Українці не зовсім готові до легалізації зброї - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В Україні

Українці не зовсім готові до легалізації зброї

Дата публікації:

Наразі в українському суспільстві розганяється думка про необхідність легалізації короткоствольної вогнепальної зброї. Водночас однозначної думки з цього приводу серед українців немає. Так, 49% опитаних вважають, що їх повинна захищати поліція, а 44% — що зброя, яка буде при них. Водночас 39% переконані, що власна зброя підвищить їх рівень безпеки, а 29%, навпаки, передбачають агресію від озброєних громадян.

Як вбачається, наші співвітчизники не досить впевнені в захисті з боку правоохоронних органів, але й не висловлюють високу підтримку щодо надання права на приватне володіння короткоствольною вогнепальною зброєю для самозахисту. Такі результати опитування щодо відчуття безпеки і запиту громадян на право збройного самозахисту презентувала нещодавно на прес-конференції заступниця директора дослідницької агенції Info Sapiens Інна Волосевич. За даними дослідження, в українському суспільстві традиційно довіра до судів та правоохоронних органів досить низька: судам довіряють лише 21% опитаних, стільки ж органам прокуратури, Міністерству внутрішніх справ — 27%, поліції — 40%. Характерним є те, що респонденти оцінюють рівень злочинності в своєму населеному пункті меншим, аніж в інших. Більшість опитаних оцінюють рівень злочинності по країні як дуже високий, тоді як лише 29% вважають так щодо власного населеного пункту; 62% опитаних почуваються в безпеці, коли йдуть увечері додому. Більш безпечними місця свого проживання вважають жителі сіл та невеликих міст. Також 62% респондентів переконані, що за безпеку громадян відповідає поліція, а 34%  — що це власна справа кожного. Частіше звикли покладатися на себе, аніж на поліцію, у невеликих населених пунктах.

Згідно з результатами опитування, 38% респондентів вважають, що їхня безпека поліпшиться з реформуванням поліції, а 21% — що це станеться тоді, коли громадянам нададуть можливість носити із собою вогнепальну короткоствольну зброю для самозахисту, ще 17% вважають, що їхній безпеці сприятиме запровадження місцевої поліції й так званих шерифів. Разом із тим близько половини опитаних вважають, що в разі загрози зможуть самі себе захистити. Переважно це молоді люди й чоловіки. Також половина опитаних вважає, що поліція їх не захистить у разі небезпеки. Цікаво, що майже 20% опитаних заявили, що в поліцію про злочин слід повідомляти вже після його скоєння, коли злочинець зникне з місця події. Вони аргументують, що так безпечніше. Водночас відносна більшість українців вважає, що у випадку протиправних дій треба спочатку захищатися самому, а потім вже викликати поліцію, 33% заявили, що спочатку треба ховатися або втікати, а вже після цього викликати поліцію. Й лише 19% вказали, що викликати поліцію потрібно після того, як злочинець залишить місце злочину й чинити йому опір не буде потрібно, бо так безпечніше.

Заступник директора агенції Info Sapiens наголосила, що на запитання, чи хотіли б ви придбати короткоствольну вогнепальну зброю для захисту, або ви довіряєте захист свого життя і майна поліції, думки розділилися майже навпіл: 49% покладаються на поліцію, а 44% — хотіли б придбати таку зброю. Крім того, опитані заявили, що наявність зброї в громадян підвищить рівень вуличної злочинності — таких 46%, а 37% вважають, що, навпаки, знизить. «Тут ми бачимо основну причину, чому люди бояться надання права на володіння короткоствольною вогнепальною зброєю», — підкреслила Інна Волосевич.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

На запитання, як зміниться ваш рівень безпеки, якщо поруч перебуватимуть громадяни з легальною зброєю, 39% опитаних відповіли, що це підвищить їх рівень безпеки, а 29% зазначили, що, навпаки, передбачають агресію від озброєних громадян.

Відтак, за словами Інни Волосевич, за результатами опитування, однозначної думки щодо володіння короткоствольною вогнепальною зброєю в українському суспільстві немає.

Додамо, що дослідження щодо відчуття безпеки й запиту громадян на право збройного самозахисту було проведено 1—3 лютого серед 2 тисяч повнолітніх респондентів методом телефонного інтерв’ю на основі вибірки мобільних номерів.

Нагадаємо, 20 січня Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував парламенту ухвалити в першому читанні проект закону про обіг цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї (№ 4335). Документом, серед іншого, в Україні запроваджується Єдиний державний реєстр цивільної зброї, встановлюються засади його ведення. Також передбачене обов’язкове страхування цивільної відповідальності за шкоду, яка може бути завдана третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання зброї.

Законопроектом також визначаються заборонені до цивільного обігу вогнепальна зброя та боєприпаси. Регулюються питання набуття у власність юридичними особами цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, спадкування цивільної вогнепальної зброї та боєприпасів, зберігання цивільної зброї, застосування цивільної вогнепальної зброї для захисту тощо. Крім того, проектом закону встановлюються загальні засади ведення спеціального обігу вогнепальної зброї та боєприпасів і діяльності стрілецьких тирів та стрільбищ.

Підготував
Максим БОНДАР

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Спецмита на імпорт кабелів не буде

Опубліковано

on

От

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі скасувала введення спецмита на імпортування іноземних кабелів.

Як повідомив заступник Міністра цифрової трансформації Олександр Шелест, в Україні виробляються не всі види кабельно-провідникової продукції або виробляються не в промислових масштабах. Застосування мита на імпорт могло спричинити збільшення термінів постачання продукції, обмежити доступ учасників ринку до необхідного асортименту товарів та вплинути на можливості вибору.

Після звернення Мінцифри Міжвідомча комісія переглянула це рішення та постановила скасувати введення мита.

Нагадаємо, швидкість завантаження файлів через мобільний інтернет – не менше 2 Мбіт/с

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
Читати далі

В Україні

Нові правила карантинних перевезень не стосуються неповнолітніх

Опубліковано

on

От

Нові правила перевезень пасажирів, які діятимуть з 21 жовтня, не поширюються на неповнолітніх.

«Діти до 18 років зможуть користуватись громадським транспортом у поїздках між регіонами без пред’явлення негативних тестів на COVID-19 та сертифікатів чи міжнародних свідоцтв про щеплення. Для дітей віком від 12 років залишається обов’язкове правило використовувати захисні маски під час перебування у громадських місцях, зокрема транспорті», – заявив Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Нагадаємо, нові правила перевезення пасажирів з 21 жовтня

Читати далі

В Україні

Новий податок на землю

Опубліковано

on

От

Із 2023 року для власників та орендарів тих земельних ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів, можуть почати розраховувати новий податок — так зване «мінімальне податкове зобов’язання» (далі — МПЗ).

Читайте також: Перший місяць ринку землі: політ ненормальний

МПЗ — це сума, яку землекористувач повинен буде заплатити в бюджет, в будь-якому випадку і незалежно від того, чи провадив він господарську діяльність на ділянці, вирощував і продавав продукцію, і, відповідно, чи платив пов’язані з обробкою землі податки. Мова про податки з доходу від реалізації сільгосппродукції, ПДФО та військовий збір із зарплати працівників та з оренди ділянок.

Мінімальне податкове зобов’язання в середньому становитиме 1,4 тисяч грн з 1 га в рік. У той же час ці податки будуть йти в рахунок МПЗ — якщо сума мінімального зобов’язання буде меншою або відповідатиме сумі вищевказаних зборів, то додаткових доплат із землекористувача фіскали не зажадають. Якщо ж МПЗ перевищить суму зборів, то різницю, що утворилася, доведеться доплатити.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Сенс новації — побороти нелегальну обробку ділянок, яка, за даними держорганів, зараз здійснюється приблизно на 20% усієї української землі сільгосппризначення. Запровадження МПЗ повинно додатково принести бюджетам, як мінімум, 10 млрд грн, а в ідеалі — значно більше, якщо нове законодавство змусить легалізувати податкових «ухильників».

Читайте також: Земельний податок має залишатися в громадах

Правда, за повної підтримки цієї ініціативи експертами вони вказують, що мінімальний податок може вдарити і по окремих легальних підприємцях. Це станеться, якщо не змінити застарілу методику розрахунку головної складової МПЗ — нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до норм застосування мінімального подактового зобов’язання, які відомі на даний момент, його рівень буде розраховуватися для фіз- і юросіб в залежності від нормативної грошової оцінки (НГО) 1 га землі, її сумарної площі, а також числа місяців, в які земля використовується. Важливо, що в разі передачі землі в оренду, МГО оплачує орендар, а не власник.

Новий податок буде розраховуватиметься за підсумками звітного року, тобто в перший раз податкове зобов’язання застосують у 2023 році за 2022 рік. Відповідно до формули розрахунку в 2022 і 2023 роках МПЗ відповідатиме 4% від нормативної оцінки землі, а в наступні роки — 5% . Якщо для конкретної ділянки нормативна грошова оцінка не проводилася, то для нього застосовується показник НГО по області. У різних регіонах країни цей показник різниться, відповідно, різним буде й мінімальний рівень земельного податку.

Однак у середньому по країні, НГО 1 га ріллі становить 28 тис. гривень. Виходячи з цього, в перші два роки дії норми в середньому МПЗ складе 1 120 грн (з урахуванням коефіцієнта 4%), а в наступні роки — 1400 грн (5%). ФОП і юрособи повинні будуть самостійно розраховувати цей податок і вписувати його в податкову декларацію за рік разом із загальною сумою сплачених зборів та різницею між цими значеннями.

Якщо різниця вийде позитивною, то платник податків буде зобов’язаний збільшити на неї розмір відрахувань до бюджету (виходячи з форми госпдіяльності, сума додаватиметься до податку на прибуток підприємств, на єдиний податок (ФОП-єдинники) або на ПДФО (ФОП-загальносистемники)).

Фізособам МПЗ розраховуватиме контролюючий орган. До 1 липня року, наступного за звітним, він повинен відправити податкове повідомлення-рішення (ППР) на податкову адресу фізичної особи. Якщо в зазначений термін цього зроблено не буде, то фізособа звільняється від розрахунку мінімального зобов’язання.

Які податки підуть у рахунок МПЗ?

Як ми дізналися, це:

а) податок на прибуток з реалізованої власної сільгосппродукції (для юросіб) і ПДФО та військовий збір з чистого оподатковуваного доходу від реалізації такої продукції (для ФОП);

б) ПДФО і військовий збір із:

  • заробітної плати найманих працівників (які перебувають із платником податку в трудових або цивільно-правових відносинах);
  • із доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок; з доходів, виплачених у вигляді дивідендів (для юросіб);

в) єдиний податок;

г) земельний податок;

ґ) рентна плата за спеціальне використання води.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link