Connect with us

В Україні

Земельний козир, або Чому ринок земель сільгосппризначення повинен нарешті запрацювати

«Власність зобов’язує», говорить Конституція України. Це повною мірою стосується і розвитку промисловості, і функціонування бізнесу, й обігу земель. Обмеження дії цієї формули у будь-якій сфері викривлює силу Основного Закону. Тим не менше, продовжується спотворення цієї формули аргументами, що, буцімто, наш чорнозем вивезуть за кордон або його скупляють «на корню» наші ж можновладці.

Дійсно, таку небезпеку не слід відкидати, адже досвід приватизації промислових підприємств вказує на нестабільність економіки, її несамодостатність. Так, розвиток бізнесу відбувається нерівномірно, з очевидним його падінням протягом останніх півроку. Але чи є в нашому сьогоднішньому бутті хоч щось, що не піддається якимось негативним змінам? Адже турборежим владної команди став незмінною ознакою всього повсякденного життя країни. Разом із тим, цей турборежим має піти в історію. А запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення назріло і є справою необхідною та рівноцінною тому, що відбувається в економіці держави в цілому. А все це потребує інновацій, інвестицій та спокою.

Прикладів правильного і своєчасного роздержавлення земель сільгосппризначення предостатньо, в тому числі і в історії наших найближчих сусідів. І там також не все було одразу й проходило гладко. Та для наших західних сусідів і партнерів, як то Польщі, запровадження земельного ринку — уже пройдений етап. Ми ж лише приступаємо до цього важливого для всього суспільства кроку.

Дійсно, українська земля є найбагатшою в світі. За неї проливалася кров, віддавалися життя, іноді честь і гідність. Вона варта того, щоб носій влади — Український народ — принаймні пильно стежив за її використанням. Проте нинішня ситуація в цій сфері свідчить про численні негаразди, починаючи від кадастрових неузгоджень, помилок у виділенні землі в натурі, її помилковій оцінці та недостатньому правовому захисті володіння. Хоча, зрештою, право власності на землю не обмежується її володінням. Доводиться нагадувати про те, що право власності на землю — це право володіти, користуватися й розпоряджатися земельними ділянками. Останні мають набуватися та реалізовуватися на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що регулюють цю сферу. Не слід забувати й про те, що поруч існують приватна, комунальна та державна власності на землю.

Згадаймо нашу історію власності на землю. За часів незалежності держава запровадила мораторій на продаж земель і політики трималися його до останнього, спекулюючи при цьому небезпеками ринку земель та правами вільного володіння, розпорядження й користування, забезпечуючи тим самим спритним ділкам доступ до тіньового ринку земель. Власне, чим цей тіньовий ринок гірший (кращий) від тіньового ринку промисловості, послуг, робіт? Нічим, бо тінь є тінь.

На сьогодні цей тіньовий ринок — головне гальмо розвитку економіки та активний розплідник корупції в державі. Як стало відомо, понад 7 млн гектарів земель сільськогосподарського призначення зникло в результаті дії цього мораторію. Якщо оцінити це в грошах, то економіка, держскарбниця втратили сотні мільярдів гривень за час існування тіньового ринку земель. А найбільшими бенефіціа рами мораторію, як відомо, є політики, які багато про це галасують у парламентській залі, у тому числі. Але слід зазначити, що створення ефективного ринку сільськогосподарських земель залишається питанням стратегічної важливості, від реалізації якого залежить не лише динаміка соціально-економічного розвитку АПК, земельних відносин, а й національної економіки в цілому. На сьогодні Україна володіє значним земельним потенціалом, який становить 5,7 % території Європи. Із 60,3 млн гектарів майже 70 % становлять сільськогосподарські угіддя з високою родючістю. Такий потенціал може розглядатися як потужна конкурентна перевага України, проте його практична реалізація вимагає впровадження ефективної моделі земельних відносин, адекватної сучасним жорстким умовам міжнародної конкуренції. І в умовах глобалізації економіки, інтеграції України в світові економічні процеси саме агропромисловий комплекс може стати локомотивом україн ського прориву. Тут треба лише допомогти аграріям-фермерам — і законодавчо, і владно, і доступними кредитами.

P. S. Коли верстався цей номер ЮВУ, Верховна Рада все ще продовжувала марафон із розгляду законопроекту про продаж земель сільгосппризначення в другому читанні. «Слуги народу» навіть обіцяли «земельну ніч».

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

МОН пропонує визначитися із завданнями вищої освіти

Міністерство освіти і науки опублікувало для громадського обговорення проект Стратегії розвитку вищої освіти України на 2021-2031 роки.

Стратегія визначатиме місце вищої освіти у суспільстві й економіці країни через формулювання місії та візії, основні стратегічні й операційні цілі та завдання щодо їх досягнення, механізми реалізації та моніторингу,  очікувані результати та способи їх вимірювання.

Відповідно до Стратегії місія вищої освіти – забезпечення сталого інноваційного розвитку України через підготовку висококваліфікованих фахівців, створення та поширення знань, формування інтелектуального, соціального та духовного капіталу суспільства, готового до викликів майбутнього.

Стратегія визначає такі стратегічні цілі:

  • покращення системи управління освітою і забезпечення автономії ЗВО;
  • забезпечення збалансованості ринку праці фахівців з вищою освітою;
  • забезпечення якості і доступності вищої освіти для різних верств населення;
  • інтеграція науки, освіти та бізнесу для забезпечення економічного зростання країни;
  • розвиток кадрового потенціалу ЗВО;
  • розвиток системи безперервної освіти та навчання протягом життя;
  • інтеграція у європейський і світовий освітній простір з урахуванням національних інтересів.

Головним результатом реалізації Стратегії має бути створення сучасної ефективної системи освіти, яка дозволяє забезпечити кадровий і науково-технічний супровід розвитку національної економіки, задовольняє потреби суспільства, посідає гідне місце у світі, є конкурентоспроможною на внутрішньому та світовому ринках освітніх послуг.

Пропозиції та зауваження до проекту приймаються до 25 жовтня 2020 р. на електронну пошту vrublevska@mon.gov.ua.

Читати далі

В Україні

Правники вимагають забезпечити належну роботу ЄДР

Комітет Асоціації правників України з конституційного права, адміністративного права та прав людини звернувся до Прем’єр-міністра України з вимогою якнайшвидше забезпечити належне функціонування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За повідомленням Мін’юсту, 11 серпня було введено в експлуатацію оновлене програмне забезпечення ЄДР. Відповідно до наказу Міністерства, адміністратором реєстру було визначено державне підприємство «Національні інформаційні системи». З 2017 р., коли було розпочато розробку нового програмного забезпечення ЄДР, на це витрачено принаймні 36,8 млн. грн.

Серед запланованих ДП «НАІС» результатів було зазначено про:

  • спрощений доступ користувачів до реєстру завдяки використанню сучасних технологій;
  • сприяння протидії рейдерству завдяки новим додатковим механізмам контролю та модулю безпеки;
  • покращення якості внесення даних про кінцевих бенефіціарних власників шляхом їх чіткого структурування та відокремлення від засновників.

Тепер вже в оновленому програмному забезпеченні ЄДР виявлено помилки та технічні несправності, які дають привід констатувати – мети оновлення не досягнуто. Зокрема, функціонал ЄДР працює нестабільно (значно гірше, ніж до оновлення), зміст інформації із ЄДР у різних джерелах надається в неповному обсязі, всупереч вимогам закону, наявні розбіжності в різних джерелах інформації з ЄДР.

«Внаслідок цього не дотримуються вимоги щодо систематичного та оперативного оприлюднення та оновлення інформації ЄДР, забезпечення достовірності та повноти зазначеної інформації й гарантованості права на її отримання в цілому», – зазначено в зверненні АПУ.

З огляду на безпрецедентне значення реєстру для забезпечення безпеки та обороноздатності держави, забезпечення його належного функціонування є пріоритетним, тому потребує привернення уваги на найвищому державному рівні.

Крім того, експерти звернули увагу на доцільність ініціювання додаткових заходів для з’ясування обставин належного виконання адміністратором реєстру своїх обов’язків.

Ознайомитись з повним текстом звернення можна за посиланням.

Читати далі

В Україні

Перевірити свідоцтво про підготовку водія до перевезення небезпечних вантажів тепер можна онлайн

Головний сервісний центр МВС запустив новий електронний сервіс «Перевірка свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі».

Сервіс у два кліки дозволяє за номером та серією документа перевірити факт його видачі, переглянути класи небезпечних речовин, дозволених до перевезення водію, визначити допустимі види перевезення цих речовин, впевнитися, що документ не протермінований.

Для зручності користування сервісом за межами країни створено англомовну версію.

Якщо за результатами перевірки інформація про Свідоцтво ДОПНВ не знайдена, МВС радить надіслати звернення (у довільній формі) на електронну адресу info@hsc.gov.ua.

Читати далі

В тренді

Telegram