Освітянське право — на порядку денному | LexInform - Правові новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В Україні

Освітянське право — на порядку денному

Опубліковано

on

Моє перебування протягом останніх двох років у складі робочої групи з розробки Загальнонаціональної програми вивчення прав людини переконує в тому, що освітянське право перетворюється на галузь, на яку будуть орієнтуватися інші суміжні правові сфери.

 

Українське суспільство, як і міжнародне співтовариство, все частіше доходить висновку щодо того, що освіта на порозі третього тисячоліття перетворилася на величезне виробництво послуг у гуманітарній сфері. За кількістю шкіл, відомих вчених, юридичних та фізичних осіб, що задіяні в галузі освіти, освіти з прав людини зокрема, вона посідає провідне місце в економіці країни. Причому йдеться не лише про обсяги та якість продукування освітянських послуг, що само по собі є складним позатоварним виробництвом, а й акумулювання величезного внеску у справу забезпечення прав людини, розвиток технології сталого розвитку суспільства, держави, людини.

За своєю місією освітянське право спрямоване на поглиблення розуміння нашої спільної відповідальності за втілення в життя прав людини в кожній громаді і в суспільстві в цілому. Освіта загалом сприяє втіленню суспільних цінностей культури в інші сфери буття людини, довгостроковому запобіганню порушень прав людини, локалізації насильницьких конфліктів, досягненню рівності та сталого розвитку, а також, що є не менш важливим, — більш широкої участі громадськості в процесах прийняття рішень у демократичному суспільстві. Положення, що стосуються освіти, включені до багатьох міжнародних документів. Відповідно до численних нормативних актів, які забезпечують визначення понять «освіта», «освітянська послуга», «освітянське середовище», «освіта в галузі прав людини» тощо, як це погоджено міжнародним співтовариством, можуть бути визначені за своїм значенням як вагомий національний ресурс і суспільний капітал.

У короткотерміновій перспективі суспільні зусилля в сфері освіти, навчання не лише сприяють розвитку загальної культури прав людини, обміну знаннями, прищепленню навичок і формування позицій, а й зміцнюють повагу до прав людини та основних свобод, всебічного розвитку людської особистості, почуття людської гідності тощо. Сама освіта людини виходить за рамки когнітивного навчання і включає соціальні аспекти розвитку всіх учасників процесу, пізнання, соціальної кар’єри, доступу до певних професій. Лише за якісної освіти можливий розвиток культури прав людини, в умовах якої ці люди реалізуються на практиці, починаючи зі шкільної громади, а пізніше — також на основі взаємодії з більш широким громадським оточенням. Свідоме формування цієї галузі права має базуватися на впровадженні правозахисного підходу до освіти, що дозволяє всій системі освіти виконувати її основну місію. Тим самим освіта грає центральну роль в економічному, соціальному і політичному розвитку нашої країни.

На сьогодні серед актуальних завдань нової галузі, якою має бути освітня галузь, — підвищення якості отримуваних знань шляхом розширення форм і процесів навчання та пізнання, збільшення учасників освітянського процесу, в центрі якого є дитина. На черзі визначення принципів освітянського процесу, а також нової ролі професії вчителя; розширення доступу до шкільного навчання та участі в ньому шляхом створення, з урахуванням правозахисного підходу, сприятливої навчальної атмосфери в якій культивується повага до загальнолюдських цінностей, рівних можливостей, різноманітності і нетерпимість до дискримінації тощо. Так, на сьогодні сфера освіти регулюється численними актами, в тому числі неправового характеру. Тут сформовані стратегії, визначена політика, складається наше майбутнє. А нормативний обсяг регулювань уже давно вимагає створення Кодексу законів про освіту.

Ці міркування можуть переконати не лише тих, хто задіяний у цій важливій сфері. Вона, окрім усього іншого, є ще й предметом бізнесу, в якому квітнуть технології і псевдотехнології освіти; створюються й запроваджуються сертифіковані і псевдосертифіковані програми з навчання; отримуються дипломи і псевдодипломи з освіти, що надають можливість швидкої службової кар’єри. Загалом освіта нині стала тим феноменом, який надає людині право стати розвинутою або перетворитися на лузера. І таку над важливу галузь права і законодавства держава не може децентралізувати, адже її потрібно ретельно формувати, щоб вона не стала відомчою ознакою одного міністерства, яким би важливим і центральним воно не було. Отже, за освіту як галузь права можна і потрібно хвилюватися. Бо вона нам усім не лише надає знань та вмінь, а й годує, виховує та спрямовує.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Суддю звільнено за зловживання самовідводами

Опубліковано

on

9 квітня 2019 р. рішенням Вищої ради правосуддя (ВРП) звільнено з посади суддю Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Леонова Андрія Анатолійовича.

Дисциплінарну справу стосовно судді Леонова А. А. відкрито на підставі скарг голови цього райсуду Литвиненка І. Ю. на те, що суддя систематично зловживав правом на самовідвід, умисно та незаконно відмовляв в доступі до правосуддя, ухилявся від виконання обов’язків слідчого судді; уникав автоматизованого розподілу справ, зловживаючи перебуванням у нарадчій кімнаті надміру тривалий час, тощо.

За результатом розгляду скарг Третьою Дисциплінарною палатою (ДП) ВРП було прийнято рішення, що згідно з п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України та ст. 115 Закону «Про судоустрій і статус суддів» Леонова А. А. може бути звільнено з займаної посади, так як вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді, є підставами для цього.

Зокрема Дисциплінарна палата вказала, що підставою для притягнення до відповідальності стали встановлені нею обставини, які свідчили, що суддя заявляв за відсутності належних правових підстав самовідводи у справах з індексом «1-кс», які були передані йому на розгляд за результатами автоматизованого розподілу матеріалів, тобто фактично ухилявся від виконання службових обов’язків.

Переглядаючи справу за скаргою Леонова А. А., Вища рада правосуддя залишила без змін оскаржуване рішення ДП ВРП.

Згодом до Вищої ради надійшло подання Третьої ДП про звільнення судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Леонова А. А., яке було задоволено.

З огляду на наведене Вища рада правосуддя ухвалила звільнити суддю з посади судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України.

Читати далі

В Україні

Система відеофіксації порушень ПДР запрацює до кінця року

Опубліковано

on

Система автоматичної відеофіксації порушень правил дорожнього руху запрацює в повному обсязі до кінця року.

 

Про це заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков. «Майже все зроблено. Нам не вистачає маленьких деталей — однієї постанови Кабміну і однієї поправки до закону в парламенті. Думаю, ще в цьому році ми підключимо камери по всій країні. Спочатку запрацює 30 камер, потім 50, потім 150. Думаю, межа буде 1 000 камер, — сказав А. Аваков.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

ВРП визначилася з кандидатами на посади суддів ВС

Опубліковано

on

Вища рада правосуддя розглянула матеріали для внесення Президенту подання про призначення суддів до ВC за рекомендаціями, які надійшли від ВККСУ.

 

Про це повідомляється на сайті ВРП.

Вища рада правосуддя ухвалила рішення внести Президенту подання про призначення суддів до Касаційного цивільного суду у складі ВC: Сергія Бурлакова, Ірини Воробйової, Андрія Грушицького, Ігоря Гулейкова, Ірини Дундар, Валентини Жданової, Андрія Зайцева, Вадима Ігнатенка, Андрія Калараша, Євгена Коротенка, Ганни Кривцової, Ірини Литвиненко, Руслана Лідовця, Олексія Осіяна, Євгена Петрова, Миколи Русинчука, Наталії Сакари, Валентина Сердюка, Максима Тітова, Владислава Шиповича та Василя Яремка.

До Касаційного господарського суду у складі ВC: Надії Багай, Олександра Банаська, Ігоря Бенедисюка, Олега Васьковського, Юрія Власова, Наталії Волковицької, Надії Губенко, Віталія Зуєва, Ірини Колос, Ірини Кондратової, Ольги Кролевець, Тетяни Малашенкової, Костянтина Огородніка, Олексія Случа.

До Касаційного кримінального суду у складі ВC: Германа Анісімова, Василя Бородія, Ольги Булейко, Жанни Єленіної, Сергія Єремейчука, Ігоря Іваненка, Миколи Ковтуновича, Галини Крет, Юрія Луганського, Олени Святської, Сергія Фоміна, Андрія Чистика.

До Касаційного адміністративного суду у складі ВС: Мирослави Білак, Наталії Блажівської, Миколи Гусака, Ігоря Дашутіна, Альберта Єзерова, Людмили Єресько, Ігоря Желєзного, Андрія Жука, Андрія Загороднюка, Олени Калашнікової, Ольги Кашпур, Наталії Мартинюк, Жанни Мельник-Томенко, Олесі Радишевської, Андрія Рибачука, Володимира Соколова, Лариси Тацій, Євгенії Усенко, Сергія Чиркіна, Наталії Шевцової, Олега Шишова, Миколи Яковенка.

За висновками Громадської ради доброчесності серед цих суддів є 10 «недоброчесних». Також, як повідомляється, ВРП відклала розгляд матеріалів щодо низки кандидатів, серед них Сергій Могил (він — племінник Сергія Ківалова), та щодо деяких інших суддів. Окрім того, Вища рада правосуддя відмовила у призначенні на посаду судді ВС Павлу Пархоменку.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.