Юридична практика
Мін’юст планує ліквідувати антирейдерську комісію
АНАТОЛІЙ КИСЕЛЬОВ,
адвокат, молодший партнер ЮК Legal House
Якщо комісію як інструмент вирішення проблеми рейдерських захоплень ліквідують, то оборонні споруди й укріплення варто будувати вже зараз.
Мін’юст, зокрема, планує позбавити реєстраторів районних адміністрацій права проводити зміни в реєстрах, а також ліквідувати Колегію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Мін’юсті (з 1 січня 2022 року). Такі норми містить розроблений і презентований відомством законопроект № 4338 від 6 листопада 2020 року. Документ схвалений Кабінетом Міністрів і вже розглядається в комітетах Верховної Ради.
Із рейдерством покінчено?
В умовах вкрай низькоефективної правоохоронної й судової систем Колегія з питань розгляду скарг у сфері держреєстрації при Мін’юсті (Антирейдерська комісія) була й поки що залишається хоч якимось демпфером між правдою і свавіллям, білим і чорним. Якщо ви вважаєте, що з рейдерством у нас покінчено, то в мене для вас погані новини. Досить просто подивитися на графік засідань комісії та кількість розглянутих скарг за останні півроку. Рейдерські захоплення нікуди не поділися: махінації з реєстрами, підробка документів, участь на зборах без учасника — все це залишається на місцях, а ось Антирейдерську комісію тепер намагаються прибрати.
Навіщо Мін’юст розробив відповідний законопроект?
Офіційна версія — виконання Указу Президента № 837. У ньому, серед іншого, йшлося про скасування процедури адміністративного оскарження рішень і дій у сферах держреєстрації прав на нерухоме майно та бізнес, а також про виключно судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності держреєстраторів.
Неофіційна версія (особиста думка автора) — Мін’юст втомився обробляти нескінченний потік скарг і хоче скинути із себе не лише повноваження, але й відповідальність, переклавши все на плечі судів. Є й суто юридичний бік питання. Міністерство юстиції — орган виконавчої влади, при цьому комісія Мін’юсту, розглядаючи скарги, бере на себе функцію суду. Тобто відомство дає власну оцінку доказам і викладеним фактам, проводить засідання за участю сторін, заслуховує свідчення, виносить рішення, а точніше накази, які визначають подальшу долю того чи іншого бізнесу. Відповідальність дійсно колосальна. Мін’юст може відкорегувати реєстраційний запис у реєстрі, чи змінити його, залишити в силі діючий, словом, вирішити долю заявника в кілька кліків, а найважливіше — зробити це за тиждень, а не за півроку або рік, як у судах. Де-юре комісія розглядає скарги на дії держреєстраторів, а де-факто — приділяє увагу всім обставинам, як це робить суд.
Відтак, за співвідношенням результатів і термінів виконання, комісія — остання соломинка, за яку може вхопитися бізнес, який топлять рейдери. Будь-який адвокат, що розбирається в тонкощах захисту бізнесу, знає: коли компанія стикається з катастрофою у вигляді незаконного переоформлення корпоративних прав, активів, зміни керівництва — є реальний шанс все швидко виправити й повернути у вихідну точку, звернувшись до зазначеної комісії Мін’юсту. Сама по собі Антирейдерська комісія — це консультативний орган у складі Міністерства юстиції, який має доступ до Єдиного реєстру юридичних та фізичних осіб— пі дпри ємці в та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Навіщо районних реєстраторів позбавляють статусу?
Реєстраторів РДА планують виключити з кола суб’єктів державної реєстрації. При цьому повноваження державної реєстрації залишаться за виконавчими комітетами сільських, селищних і міських рад. Якщо чесно, — несподіваний і не зовсім зрозумілий крок. Більшість порушень іде якраз від сільських виконкомів, які ніхто не збирається реформувати. Офіційна версія — «перегляд підходів до складу і повноважень суб’єктів держреєстрації у сферах нерухомості та бізнесу». Неофіційна версія не змусила себе довго чекати: всю владу — нотаріусам. Нотаріальна палата України відразу ж анонсувала свою підтримку законопроекту. Основним аргументом НПУ вказує відповідність пропонованих новацій вимогам резолюції акції мирного протесту нотаріусів «Нотаріат проти корупційних і рейдерських схем» від 25 лютого 2019 року.
Чого очікувати підприємництву?
Прогноз невтішний. Якщо за закон проголосують, ми залишимося тільки із судами. А вітчизняні суди, як ми знаємо, — це довго, дорого й не завжди ефективно.
Питання рейдерської атаки — «горяще» питання. Пожежу необхідно гасити швидко, інакше втрачається тактична перевага. Поки справжній власник домагається справедливості в судових коридорах, компанія «розпилюється», що в підсумку означає кінець.
Бізнес на прицілі в рейдерів. Як захиститися?
Антирейдерська комісія, яку на початку 2020 року змінила колегія, була створена з конкретною метою. Заступник міністра юстиції з питань держреєстрації Ольга Оніщук рік тому заявляла: «Антирейдерська комісія є «червоною кнопкою» для незаконних реєстраційних дій». Треба розуміти, що основним завданням комісії є скасування незаконних реєстрацій саме по «гарячих слідах», набагато швидше, ніж суд. Крім того, такий поділ викликано й специфікою рейдерських захоплень, при яких швидкість реагування — це питання життя і смерті. Будь-який судовий розгляд — це завжди витратна за часом і фінансами історія.
Тепер же про оперативне реагування на ці факти можна буде успішно забути, враховуючи формальну процедуру звернення до суду й подальшого розгляду справи останнім. Переконати суд застосувати заходи забезпечення позову, які можуть допускатися ще до пред’явлення позову, — завдання космічної складності.
Остання. Замість підсумків постараємося дати головну пораду: приведіть корпоративну частину свого бізнесу в порядок. Це стосується питань партнерства, статуту, корпоративного договору, порядку скликання та участі в загальних зборах. Це, так би мовити, на всяк випадок.
Джерело: Юридичний вісник України
