В Україні
Відновити повноважний склад ВРП
Цього в своїй заяві вимагають члени Вищої ради правосуддя. Виконувач обов’язків голови Вищої ради правосуддя Віталій Саліхов, члени ради Оксана Блажівська та Інна Плахтій наголошують на потребі невідкладного відновлення роботи органу суддівського врядування та продовження виконання ним своїх конституційних функцій. Відповідна заява з’явилася днями на офіційному сайті ВРП.
Її підписанти звертаються до суб’єктів формування ВРП та закликають Президента України, Верховну Раду, з’їзди суддів та адвокатів, всеукраїнську конференцію прокурорів, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ вжити всіх необхідних заходів для заповнення вакансій за квотою кожного з них.
Читайте також: Вища рада правосуддя хоче направляти подання на призначення суддів без кваліфікаційного оцінювання
Як вказується в заяві, «Вища рада правосуддя як конституційний орган є однією з найважливіших інституцій судової системи, яка відповідно до законодавства має діяти в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Станом на сьогодні у складі Вищої ради правосуддя з 21 члена продовжують працювати лише три члени, які за рішенням Етичної ради визнані такими, що відповідають критеріям професійної етики та доброчесності, а також Голова Верховного Суду (за посадою). За умов відсутності повноважного складу є неможливим виконання Вищою радою правосуддя як колегіальним органом функцій та повноважень, визначених Конституцією України та Законами України «Про Вищу раду правосуддя», «Про судоустрій і статус суддів».
Читайте також: Вища рада правосуддя пропонує скоротити процес добору суддів
Нагадаємо, Законом № 2128-ІХ здійснення окремих повноважень ВРП тимчасово покладено на голову Верховного Суду, частину функцій передано Державній судовій адміністрації України. Однак наразі залишаються заблокованими інші вкрай важливі функції ради, без яких повноцінне функціонування системи правосуддя неможливе. Зокрема: надання згоди на затримання судді чи утримання його під вартою, ухвалення рішень про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, в тому числі й у кримінальних провадженнях за фактом державної зради і колабораціонізму, вирішення питань про внесення Президенту України подання щодо призначення на посаду суддів, звільнення суддів з посад. Без повноважного складу ВРП неможливо сформувати й Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, від якої залежить наповнення судів кадрами, неможливо виконати вимоги Закону № 1635-IX та сформувати Службу дисциплінарних інспекторів. Крім того, на цей час у Вищій раді правосуддя перебуває понад п’ять тисяч дисциплінарних скарг на дії суддів, які потребують розгляду та прийняття у визначені законом терміни відповідних рішень.
Безперебійна робота всієї гілки судової влади в умовах воєнного стану є надзвичайно важливою з огляду на задачі і виклики, які постали перед Україною та системою правосуддя, у тому числі у зв’язку з військовою агресією з боку російської федерації. Вища рада правосуддя є ключовою ланкою у забезпеченні стабільності судової системи. Виконання нею функцій у повному обсязі є запорукою реалізації державної влади всіма конституційними інституціями.
З огляду на зазначене, в.о. Голови Вищої ради правосуддя Віталій Саліхов, члени Ради Оксана Блажівська та Інна Плахтій закликають кожного із суб’єктів делегування пришвидшити процедури добору та забезпечити відновлення повноцінного функціонування конституційного органу суддівського врядування», — сказано в заяві.
Додамо, що раніше члени ВРП просили вжити заходів щодо процедури перевірки, щоб унеможливити дискредитацію органу суддівського врядування.
Й це дійсно ті питання, вирішення яких і далі відкладати неможливо. Попри війну, судова реформа повинна тривати. Це — доленосні реформи, від яких напряму залежить доля і майбутнє України, зрештою наше членство в ЄС.
Підготував
Максим БОНДАР
Джерело: Юридичний вісник України
