Connect with us

В Україні

Три відтінки імпорту, або Чому боротьба з контрабандою налякала легальний бізнес?

Опубліковано

Тетяна БОДНЯ, журналіст

Операція щодо перекриття «чорного» та скорочення «сірого» імпорту, що активізувалася на початку січня, практично паралізувала митне оформлення вантажів. Саме такою була перша реакція на те, що відбувається, з боку низки асоціацій, які представляють інтереси легального бізнесу. Градус напруги вдалося дещо знизити лише після того, як у ДФС пообіцяли в ручному режимі «розрулити» конфлікти і розібратися з «перегинами» на місцях.

Митниця та її «секретні матеріали»

А почалося все з того, що паралельно із заходами, які були задекларовані як боротьба з тіньовою економікою, в соціальних мережах з’явилися таблиці з так званими індикативними цінами. Багато хто пригадав, що подібне вже було при старій владі, і нічого доброго тепер це не віщувало. Для тих, хто далекий від зовнішньоекономічної діяльності, уточнимо, що йдеться про митну вартість по кожній товарній позиції. Тобто, — «мінімалка», нижче якої оформити товар не можна. Відповідно, всі платежі, які треба заплатити, нараховуються теж з її урахуванням. Платити більше, звичайно, не хоче ніхто. Тим більше, ті компанії, які звикли, що оформлення проводиться на основі суми, зазначеної в контракті.

Ускладнювало ситуацію те, що подібні таблиці не передбачені законодавчо, тому митники посилалися на вдосконалену автоматичну систему аналізу та управління ризиками і наполягали на тому, щоб суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності надавали додаткові документи, тим самим часто просто затягуючи час. Внаслідок цього імпортери стали зазнавати збитків і, в свою чергу, заявляти, що війна з контрабандою перетворилася на пресинг «білого» бізнесу.

Через тиждень після появи перших публічних заяв у ДФС відреагували, провівши зустрічі з представниками кількох асоціацій, і організували брифінг. Одна із зустрічей керівництва відомства з великими підприємствами була ініційована Європейською бізнес­асоціацією. Як розповіла в коментарі «Цензор. net» виконавчий директор цієї асоціації Ганна Дерев’янко, там були присутні представники 40 компаній, у яких виникли проблеми на митниці.

«За підсумком зустрічі ми домовилися, що передамо інформацію по компаніям, чиї вантажі затримують, — розповіла Анна Дерев’янко. — І за кожною з них у ручному режимі перевірять, чи законні у них вимоги, щоб провести оформлення. Але це — ситуативне рішення. Хотілося б повернутися до застосування першого методу на митниці, тобто оформлення за ціною, вказаною в контракті. Схоже, на даному етапі дещо змінилися профілі ризику, які отримали інспектори, і перший метод вже не працює так, як він працював раніше. В Державній фіскальній службі нам це пояснили тим, що вони борються з контрабандою, з тіньовою економікою. Ми готові дати час для того, щоб подивитися, як далі буде працювати оновлена система аналізу ризиків, але якщо ситуація буде критичною, нам як бізнес­спільноті доведеться наполягати на застосуванні першого методу при митному оформленні. Тому що будь­яка боротьба з тіньовою економікою не повинна створювати проблеми для легального бізнесу. На сьогодні від такої поведінки митниці страждає саме законослухняний бізнес. Ті компанії, які заявили про проблеми, повідомляють, що у них стоять вантажівки, у них запитують додаткові документи, а потім все зводиться до питання індикативних цін. Щоб мінімізувати збитки від простою, деякі компанії погоджуються на підвищення митної вартості. Але чи нормальна це поведінка фіскальних органів, чи формує вона позитивне ставлення інвесторів, легального бізнесу до держави і влади?

Чекають вирішення проблемних ситуацій і в асоціації «Укрлегпром». У заяві, поширеній на офіційному сайті, йдеться про різке збільшення кількості звернень суб’єктів ЗЕД, в яких йдеться «про неможливість здійснити митне очищення за контрактною вартістю імпортованої сировини та матеріалів для виробництва продукції легкої промисловості — пряжі, ниток швейних тощо». За підсумком робочої наради в ДФС власник підприємства «Текстиль­Контакт» Олександр Соколовський, написав на своїй сторінці в Фейсбуці: «Отримано обіцянки, що до 28—29 січня керівники митного спрямування Державної фіскальної служби розберуться в ситуації, приймуть зважені рішення, спрямовані на посилення боротьби з «чорним» і «сірим» імпортом, а не з тими, хто працює «по­білому» і наповнює бюджет. І цю боротьбу ми будемо тільки підтримувати».

Правда, діалог вийшов трохи виборчим. І донести свої проблеми безпосередньо вдалося не всім. В Українській асоціації меблевиків нам розповіли, що їх представники намагалися потрапити на брифінг директорів профільних департаментів ДФС, щоб поставити запитання, що накопичилися, і вже навіть були замовлені пропуски, але потім їх анулювали.

Не вдалося поки отримати роз’яснення від митниці і членам асоціації (підприємств, які займаються імпортом металовиробів (цвяхів, шурупів, саморізів тощо), і меблевої фурнітури. «Ввозяться наприклад, засоби кріплення, які стоять 1,30 долара за кілограм, — каже глава правління асоціації Богдан Дмитрук. — Митниця вважає, що вони стоять 1,90 долара, і ми не можемо їм нічого довести, надаючи контракти, інвойси, декларації країн­експортерів, тому що у них є внутрішня таблиця, з якою вони звіряються. В результаті у нас є два варіанти: або погодитися на запропоновану ними вартість, або далі доводити митникам, що вони не праві. В останній раз ми вою вали з колишньою владою у 2013­му. Закінчилося тим, що членів нашої асоціації вони не чіпали й оформлення проводилося за ціною, вказаною в контракті. Минуло п’ять років, і зараз ця проблема виникла знову. Ми ще не розуміємо, чому це відбувається. Але у бізнесу — реальні проблеми».

На підтвердження сказаного Богдан Дмитрук переслав нам скан­копії звернень від різних компаній, які надійшли до асоціації у зв’язку з ситуацією, що склалася. Зі свого боку, ми готуємо журналістський запит до ДФС. І коли буде відповідь, опублікуємо.

У принципі рішення подібних проблем передбачено Митним кодексом. І механізм, який там виписаний, міг би виявитися цілком дієвим, якби не реалії вітчизняного правосуддя. Він застосовується до ситуації, коли імпортер все­таки погоджується на умови митниці, у той же час залишаючи за собою право їх оскаржити в судовому порядку. Але виграти суперечку, причому в двох інстанціях, і повернути гроші, які знаходяться в цей час у митниці, треба не пізніше, ніж за 90 днів. Інакше вони будуть перераховані до бюджету. Уявіть, як це здійснити на практиці в умовах завантаженості наших судів.

Але є й ті, хто на таке наважується. «Автомобіль з тканиною ми отримали з однієї із сусідніх країн за прямим контрактом. Після двох днів затримки вантажу виникла загроза зриву державного контракту, — пояснює директор концерну «Ярослав» Олександр Барсук. — На запитання, що у нас не так, нам відповідали, що все нормально, просто вони розбираються. Пост, до речі, на Столичному шосе (в Києві. — ред.) був заповнений повністю і «розбирання» були дуже масовими. Претензій щодо оформлення вантажу до нас не було, але нам запропонували оформити розмитнення вибіленої бязі НЕ за ціною контракту, а на 30% дорожче. Це тягло за собою переплату майже в 100 тис. грн. Машину все ж відпустили за тимчасовою схемою. Це означає, що ми зможемо розбиратися, судитися і знайти правду».

Обговорюючи сьогоднішню ситуацію, митники в регіонах, з якими вдалося поспілкуватися, сходяться в одному. «Білий» бізнес постраждав тому, що відсоток «сірого» імпорту дуже високий. А «сірий» імпорт — це заниження ціни при ввезенні з метою здешевлення собівартості. За такою схемою може змінюватися все: країна­виробник, вага і кількість товару. Присвоюється схожий код, але з більш низькою процентною ставкою митного збору. Наприклад, ввозиться взуття, але іншої якості і вартості. Або ж інша схема: ціна товару підганяється під статистичну (прохідну) митну вартість. Тобто, щоб відфільтрувати тих, хто вступає незаконно, і потрібні масові перевірки.

До речі, автоматична система аналізу управління ризиками (АСАУР) працює вже більше десяти років. Але при цьому постійно змінюються критерії, які в ній використовуються. Її застосування дозволяє зупинити митне оформлення товарів за ризиковими деклараціями, а отже, запобігти недонадходженню до бюджету платежів, запевняють у ДФС. Так, тільки за 21 день поточного року за рахунок застосування АСАУР до бюджету перераховано близько 20 млн грн. Це суми, які були нараховані в результаті коригування митної вартості товарів, країни походження та класифікації товарів. Про це заявив в.о. директора департаменту адміністрування митних платежів і митно­тарифного регулювання Державної фіскальної служби Андрій Войцещук. Який тут відсоток того, що заплатили легальні імпортери, які не захотіли, щоб їх вантажі простоювали, у відомстві не уточнили.

За словами Андрія Войцещука, автоматизована система аналізу та управління ризиками застосовується як один із механізмів контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України. Спрацьовування профілю ризику є підставою для поглибленого вивчення документів і відомостей, які в них зазначені, а також обставин зовнішньоекономічної операції.

«За останні півтора року ми зібрали чимало інформації щодо автентичності документів у ситуаціях, коли була підтверджена недостовірність даних, які подавалися до митниці. Це тривалий процес, оскільки ми посилали запити до митних органів інших держав, намагаючись з’ясувати, яка інформація стосовно товарів, що відправлялися в нашу країну, є справжньою. Були встановлені факти, коли вартість на тканини, одяг, які ввозилися з Туреччини, занижували в кілька разів, — розповів директор департаменту Тарзі тинга і управління митними ризиками ДФС Сергій Демченко. — Є приклади і щодо інших видів товарів.

Вся зібрана інформація акумулювалася, і на її основі розроблялися нові критерії для системи, яка аналізує ризики. тобто робота митниць відбувається в рамках Митного кодексу та чинного законодавства. До речі, ст. 52 регламентує застосування системи управління ризиками, та інспектори нічого не порушують, запитуючи додаткові документи».

Чи виграє бюджет?

Обговорюючи проблему «сірого» і «чорного» імпорту, практично всі мої співрозмовники, який представляють бізнес, на полягали на тому, що митникам добре відомо не тільки про самі схеми, а й про тих, хто їх застосовує. Тому на якомусь етапі надходження від боротьби з тіньовими потоками можуть вирости. Але не надовго.

«Через проблеми з митним оформленням бізнес вже менше фрахтує вантажів, а отже, і кош тів до держбюджету надійде в результаті менше, — каже Богдан Дмитрук. — Що стосується контрабандистів, то вони, за нашою інформацією, зайняли вичікувальну позицію — до моменту, коли для них з’являться «нові правила».

За словами глави Громадської ради при головному управлінні Державної фіскальної служби Одеської області, генерального директора Асоціації міжнародних експедиторів України Віктора Берестенко, основна проблема в тому, що замість того, щоб забезпечувати економічну безпеку, митники борються за виконання плану зі збору грошей до бюджету. І якщо в країнах Євросоюзу митниці наповнюють приблизно 10% доходної частини бюджету, то у нас — майже половину.

«Позитив нинішньої ситуації хіба що в тому, що підвищення тарифів стосується всіх компаній, а не якихось окремих. Як це було при Януковичі, коли існували підприємства, що оформлялися за особливими умовами. Велика біда в тому, що у нас бюджет формується за рахунок мит і ПДВ, а не завдяки розвитку економіки, — говорить Віктор Берестенко. — Ми на кордоні збираємо гроші і заявляємо, що держава процвітає. Це в корені неправильно. В економічно розвинених країнах ніхто не ставить перед митниками плани зі збору грошей, як це робиться у нас. Не можна спрогнозувати, скільки товарів буде імпортовано компаніями. Будь-яка з них може в цьому сенсі «підвести», наприклад, змінити сегмент ринку.

Зрозуміло, що в передвиборний період потрібно зібрати якомога більше коштів, і перед керівництвом ДФС поставлене таке завдання. А оскільки немає системного підходу в боротьбі з контрабандою та незаконним ввезенням товарів, та й присутність Нацполіціі в зоні митного контролю не дала жодного результату, схеми залишилися, нічого іншого, крім збільшення бази оподаткування, не придумали. У хід пішли перевірені методи. Зверху на місця спустили так звані індикативні ціни, і суб’єктів ЗЕД тепер ставлять перед вибором: або відразу погодитися на оформлення за тією вартістю, за якою пропонує митниця, або спробувати відстояти свою позицію. Якщо декларант обирає другий варіант, митне оформлення не проводиться, митниця знаходить розбіжність у документах. При тому, що цих розбіжностей фактично може і не бути. Але причепитися, за великим рахунком, можна до чого завгодно. Наприклад, до підпису в контракті, засумнівавшись в його справжності. Інспектор може зажадати додаткові документи, далі чекають десять днів. Незважаючи на те, що декларант подає все, що у нього зажадали. А десять днів простою, вивантаження і завантаження товарів, огляди та інші процедури — це додаткові витрати для будь-якого підприємства. Таким чином, відбувається тиск на імпортерів, щоб вони погодилися самостійно підняти тарифи. Те, що вони роблять, суперечить Митному кодексу. Вони (Державна фіскальна служба України — Ред.) забрали у інспекторів на місцях можливість здійснення процедури митного оформлення товару, якщо ціна буде вказана нижче, ніж її визначив Київ. Наприклад, є штучні завищення вартості американських автомобілів, оскільки їх оцінюють за методикою європейських. Причому — цілих автомобілів, а всі американські, які подавалися до оформлення, — биті. Незрівнянні речі».

«Я читав заклики активістів про те, що потрібно зупинити оформлення всього імпорту, але якщо хтось на це і погодиться, таких людей буде небагато, — вважає він. — Не можна сказати, що стоять все, є й ті, хто їде. Якщо говорити про Одесу, то у нас тут новий керівник — Сергій Тупальський, який, як видно по декількох перших тижнях його роботи, намагається навести порядок. До його приходу процвітало системне вимагання. Зараз людей, які цим займалися, слава Богу, немає. Це вселяє надію».

Нинішня спроба ручного регулювання при оформленні імпорту нічого, крім шкоди, не приносить ні бізнесу, ні бюджету, вважає екс-глава митної служби Анатолій Макаренко.

«Бізнес втрачає на простоях, затримках, додаткових витратах, а бюджет не отримує гроші, — пояснює він. — Можливо, хтось бачить у цьому позитивну перспективу, я її не бачу. Ці індикативи в 99% судових позовів потім впадуть. Свого часу в митній службі були інструкції щодо мінімальної митної вартості на ті чи інші товари. Вони формувалися на підставі баз даних і показували нашим митникам, що нижче оформляти не можна. Коли Україна приєдналася до міжнародних конвенцій, зокрема до Кіотської, то ми взяли на себе зобов’язання піти від індикативних цін. Індикатив держава може встановити тільки в окремих випадках, і то на експортні товари. На імпортні — не може. Тому спроба встановлення так званих індикативів під виглядом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, куди їх «зашили», це порушення наших міжнародних зобов’язань».

На думку Анатолія Макаренка, те що відбувається, насамперед негативно позначається на легальних імпортерах. Тому що «сірий» імпорт зараз відстоїться і знайде 101 спосіб зайти через інші щілини. Якщо правила гри не будуть встановлені для всіх однакові.

«Бізнес готовий платити податки, — зазначив він. — Але він має право сказати: «Хлопці, зробіть так, щоб тканина, яку я заводжу, коштувала 3,5 долара за кілограм, якщо у вас такий индикатив. І у нелегального імпортера теж коштувала 3,5 долара». Або, скажімо 10 доларів — неважливо. Це умовний приклад. А виходить, що «білим» додають витрати, а «чорні» і «сірі» як каталися, так і кататимуться».

А. Макаренко впевнений, що побороти подібними методами контрабанду і ліквідувати тіньові схеми не вдасться. «Митниця недієздатна, нею управляють в ручному режимі всі, кому не ліньки. Професійна складова бажає бути набагато краще. Тому ручна система управління — це, можливо, красива спроба дати гроші до бюджету. Але результату не буде».

Джерело: Юридичний вісник України

Продовжити читання →
Натисніть, щоб прокоментувати

You must be logged in to post a comment Login

Leave a Reply

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.