Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В Україні

Українці за півтора року подали в КСУ майже шістсот скарг

Опубліковано

on

До Конституційного Суду подано 584 скарги від громадян. Це відтоді, як в Україні набули чинності зміни до Конституції щодо конституційної скарги у вересні 2016 року.

Про це повідомив Богдан Бондаренко, експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ під час круглого столу, організованого Інститутом Горшеніна та Реанімаційним пакетом реформ. «На практиці в нас передбачена така модель: особа, яка перебувала в певних судових процесах, а в кінцевому судовому рішенні, на її думку, застосований закон, який суперечить Конституції, має право подати скаргу до Конституційного Суду. Таким чином, людина може спробувати визнати цей закон або окреме його положення неконституційним», — сказав Б. Бондаренко.

Однак з міжнародного досвіду відомо, що кількість конституційних скарг, які закінчилися визнанням закону неконституційним, — вкрай мала. За словами експерта, в країнах континентальної Європи це близько двох відсотків від усіх поданих до Конституційного суду скарг. У Німеччині цей відсоток ще менший.

«В Україні ж інша ситуація, коли правове поле дійсно перенасичене неконституційними положеннями. Тому мені видається, цей відсоток у нас повинен бути більшим», — зазначив експерт.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Рада Європи повідомляє про загрозу втручання в редакційну політику Суспільного

Опубліковано

on

На Платформі Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів 16 квітня 2018 року поновили повідомлення про загрозу втручання в редакційну політику Суспільного мовника у зв’язку з внесенням до порядку денного Верховної Ради України Проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення та радіомовлення України» №6681.

Стурбованість Офісу Ради Європи в Україні викликала стаття 18 проекту закону, яка зобов’язує суспільний мовник «висвітлювати діяльність органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, у межах, визначених іншими Законами». Якщо ці зміни ухвалять, ПАТ «НСТУ» буде зобов’язана надавати безкоштовно ефірний час кожному депутату (20 хвилин щомісячно на державних каналах чи каналах, які фінансуються з державного бюджету).

«У разі прийняття, зазначені зміни можуть загрожувати незалежності ПАТ «НСТУ» і підірвати поточний процес її перетворення на справжню службу для громадян», — зазначено в тексті оновлення.

Повідомлення про загрозу втручання в редакційну політику Суспільного мовника в Україні було розміщено на Платформі в лютому 2018 року. Тоді у Верховній Раді зареєстрували проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку інформування діяльності суб’єктів владних повноважень». Одним із запропонованих положень законопроекту було закріплення права народних депутатів на висвітлення ПАТ «НСТУ» своєї депутатської діяльності (виступ із питань діяльності разом зі звітом перед виборцями) в передачі, тривалість якої становила б не менш ніж 25 хвилин. Після відкликання законопроекту Верховною Радою України партнерські організації Платформи надали цьому повідомленню про загрозу статус «вирішеного».

Тож, беручи до уваги нові обставини й нову загрозу незалежності Суспільного мовника, партнерські організації Платформи вирішили відновити повідомлення про загрозу, яке було закрито 22 лютого 2018 року, і закликали український Парламент відхилити зміни, — йдеться в повідомленні на сайті Офісу Ради Європи в Україні.

З повним текстом останнього оновлення від 16 квітня 2018 року українською мовою можна ознайомитися за покликанням (неофіційний переклад).

Нагадаємо, раніше Європейська мовна спілка та Посольство Швеції в Україні закликали українських парламентарів не ухвалювати поправку про «20 депутатських хвилин».

Читати далі

В Україні

Cуд дав добро на ще одне заочне розслідування

Опубліковано

on

Печерський райсуд Києва надав Генпрокуратурі дозвіл на заочне розслідування стосовно колишнього заступника міністра внутрішніх справ України Віктора Ратушняка.

Про це повідомила в середу прес-секретар Генерального прокурора Лариса Сарган.

Таким чином суд задовольнив клопотання слідчих департаменту спеціальних розсліду­вань ГПУ. Ратушняка підозрюють в пере­вищенні влади та службових повноважень працівниками правоохоронних органів із метою перешкоджання проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій, що при­звело до масових жертв серед мітингуваль­ників у 2014 році, тобто потягло за собою тяжкі наслідки, організацію умисних вбивств та замахів на умисні вбивства учасників ма­сових акцій протесту в центральній частині міста Києва.

ГПУ також нагадує, що спеціальне досу­дове розслідування у вказаному кримінально­му провадженні на підставі рішення суду вже здійснюється стосовно інших колишніх високопосадовців (членів організованої злочин­ної групи) — президента В. Януковича, голови СБУ О. Якименка та його першого заступника В. Тоцького.

Як відомо, в міжнародному розшуку за злочини проти Майдану перебувають 22 особи. Всього слідство у справі вбивств учасників Революції Гідності розшукує 110 підозрюваних.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

ГПУ добралася до структур Пінчука

Опубліковано

on

Слідчі Генеральної прокуратури України розслідують справу про заволодіння майном державного ПАТ «Укртрансгаз» низкою приватних фірм, які входять до групи «Інтерпайп», власником якої є зять колишнього Президента України Леоніда Кучми Віктор Пінчук. Про це стало відомо з тексту ухвали слідчого судді Печерського районного суду Києва Лариси Цокол, яка задовольнила клопотання слідчого ГПУ про дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у володінні Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз».

У ході досудового розслідування, яке ведеться з 28 вересня 2017 р., встановлено, що чиновники цього державного концерну створювали штучні умови для того, аби на конкурсах по закупівлі мон­тажно-будівельних робіт перемагали тільки три товариства з обмеженою відповідальністю, що входять до групи «Інтерпайп», а саме «Газпромбудмонтаж», «Норма Плюс» і «Нафтогазбудізоляція». Для цього зловмисники виготовляли підроблені технічні обгрунтування, завдання та проектну документацію, в результаті використання яких ніхто, окрім названої трійці, не міг одержати перемогу на тендері. Всього ці товариства одержали від Укртрансгазу понад півмільярд гривень, але будівельно-монтажні роботи виконали або зможуть виконати лише на 70% від законтрактованих обсягів. Що стосується отриманих від держави грошей, то ці фірми в подальшому за удаваними правочинами переводили їх на рахунки фіктивних фірм, конвертували в готівку й ділили між учасниками оборудки.

Кримінальне провадження по цій справі розслідується за статтями 191 (заволодіння чужими коштами шляхом зловживання службовим становищем), 364 (зловживання службовим становищем), 366 (служ­бове підроблення) та 209 (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом)…

Костянтин Юрченко,
ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді