалом освіта нині стала тим феноменом, який надає людині право стати розвинутою або перетворитися на лузера. І таку над важливу галузь права і законодавства держава не може децентралізувати, адже її потрібно ретельно формувати, щоб вона не стала відомчою ознакою одного міністерства, яким би важливим і центральним воно не було. Отже, за освіту як галузь права можна і потрібно хвилюватися. Бо вона нам усім не лише надає знань та вмінь, а й годує, виховує та спрямовує.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Страйк адвокатів Київської області спробували «відмінити» в електронному режимі

Опубліковано

on

Леонід Лазебний, журналіст, головний редактор інформаційно-правової платформи ActiveLex

Рада адвокатів України, як вона сама повідомляє, рішенням від 13 червня 2019 р. скасувала рішення ради адвокатів Київської області №71 від 12 червня 2019 р.  про проведення локального попереджувального страйку адвокатів Київської області та тимчасове припинення надання правової допомоги в кримінальних провадженнях у правоохоронних органах, органах судової влади, прокуратурах Київської області з 20 червня до 20 липня 2019 р. усіма адвокатами.

Приводом до протесного заходу адвокатів у такій крайній формі стало жорстоке побиття адвоката Олексія Несвітайла в Білій Церкві під час виконання рим професійних обов’язків та відсутність належної реакції правоохоронних органів на цей злочин.

Отже, Рада адвокатів України скасувала рішення Ради адвокатів Київської області від 12 червня 2019 року, яким було проголошено попереджувальний страйк адвокатів регіону «в режимі електронного засідання 13 червня» (зазначено у повідомленні на офіційному сайти Національної асоціації адвокатів України).

Згідно зі згаданим повідомленням, «РАУ наголосила, що рішення органів адвокатського самоврядування не може бути спрямованим на обмеження чи блокування діяльності адвокатів з мотивів, не передбачених профільним Законом та Правилами адвокатської етики, необґрунтованого звинувачення адвокатури України у відмові від здійснення захисту конституційних прав громадян України та інших осіб».

І ще «РАУ наголосила на неухильному дотриманні адвокатами своїх професійних обов`язків і забезпечення безперервного надання правової допомоги клієнту, а також утриматися адвокатам від використання своїх прав всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта, не вдаватися адвокатам до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству та Правил адвокатської етики».

Як під час обговорення і прийняття цього рішення РАУ «електронно» перевіряли повноваження членів Ради адвокатів України і як вони під час електронного засідання аж стільки «наголошували» – складно уявити…

Та по суті кричущого випадку нападу на адвоката посеред білого дня, заподіяння йому численних тілесних ушкоджень, неприбуття поліції за викликом впродовж години в інформаційному повідомленні РАУ – ні слова.

Може оцінку цьому злочину надано в самому рішенні РАУ, може там ідеться й про кроки з реагування на нього. Може там навіть є план захисту професійних прав адвоката О. Несвітайла та допомоги колезі в скрутну годину (адже саме для цього існує адвокатське самоврядування з усіма його органами)…

Невідомо, бо тексту самого «електронного» рішення РАУ не оприлюднено.

Варто зазначити, що законами України не передбачено заборони проведення страйків адвокатами, а також не передбачено права Ради адвокатів України скасовувати рішення регіональних рад адвокатів.

Читати далі

В Україні

Полетіли голови. Тотальна заміна чиновництва розпочалася

Опубліковано

on

Набрала чинності ціла низка указів президента В. Зеленського про звільнення з посад чиновників різного рівня. Тільки за два дні посад позбулися близько півсотні високо – і середньопосадовців.

Серед них – голови:

Волинської (Указ №363/2019),

Закарпатської (Указ №364/2019),

Запорізької (Указ №365/2019),

Івано-Франківської (Указ №366/2019),

Кіровоградської (Указ №383/2019),

Київської (Указ №367/2019),

Львівської (Указ №369/2019),

Миколаївської (Указ №370/2019),

Одеської (Указ №371/2019),

Сумської (Указ №373/2019),

Тернопільської (Указ №374/2019),

Херсонської (Указ №3675/2019),

Хмельницької (Указ №376/2019),

Чернігівської (Указ №377/2019) облдержадміністрацій та

низка керівників районного рівня.

Також позбулися своїх крісел кілька начальників управлінь Служби безпеки України в областях, голова Служби зовнішньої розвідки України, заступник керівника Державного управління справами та низка інших керівних кадрів.

Читати далі

В Україні

ВРП звернеться до Генпрокуратури через зриви судових засідань

Опубліковано

on

4 червня 2019 р. рішеннями Вищої ради правосуддя (ВРП) після розгляду двох повідомлень суддів щодо втручання в їх діяльність вирішено звернутись до Генеральної прокуратури України.

У першому випадку суддя Балаклійського районного суду Харківської області Стригуненко В. М. повідомив, що неодноразово намагався провести засідання, яке постійно зривала одна зі сторін, вигукуючи образи та обвинувачення на його адресу у вчиненні злочинів, зокрема, отримання хабарів від представників правоохоронних органів.

При цьому, засідання мало проводитись для розгляду скарги особи, яка не давала можливості судді розглянути питання про відвід слідчого.

Окрім цього, суддя повідомив про поповнення кимось його особистого мобільного рахунку та висловив побоювання, що це можуть використати з метою його компрометації та усунення від розгляду справи.

В іншому провадженні ВРП розглянула повідомлення судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ваврушак Н. М., яка повідомила, що до судової зали, ще до початку розгляду, увійшли учасники справи, а також вільні слухачі, з числа яких одна невідома особа намагалася зайняти місце судді. При цьому жодних зауважень зі сторони секретаря судового засідання, судового розпорядника та судді особа не сприймала, відмовляючись сісти на відведене для вільних слухачів місце в залі.

Суддя вважає, що вказані дії вчинено з метою навмисного зриву судового засідання та створення перешкод для виконання нею своїх професійних обов’язків.

Вища рада правосуддя ухвалила звернутися до Генеральної прокуратури України щодо надання інформації про розкриття та розслідування вказаних правопорушень, спрямованих на перешкоджання правосуддю.

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.