Вибори без виборців. Голосування громадян із зон окупації | LexInform - Правові новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В Україні

Вибори без виборців. Голосування громадян із зон окупації

Опубліковано

on

Борис БАБІН, доктор юридичних наук, професор

Вибори наближаються, але проблема участі в них громадян України, які приїдуть голосувати із зон тимчасової окупації, владою досі толком не вирішена.

 

За останні кілька років ми майже «з кожної праски» чуємо стурбованість правозахисних організацій стосовно неучасті внутрішньо переміщених громадян України у місцевих виборах. В умовах відсутності електронного реєстру таких осіб, ведення їх обліку місцевими органами соцзахисту за максимально спрощеними та фактично непідконтрольними нікому процедурами ці стурбованості нагадують бідкання відомого пана Чічікова щодо недостатньої кількості закуплених мертвих душ заради вигідного ґешефту в майбутньому. Втім, нехай я помиляюся, та весь пафос дискусії про місцеві вибори для переміщених осіб ведеться суто з метою реалізації міжнародних стандартів їх прав.

Але при цьому дивує інше. Ми маємо вже другу хвилю загальнонаціональних виборів в умовах війни та окупації (перші пройшли у 2014 році). І за п’ять років, що після цього минули, ніхто не зробив жодного кроку для спрощення процедур волевиявлення на таких виборах для громадян України, які стали жертвами конфлікту, насамперед — для мешканців окупованих територій. Більше того, ця проблема, на відміну від місцевих виборів, громадськими структурами практично не порушувалася та тим більш не лобіювалася.

На сьогодні населення окупованих територій, як і внутрішньо переміщені, формально мають повне право голосувати за Президента України та за списки політичних партій на парламентських виборах. Для цього не пізніше ніж за п’ять діб до виборів громадянину (виборцю) необхідно особисто звернутися до підрозділу Державного реєстру виборів за місцем передбаченого голосування та обрати конкретну виборчу ділянку, на яку потім і прийти в день волевиявлення. Такий процес в цілому підходить для переміщених осіб, але мешканці окупованих Криму чи ОРДЛО мають для організації свого голосування двічі виїжджати на підконтрольну територію.

І тут законодавчі приписи стикаються із суворою реальністю, адже, по-перше, громадянину слід знайти в найближчих до окупованих територій місцевостях відповідні підрозділи Держреєстру виборців, які логістично розташовані вкрай незручно та перенесенню чи виокремленню підрозділів не підлягають. А по-друге – ніщо не завадить окупантам закрити пункти в’їзду-виїзду на адмінмежі в день голосування (та можливо й у день тиші).

Єдиним шляхом вирішення цієї проблеми було б надання мешканцям окупованих територій можливості голосувати заздалегідь, на спеціально утворених виборчих ділянках та за окремою процедурою. Технічно забезпечити таку можливість можна на період до 3 тижнів до дня виборів, але для цього слід піти на істотні зміни законодавства та, можливо, навіть і Конституції. На жаль, до цього ніхто з вищих управлінських структур та ключових політичних сил сьогодні не готовий, бо в справжні голоси жертв конфлікту вони вочевидь не вірять.

Навіть косметичні зміни до виборчого закону зі спрощенням для населення окупованих територій процедури попередньої зміни виборчої адреси (щоб це можна було зробити не в місці майбутнього голосування, а в будь-якому підрозділі Держреєстру) парламентом проголосовані не були. Більше того, в наближених до пунктів в’їзду-виїзду в Крим місцевостях (Генічеський та Каланчацький райони Херсонщини) ніхто навіть за чинною процедурою не став облаштовувати для президентських виборів виборчі дільниці у місцях, зручних для осіб, які тимчасово прибуватимуть з півострову. Бо виборча дільниця — це ж не нелегальна автостанція та не торговельний хаб, виторг для місцевих та регіональних баронів вона не дасть, то ніхто цим там і не переймався.

Отже, навесні голосуватимуть лише дуже свідомі виборці з окупованих територій, здатні витратити на волевиявлення багато часу та ресурсів, й очевидно, що буде їх небагато.

На парламентських же виборах варто очікувати інтерес політичних сил не стільки до «мертвих душ» переміщених осіб чи населення непідконтрольних територій. Політсили цікавитимуть «мертві» виборчі округи, розташовані повністю (а більше – майже повністю) на окупованих територіях. На Донбасі, скоріш за все, буде успішно повторено «феномен Фіми» 2014 року, за яким до «мертвого округу», розташованого поза ефективним контролем України, додадуть пару «живих» виборчих дільниць підконтрольної території, де голосуватимуть декілька сотень осіб. Саме ці нечисленні та добре підготовлені виборці й визначать переможця в «мертвому окрузі».

Інший ласий шматок — це більше десятка мажоритарних округів Криму, та тут завдання в «ловців мандатів» складніше, бо АРК та Севастополь окуповані повністю, тому додати до «мертвого округу» дільницю з підконтрольної території того ж регіону через рішення ЦВК (як це можна на сході) не вийде.

Щоб зробити голосування по кримських округах на підконтрольній території (звісно «малими силами»: пара автобусів виборців — одна виборча дільниця «кримського округу» — один депутат) необхідно змінити Конституцію. Благо є й абсолютно правомірна формальна підстава для таких змін, яка за дивним збігом обставин вже тривалий час обговорюється публічно та на найвищому рівні. Ну ще потрібна й добра воля окупантів для незакриття пунктів виїзду в день голосування, то, може, якось і з ними з такої нагоди домовляться.

Усе наведене свідчить, що питанням виборного представництва населення окупованих територій всерйоз не переймається ніхто. І не лише Верховна Рада АРК, але й Донецька та Луганська обласні ради й після виборчих перегонів 2019–2020 років залишаться лише органами на папері. А Крим та окупований Донбас у Верховній Раді представлятимуть, у кращому випадку, «мертвообрані» народні депутати. Чи сприятиме така ситуація деокупації — питання більш ніж риторичне.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

14 000 грн студенту за креативне відео

Опубліковано

on

От

Міністерство освіти і науки України повідомляє про конкурс фінансової грамотності.

До участь у конкурсі запрошені студенти закладів вищої освіти, які можуть подавати свої заявки як самостійно, так і у складі команди.

Переможцем конкурсу стане той учасник (команда студентів), який зможе за допомогою 2-х хвилинного відео творчо розкрити питання раціонального використання ресурсів, фінансової поведінки та ощадливості.

Для створення відеоматеріалу необхідно обрати одну з таких тем:

  • 3 речі, які ви не знали про заощадження;
  • як заощадити і не втратити;
  • я заощаджую для того, щоб…

Готове відео учасники мають завантажити на Google Drive з відкритим доступом. Після цього заповнити анкету  учасника, в якій надати посилання на завантажений відео-файл та прикріпити сканкопію/фото студентського квитка.

За результатними конкурсу, переможці отримають:

  • за І місце – 14 000 грн;
  • за ІІ місце – 8 000 грн;
  • за ІІІ місце – 5 000 грн.

Водночас відео-роботи пройдуть оцінку за додатковими номінаціями, як найкраща акторська гра, найкраща анімація та найкреативніший сценарій, в яких учасник може поборотись за 3 000 грн.

Роботи приймаються до 15 березня 2019 р., а переможців планують оголосити 29 березня 2019 р.

Призери отримають відповідне повідомлення на зазначені в анкеті е-адреси.

Контактними особами є Олеся Шніцер (представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тел. (044) 333-65-63, е-пошта: shnitser@fg.gov.ua) та Марина Кулигіна (представник Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» тел. (044) 237-02-10, е-пошта: Marina_Kuligina@dai.com)

Читати далі

В Україні

До 17 березня приймаються заявки на стажування у центральних органах виконавчої влади

Опубліковано

on

От

На Урядовому порталі повідомляється про запрошення студентів до Національної програми стажувань у центральних органах виконавчої влади.

Координаційний комітет Програми стажування оголосив про початок конкурсного відбору на весняне стажування у системі центральних органів виконавчої влади.

В межах Програми запрошуються 130 студентів та випускників до 17 Міністерств, Секретаріату Кабміну, Національної служби здоров’я України, тощо.

За 3 місяці (з 1 квітня по 30 червня 2019 р) стажуванням учасники матимуть змогу долучитись до формування політики та реалізації окремих державних проектів,  працюватимуть під керівництвом міністрів, їхніх заступників, директорів департаментів, генеральних директорів директоратів, тобто під головуванням вищих посадових осіб.

Громадяни України, які є студентами 3-4 курсів бакалаврату, студентами-магістрами, або здобули вищу освіту не раніше 2014 року можуть бути відібрані до стажування за результатами проходження конкурсу, який включає онлайн-тестування та співбесіду.

Анкету для участі у конкурсі необхідно заповнити за цим посиланням

Детальніше з умовами стажування та переліком напрямів роботи можна ознайомитись тут

Читати далі

В Україні

Суддю звільнено за позапроцесуальне спілкування

Опубліковано

on

От

Опубліковано рішення Вищої ради правосуддя (ВРП) від 24 січня 2019 р. № 190/0/15-19, яким залишено без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (ДП ВРП) від 21 вересня 2018 р. № 2950/1дп/15-18, яким притягнуто до відповідальності суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловського Дмитра Павловича.

Дисциплінарну справу стосовно судді Павловського Д. П. було відкрито на підставі поданої скарги, що під час провадження суддя допустив істотне порушення норм КАСУ  під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДР судових рішень; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді, тощо.

Зокрема ДП ВРП встановила, що під час розгляду справи у судовому засіданні були вирішені питання про права та обов’язки певної юридичної особи та її засновника як учасників справи, які не були залученні на початку розгляду справи. Проте компанію не було поінформовано про дати і час судових засідань, а про рішення, що стосується її прав, в компанії дізналися набагато пізніше після винесення судом постанови та набрання нею законної сили.

Павловський Д. П. надав пояснення ДП ВРП, що вирішуючи справу, він розумів про існування корпоративного спору між позивачем по розглянутій ним справі та компанією, яку до участі у справі не залучив.

Також ДП ВПР встановлено обставини, зокрема, наявність позапроцесуального спілкування судді із позивачем у справі, що дало підстави вважати, що судовий розгляд було проведено у такий спосіб, аби позивач якнайшвидше міг отримати ухвалене на його користь судове рішення з метою виконання його у найкоротші строки.

Рішенням ДП ВРП Павловського Д. П. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

ВРП, розглянувши скаргу представника Павловського Д. П. зазначило, що досліджені твердження скаржника не спростовують висновків ДП ВРП,  яка обґрунтовано встановила наявність у діях судді ознак низки дисциплінарних порушень, та, зважаючи на їх характер, а також на наслідки, які настали за результатами вчиненого суддею, дійшла обґрунтованого висновку про застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади, що є пропорційним вчиненому проступку.

Вища рада правосуддя ухвалила звільнити Павловського Дмитра Павловича з посади судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.