Connect with us

В Україні

Освітянське право — на порядку денному

Моє перебування протягом останніх двох років у складі робочої групи з розробки Загальнонаціональної програми вивчення прав людини переконує в тому, що освітянське право перетворюється на галузь, на яку будуть орієнтуватися інші суміжні правові сфери.

 

Українське суспільство, як і міжнародне співтовариство, все частіше доходить висновку щодо того, що освіта на порозі третього тисячоліття перетворилася на величезне виробництво послуг у гуманітарній сфері. За кількістю шкіл, відомих вчених, юридичних та фізичних осіб, що задіяні в галузі освіти, освіти з прав людини зокрема, вона посідає провідне місце в економіці країни. Причому йдеться не лише про обсяги та якість продукування освітянських послуг, що само по собі є складним позатоварним виробництвом, а й акумулювання величезного внеску у справу забезпечення прав людини, розвиток технології сталого розвитку суспільства, держави, людини.

За своєю місією освітянське право спрямоване на поглиблення розуміння нашої спільної відповідальності за втілення в життя прав людини в кожній громаді і в суспільстві в цілому. Освіта загалом сприяє втіленню суспільних цінностей культури в інші сфери буття людини, довгостроковому запобіганню порушень прав людини, локалізації насильницьких конфліктів, досягненню рівності та сталого розвитку, а також, що є не менш важливим, — більш широкої участі громадськості в процесах прийняття рішень у демократичному суспільстві. Положення, що стосуються освіти, включені до багатьох міжнародних документів. Відповідно до численних нормативних актів, які забезпечують визначення понять «освіта», «освітянська послуга», «освітянське середовище», «освіта в галузі прав людини» тощо, як це погоджено міжнародним співтовариством, можуть бути визначені за своїм значенням як вагомий національний ресурс і суспільний капітал.

У короткотерміновій перспективі суспільні зусилля в сфері освіти, навчання не лише сприяють розвитку загальної культури прав людини, обміну знаннями, прищепленню навичок і формування позицій, а й зміцнюють повагу до прав людини та основних свобод, всебічного розвитку людської особистості, почуття людської гідності тощо. Сама освіта людини виходить за рамки когнітивного навчання і включає соціальні аспекти розвитку всіх учасників процесу, пізнання, соціальної кар’єри, доступу до певних професій. Лише за якісної освіти можливий розвиток культури прав людини, в умовах якої ці люди реалізуються на практиці, починаючи зі шкільної громади, а пізніше — також на основі взаємодії з більш широким громадським оточенням. Свідоме формування цієї галузі права має базуватися на впровадженні правозахисного підходу до освіти, що дозволяє всій системі освіти виконувати її основну місію. Тим самим освіта грає центральну роль в економічному, соціальному і політичному розвитку нашої країни.

На сьогодні серед актуальних завдань нової галузі, якою має бути освітня галузь, — підвищення якості отримуваних знань шляхом розширення форм і процесів навчання та пізнання, збільшення учасників освітянського процесу, в центрі якого є дитина. На черзі визначення принципів освітянського процесу, а також нової ролі професії вчителя; розширення доступу до шкільного навчання та участі в ньому шляхом створення, з урахуванням правозахисного підходу, сприятливої навчальної атмосфери в якій культивується повага до загальнолюдських цінностей, рівних можливостей, різноманітності і нетерпимість до дискримінації тощо. Так, на сьогодні сфера освіти регулюється численними актами, в тому числі неправового характеру. Тут сформовані стратегії, визначена політика, складається наше майбутнє. А нормативний обсяг регулювань уже давно вимагає створення Кодексу законів про освіту.

Ці міркування можуть переконати не лише тих, хто задіяний у цій важливій сфері. Вона, окрім усього іншого, є ще й предметом бізнесу, в якому квітнуть технології і псевдотехнології освіти; створюються й запроваджуються сертифіковані і псевдосертифіковані програми з навчання; отримуються дипломи і псевдодипломи з освіти, що надають можливість швидкої службової кар’єри. Загалом освіта нині стала тим феноменом, який надає людині право стати розвинутою або перетворитися на лузера. І таку над важливу галузь права і законодавства держава не може децентралізувати, адже її потрібно ретельно формувати, щоб вона не стала відомчою ознакою одного міністерства, яким би важливим і центральним воно не було. Отже, за освіту як галузь права можна і потрібно хвилюватися. Бо вона нам усім не лише надає знань та вмінь, а й годує, виховує та спрямовує.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

В Україні зросте мінімальна пенсія

Виплати у грудні збільшаться на 74 гривні.

В Укpаїні з 1 гpудня пеpеpахують мінімальну пенсію. Це передбачено в Державному бюджеті і пoв’язанo зі зpoстанням пpoжиткoвoгo мінімуму.

Як було уточнено, саме на суму 74 гpивні зросте мінімальна виплата для тих, хто вийшов на пенсію за віком, та тих, хто має інвалідність. Вони отримуватимуть 1638 гpивень. Збільшення виплат не стосуватиметься пенсіонерів, які працюють. Нагадаємо, 8 жовтня повідомлялося, що для того, щоб вийти на пенсію за вислугою років, необхідно мати 26 з половиною років стажу станом на 11 жовтня 2017 року.

Як повідомлялося раніше, за даними Пенсійного фонду загальна чисельність пенсіонерів в Україні становить 11,3 млн. КМУ затвердив бюджет Пенсійного фонду України на 2019 рік із дотаціями на покриття дефіциту в розмірі 167 млрд грн. При цьому дефіцит ПФУ поточного року становить близько 30 млрд грн.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Що українці планують робити зі своїми паями?

Більшість власників паїв поскаржилася на «дешеву» оренду, але в разі запуску ринку землі продовжать їх здавати.

Як засвідчило вказане дослідження, 70% власників паїв у разі введення ринку земель сільськогосподарського призначення продовжать його обробляти, або здавати в оренду, 16% — мають намір його продати. Такі результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 24—27 жовтня цього року. Близько чверті опитаних зазначили, що мають земельний пай: з них 6% — обробляють його самостійно, 17% — здають в оренду. Власників паїв найбільше на Заході, серед жителів сіл й осіб старшого віку. Головними причинами, чому вони не обробляють земельний пай самостійно, більше чверті опитаних вказали на відсутність фінансових можливостей і стан здоров’я (переважно через вік). Наявність інших видів доходів, відсутність відповідних знань й умінь для заняття фермерством, проживання в іншому населеному пункті відзначили 10—12%. Більшість власників паїв (73%) не вважають вартість оренди справедливою, протилежної думки — лише 15%; 42% вважають, що вартість оренди землі сільськогосподарського призначення повинна встановлюватися державою, 38% — визначатися ринком.

При тому ринковий механізм регуляції більше підтримують власники паїв, які самостійно їх обробляють, а також ті, хто вважає вартість оренди свого паю справедливою. При цьому молодь більше за ринок, старші — за регулювання державою. Ідею про ринок землі більше поділяють виборці «Голосу» та «Європейської солідарності».

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіоном і типом поселення. Було опитано: 2 000 респондентів (особисте формалізоване інтерв’ю).

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Що робитимуть із довгобудами?

Міністерство розвитку громад та території України анонсувало напрацювання нового законопроєкту, який би дозволив врегулювати питання добудови об’єктів, котрі наразі не введені в експлуатацію.

Про це повідомила очільник відомства Альона Бабак під час спілкування з інвесторами недобудованих будинків у м. Києві. За її словами, розроблений проект закону «Про захист прав постраждалих фізичних осіб — вкладників у будівництво багатоквартирних житлових будинків», не має підтримки в міністерстві. «Тому ми розпочинаємо роботу над новим законопроектом і створюємо робочу групу, до якої запрошуємо і вас, — сказала А. Бабак.

Міністр запропонувала інвесторам визначитися з представниками, які візьмуть участь в початковому обговоренні концепції закону. До робочої групи також будуть запрошені представники Київської міської державної адміністрації, профільних асоціацій, фахівці та експерти. Крім того, А. Бабак зазначила, що міністерство виступить з ініціативою інвентаризації всіх таких проблемних об’єктів по всій Україні.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.