В Україні
Почути Донбас: чого вимагає Україна на процесі в ЄСПЛ щодо злочинів Кремля?
Валерія КОЛОМІЄЦЬ,
заступниця міністра юстиції України
Війна — страшне та, на жаль, уже повсякденне слово для кожного українця. Війна з РФ триває не лише на території нашої держави, вона відбувається в інформаційному просторі, на геополітичному рівні і що стратегічно не менш важливо, точиться вона і в судових залах усіх доступних для нас міжнародних судів.
Початок усних слухань
Так, днями в Європейському суді з прав людини почалися усні слухання щодо прийнятності заяв у справі, яка офіційно називається «Україна та Нідерланди проти Росії» (за заявами № 8019/16, 43800/14 та 28525/20), а неофіційно її іменують «справою щодо Донбасу».
Читайте також: Перехідний період потребує «олюднення»
Для чого ми вже не перший рік намагаємося притягнути РФ до юридичної відповідальності та який у цьому сенс? Бо рішення ЄСПЛ у вказаній справі матиме не лише юридичні наслідки для країни-агресора, воно може бути використане й для дипломатичного тиску на Росію, для запровадження додаткових санкцій різного рівня. А ще це дасть Україні потужну зброю для подальших переговорів з нашими міжнародними партнерами, а також для доведення відповідальності РФ щодо порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях України і, як наслідок, виплати агресором відшкодування тим, чиї права були порушені. Причому йдеться про відшкодування як у межах міждержавної заяви, так і в межах численних індивідуальних заяв щодо подій на Донбасі.
Наскільки це важливо для України
Те, наскільки це важливо для України, наочно ілюструє аналогічна «кримська справа» в ЄСПЛ, де Україна вже виборола проміжну перемогу. 14 січня 2021 року суд опублікував рішення щодо прийнятності справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» (за заявою № 20958/14), яким визнав та юридично закріпив: факт неспровокованої агресії з боку РФ на території Криму; те, що Росія здійснює ефективний контроль на всій території півострова з 27 лютого 2014 року.
Це стало першим рішенням міжнародного суду, яке юридично, а не лише політично, визначило цю дату. Й воно вже має велике значення не лише для міжнародного іміджу України, але й для самої Росії. Відтепер усі посилання РФ у діалозі з міжнародною спільнотою на результати, нібито, «референдуму» є безглуздими, бо спростовуються посиланням на рішення Європейського суду з прав людини. Окрім того, прийняте ЄСПЛ рішення розблокувало розгляд інших скарг до Росії, поданих від імені громадян та комерційних підприємств, які постраждали від окупації Криму Росією, і дало їм юридичну підставу вимагати компенсації від РФ.
Ми переконані, що те саме чекає на Росію й у справі щодо Донбасу. Тому й не дивно, що уряд РФ вже неодноразово робив спроби відтермінувати усні слухання та затягнути процес розгляду справи «Україна та Нідерланди проти Росії». В хід ішли всі можливі юридичні засоби та фактичні обставини. Запланована дата слухань неодноразово переносилася (востаннє — через самовідвід судді від РФ).
Читайте також: І прийде день, коли закінчиться війна…
Та попри всі юридичні диверсії, 26 січня слухання таки розпочалися. Цього дня в Страсбурзі вирішуватимуть, чи має ЄСПЛ «юрисдикцію» розглядати події стосовно тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей в період з квітня 2014 року? Цей етап важливий, аби суд зміг перейти до розгляду по суті наших заяв — щодо злочинів Росії проти прав людини на сході України та заяви Королівства Нідерланди щодо збиття в липні 2014 року пасажирського літака компанії Malaysia Airlines MH17 та загибелі 298 осіб.
До Страсбурга цього дня прибула наша делегація на чолі з міністром юстиції Денисом Малюською. Ми будемо доводити існування так званої «адміністративної практики» Російської Федерації щодо порушень Конвенції з прав людини та протоколів до неї протягом усього періоду окупації частини території Донецької та Луганської областей, починаючи з квітня 2014 року. Україна представить факти на підтвердження того, що Російська Федерація була безпосереднього залучена до окупації частини території Донецької та Луганської областей та до порушень прав людини на цій території починаючи з квітня 2014 року. Ми представимо також докази здійснення Російською Федерацією фактичного контролю (або, мовою Ради Європи, «ефективного контролю») на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей починаючи з квітня 2014 року.
Понад те, ми доведемо, що окупація частини Донбасу має прямий зв’язок з окупацією Росією Кримського півострова. Окрім того, продемонструємо суду відсутність інших ефективних засобів юридичного захисту Російської Федерації щодо порушень прав людини, які мали місце під час окупації Російською Федерацією частини території Донецької та Луганської областей починаючи з квітня 2014 року.
Зазначу, що команда Міністерства юстиції України протягом цих років провела колосальну роботу. До Страсбурга подано тисячі сторінок та величезні обсяги відео-, аудіо- та інших доказів, які спростовують та вщент розбивають твердження російської пропаганди.
Тож ми очікуємо що після проведення усних слухань, запланованих на цей тиждень, ЄСПЛ визнає справу прийнятною та перейде до розгляду скарги України по суті.
Як висновок
Звісно, процес цей не буде швидким — так працює міжнародне право. Після проведення усних слухань ЄСПЛ буде потрібен час для аналізу їхніх результатів та прийняття рішення щодо прийнятності справи. Та наша мета — не встигнути до якоїсь дати. Ми прагнемо притягнути до відповідальності Російську Федерацію за її дії, які призвели до масових порушень прав людини на сході України, та зупинити ці порушення, наскільки це можливо. Та, звісно, так швидко, як це можливо.
Як я вже зазначала, рішення ЄСПЛ щодо прийнятності у справі «Україна та Нідерланди проти Росії», на яке ми розраховуємо, полегшить підтримання індивідуальних позовів громадян та компаній проти РФ як у ЄСПЛ, так і в інвестиційних арбітражах та буде основою, на якій індивідуальні справи, справи в арбітражах рухатимуться далі, щоб заявники могли стягувати компенсації з державиагресора, тобто Росії, за порушені нею права.
Джерело: Юридичний вісник України
