Нереальні господарські операції як предмет судового спору з податковим органом

Христина Римець, юрист, група компаній «ADVICE»

При проведенні планових та позапланових перевірок податковими органами основні порушення

Віталій КУЛАКОВ, керуючий партнер АО «Адвокатська фірма« ADVICE », адвокат

зводяться до наступних: порушення правил ведення бухгалтерського і податкового обліку (поточні порушення) і порушення, пов’язані з так званими нереальними операціями з контрагентами і зняттям податкового кредиту за цими операціями з обов’язковим донарахуванням такого податку та штрафу.

У даній статті мова піде про другий випадок, оскільки відповідальність за порушення в першому варіанті здебільшого покладається на бухгалтера. Отже, податковий орган провів перевірку і незважаючи на те, що платник податків має повний пакет первинних бухгалтерських документів, які оформлені відповідно до вимог закону, наявні зареєстровані податкові накладні тощо, вердикт фіскалів — складений Акт про порушення податкового законодавства, оскільки податківці ставлять під сумнів правомірність формування податкового кредиту по сумнівних операціях.

Контролюючий орган здебільшого обґрунтовує свою позицію тим, що контрагент суб’єкта господарювання відсутній за місцем знаходження і з ним не можливо провести звірку, що в контрагента відсутні виробничі потужності, він не має необхідного кадрового потенціалу й можливостей для виконання тих чи інших робіт, відсутня матеріальна база тощо. Іншими словами, податковий орган заявляє, що контрагент не мав можливості виконати конкретні зобов’язання, тому податок на додану вартість за такими операціями не може враховуватися в податковому кредиті.

Правова допомога клієнту

У нашій практиці неодноразово при наданні правової допомоги клієнту ми звертали увагу податкового органу на необхідність перевірки реальності/нереальності операцій не за документами, а за фактом. Адже саме це повинно бути визначальним фактором. Однак податківці, як правило, обмежувалися виключно документами і даними своїх «нерегламентованих» баз, що здебільшого призводить лише до судових спорів.

Склавши Акт про порушення податкового законодавства, податковий орган виносить податкове повідомлення-рішення, яке й стає предметом оскарження.

Нагадаємо, що сам Акт про порушення податкового законодавства не може бути оскаржений, як свідчить усталена судова практика. Хочемо зазначити, що не варто боятися такого розвитку подій, оскільки в разі своєчасного оскарження до суду податкового повідомлення-рішення підприємство має можливість здійснювати свою діяльність без перешкод, захищаючи свої інтереси паралельно в суді.

Докази

Звичайно, підприємство повинне підготувати свій багаж доказів того, що дані операції реально були надані суб’єкту господарювання, необхідність їх отримання пов’язана виключно з господарською діяльністю, ніякого наміру порушувати закон у нього не було й не могло бути. При цьому підприємство мусить мати в своєму розпорядженні договори, додаткові угоди на виконання тих чи інших послуг (поставки товару), податкові накладні, акти прийому-передачі товару, товаро-транспортні накладні, довіреності на отримання товару тощо.

Дані документи разом із правильною та грамотно вибудуваної юри дичною позицією дадуть можливість скасувати прий няті податковим органом податкові повідомлення- рішення.

Потрібно зазначити, що подібні суперечки давно стали предметом розгляду в новому Верховному Суді.

Судові рішення

Так, розглядаючи одну з таких справ Верховний Суд (справа № 820/4779/15) проаналізував доводи податкового органу щодо того, що проведення звірки з контрагентом суб’єкта неможливо, що саме по собі підтверджує нереальність операцій. Оцінюючи ці твердження, Верховний Суд зазначив, що складання акту про неможливість проведення звірки підтверджує виключно сам факт неможливості проведення звірки, а не є доказом наявності складу податкового правопорушення. При цьому, аналізуючи доводи податкового органу про відсутність у контрагента можливості надати ті чи інші послуги, Верховний Суд визнав їх безпідставними, оскільки податківці не довели неможливість залучення таким контрагентом інших суб’єктів господарювання.

Однією з ключових тез вищевказаного рішення Верховного Суду є те, що податковий орган має повноваження для притягнення до відповідальності контрагентів у разі порушення ними податкового законодавства, що само по собі виключає можливість перекладання відповідальності на суб’єкта господарювання, що перевірявся.

У свою чергу ми робимо все, щоб судова практика була послідовною, а податковий орган враховував висновки судів у своїй діяльності, що неодмінно приведе до скорочення судових спорів

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути