В Україні
Податкова амністія вимагає тиші, а не хайпу
Тема податкової амністії, особливо після її старту 1 вересня, набула ще більшого розголосу в парламенті, соцмережах, ЗМІ, суспільстві. Та попри заклики батьків цієї ідеї, сама статистика декларування не надихає й не говорить про успіх. За перший тиждень усього декілька десятків українців вирішили дослухатися до пропозицій влади. Хоча відомо, що наші співвітчизники традиційно не поспішають робити щось незвичне, а тут ще й декларувати власні статки. Може, в останню мить з’явиться натовп охочих це зробити, бо, кажуть у владі, це буде перша й остання можливість безкарної легалізації доходів.
Читайте також: «Податкова амністія»: НБУ приймає скарги на банки
Ідеологи амністії капіталів сподіваються, що в результаті це дасть можливість радикально покращити фінансовий стан держави, адже, як відомо, у розвинених країнах основний внесок до бюджету роблять не юридичні, а саме фізичні особи. І саме вони є головними донорами бюджету — в межах не менше двох третин його обсягу. Водночас для нашої країни такий фінансовий експеримент є досить показовим, хоча й дещо ризикованим. Після завершення кампанії з декларування можновладці вважатимуть, що всі громадяни, які не амністували «тіньові» кошти, їх і не мають. А отже, при здійсненні витрат, непідтверджених офіційними доходами, до таких громадян у податковій виникнуть приводи з перевірки. Із непідтверджених доходом коштів спишуть податковий збір за повноцінною ставкою, а не за зниженою, яка передбачена на період амністії.
В Кабміні вже навіть розробляють відповідний законопроект «про податок на витрати».
Читайте також: Стартувала «податкова амністія»
У межах амністії, тобто в цьому році, можна декларувати валютні цінності, в тому числі в гривні та інвалютах, як розміщені на банківських рахунках, так і готівку. В останньому випадку готівку необхідно покласти на спеціальний банківський рахунок, а пізніше ці гроші можна буде знову зняти. В цей період треба показати й інші валютні цінності, включаючи право грошової вимоги (депозити, кредитні кошти, видані третім особам за договором). До «декларувальної маси» можна віднести велику кількість речей. Проте не будемо входити в технологію амністії капіталів, вона чітко визначена законом. Хоча, як кажуть, саме в конкретних питаннях міститься весь декларувальний «цимус». Адже рухоме майно, дорогоцінні метали й вироби, предмети мистецтва та антикваріату, ювелірні вироби й нерухоме майно складають чималу масу декларування статків українців. Загалом же варто погодитися з твердженням класичних економістів, що податки мають сплачувати всі громадяни. Що, до речі, й записано в нашому Основному Законі (стаття 67), де вказується, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку й розмірах, встановлених законом. А всі громадяни щорічно мають подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Із повним списком найменувань «декларованої маси» можна ознайомитися на сайті Міністерства фінансів. При цьому Мінфін встановив і неоподатковуваний мінімум коштів, рухомого та нерухомого майна — фінансові активи сумарною вартістю до 400 тисяч гривень, один особистий автомобіль, призначений для перевезення щонайменше 10 осіб, з об’ємом двигуна не більше 3 тис. куб. см або вартістю 375 мінімальних зарплати, що зараз дорівнює 2,225 млн грн, або мотоцикл з двигуном до 800 тис. куб. см; одну або кілька квартир загальною площею до 120 кв. м; один або кілька житлових будинків до 240 кв. м (або недобудовані будинки такою ж площею при наявності права власності на земельну ділянку); нежитлові некомерційні будівлі загальною площею до 60 кв. м (в т. ч. недобудовані); земельні ділянки в межах норм безоплатної передачі (ст. 121 Земельного кодексу).
Читайте також: «Податкова амністія»: в декларації не зазначається інформація про джерела коштів
У майбутньому влада планує впровадити нову систему відстеження сплати податків, так звані методи непрямого податкового контролю — тобто перевірки витрат, а не доходів громадян, а в разі виявлення невідповідностей вимагати джерело походження коштів, що витрачаються, про що ми побіжно говорили вище. І якщо таких доказів не виявиться, то влада застосує до непідтвердженої суми витрат податок на доходи фізосіб (ПДФО — 18%).
Такими є попередні умови новації. Згідно з ними документ про непрямі способи контролю має бути внесений у Верховну Раду до березня 2022 року. Очікується, що його норми повинні набрати чинності одразу по завершенні амністії. Тоді й почнеться «тихе» життя для бюджету, адже великі гроші вимагають саме тиші, а не хайпу, з яким податкова амністія ввійшла в наше повсякденне життя.
Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ
Джерело: Юридичний вісник України
