Connect with us

В Україні

Земельний козир, або Чому ринок земель сільгосппризначення повинен нарешті запрацювати

Дата публікації:

«Власність зобов’язує», говорить Конституція України. Це повною мірою стосується і розвитку промисловості, і функціонування бізнесу, й обігу земель. Обмеження дії цієї формули у будь-якій сфері викривлює силу Основного Закону. Тим не менше, продовжується спотворення цієї формули аргументами, що, буцімто, наш чорнозем вивезуть за кордон або його скупляють «на корню» наші ж можновладці.

Дійсно, таку небезпеку не слід відкидати, адже досвід приватизації промислових підприємств вказує на нестабільність економіки, її несамодостатність. Так, розвиток бізнесу відбувається нерівномірно, з очевидним його падінням протягом останніх півроку. Але чи є в нашому сьогоднішньому бутті хоч щось, що не піддається якимось негативним змінам? Адже турборежим владної команди став незмінною ознакою всього повсякденного життя країни. Разом із тим, цей турборежим має піти в історію. А запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення назріло і є справою необхідною та рівноцінною тому, що відбувається в економіці держави в цілому. А все це потребує інновацій, інвестицій та спокою.

Прикладів правильного і своєчасного роздержавлення земель сільгосппризначення предостатньо, в тому числі і в історії наших найближчих сусідів. І там також не все було одразу й проходило гладко. Та для наших західних сусідів і партнерів, як то Польщі, запровадження земельного ринку — уже пройдений етап. Ми ж лише приступаємо до цього важливого для всього суспільства кроку.

Дійсно, українська земля є найбагатшою в світі. За неї проливалася кров, віддавалися життя, іноді честь і гідність. Вона варта того, щоб носій влади — Український народ — принаймні пильно стежив за її використанням. Проте нинішня ситуація в цій сфері свідчить про численні негаразди, починаючи від кадастрових неузгоджень, помилок у виділенні землі в натурі, її помилковій оцінці та недостатньому правовому захисті володіння. Хоча, зрештою, право власності на землю не обмежується її володінням. Доводиться нагадувати про те, що право власності на землю — це право володіти, користуватися й розпоряджатися земельними ділянками. Останні мають набуватися та реалізовуватися на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що регулюють цю сферу. Не слід забувати й про те, що поруч існують приватна, комунальна та державна власності на землю.

Згадаймо нашу історію власності на землю. За часів незалежності держава запровадила мораторій на продаж земель і політики трималися його до останнього, спекулюючи при цьому небезпеками ринку земель та правами вільного володіння, розпорядження й користування, забезпечуючи тим самим спритним ділкам доступ до тіньового ринку земель. Власне, чим цей тіньовий ринок гірший (кращий) від тіньового ринку промисловості, послуг, робіт? Нічим, бо тінь є тінь.

На сьогодні цей тіньовий ринок — головне гальмо розвитку економіки та активний розплідник корупції в державі. Як стало відомо, понад 7 млн гектарів земель сільськогосподарського призначення зникло в результаті дії цього мораторію. Якщо оцінити це в грошах, то економіка, держскарбниця втратили сотні мільярдів гривень за час існування тіньового ринку земель. А найбільшими бенефіціа рами мораторію, як відомо, є політики, які багато про це галасують у парламентській залі, у тому числі. Але слід зазначити, що створення ефективного ринку сільськогосподарських земель залишається питанням стратегічної важливості, від реалізації якого залежить не лише динаміка соціально-економічного розвитку АПК, земельних відносин, а й національної економіки в цілому. На сьогодні Україна володіє значним земельним потенціалом, який становить 5,7 % території Європи. Із 60,3 млн гектарів майже 70 % становлять сільськогосподарські угіддя з високою родючістю. Такий потенціал може розглядатися як потужна конкурентна перевага України, проте його практична реалізація вимагає впровадження ефективної моделі земельних відносин, адекватної сучасним жорстким умовам міжнародної конкуренції. І в умовах глобалізації економіки, інтеграції України в світові економічні процеси саме агропромисловий комплекс може стати локомотивом україн ського прориву. Тут треба лише допомогти аграріям-фермерам — і законодавчо, і владно, і доступними кредитами.

P. S. Коли верстався цей номер ЮВУ, Верховна Рада все ще продовжувала марафон із розгляду законопроекту про продаж земель сільгосппризначення в другому читанні. «Слуги народу» навіть обіцяли «земельну ніч».

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Алгоритм дій у разі відмови в обслуговуванні державною мовою

Опубліковано

on

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь роз’яснив як діяти, якщо ваше право на отримання інформації чи послуг державною мовою порушене.

Так, необхідно:

1) спробувати владнати ситуацію на місці та попросити працівника обслуговувати вас державною мовою;

2) у разі відмови працівника, звернутись до керівництва закладу або на «гарячу лінію» установи: торговельної мережі, АЗС, аптеки тощо;

3) у разі відмови або не забезпечення надання інформації (послуг) державною мовою необхідно зафіксувати факт відмови (за допомогою аудіо-, відео, письмового підтвердження очевидців тощо) та дані суб’єкта господарювання (назву, місцезнаходження, контакти суб’єкта);

4) подати скаргу до Уповноваженого на поштову адресу 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, електронну скриньку skarha@mova-ombudsman.gov.ua або заповнити відповідну форму на сайті Уповноваженого;

5️) у скарзі обов’язково має бути зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання скаржника, викладено суть скарги, який саме суб’єкт/працівник суб’єкта, коли, за якою адресою, яким чином порушив право скаржника. Рекомендовано також додати докази на підтвердження наведених фактів.

Письмова скарга повинна бути підписана скаржником із зазначенням дати. В електронній скарзі також необхідно вказати електронну поштову адресу, на яку скаржникові може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування підпису під час надсилання електронного звернення не вимагається.

Скарги подаються Уповноваженому протягом шести місяців з дня виявлення заявником порушення.

Нагадуємо, що з 16 січня сфера обслуговування в Україні переходить на державну мову.

Читати далі

В Україні

Обслуговування споживачів та надання інформації про товари і послуги – українською мовою

Опубліковано

on

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь нагадав, що сьогодні, 16 січня 2021 р., набирає чинності ст. 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Відтак всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, мають обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги українською мовою.

Вимога Закону щодо обслуговування державною мовою стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у т.ч. гуртки і секції), медичне обслуговування, соціальні послуги тощо.

На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для обох сторін.

Читати далі

В Україні

Відновити навчання у молодшій школі пропонує мер Києва

Опубліковано

on

Мер Києва звернувся до Кабінету Міністрів України з пропозицією ухвалити рішення, що дозволить під час локдауну навчання в молодшій школі.

«Столичні школи після канікул розпочали дистанційне навчання. Хочу повідомити, що я звернувся до Міністерства освіти та Уряду з тим, аби відновити навчання у молодшій школі. Щоб учні перших-четвертих класів могли відвідувати школу. Бо якщо в нас працюють дитсадки, то було б логічно, щоб працювала і молодша школа. Оскільки перебування дітей в старших групах садочків і в молодших класах мало чим відрізняється. І дистанційне навчання для учнів молодших класів – неефективне», – зазначив мер Києва Віталій Кличко.

За його словами, повернення у школи учнів перших-четвертих класів поліпшить і процес навчання, і дозволить їхнім батькам спокійно працювати.

Дитячі ж садочки працюють під час локдауну у звичному режимі.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram