В Україні
«Скрутки» ПДВ. Як вони працюють та як цю проблему побороти?
Мар’ян ЗАБЛОЦЬКИЙ,
народний депутат України
Як «скрутчики», податківці та бізнес обкрадають українців через податок на додану вартість та як це припинити.
Нещодавно НАБУ, САП та СБУ провели успішну операцію в боротьбі з так званими «скрутками» податку на додану вартість. Вилучили понад 1 мільйон доларів готівкою. В Службі безпеки тоді зазначили, що «фігуранти кримінального провадження сприяли мінімізації податкових платежів, так званим «скруткам», а також виводили підконтрольні їм фіктивні підприємства з категорії ризикових».
Читайте також: «Скрутки» ПДВ. Через це бюджет щомісяця втрачає два з половиною мільярди гривень
Національне антикорупційне бюро також випустило прес-реліз щодо цієї операції. В ньому зазначалося: «Слідчі дії здійснюють у межах розслідування так званих податкових «скруток», яке розпочато за власними напрацюваннями детективів, публікаціями в ЗМІ та інформацією, зазначеною в звіті Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат держбюджету». Як член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради та автор низки публікацій на цю тему я спробую пояснити, що таке «скрутки», якими є масштаби цього явища, і чому правоохоронцям так важко їх побороти? Хоча просто пояснити не вийде: схеми надто складні, а їхні організатори — фахові та професійні фінансисти, а не типові бандити з 1990-х.
Як працюють схеми
«Скрутки» — це форма крадіжки з державного бюджету надходжень ще на етапі збору податків, крадуть податок на додану вартість, тобто ПДВ. Таким чином, ці гроші крадуть у рядових українців, що добросовісно сплатили цей податок під час купівлі товарів. У кожному касовому чеку вказано, що 20% націнки на кожен товар — це ПДВ. Додам і те, що саме цей податок є найбільшим джерелом наповнення державного бюджету — в 2020 році від ПДВ у держскарбницю надійшло 401 млрд гривень. Скажу інакше: від ПДВ надходить стільки ж коштів, скільки витрачається разом на всю освіту та охорону здоров’я країни. Приблизно половину цього податку державний бюджет отримує під час розмитнення товарів. Ще половину сплачують підприємства під час подальшої торгівлі та переробки товарів в Україні.
Читайте також: Операція «Антискрутка»
Один із найпоширеніших способів крадіжки — використати сплачений ПДВ під час імпорту товару в рахунок сплати даного податку в процесі подальшої переробки всередині країни. Це і є так звана «скрутка». Характерно, що саме аграрні підприємства тривалий час були основними споживачами «скруток». Є три причини, чому попит на такі специфічні послуги був саме з боку сільгосппідприємств. Перша — до 2016 року аграрії були звільнені від сплати ПДВ. Суто з ментальної точки зору: платити те, за що ніколи не платив, дуже важко. Перша реакція — уникнути сплати вказаного податку за будь-яку ціну.
Друга — аграріям простіше створити правдиві історії про «скрутки». З апельсинів теоретично дійсно можна виготовити органічне добриво, а потім використати його для вирощування зерна. Третя — урожай далеко не повністю залежить від кількості використаних добрив чи пального. Кореляція є, але врожайність — це ще й удача. Довести, скільки фермер втратив пального на гектар, майже нереально. Це можна прорахувати лише, якщо йдеться про переробку, бо точно відомо, скільки борошна чи олії можна виробити із певної кількості зерна чи соняшнику.
Саме тому Верховна Рада цього року ухвалила законопроект про зниження ставки ПДВ на зерно до 14%. Це переклало контроль за моніторингом реальності операцій на переробників. Бюджет при цьому отримує однакову суму податку на додану вартість, проте проконтролювати процес стає значно простіше. Але це вирішує лише частину проблеми.
Про роль бізнесу і податківців
Улюбленим інструментом для «скруток» залишаються зерно і соняшник. Спочатку їх купують за готівку у великих обсягах. Далі зловмисники вдають, що вони власноруч виростили зерно на добриві з імпортованих товарів — апельсинів, курятини, дизпалива тощо.
Трапляються навіть такі випадки, коли імпортери «доводять» податківцям, що для вирощування зерна їм конче потрібні імпортовані… цигарки. Зерно пізніше продають під експорт тим, у кого виникає значний обсяг ПДВ. Особливо дивно це виглядає, коли відомі мережі супермаркетів — «Varus» та «Сільпо» — стають «експортерами» соняшникової олії. Це демонструють дані по експорту товарів, надані міжфракційним депутатським об’єднанням «Фіскальні органи без корупції». Експорт олії, звичайно, не є профільним бізнесом цих торговельних мереж. Та якщо вони купують й експортують олію, що містить у собі «скручений» ПДВ, такі дії мають цілком логічний та, на жаль, злочинний зміст.
Такий приклад, у разі підтвердження достовірності, свідчить про те, що цілком легальний та прибутковий бізнес користується «скрутками». Є декілька причин того, чому деякі представники легального бізнесу вдаються до крадіжки ПДВ. По-перше, навіть легальний бізнес може бути жадібним і аморальним, бо таким він просто є. Хоча загалом важко зрозуміти, чому досить прибуткові супермаркети купують «скручений» ПДВ, але з цим, маю надію, розберуться правоохоронці. По-друге, для певного бізнесу це просто питання конкурентного виживання. Якщо один бізнес знаходить спосіб красти ПДВ, то він отримує конкурентну перевагу над іншими. Тож інші змушені робити те саме.
По-третє, це мовчазне схвалення таких схем деякими працівниками Державної податкової служби. Безумовно, не всі «скрутки» можна виявити. Чи використав аграрій трохи більше пального, чи ні — довести неможливо, а от чи були використані ті ж сигарети у виробництві соняшникової олії — податківці бачать завжди.
Зазначу й те, що «скрутки» — зручна форма корупції для податківців, адже за них всю роботу виконують організовані злочинні групи. «Схематозники» організовують скупку документів в імпортерів та знаходять клієнтів-покупців на них. У таких схемах податківцям не потрібно ставити ніде жодного підпису, їм просто потрібно їх не помітити.
На будь-які запитання від правоохоронців завжди можна відповісти так: «у нас реєструється за день 5 мільйонів податкових накладних, працюємо по 14 годин на день, не все побачити можемо».
Усі ці цифри правильні, але в реальності податківці бачать майже все, причому в режимі онлайн, а не через деякий час. А щоб прикрити свою бездіяльність, вони часто самі згодом знаходять «скрутки» і рапортують про них у правоохоронні органи. Буцімто, не одразу їх виявили, але фірми ці свої рахунки вже прикрили. Тож, мовляв, вибачте, що пізно, але раніше через навантаження не було фізичної змоги… Тож згодом правоохоронці змушені доводити причетність податківців до схем, про які ті самі їм і повідомили. Таку справу дійсно дуже важко довести в суді.
Джерела у правоохоронних органах кажуть: щоб вкрасти 1 гривню, податківцю необхідно дати вкрасти іншим 19 грн із державного бюджету. Такою є сумна математика такого явища як «скрутки» з податком на додану вартість, адже заробити повинні всі: ті, хто продає документи, ті, хто їх купує, і самі організатори.
Отрута для фінансової системи
На жаль, на цьому втрати держбюджету не вичерпуються. Купівля зерна та соняшника за готівку провокує аграріїв обробляти землю без сплати інших податків. Якщо маєш можливість легко продати зерно та соняшник за готівку, то чому б не платити оренду і зарплати також готівкою? Лише третина сільськогосподарських земель в оренді офіційно. А в двох третинах офіційно орендованих спостерігається масове ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб. За моїми оцінками, втрати місцевих бюджетів від тіньового ринку агропродукції сягають 20 млрд грн на рік. Саме тому в законопроекті № 5600 з’явився механізм мінімальної суми ПДФО для оренди земель — як додатковий механізм боротьби із втратами місцевих бюджетів через тіньовий ринок агропродукції.
«Скрутки» також заводять у «тінь» ринок акцизних товарів. Дуже вигідними є «скрутки» на ринку пального, оскільки цей товар так само легко продати за готівку. За оцінками самих представників автозаправних комплексів, 40% ринку пального бере участь у «скрутках». А якщо вже займаєшся незаконними «скрутками», то до незаконної несплати акцизу лише один крок. Держбюджет у 2020 році отримав 63 млрд грн від акцизу на пальне, майже 5% всіх надходжень. Але значна частка ринку ще в «тіні». Окрім того, «скрутки» вбивають конкуренцію та інвестиції. Якщо одна мережа заправок займається «скрутками», то іншим витримати цінову конкуренцію з нею буде важко. Навіщо тоді інвестувати в сервіс? Аналогічне вбивство конкуренції та демотивація інвестувати відбувається і в інших секторах економіки. В результаті «скрутка» спотворює нормальне функціонування економіки. Прямі втрати бюджету від крадіжок ПДВ доповнюються непрямими втратами від несплати акцизу, місцевих податків з обробітку землі тощо. В результаті на одну крадену податківцями гривню припадають уже десятки гривень, які втрачає бюджет та економіка.
«Скрутки» — це отрута, яка проникла в усю фінансову систему України, їх потрібно просто викорінити як явище. В Державній податковій службі точно є для цього і фахівці, і достатні ІТ-системи, щоб усе це бачити. Водночас потрібно з розумінням ставитися до низького рівня заробітних плат тих, хто займається сплатою ПДВ в країні. Важко вимагати 100% чесності від них, адже заробляють вони в рази менше, аніж хороший бухгалтер у легальному бізнесі. На мою думку, нам терміново потрібно підвищити оклади тим, хто адмініструє систему ПДВ у країні.
Водночас потрібно розширити доступ до баз даних щодо ПДВ для новоствореного Бюро економічної безпеки. Також необхідно налагодити максимально широкий доступ до даних з реєстрації податкових накладних для НАБУ, СБУ, ДБР та інших відомств. У багатьох відомств такий доступ уже є, але оскільки йдеться про мільярди записів у базах даних, то необхідні потужні сервери, алгоритми та фахові аналітики для їхнього аналізу.
Окремо я хочу звернутися до бізнесу, який вважає податкові «скрутки» нормою. СБУ, НАБУ та САП своїми діями чітко демонструють, що толерантність правоохоронних органів до цього явища нульова. Й останні кадрові рішення Верховної Ради та Кабінету Міністрів — це частина політики нульової толерантності до «скруток». Недоторканих немає — це чітке послання від влади: займатися «скрутками» небезпечно, за це буде законне покарання.
Закликаю правоохоронців, як і журналістів присвятити більшу увагу цим процесам. «Скрутки» зникнуть лише тоді, коли будуть сприйматися суспільством як чисте зло, якими вони насправді і є. Упевнений, що завдяки спільним діям ми вже зовсім скоро викорінимо це явище.
Джерело: Юридичний вісник України
