Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В Україні

Вибори без виборців. Голосування громадян із зон окупації

Опубліковано

on

Борис БАБІН, доктор юридичних наук, професор

Вибори наближаються, але проблема участі в них громадян України, які приїдуть голосувати із зон тимчасової окупації, владою досі толком не вирішена.

 

За останні кілька років ми майже «з кожної праски» чуємо стурбованість правозахисних організацій стосовно неучасті внутрішньо переміщених громадян України у місцевих виборах. В умовах відсутності електронного реєстру таких осіб, ведення їх обліку місцевими органами соцзахисту за максимально спрощеними та фактично непідконтрольними нікому процедурами ці стурбованості нагадують бідкання відомого пана Чічікова щодо недостатньої кількості закуплених мертвих душ заради вигідного ґешефту в майбутньому. Втім, нехай я помиляюся, та весь пафос дискусії про місцеві вибори для переміщених осіб ведеться суто з метою реалізації міжнародних стандартів їх прав.

Але при цьому дивує інше. Ми маємо вже другу хвилю загальнонаціональних виборів в умовах війни та окупації (перші пройшли у 2014 році). І за п’ять років, що після цього минули, ніхто не зробив жодного кроку для спрощення процедур волевиявлення на таких виборах для громадян України, які стали жертвами конфлікту, насамперед — для мешканців окупованих територій. Більше того, ця проблема, на відміну від місцевих виборів, громадськими структурами практично не порушувалася та тим більш не лобіювалася.

На сьогодні населення окупованих територій, як і внутрішньо переміщені, формально мають повне право голосувати за Президента України та за списки політичних партій на парламентських виборах. Для цього не пізніше ніж за п’ять діб до виборів громадянину (виборцю) необхідно особисто звернутися до підрозділу Державного реєстру виборів за місцем передбаченого голосування та обрати конкретну виборчу ділянку, на яку потім і прийти в день волевиявлення. Такий процес в цілому підходить для переміщених осіб, але мешканці окупованих Криму чи ОРДЛО мають для організації свого голосування двічі виїжджати на підконтрольну територію.

І тут законодавчі приписи стикаються із суворою реальністю, адже, по-перше, громадянину слід знайти в найближчих до окупованих територій місцевостях відповідні підрозділи Держреєстру виборців, які логістично розташовані вкрай незручно та перенесенню чи виокремленню підрозділів не підлягають. А по-друге – ніщо не завадить окупантам закрити пункти в’їзду-виїзду на адмінмежі в день голосування (та можливо й у день тиші).

Єдиним шляхом вирішення цієї проблеми було б надання мешканцям окупованих територій можливості голосувати заздалегідь, на спеціально утворених виборчих ділянках та за окремою процедурою. Технічно забезпечити таку можливість можна на період до 3 тижнів до дня виборів, але для цього слід піти на істотні зміни законодавства та, можливо, навіть і Конституції. На жаль, до цього ніхто з вищих управлінських структур та ключових політичних сил сьогодні не готовий, бо в справжні голоси жертв конфлікту вони вочевидь не вірять.

Навіть косметичні зміни до виборчого закону зі спрощенням для населення окупованих територій процедури попередньої зміни виборчої адреси (щоб це можна було зробити не в місці майбутнього голосування, а в будь-якому підрозділі Держреєстру) парламентом проголосовані не були. Більше того, в наближених до пунктів в’їзду-виїзду в Крим місцевостях (Генічеський та Каланчацький райони Херсонщини) ніхто навіть за чинною процедурою не став облаштовувати для президентських виборів виборчі дільниці у місцях, зручних для осіб, які тимчасово прибуватимуть з півострову. Бо виборча дільниця — це ж не нелегальна автостанція та не торговельний хаб, виторг для місцевих та регіональних баронів вона не дасть, то ніхто цим там і не переймався.

Отже, навесні голосуватимуть лише дуже свідомі виборці з окупованих територій, здатні витратити на волевиявлення багато часу та ресурсів, й очевидно, що буде їх небагато.

На парламентських же виборах варто очікувати інтерес політичних сил не стільки до «мертвих душ» переміщених осіб чи населення непідконтрольних територій. Політсили цікавитимуть «мертві» виборчі округи, розташовані повністю (а більше – майже повністю) на окупованих територіях. На Донбасі, скоріш за все, буде успішно повторено «феномен Фіми» 2014 року, за яким до «мертвого округу», розташованого поза ефективним контролем України, додадуть пару «живих» виборчих дільниць підконтрольної території, де голосуватимуть декілька сотень осіб. Саме ці нечисленні та добре підготовлені виборці й визначать переможця в «мертвому окрузі».

Інший ласий шматок — це більше десятка мажоритарних округів Криму, та тут завдання в «ловців мандатів» складніше, бо АРК та Севастополь окуповані повністю, тому додати до «мертвого округу» дільницю з підконтрольної території того ж регіону через рішення ЦВК (як це можна на сході) не вийде.

Щоб зробити голосування по кримських округах на підконтрольній території (звісно «малими силами»: пара автобусів виборців — одна виборча дільниця «кримського округу» — один депутат) необхідно змінити Конституцію. Благо є й абсолютно правомірна формальна підстава для таких змін, яка за дивним збігом обставин вже тривалий час обговорюється публічно та на найвищому рівні. Ну ще потрібна й добра воля окупантів для незакриття пунктів виїзду в день голосування, то, може, якось і з ними з такої нагоди домовляться.

Усе наведене свідчить, що питанням виборного представництва населення окупованих територій всерйоз не переймається ніхто. І не лише Верховна Рада АРК, але й Донецька та Луганська обласні ради й після виборчих перегонів 2019–2020 років залишаться лише органами на папері. А Крим та окупований Донбас у Верховній Раді представлятимуть, у кращому випадку, «мертвообрані» народні депутати. Чи сприятиме така ситуація деокупації — питання більш ніж риторичне.

Джерело: Юридичний вісник України

Advertisement
Клікніть для коментування

Залишати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

В Україні

Посилені штрафи для євробляхарів – з 22 серпня

Опубліковано

on

Державна фіскальна служба України нагадала, що водії «на литовських номерах» ще мають змогу переоформити авто без посилених санкцій.

Верховною Радою України Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 16 травня 2019 р. № 2725-VIII відтерміновано набрання чинності нормами ПКУ та Митного кодексу щодо посилення адмінвідповідальності за порушення щодо переміщення транспорту в митних режимах тимчасового ввезення і транзиту.

Суворі санкції діятимуть з 22 серпня 2019 р.

У ДФС вказали, що у разі перевищення строку доставки авто від 20 до 30 діб штраф складатиме 85 000 грн, а перевищення 30 діб чи у випадку розкомплектування транспорту – 170 000 грн, або конфіскація авто.

Такі ж санкції передбачені і при перевищенні строків тимчасового ввезення авто.

Діючі санкції значно «поблажливіші», зокрема перевищення строку тимчасового ввезення/вивезення товарів більше ніж на 10 діб тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

Посилені ж санкції передбачені Законом «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» від 8 листопада 2018 р. № 2612-VIII.

Читати далі

В Україні

На дорогах України побільшало радарів TruCam

Опубліковано

on

Із 13 травня кількість радарів TruCam, які фіксують швидкість на українських дорогах, зросла до 100.

Про це заявив заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький, повідомляє сайт МВС. «До тих 75, що вже працювали, додалио ще 25 — на ділянках з підвищеною аварійністю, причиною якої є переважно саме перевищення дозволеної швидкості», — підкреслив він.

Як зазначається, в місцях вимірювання швидкості стоятимуть попереджувальні знаки та службові автомобілі з увімкненими проблисковими маячками. «Все максимально відкрито і з максимальним попередженням, адже наша мета — не притягнути до відповідальності якомога більше, а попередити правопорушення, знизити швидкість. Залишається лише одне — пильнувати за знаками й не порушувати. І пам’ятати, що швидкість убиває», — заявив О. Білошицький.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Мін’юст стягнув майже два млрд гривень аліментів

Опубліковано

on

Від початку року державні виконавці стягнули 1,8 млрд грн аліментів, що на 598 млн грн більше ніж за аналогічний період 2018 року.

Про це повідомила заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Світлана Глущенко. «Загалом маємо динаміку збільшення стягнень аліментів майже в половину, порівняно з аналогічним періодом 2018 року, тому можна з упевненістю сказати, що закони працюють», — цитує заступник міністра прес­служба Мін’юсту.

За словами чиновниці, усього державні виконавці захистили економічні права понад 356 тисяч українських дітей з початку цього року. З них понад 50 тисяч у Дніпропетровській області, більш як 24 — у Донецькій, майже 23 — у Запорізькій та Київській областях.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.