Юридична практика
Олександр ОЛІЙНИК: «Мораторії на виконання судових рішень викривляють суть правової держави»
Фактично мораторій — це легітимована законом можливість для боржника не виконувати свої зобов’язання повністю або частково. На сьогодні в Україні діє 13 мораторіїв у сфері примусового виконання рішень й 11 у процедурах банкрутства. Про це розповів директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Мін’юсту Олександр Олійник.
Мораторій на стягнення майна громадян, переданого в забезпечення за споживчими кредитами в іноземній валюті.
Читайте також: Скасовано мораторій на пені та штрафи за кредитними договорами з громадянами із зони АТО/ООС
Передбачено, що на нерухоме житлове майно/об’єкт незавершеного житлового будівництва, що є предметом іпотеки, не може бути примусово звернено стягнення, якщо таке майно виступає як забезпечення виконання зобов’язань позичальника або майнового поручителя за кредитами, наданими йому в іноземній валюті. При цьому умовою є, що це майно використовується як місце постійного проживання (навіть і без реєстрації), або є об’єктом незавершеного житлового будівництва. Загальна площа такого житла не повинна перевищувати 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів — для будинку. Також мораторій діє, якщо у зв’язку зі зміною курсу долара та вартості житла коштів, одержаних стягувачем від реалізації предмета застави/іпотеки, виявилося недостатньо для покриття боргу.
Читайте також: Скасовується мораторій на відкриття проваджень щодо банкрутства за заявою кредиторів
Мораторій на застосування заходів примусового виконання рішень щодо стягнення заборгованості з підприємств оборонно-промислового комплексу, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта. Цей мораторій було встановлено через те, що підприємства держави-агресора, які уклали ряд господарських договорів з підприємствами українського оборонно-промислового комплексу на поставку товарів військового призначення та подвійного використання, штучно зловживали своїми правами. У зв’язку з цим та незаконними судовими рішеннями на території держави-агресора українська сторона зобов’язана була виплачувати суми, що перевищують вартість самого договору на виготовлення оборонної продукції.
Мораторій на дію арештів та відчуження майна ДАТ «Чорноморнафтогаз» у виконавчих провадженнях.
Читайте також: Мораторій на стягнення майна, яким забезпечено валютні кредити, продовжено
Його було введено через те, що після анексії Криму та м. Севастополя товариство втратило доступ до більшості своїх активів і не мало змоги нормально провадити господарську діяльність та виконувати укладені до цього договори. Крім цих, на території України встановлювалися також мораторії на:
- відкриття провадження у справі про банкрутство стосовно всіх підприємств на період дії карантину;
- застосування заходів примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств;
- звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на спеціальних рахунках, у тому числі для кредитних коштів суб’єктів господарювання у сфері теплопостачання, а також централізованого водопостачання та водовідведення, отриманих від міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів (заходів) в Україні тощо.
Усі вони впроваджувалися як тимчасовий захід для покращення становища окремих підприємств чи галузі в цілому. Разом із тим, як показав комплексний аналіз наслідків дії мораторіїв в Україні в більш ніж 62-х тисячах виконавчих документів примусове виконання було ускладнено чи унеможливлено у зв’язку з дією мораторіїв на суму близько 145 мільярдів гривень. «Сам факт наявності мораторію викривляє суть правової держави та підриває її основні принципи, порушує засади виконання судових рішень. Мораторії нівелюють права сторін та будь-які договірні відносини. Також вони не допомагають стягнути борги чи визначати пріоритетність їхнього погашення під час провадження у справах про неплатоспроможність. Вони скоріше обтяжують державу новими боргами та ускладнюють ситуацію, аніж забезпечують практично здійсненні рішення», — акцентував Олександр Олійник.
За його словами, щоб скасувати такі мораторії, треба ухвалити один загальний закон, який би визначав необхідні заходи для зняття кожного конкретного мораторію. Втім зняття мораторіїв не повинно означати одномоментного припинення дії всіх законодавчих актів, якими запроваджувалися обмеження/заборони на виконання судових рішень. Тож для поступового скасування деяких мораторіїв рекомендується встановити перехідний період. Для цього необхідно:
- сформувати чіткий план заходів і конкретизувати дії на їх виконання для усунення проблем кожної конкретної сфери;
- сформувати перелік стратегічно значимих підприємств, а також підприємств, майно яких (яке використовується в роботі) не може бути реалізоване;
- визначити особливий порядок виконання такими підприємствами своїх зобов’язань.
P. S. Більш детальні рекомендації можна прочитати в Моніторинговому звіті, з яким можна ознайомитися на сайті Мін’юсту в рубриці «структура»/«центральний апарат Міністерства»/«структурні підрозділи Міністерства»/«Директорат правосуддя та кримінальної юстиції»/«моніторинг впровадження та аналіз ефективності НПА»), або ж передивившись презентацію та обговорення цього Моніторингового звіту, яке відбулося 29 липня (https://minjust.gov.ua/). Підготував Максим БОНДАР, спеціально для ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
