Історичний експеримент із суддями — у пошуках правосуддя | LexInform - Правові новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В Україні

Історичний експеримент із суддями — у пошуках правосуддя

Опубліковано

on

Максим КОСТЕЦЬКИЙ, проектний менеджер і юридичний радник Transparency International Україна

Однією з найбільш очікуваних реформ після Революції Гідності була судова. Відновлення справедливості, покарання корупціонерів — саме такі гасла превалювали в публічних диспутах топ-чиновників, які ще вчора перебували в опозиції до режиму.

 

Воодночас практика засвідчила, що судова гілка влади абсолютно не бажала займатися самоочищенням, а в нові суди призначалися все ті ж старі судді. Саме тому до відбору суддів у новостворений антикорупційний суд було вирішено вперше в українській історії залучити міжнародних експертів, які змогли б виступити із незалежною зовнішньою оцінкою кандидатів та забезпечити неупередженість процедури.

Адже, як казав свого часу американський політичний і державний діяч Роберт Кеннеді, «люди, які відстоюють ідеали та виступають проти несправедливості, посилають ледь помітні брижі надії, що формують течію, яка може зруйнувати найміцніші стіни гніту і опору».

Громадська рада міжнародних експертів та ВККСУ

Двадцять восьмого січня відбулося останнє спільне засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів та міжнародних експертів. У підсумку загалом 42 недоброчесних кандидати втратили шанс стати суддями Вищого антикорупційного суду.

Нагадаємо, створення Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ) було передбачено Законом України «Про Вищий антикорупційний суд». Міжнародні організації, з якими Україна співпрацює в сфері запобігання та протидії корупції, запропонували 12 правників-іноземців. Із них було обрано 6 осіб, яких допустили до відбору українських суддів.

Взагалі, вся історія з антикорупційним судом — це експеримент, який покликаний освіжити судову гілку влади та відродити суспільну довіру до неї. Адже не може йтися про довіру до суду в ситуа ціях, коли топ-корупціонери уникають відповідальності, водії напідпитку відбуваються умовними строками, а деякі судді Верховного Суду елементарно не можуть пояснити, як вони нажили свої статки. Власне історія відбору суддів ВС і стала каталізатором залучення міжнародних експертів до добору суддів у
Вищий антикорупційний суд.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України, більшість членів якої — колишні судді, своїми силами не спромоглася зайнятися справжньою чисткою «авгієвих стаєнь» і викинути з конкурсу усіх недоброчесних кандидатів. Завдяки цьому суддями того ж Верховного Суду стали низка кандидатів, які цього явно не заслуговують: ті ж В’ячеслав Наставний та Сергій Слинько (виносили політично упереджені рішення у справі Луценка) та інші. Саме тому було вирішено залучити міжнародних експертів із досвідом здійснення процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення чи здійснення судочинства за кордоном, без зв’язків та обмежень в українській правничій спільноті. А головне — неупереджених експертів, які б дійсно могли оцінити доброчесність і професійність кандидата на суддівську мантію.

Мандат міжнародників — оцінювати кандидатів на відповідність критеріям доброчесності, а також наявності знань і практичних навичок. Експерти детально опрацювали та розписали критерії оцінки в окремому положенні. ГРМЕ чітко визначила своє основне завдання — детально вивчити кандидатів, аби лише справді гідні правники пройшли далі. Рішення про відповідність ухвалюється простою більшістю голосів на спеціальному спільному засіданні із ВККСУ.

Важливо розуміти, що кандидат припиняє участь у конкурсі, якщо принаймні троє міжнародних експертів не проголосують за нього. Врешті зі 113 кандидатів до ВАС, які успішно склали тестування та практичне завдання, міжнародні експерти винесли на спільне засідання 49 осіб.

Експерти довели свою безкомпромісність та готовність боротися за ідеали правосуддя вже на першій зустрічі. Тоді 8 із 8 претендентів залишили конкурс, попри всі намагання виправдати знайдені порушення та неетичну поведінку. Так, не стане суддею Антикорупційного суду «суддя Майдану» Оксана Голуб.

Так само, як екс-судді Вищого адмінсуду Ігор Штульман та Анатолій Загородній, які брали участь в ухваленні рішень про заборону мирних зібрань і покривали «суддів Майдану», чи адвокат Дмитро Ягунов, який не зміг достатньо пояснити різку відмінність між доходами та витратами.

Протягом усіх шести засідань кандидати мали можливість надати докази на підтвердження своєї позиції, спростувати закиди міжнародних експертів чи пояснити ухвалення тих чи інших рішень. І деяким вдалося це зробити. Їх лише 7 із 49, яким вдалося пройти «сито» ГРМЕ. Це судді Інна Білоус, Петро Феськов, Ольга Саландяк, Валерія Чорна, Володимир Воронько, адвокат Маркіян Галабала та викладач Сергій Боднар.

Нові правила

Міжнародним експертам вдалося закріпити поріг відповідності кандидата. Це може бути обґрунтований сумнів у його доброчесності, знаннях і практичних навичках. Такі «обґрунтовані підстави» можуть існувати не лише завдяки підтвердженим порушенням правил доброчесності, але і якщо є невідповідність критеріям оцінювання, які впливають на довіру до судової системи та конкретно Вищого антикорупційного cуду.

На відміну від кримінального процесу, під час оцінки кандидата не існує презумпції невинуватості. В разі, якщо було встановлено обґрунтований сумнів, і правник чи інші джерела не спростували його, цього може бути достатньо для його усунення з конкурсу. Саме це і є найбільшим досягненням відбору.

Особа, яка хоче одягнути суддівську мантію, повинна довести, що є гідною такого статусу й не може викликати обґрунтованого сумніву в своїй доброчесності. Такий стандарт доказування потрібно взяти на озброєння під час подальшого проведення судової реформи. Хіба можна говорити про оновлення суддівського корпусу, якщо суддя при мінімальних доходах володіє безліччю об’єктів нерухомості та автівок, виносить сумнівні судові рішення та порушує ключові принципи судового процесу?

А дискусії голови ГРМЕ сера Ентоні Хупера із сумнівними кандидатами варто переглядати всім студентам юридичних факультетів та й узагалі усім дотичним до правничої професії як стандарт того, як потрібно відстоювати ідеали правосуддя, попри всі наявні перешкоди.

Експеримент із залученням міжнародних експертів довів свою ефективність. Ті 42 недоброчесних кандидати, які не стануть суддями Вищого антикорупційного суду, є яскравим тому підтвердженням. Тепер нам усім варто подумати над зміною принципу формування органів суддівського врядування. Залучення міжнародників та громадськості до членства у Вищій кваліфкомісії суддів може стати успішним інструментом відновлення довіри до суду. Зрештою, такий шлях має допомогти врешті утвердити в Україні принцип верховенства права.

Що далі?

Наразі мандат міжнародних експертів у конкурсі до Антикорупційного суду вичерпаний і фінальні списки претендентів на мантію судді антикорсуду формуватимуть органи суддівського врядування України.

Тридцятого січня розпочалися співбесіди членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів із кандидатами, які пройшли етап відбору міжнародних експертів. Опісля — формування рекомендованого ВККСУ списку та його розгляд Вищою радою правосуддя, яка і вноситиме подання Президенту України про призначення суддів на посади.

Хотілося б вірити, що вони зупинять участь у конкурсі тих кандидатів, до яких все ще залишаються питання щодо доброчесності чи професійної етики. Важливим є розуміння того, що майбутні судді антикорсуду стануть обличчям нового судового органу, і його репутація цілком і повністю базуватиметься на їхніх діях.

На мою думку, добір до Вищого антикорупційного суду є справді історичним у багатьох аспектах. Він повинен стати прикладом для якісної зміни підходів формування судової влади та відновлення довіри до її рішень. Абсолютно не важливим буде, виправдувальні чи обвинувальні вироки виносить суд, якщо суспільство йому не довірятиме, а судді продовжуватимуть озиратися на телефони в своїх кабінетах. Адже правосуддя — не для окремих щасливчиків, не лише для тебе, мене, нього чи неї. Воно для вусіх нас разом узятих, і знайти його ми теж повинні разом.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі
Advertisement
Клікніть для коментування

Залишати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

В Україні

14 000 грн студенту за креативне відео

Опубліковано

on

От

Міністерство освіти і науки України повідомляє про конкурс фінансової грамотності.

До участь у конкурсі запрошені студенти закладів вищої освіти, які можуть подавати свої заявки як самостійно, так і у складі команди.

Переможцем конкурсу стане той учасник (команда студентів), який зможе за допомогою 2-х хвилинного відео творчо розкрити питання раціонального використання ресурсів, фінансової поведінки та ощадливості.

Для створення відеоматеріалу необхідно обрати одну з таких тем:

  • 3 речі, які ви не знали про заощадження;
  • як заощадити і не втратити;
  • я заощаджую для того, щоб…

Готове відео учасники мають завантажити на Google Drive з відкритим доступом. Після цього заповнити анкету  учасника, в якій надати посилання на завантажений відео-файл та прикріпити сканкопію/фото студентського квитка.

За результатними конкурсу, переможці отримають:

  • за І місце – 14 000 грн;
  • за ІІ місце – 8 000 грн;
  • за ІІІ місце – 5 000 грн.

Водночас відео-роботи пройдуть оцінку за додатковими номінаціями, як найкраща акторська гра, найкраща анімація та найкреативніший сценарій, в яких учасник може поборотись за 3 000 грн.

Роботи приймаються до 15 березня 2019 р., а переможців планують оголосити 29 березня 2019 р.

Призери отримають відповідне повідомлення на зазначені в анкеті е-адреси.

Контактними особами є Олеся Шніцер (представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тел. (044) 333-65-63, е-пошта: shnitser@fg.gov.ua) та Марина Кулигіна (представник Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» тел. (044) 237-02-10, е-пошта: Marina_Kuligina@dai.com)

Читати далі

В Україні

До 17 березня приймаються заявки на стажування у центральних органах виконавчої влади

Опубліковано

on

От

На Урядовому порталі повідомляється про запрошення студентів до Національної програми стажувань у центральних органах виконавчої влади.

Координаційний комітет Програми стажування оголосив про початок конкурсного відбору на весняне стажування у системі центральних органів виконавчої влади.

В межах Програми запрошуються 130 студентів та випускників до 17 Міністерств, Секретаріату Кабміну, Національної служби здоров’я України, тощо.

За 3 місяці (з 1 квітня по 30 червня 2019 р) стажуванням учасники матимуть змогу долучитись до формування політики та реалізації окремих державних проектів,  працюватимуть під керівництвом міністрів, їхніх заступників, директорів департаментів, генеральних директорів директоратів, тобто під головуванням вищих посадових осіб.

Громадяни України, які є студентами 3-4 курсів бакалаврату, студентами-магістрами, або здобули вищу освіту не раніше 2014 року можуть бути відібрані до стажування за результатами проходження конкурсу, який включає онлайн-тестування та співбесіду.

Анкету для участі у конкурсі необхідно заповнити за цим посиланням

Детальніше з умовами стажування та переліком напрямів роботи можна ознайомитись тут

Читати далі

В Україні

Суддю звільнено за позапроцесуальне спілкування

Опубліковано

on

От

Опубліковано рішення Вищої ради правосуддя (ВРП) від 24 січня 2019 р. № 190/0/15-19, яким залишено без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (ДП ВРП) від 21 вересня 2018 р. № 2950/1дп/15-18, яким притягнуто до відповідальності суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловського Дмитра Павловича.

Дисциплінарну справу стосовно судді Павловського Д. П. було відкрито на підставі поданої скарги, що під час провадження суддя допустив істотне порушення норм КАСУ  під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДР судових рішень; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді, тощо.

Зокрема ДП ВРП встановила, що під час розгляду справи у судовому засіданні були вирішені питання про права та обов’язки певної юридичної особи та її засновника як учасників справи, які не були залученні на початку розгляду справи. Проте компанію не було поінформовано про дати і час судових засідань, а про рішення, що стосується її прав, в компанії дізналися набагато пізніше після винесення судом постанови та набрання нею законної сили.

Павловський Д. П. надав пояснення ДП ВРП, що вирішуючи справу, він розумів про існування корпоративного спору між позивачем по розглянутій ним справі та компанією, яку до участі у справі не залучив.

Також ДП ВПР встановлено обставини, зокрема, наявність позапроцесуального спілкування судді із позивачем у справі, що дало підстави вважати, що судовий розгляд було проведено у такий спосіб, аби позивач якнайшвидше міг отримати ухвалене на його користь судове рішення з метою виконання його у найкоротші строки.

Рішенням ДП ВРП Павловського Д. П. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

ВРП, розглянувши скаргу представника Павловського Д. П. зазначило, що досліджені твердження скаржника не спростовують висновків ДП ВРП,  яка обґрунтовано встановила наявність у діях судді ознак низки дисциплінарних порушень, та, зважаючи на їх характер, а також на наслідки, які настали за результатами вчиненого суддею, дійшла обґрунтованого висновку про застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади, що є пропорційним вчиненому проступку.

Вища рада правосуддя ухвалила звільнити Павловського Дмитра Павловича з посади судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.