Connect with us

В Україні

Законодавчий спам: у КВУ назвали основну проблему в роботі Ради

Як зазначають у КВУ, народні депутати часто реєструють законопроекти з метою самопіару, аби прозвітувати перед виборцями про свою «ефективність».

КВУ дав оцінку роботі Ради IX скликання. У Комітеті виборців України констатували, що однією з основних проблем у роботі Верховної Ради IX скликання залишається проблема законодавчого спаму. З цього приводу представники КВУ на брифінгу в Києві оприлюднили дослідження про підсумки роботи другої сесії (вересень 2019 року — січень 2020 року) Верховної Ради IX скликання. Як відзначив аналітик Комітету виборців Денис Рибачок, проблема «законодавчого спаму» є дуже серйозною. За його словами, народні депутати подають надзвичайно велику кількість законопроектів, «половина з яких, і навіть трохи більше, отримують негативні висновки головного науково-експертного управління ВРУ — як юридично неграмотні документи, й нереалістичні документи». «За 5 місяців у ВРУ було зареєстровано 1 тисяча 317 законопроектів. Це приблизно по 10 законопроектів у день», — зазначив Д. Рибачок. При цьому у КВУ зазначають, що часто політики сприймають закон «як єдиний спосіб вирішення всіх проблем, особливо це стосується спроб вирішення місцевих проблем з боку депутатів-мажоритарників, коли ігнорується той факт, що взаємодія з місцевими органами влади могла б бути більш ефективним інструментом, аніж штампування законодавчих пропозицій».

Голова КВУ Олексій Кошель зазначив, що загалом за час роботи другої сесії ВРУ ухвалено 133 закони, тобто йдеться про закони, які були підписані Президентом. Він зазначив, що переважна більшість законів, які приймає парламент, — це законопроекти, розроблені народними депутатами України. Кошель повідомив, що «депутатами було подано 998 законопроектів, з яких ухвалено 89 (9%), урядом подано 101, з яких Рада підтримала 22 (21%) і Президентом, відповідно, — 51, з яких підтримано 22 (43%)». Голова КВУ також повідомив, що із 89 ухвалених законів, які ініціювали депутати, більшість вносили депутати «Слуги народу». За даними КВУ, депутати з фракції були серед авторів 70 законів (80%), «Батьківщини» — 10 прийнятих законів, «Європейської солідарності» — 9, «Опозиційної платформи — За життя» — 5, «Голосу» — 3, групи «За майбутнє» — 3, групи «Довіра» — 2. Олексій Кошель зазначає, що, якщо «брати до уваги лише законопроекти, розроблені цим скликанням, то опозиційних законопроектів украй мало — лише 3 зі 133. І це вказує на достатньо небезпечну тенденцію, яка має місце, а саме — поділу законопроектів на свої і чужі, тобто, якщо серед авторів законопроекту є хоча б один «Слуга народу», то шанси його ухвалення в будь-якому форматі різко зростають у рази, в десятки разів». За його словами, якщо тенденція збережеться, тоді «реально ВРУ перетвориться в парламент УРСР. Тенденція достатньо небезпечна».

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Мінцифра пропонує пройти тест на спроможність для роботи в IT-сфері

Міністерство цифрової трансформації, Державний центр зайнятості та низка ІТ-асоціацій запустили у Києві пілотний проект, який допоможе будь-кому оцінити свій потенціал як ІТ-фахівця, обрати та здобути відповідну спеціальність.

Перший етап пілотного проекту – тест Pathfinder, мета якого – допомогти людям обрати професію в перспективній сфері. На основі інформації, яку надає людина, штучний інтелект в Pathfinder підбирає найбільш близьку професію з переліку актуальних IT-напрямків. Попередньо учасники проекту зібрали інформацію, яких саме фахівців потребують українські ІТ-компанії. Тест доступний на сайті Державного центру зайнятості за цим посиланням.

Наступний етап передбачає, що учасники проекту повинні будуть пройти друге тестування, яке визначить загальні здібності та потенціал. За результатами цього тесту визначаються найбільш підходящі кандидати, які зможуть пройти навчання у ІТ-академіях, що беруть участь у проекті. Навчання буде оплачено Державним центром зайнятості коштами, що виділяються державою на такі цілі.

Після закінчення навчання буде надано сприяння працевлаштуванню кандидатів у провідні ІТ-компанії.

Якщо пілот виявиться вдалим, така схема запрацює на всю країну від вересня цього року.

«Це хороша можливість перекваліфікуватися тим, хто здобули свого часу спеціальності, що не є затребуваними на сучасному ринку. Також через карантин та економічну кризу багато людей можуть залишитися без роботи. Ми прикладемо максимум зусиль, щоб проект набув національного масштабу та допоміг якомога більшій кількості людей здобути нову професію та працевлаштуватися», – роз’яснив заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ-галузі Олександр Борняков.

Читати далі

В Україні

Скоординовано міжнародну допомогу Україні у протидії коронавірусу

За дорученням Прем’єр-міністра України в Офісі Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України створено єдиний механізм координації надання Україні міжнародної допомоги у протидії поширенню коронавірусу.

Збір даних буде відбуватися централізовано через державні та місцеві органи, включаючи МОЗ, ДСНС, до складу яких входять госпіталі, центри надання допомоги та інші підрозділи. З метою запобігання дублювання інформації її збір відбуватиметься в Офісі Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

«Інформація про потреби для протидії коронавірусу буде збиратися в одній точці. Ми переорієнтовуємо наявні ресурси нашого Офісу та ще кількох організацій, щоб максимально швидко опрацювати ці дані та залучити всі доступні можливості для якнайшвидшого задоволення невідкладних потреб протидії поширенню коронавірусу в Україні», – зазначає Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Вадим Пристайко.

Він також додав, що такий інструмент взаємодії дозволить прискорити комунікацію України з міжнародними партнерами та організаціями, які готові надавати допомогу, включаючи гуманітарну, фінансову та матеріально-технічну.

Читати далі

В Україні

Карантинні обмеження суперечать Конституції – ЦППР

Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 255 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211». Зазначена Постанова впроваджує більш жорсткі обмеження перебування в громадських місцях та вільного пересування фізичних осіб.

Центр політико-правових реформ уже щонайменше двічі (16 березня та 17 березня) звертав увагу на те, що обмежувальні заходи, які запроваджені в Україні в березні 2020 р. задля запобігання та протидії поширенню коронавірусної хвороби, суттєво обмежують конституційні права і свободи людини і громадянина, а тому вони не можуть запроваджуватися поза межами легальних правових режимів, передбачених Конституцією України.

Одним з таких правових режимів, у межах яких допустиме обмеження конституційних прав та свобод, є надзвичайний стан. Відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16 березня 2000 р. № 1550-III надзвичайний стан може вводитися для боротьби з пандеміями, що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення, як на території всієї України, так і в окремих її місцевостях.

Введення надзвичайного стану передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров’я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу.

Відповідно до ч. 3 ст. 83, п. 31 ч. 1 ст. 85, п. 21 ч. 1 ст. 106 Конституції України, а також ст. 5 вищезгаданого Закону надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України. У такому Указі Президента України обов’язково вказано час, з якого вводиться надзвичайний стан, і строк, на який він вводиться, а також вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням надзвичайного стану, та інші питання, що випливають із Закону «Про правовий режим надзвичайного стану».

З огляду на це, Центр політико-правових реформ закликав органи державної влади неухильно додержуватися Конституції України, а також вводити додаткові обмежувальні заходи в межах тих юридичних механізмів, які передбачені Конституцією та законами України.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.