Connect with us

В Україні

Позики в інвалюті можна надавати не лише іноземним банкам

Правління НБУ своєю постановою №147 вніс зміни до деяких своїх нормативних актів, зокрема Положень

  • про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам,
  • про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу,
  • про порядок іноземного інвестування в Україну,
  • про порядок та умови торгівлі іноземною валютою.

Попередня редакція п.1.1 глави 2 Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам дозволяла уповноваженим банкам та небанківським установам, що мають генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій у частині залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках надавати кредити (позики) в іноземній валюті лише банкам-нерезидентам.

З 02.01.2018 їм дозволено також надавати експортні валютні кредити суб’єктам господарювання-нерезидентам для придбання ними товарів/робіт/послуг українського походження за участю Експортно-кредитного агентства відповідно до Закону України “Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту”.

У п. 1.1 розділу 1 Положення про порядок іноземного інвестування в Україну визначено нове для галузі поняття «ескроу-рахунку».

В Україні

Україна розриває відносини з Сирією

Міністерство закордонних справ України рішуче засудило рішення Сирійської Арабської Республіки визнати так звану «незалежність» тимчасово окупованих територій в Донецькій та Луганській областях.

Читайте також: Дипломатичні відносини з РФ розірвано

«Розглядаємо це рішення як недружній акт щодо України, посягання на її суверенітет та територіальну цілісність, грубе порушення українського законодавства, Статуту ООН та основоположних норм і принципів міжнародного права. Не маємо сумнівів, що сирійський режим намагається надати псевдосуб’єктності російським окупаційним адміністраціям на Донеччині та Луганщині на замовлення своїх кураторів в Кремлі», – прокоментував Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

У відповідь на цей недружній акт Україна заявляє про розрив дипломатичних відносин з Сирією без розриву консульських відносин, відповідно до статті 2 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 р.

Українська сторона також розпочинає процедуру запровадження торговельного ембарго щодо Сирії, а також накладення інших санкцій щодо сирійських юридичних та фізичних осіб.

Нагадаємо, візовий режим для громадян РФ встановлено з 1 липня

Читати далі

В Україні

Орендарі держмайна можуть отримати підтримку через сервіс Оренда.Допомога

Фонд державного майна запустив сервіс Оренда.Допомога для фінансової підтримки бізнесу, який орендує майно у держави.

Читайте також: Договори оренди держмайна надходитимуть е-поштою

«Фонд держмайна створив платформу, на якій орендарі державного майна можуть зареєструвати заявку на отримання грошової допомоги від донорів та надати аргументацію в потребі такої підтримки. В свою чергу, донори зможуть через цифрову платформу обрати того, хто потребує допомоги, та надати фінансову допомогу бізнесу (повністю або частково сплатити за оренду державного майна). Для донорів є можливість вийти на зв’язок з підприємцями, які потребують підтримки, для уточнення деталей», – зауважили у ФДМУ.

Фонд держмайна перевіряє та підтверджує чинність договорів оренди підприємцями, які заповнили анкету для отримання допомоги. Благодійники самостійно обирають кому саме вони хочуть надати допомогу, а також розмір такої допомоги.

Читати далі

В Україні

Чому приховані співбесіди шкодять довірі до конкурсу у ВРП

Михайло ЖЕРНАКОВ, голова
правління Фундації DEJURE,
координатор Громадської ради
доброчесності

Як відомо, 27 травня Етична рада (ЕР) відновила проведення співбесід до Вищої ради правосуддя, розпочатих у лютому. Напередодні ЕР перевірила на доброчесність чотирьох чинних членів ВРП, визнавши недоброчесним одного – Віктора Грищука. Хоча щодо решти трьох членів ВРП було також зібрано чимало фактів їхньої недоброчесності.

На жаль, дізнатися, чим вмотивований вердикт Етичної ради щодо чинних членів Вищої ради правосуддя, як і те, яким чином кандидати до ВРП спростовують сумніви щодо них, суспільство не має можливості – Етична рада ухвалила рішення закрити трансляції співбесід від сторонніх очей. Своє рішення члени Ради пояснили тим, що в умовах воєнного стану хочуть забезпечити безпеку як для себе, так і осіб, які беруть участь в оцінюванні чи про яких може бути згадано під час співбесіди. В рішенні Етична рада посилалася на постанову Кабміну № 263 від 12 березня 2022 року, прийняту на виконання Закону «Про правовий режим воєнного стану», якою, зокрема, передбачено обмеження роботи інформаційних систем та електронних реєстрів.

Читайте також: Відновити повноважний склад ВРП

Розберімось, наскільки законні такі дії й чи дійсно була критична необхідність закривати співбесіди з кандидатами до ВРП? Нагадаємо, відкрита трансляція засідань Етичної ради передбачена Законом «Про Вищу раду правосуддя». Ця норма є імперативною, тобто обов’язковою до виконання. Закон «Про правовий режим воєнного стану» не містить норм, які б забороняли органам транслювати свої засідання. Згадана Етичною радою постанова Кабміну стосується винятково органів виконавчої влади, до яких Етична рада не належить. Навіть якщо припустити, що норми цієї постанови можуть поширюватися й на інших суб’єктів владних повноважень, вони носять лише рекомендаційний характер.

Отже, обов’язку закривати співбесіди від громадськості в Етичної ради немає – це винятково її рішення. Якщо закриття трансляції співбесід з чинними членами Вищої ради правосуддя ще можна зрозуміти, оскільки вони – посадові особи органу влади, які в умовах війни можуть бути потенційними цілями ворожої армії, то приховування трансляції співбесід із кандидатами до ВРП достатнього обґрунтування, на нашу думку, немає. По-перше, жоден із кандидатів не має владних повноважень і може одержати їх лише потенційно, — в майбутньому. Участь у конкурсі на державну посаду під час війни – свідоме добровільне рішення кожного кандидата, який мав право відмовитися (чинні члени ВРП не могли обрати, чи проходити їм оцінку на доброчесність – це був обов’язок, передбачений законом).

По-друге, деякі кандидати, які пройшли відкриті співбесіди за кілька днів до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, опиняються в нерівних умовах щодо кандидатів, яких співбесідують у закритому режимі. Їхні співбесіди – у вільному доступі, а отже, за умови, якщо вони переможуть у конкурсі та отримають посади у ВРП, їхній безпеці існуватиме більша загроза в порівнянні з кандидатами, співбесіди з якими не транслювалися.

По-третє, інформація про всіх кандидатів до ВРП і так є відкритою, адже напередодні конкурсу медіа оприлюднювали як списки та документи кандидатів, так і позиції громадських організацій щодо доброчесності кожного з них. Крім того, наразі безпекова ситуація в Україні значно стабілізувалася, порівняно з лютим, свідченням чого є, зокрема, відновлення відеотрансляцій судових процесів.

Так, наприклад, 5 травня свою роботу відновив Макарівський районний суд Київської області, який знаходиться в місті Макарів, яке понад місяць перебувало під російською окупацією. Також, за нашою інформацією, 23 травня відновили роботу суди в прифронтовому Харкові, який із перших днів війни зазнає значних обстрілів та руйнувань.

На нашу думку, Етична рада могла надати суспільству принаймні часткову можливість спостерігати за ходом конкурсу – проводити співбесіди наживо, закриваючи трансляцію лише під час озвучування чутливої інформації, або ж надати доступ до співбесід завчасно акредитованим медіа чи громадським організаціям, які тривалий час здійснюють контроль за ходом судової реформи, або ж надати доступ до записів співбесід одразу після їх завершення в реальному часі.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Це, безумовно, підвищило б довіру до конкурсу та розвіяло сумніви суспільства, яке, на жаль, звикло до думки, що попри поважність та досвід членів конкурсних комісій, за закритими дверима в Україні часто відбуваються маніпуляції. Закриття ж співбесід із кандидатами до ВРП не можна вважати пропорційним рішенням, що зберігає баланс між безпекою учасників і суспільним інтересом до формування одного з найважливіших органів судової системи. Виходить, що суспільство почує пояснення кандидатами своїх статків та рішень лише після завершення воєнного стану, що може статися і через декілька років. У цей час відібрані кандидати вже працюватимуть у Вищій раді правосуддя, призначатимуть і звільнятимуть суддів тощо. Усе це, на жаль, не сприяє формуванню довіри ані до нового складу Вищої ради правосуддя, ані до її подальших рішень. Тепер члени Етичної ради мають докласти усіх зусиль для того, аби в суспільства не було жодних сумнівів щодо доброчесності та незалежності відібраних ними кандидатів.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.