Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

Юридична практика

Проблемні аспекти взаємодії сторін кримінального провадження зі спеціалістами

Опубліковано

on

Валерій ЖИДКОВ, детектив Національного антикорупційного бюро України

Розслідування злочинів, насамперед у сфері економіки, включає в себе вирішення стороною обвинувачення ряду складних питань, у тому числі, які стосуються різноманітних галузей життєдіяльності, на шляху до встановлення об’єктивної істини в кримінальному провадженні.

Обов’язковим елементом такої діяльності є взаємодія сторін кримінального провадження з широким колом учасників провадження, в тому числі зі спеціалістом, яким є особа, що володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування й судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок (частина 1 статті 71 КПК України (далі —КПК). Тому, напевно, більшість тих, хто брав участь у досудовому розслідуванні в якості сторони кримінального провадження, саме під час розслідування означеної категорії справ мали досвід взаємодії зі спеціалістами або, принаймні, розуміють, що це є дуже важливою складовою процесу таких розслідувань.

Труднощі практичної реалізації

На практиці, в ході розслідування проваджень з метою з’ясування певних обставин вчинених злочинів, що потребують спеціальних знань, зокрема, щодо дотримання законодавства в різних сферах економічної діяльності сторони кримінального провадження, звертаються до відповідних підприємств, установ та організацій про виділення спеціалістів, які володіють необхідними знаннями в цих сферах. Проте при реалізації цього у практичній діяльності виникають деякі труднощі, пов’язані з недостатньою правовою процесуальною регламентацією цих питань. Зупиняючись на проблемних аспектах взаємодії сторін кримінального провадження зі спеціалістами, на мій погляд, необхідно виділити наступні.

  • По-перше, аналізом норм кримінального процесуального законодавства вбачається, що воно не містить загального (визначеного) порядку залучення спеціаліста в кримінальне провадження, а КПК лише визначає, хто є спеціалістом, для чого він залучається, його права та обов’язки. При цьому в зв’язку з відсутністю у кодексі порядку залучення спеціаліста це питання залишається остаточно не вирішеним. Наприклад, на практиці,сторона обвинувачення здійснює залучення спеціалістів за письмовим зверненням та подальшим його погодженням зі службовими особами відповідних установ та організацій, в яких працюють спеціалісти. Оскільки КПК не містить стандартів, що визначають такий порядок залучення спеціаліста, в зв’язку з цим залишаються не вирішеними питання щодо обов’язковості виділення спеціалістів, визначення строків, протягом яких вони виділяються, а також на який саме строк. Особливо це актуально в контексті змін до КПК, внесених Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 р., відповідно до яких строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 1 статті 219 КПК)

Так, наприклад стороною обвинувачення спеціалісти Державної аудиторської служби (далі — Держ аудитслужби) для участі в перевірках у рамках кримінальних проваджень залучаються відповідно до Порядку взаємодії між органами Державної контрольно-ревізійної служби, органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого спільним наказом від 19.10.2006 р. № 346/1025/685/53 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за № 1166/13040 (далі—Порядок), який регламентує питання взаємодії таких спеціалістів з правоохоронними органами, хоча з урахуванням законодавчих змін та створенням нових органів досудового розслідування, вже є застарілим.

Детективи НАБУ спеціалістів Держаудитслужби залучають на підставі, п. 2 ч. 2 ст. 19-2 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України». Крім того, на практиці виділення спеціаліста Держаудитслужбою за ініціативою сторони обвинувачення може тривати близько трьох—чотирьох місяців.

Враховуючи, що КПК складає основу кримінального процесуального законодавства України, тому необхідним є передбачення в ньому обов’язку виділення підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, до компетенції яких відноситься вирішення питань із використанням спеціальних знань у будь-яких галузях (сферах) діяльності, спеціалістів за письмовим зверненням сторін кримінального провадження у строки, що погоджуються такими суб’єктами та на строк, необхідний для проведення і закінчення вчинення дій з розв’язання поставлених запитань.

Щодо права спеціаліста виконувати певні дії для надання допомоги

  • По-друге, не менше важливим є передбачення в КПК права спеціаліста виконувати певні дії для надання допомоги, а також документального оформлення результатів його діяльності (наданих консультацій). Так, відповідно до частини 2 статті 71 КПК спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо). Тобто вказана норма не обмежує форми надання спеціалістом технічної допомоги та на практиці можуть використовуватись й інші їх види.

Залучений у кримінальне провадження спеціаліст може надавати консультації під час досудового розслідування (частина 1 статті 71 КПК) та має право: ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду; користуватися технічними засобами, приладами та спеціальним обладнанням; звертати увагу сторони кримінального провадження, яка його залучила, або суду на характерні обставини чи особливості речей і документів; знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження тощо (частина 4 статті 71 КПК). Також спеціаліст зобов’язаний виконувати вказівки сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду та давати пояснення з поставлених запитань (частина 5 статті 71 КПК).

Отже, відповідно до вищенаведених норм залишається незрозумілим, яким саме документом оформлюється результат використання спеціальних знань спеціаліста, залученого в кримінальне провадження, а також в якому вигляді він надає консультації та пояснення стороні кримінального провадження, або у вигляді письмових консультацій та пояснень, чи у вигляді довідок, висновків, або саме під час його допиту?

Згідно з вищевказаним Порядком та сталою слідчо-прокурорською практикою спеціалісти Держаудитслужби залучаються для участі в проведенні перевірок, що здійснюються правоохоронними органами під час досудового розслідування в кримінальних провадженнях, за результатами яких вони складають відповідні довідки. Стороною обвинувачення також залучаються спеціалісти різних галузей, у тому числі – аудитори, оцінювачі тощо, які за наслідками наданої допомоги також складають різні документи (довідки, акти, звіти тощо).

Слід відзначити, що на практиці стороною захисту іноді також здійснюється взаємодія зі спеціалістами для отримання від них допомоги в питаннях, що потребують спеціальних знань, за наслідками чого останніми складаються різні за формою документи, які за клопотанням сторони захисту долучаються до матеріалів кримінального провадження та враховуються стороною обвинувачення під час розслідування. Враховуючи, що на цей час, залишається законодавчо не вирішеним можливість проведення під час досудового розслідування ревізій та перевірок, висновки яких є документами (частина 2 статті 99 КПК), що в розумінні частини 2 статті 84 КПК є процесуальними джерелами доказів, тому постає питання необхідності передбачення в КПК, що документи, складені залученими в кримінальне провадження спеціалістами, відносяться до документів, визначених статтею 99 КПК. Крім того, доречним було б передбачення у КПК право спеціаліста вчиняти ним дії, необхідні для надання допомоги та складення за результатами такої допомоги довідок, актів, звітів, висновків спеціаліста тощо.

Визначення статусу, в якому може бути допитано спеціаліста

  • По-третє, необхідним є чітке визначення КПК статусу, в якому може бути допитано спеціаліста, як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду. У зв’язку з цим, на мою думку, необхідним є передбачення в КПК можливості проведення допиту спеціаліста, саме в статусі спеціаліста, що сприятиме більш повному розумінню нюансів сфери діяльності, в якій він надає консультації, характеру проведених дій для надання допомоги, інколи специфічного понятійного апарату, що передбачає його сфера знань, а також сформульованих ним відповідей на поставлені питання сторони кримінального провадження. Крім того, з урахуванням вищезазначених аспектів документального відображення результатів наданої спеціалістом допомоги необхідним є передбачення можливості його допиту саме в цьому статусі.

Із метою попередження можливих зловживань з боку спеціалістів (або інших учасників провадження) під час надання допомоги в рамках кримінального провадження, слушним є передбачення в КПК відповідальності спеціаліста за неправдиві висновки (відповіді) на поставленні питання, а в Кримінальному кодексі України кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 384 (введення в оману суду або іншого уповноваженого органу) та ст. 385 (відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків) для спеціалістів, шляхом внесення відповідних змін.

Законодавча невирішеність вищевказаних питань призводить до втрати часу на організацію залучення спеціаліста в кримінальне провадження та різних поглядів правників на можливість проведення спеціалістами певних перевірочних дій під час досудового розслідування, оформлення результатів наданої допомоги та статусу, в якому їх можна допитати.

Замість висновку

Резюмуючи викладене, на мій погляд, з метою вдосконалення процедури залучення спеціаліста в кримінальне провадження та порядку взаємодії з ним сторонами кримінального провадження, доцільним є вирішення цих проблемних питань шляхом внесення відповідних змін до КПК, положення якого регулюють кримінально процесуальні відносини між сторонами кримінального провадження. У зв’язку з означеним, цікавою є думка з цих питань правників та спеціалістів, які беруть участь у кримінальних провадженнях.

Джерело: Юридичний вісник України

Юридична практика

Позовом по ямах, або Як виграти суд у дорожніх служб?

Опубліковано

on

Тисячі водіїв зазнають матеріальних та моральних збитків через поганий стан доріг. Як боротися з халатністю шляховиків і як виграти справу в суді?

Як свідчить статистика, перемогою водіїв завершується близько 70% судових історій про стягнення з дорожніх служб компенсації за ДТП через погані дороги. Це показує аналіз практики українських судів протягом останніх чотирьох місяців.

Так, 41-річна киянка проїжджала село Радулин на Житомирщині, коли колесо автомобіля потрапило у вибоїну і жінка втратила керування. Авто з’їхало у кювет, зіткнулося з деревом та перевернулося. Водій відбулася забоєм суглоба, проте її матері, яка сиділа поруч, пощастило менше: перелом лівої лопатки, струс головного мозку та розрив правої легені. Невдовзі суд підтвердив, що аварія трапилась не з вини водія. До адміністративної відповідальності притягнули начальника філії Новоград-Волинської дільниці «Житомирського облавтодору» за те, що «не вжив заходів щодо ліквідації вибоїни, в результаті наявності якої сталася ДТП».

Опісля постраждала подала до суду на балансоутримувача дороги, аби стягнути кошти за завдані матеріальну та моральну шкоди. Їй вдалося відстояти свої вимоги сповна в суді першої інстанції та частково — в апеляції.

Це не єдиний випадок, коли водії успішно відстоювали свої права в судах після подібних інцидентів на дорогах. Які справи вигравали постраждалі, на яку компенсацію вони можуть розраховувати, як боротися з халатністю «дорожніх» чиновників і що треба робити, або виграти справу?

Зазначимо, що описаний вище випадок — не унікальний. Мовою статистики такий вид ДТП називається «наїздом на перешкоду з подальшим перекиданням» і є класичним прикладом того, як пошкоджене дорожнє полотно може призвести до аварії. До цієї категорії дорожньо-транспортних пригод відносять аварії через потрапляння у вибоїну, наїзд на пошкоджену кришку люка або на люк без покриття, наїзд на дерево, якщо воно впало на дорогу, зіткнення з обірваною електромережею. За останні два роки, за підрахунками патрульних, трапилося 5 038 таких ДТП з постраждалими.

Хоча те, скільки дорожніх пригод спровоковано дефектами покриття доріг, точно не відомо. По-перше, нерідко зв’язок між погано залатаними ямами та аварійним зіткненням вдається довести лише за підсумками багаторічного розгляду справи в судах. По-друге, далеко не всі водії, які «влетіли» в яму і при цьому загубили колесо та набили ґулю, викликають патрульних, адже цей процес довгий і виснажливий.

За фактом ДТП викликані працівники патрульної поліції повинні оглянути місце події, взяти пояснення у водія та свідків, скласти детальну схему ДТП та протокол на ймовірного винуватця аварії. Якщо в результаті транспортної пригоди постраждали люди, патрульна поліція залучає слідчо-оперативну групу, якій вона надає допомогу із збереження доказів, отримання пояснень, виклику швидкої, а слідчий із ДТП складає протокол, після чого або скеровує матеріали до поліції (при легких ушкодженнях постраждалих), або залишає їх у себе для подальшого аналізу (при середніх та значних ушкодженнях).

У підсумку матеріали потрапляють до суду — причина аварії та відповідальна за неї особа з’ясовуються лише в судовому порядку. Після притягнення винуватця до адміністративної або кримінальної відповідальності може йтися про судовий процес щодо стягнення компенсації з обвинуваченого органу або його керівника. Як правило, компенсацію стягують з балансоутримувача дороги. Це може бути будь-яка організація, до функцій якої належать ремонт та утримання дороги, де трапилася ДТП — облавтодор, комунальне або приватне підприємство.

Огляд судової практики у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій протягом першої третини 2019 року свідчить, що 70% потерпілих у ДТП через незадовільний стан доріг відсуджують кошти за завдану матеріальну шкоду, а в деяких випадках — і за моральну. Йдеться про аналіз 58 судових рішень, 48 з яких стосуються позовів про стягнення компенсації за ДТП, ще 10 — про притягнення винних до відповідальності. В 55 випадках суди встановили першопричини аварій. Ними стали вибоїни — 60% справ, пошкоджені кришки люків — 13%, ожеледиця — 13%, падіння дерева або обрив мережі — 9%, відсутність дорожнього знака — 5%.

При тому лише чотири справи про стягнення компенсації з числа розглянутих дійшли до касації та були проаналізовані Верховним Судом. Ці справи в кожному випадку ухвалені на користь потерпілих. Водночас, касація задовольнила їх частково.

Так, справа за позовом про стягнення 54 тисяч грн матеріальної і 10 тисяч грн моральної шкоди завершилася рішенням про відшкодування 18 тисяч гривень та 1 тисячу відповідно. Вимога про компенсацію 259 тис. грн матеріальних та 15 тис. грн моральних збитків вилилася в рішення про стягнення з винуватців ДТП повної суми матеріальної шкоди та 1 тис. грн — моральної шкоди.

Загалом із початком 2019 року суди не задовольнили повністю лише чотири позови. Вони становлять особливий інтерес, позаяк включають майже повний перелік типових помилок у доведенні таких скарг.

Як не припуститися помилок?

Візьмемо конкретний приклад: 62-річний водій із смт Велика Олександрівка Херсонської області щоденно кілька разів проїжджав місцевою вулицею Свободи, яка славиться своєю ямковістю. Рік тому невдалий лівий поворот з потраплянням у вибоїну завершився для його автомобіля пробитою передньою правою шиною, деформованим диском, пошкодженими стійками амортизатора і навіть тріснутим лобовим склом.

Чоловік заявив позовні вимоги до Великоолександрівської селищної ради — 12 тисяч майнової і 10 тисяч гривень моральної шкоди. Дану справу невдовзі розгляне апеляційний суд, а наразі є висновки суду першої інстанції і вони не на користь позивача. По-перше, суду забракло доказів, що саме Великоолександрівська селищна рада є балансоутримувачем дороги, де трапилася ДТП. По-друге, суд не побачив доказів обставин самої пригоди, не отримав від позивача ні довідки з поліції про ДТП, ні доказів поганої якості дороги, ні деталей аварії, зафіксованих у протоколі та схемі аварії. При цьому старший інспектор Великоолександрівського відділу поліції фотографував місце ДТП й оглядав транспортний засіб. Усі ці документи були використані у справі про притягнення до відповідальності винуватців. Далі «фото були скинуті на службовий комп’ютер, але з технічних причин були знищені».

По-третє, суд не отримав експертної оцінки збитку автомобіля, тож позивач не міг підтвердити адекватність заявленої суми матеріальної компенсації.

По-четверте, суд звернув увагу, що в постанові про притягнення до відповідальності місцевого техніка з благоустрою не були відображені висновки щодо причин виникнення ДТП. Отже, немає доказів того, що саме незадовільний стан дороги з вини техніка призвів до дорожньої пригоди.

Інший негативний приклад. Водій з Добропілля на Донеччині прийшла до суду з позовом проти Донецького облавтодору про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої їй під час ДТП на автошляху Знам’янка — Луганськ — Ізварине восени 2017 року. За її свідченнями, аварія трапилася через нерівне покриття дороги та насип гранітного щебеню, який довелося об’їжджати. Як наслідок, автомобіль вилетів за межі проїзної частини та перевернувся. Сімдесят вісім тисяч грн на ремонт та 15 тисяч моральної компенсації — жодну з цих вимог суд першої інстанції не підтримав.

В основу такого рішення лягли кілька обставин. По-перше, позивачка не надала доказів притягнення службових осіб Донецького облавтодору до відповідальності за наслідками розслідування обставин ДТП.

По-друге, вона не довела, що внаслідок цієї пригоди отримала тілесні ушкодження. Жінка не пройшла повне медичне обстеження одразу після аварії, а медичні довідки на підтвердження «моральних страждань» склала через півроку після інциденту. По-третє, так само пізно відбулося дослідження стану авто. Позивачка підписала заяву на його проведення через півроку. «Немає доказів, що автомобіль у березні 2018 року перебував у тому ж стані, що і внаслідок ДТП», — констатував суд. Позивачка також не довела, що шкода спричинена саме працівниками дорожньої служби.

Останні ж надали журнали періодичного огляду за 2017 рік, де зазначено: «Виявлені недоліки дороги, що мали місце до та після ДТП, усунені працівниками».

Які ще моменти можуть бути підставами для відмови в задоволенні позову?

Серед них — неналежним чином оформлена схема наслідків ДТП, відсутність звіту про оцінку майнової шкоди, запізніле складення протоколу про адміністративне правопорушення, неправильне встановлення відповідача у справі.

Про моральну шкоду

Якщо з доведенням розміру матеріальної шкоди ситуація більшменш зрозуміла, адже свідченнями слугують акт експертизи та кошторис ремонтних робіт, то з доведенням розміру моральної шкоди все набагато складніше.

Рішення в частині стягнення моральної шкоди судді ухвалюють, «виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості». Тож не дивно, що вони здебільшого не доходять згоди з позивачами.

Так, із 27 справ за позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди комплексно жодна не завершилася задоволенням позовних вимог у повному обсязі. Суди частково задовольнили 23 позови, щоразу або викидаючи з позову частину про стягнення за «моральне страждання», або суттєво урізаючи затребувану суму. Вирішуючи питання моральної компенсації, судді шукають поєднання чотирьох умов: підтвердження моральної шкоди, протиправні дії чи бездіяльність, зв’язок між шкодою та протиправною дією, а також вина того, хто заподіяв шкоду.

У судових справах з початку 2019 року на користь позивачів-водіїв спрацьовували такі аргументи щодо завдання моральної шкоди, як душевні та фізичні страждання в результаті тривалого оформлення обставин ДТП на сильному морозі, ускладнення життя через дорожньо-транспортну пригоду, нераціональне витрачання часу, необхідність залучення значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, порушення усталеного ритму життя.

Загалом, справи про відшкодування і притягнення до відповідальності винних у ДТП через погані дороги вимагають невеликого обсягу матеріалів, але вивчаються детально. Позбавити позивача шансів на виграш може відсутність лише одного підпису.

Підготувала
Юлія КОСТЮК

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Юридична практика

Сподівайся на краще, розраховуй на гірше: як вести себе в разі ДТП за кордоном?

Опубліковано

on

Сподівайся на краще, розраховуй на гірше: цей афоризм відмінно описує життєву позицію розумного і завбачливого мандрівника. Усі ми сподіваємося, що наші поїздки будуть безпечними, проходити без інцидентів на дорогах, але кожен відповідальний автомобіліст повинен бути готовий правильно й відповідально повестися, якщо ДТП все-таки відбудеться. Саме грамотна поведінка всіх учасників допомагає мінімізувати наслідки ДТП, максимально швидко отримати компенсацію постраждалим.

Не всі українські автовласники знають абсолютно точно, як оформити документи на отримання страхового відшкодування, якщо навіть ДТП сталося в Україні, в тому числі використовуючи європротокол. А як же бути тим водіям, хто їздить у справах або подорожує на автомобілі за кордон? На гарячу лінію МТСБУ надходить чимало запитань про те, як вести себе в разі ДТП за кордоном. Тож ми спробуємо дати на них відповіді.

Найперше й головне — у вас має бути страховий захист, тобто міжнародний страховий сертифікат «Зелена карта» української страхової компанії, яка є повноправним членом МТСБУ, а значить, має право укладати договори міжнародного страхування. Цей сертифікат повинен діяти на території тієї країни або країн, які ви плануєте відвідати на автомобілі на весь період поїздки.

Нагадаю, що з лютого цього року на всіх пунктах перетину кордону ведеться автоматизована перевірка наявності та дійсності сертифіката «Зелена картка», так що виїхати за кордон без страхового сертифіката зараз просто неможливо. Важливо розуміти, що поліс ОСАГО захищає фінансові інтереси не лише винуватця ДТП, а й автовласника. Відсутність «Зеленої карти» або ознаки того, що страховий сертифікат фальшивий або фальсифікований, призводить до дуже неприємних наслідків. Якщо такого водія за кордоном зупиняє місцева поліція, перевіряє поліс і виявляє, що він фальшивий/фальсифікований, із вичерпаним терміном дії тощо, то такого водія чекає чималий штраф, автомобіль же, швидше за все, відправиться на штрафмайданчик. У певних випадках можливий навіть сценарій, коли водій буде затриманий і відправлений до в’язниці до з’ясування всіх обставин справи.

Ключове, що потрібно знати українському автовласникові на випадок потрапляння в ДТП за кордоном: згідно з принципами роботи міжнародної системи «Зелена карта» врегульовуються страхові випадки й робляться виплати згідно з нормами законодавства тієї країни, в якій сталося ДТП, тобто якщо аварія трапилася в Польщі — буде урегульовуватися згідно з польським законодавством, в Німеччині — за німецьким тощо.

Алгоритм дій у разі ДТП за кордоном наступний.

1. Викличте поліцію або заповніть європротокол. Ви можете використовувати український бланк європротоколу (можна взяти в поїздку бланк європротоколу, який виданий разом з внутрішнім полісом ОСЦПВ, або при укладанні договору страхування «Зелена карта» попросити бланк у страховика). Однак навіть якщо ви заповнюєте бланк європротоколу іноземної компанії, то треба пам’ятати, що бланки повністю ідентичні за структурою й текстом, тому вони або інтуїтивно зрозумілі, або можна подивитися зразок українського бланка, наприклад, на сайті бюро і, звіряючись з ним, визначити, де які дані треба заповнити.

Заповнюйте бланки власноруч тією мовою, якою ви володієте. Не підписуйте документи, зміст яких ви не розумієте. Тому не зайвим буде підготуватися до поїздки, встановивши на смартфон, планшет або інший гаджет програми, які допомагають з перекладом текстів. Також, як і в разі ДТП в Україні, бажано зробити фотографії з місця події і пошкоджень автомобіля, за можливості позначити GPS-координати місця ДТП, взяти контакти свідків, тобто документально зафіксувати всі деталі страхової події.

2. Дати іншим учасникам ДТП дані свого страхового сертифіката «Зелена картка», надати його копію або дати можливість скопіювати, сфотографувати страховий сертифікат. Оригінал страхового сертифіката завжди залишається у вас.

3. Не забудьте отримати копію документів, якими оформляється ДТП (європротокол, довідка поліції тощо).

Якщо ви стали винуватцем ДТП — після оформлення документів, виплата потерпілому здійснюватиметься відповідно до умов системи «Зелена карта». Тобто виплату потерпілому зробить національне бюро «Зелена карта» винуватця, а потім будуть проведені взаєморозрахунки з МТСБУ. В такому випадку фактично завдання автовласника зводиться до правильної фіксації обставин ДТП і заповнення документів.

Ще раз хочу звернути увагу на важливий момент: компенсація збитку потерпілому буде зроблена в будь-якому випадку — є у винуватця діючий страховий сертифікат «Зелена карта», чи ні. Але якщо в українського автовласника, який потрапив у ДТП за кордоном, немає «Зеленої карти», то згідно з нормами закону «Про ОСАЦВ» (п. 42 ст. 40), МТСБУ пред’явить регресний позов винуватцю. Щорічно бюро стягує регреси на десятки мільйонів гривень, так що безвідповідальному водію уникнути фінансової відповідальності не вдасться.

Якщо український водій виявився потерпілим, а у винуватця ДТП є поліс ОСАГО місцевої СК, то для отримання виплати треба буде звернутися в ту страхову компанію, де застрахована відповідальність винуватця ДТП. Так, це створює певні складності, якщо офіс компанії знаходиться, наприклад, в іншому місті, але в багатьох європейських страховиків передбачена можливість відправки документів і заяви на виплату в електронному вигляді або звичайною поштою. Інформація про це розміщена на сайті страховика.

Якщо у винуватця ДТП немає поліса ОСАЦВ (таке буває і за кордоном, де проникнення страхування ОСАЦВ досить широке, але не у всіх країнах досягає 100%), то за компенсацією збитків треба звернутися в місцеве бюро «Зелена карта» або до розпорядника гарантійних фондів у тій країні, де сталося ДТП.

Не можу не нагадати, що для подорожі за кордон, крім сертифікату «Зелена карта», в кожного повинен бути поліс страхування медичних витрат виїжджаючих за кордон, а наявність поліса КАСКО спростить і прискорить отримання страхової виплати, якщо ви є постраждалим у ДТП. Перевірте перед поїздкою, чи є у вашого поліса КАСКО покриття для інших країн, крім України, або слід «докупити» таку опцію.

Найголовніша рекомендація й побажання: будьте відповідальні та уважні на дорогах, контролюйте технічний стан автомобіля і своє самопочуття, поважайте всіх учасників дорожнього руху, й нехай з вами ніколи не трапляються ДТП.

Володимир ШЕВЧЕНКО,
генеральний директор
Моторного (транспортного)
страхового бюро України

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Юридична практика

Податкова знижка на освіту дитини: як отримати і на кого оформити?

Опубліковано

on

Вадим ГУЦУЛ, начальник Головного територіального
управління юстиції у Кіровоградській області

Не шкодуєте коштів на розвиток своєї дитини й постійно інвестуєте в її освіту? А чи знали ви про те, що можете повернути собі частину грошей, скориставшись так званою податковою знижкою? Щоправда, це не стосується українців, які займаються підприємницькою діяльністю.

Ще рік тому отримати соціальну пільгу на навчання могли лише студенти-контрактники вищих навчальних закладів або ж їх батьки. Та після внесення змін до Податкового кодексу України, ініційованих Мін’юстом у рамках проекту #ЧужихДітейНеБуває, цільова аудиторія значно розширилася. Тепер цим правом можуть скористатися й ті, хто сплачує кошти за своїх дітей у закладах дошкільної або позашкільної освіти. Йдеться про дитячі садки, спортивні та музичні школи.

Важливо, що повернути гроші можна й за додаткові заняття. Єдиний момент: приватні заклади, до яких ваша дитина ходить на гуртки, повинні мати відповідну акредитацію від Міносвіти.

Як отримати податкову знижку?

Щоб повернути собі гроші, потрібно буде зібрати пакет документів, до якого входять: копія паспорта; копія ідентифікаційного номеру; копія про доходи за формою № 3; копія договору із закладом освіти; копія квитанцій (чеків, платіжних доручень) про оплату навчання; оригінали документів, що підтверджують ступінь споріднення (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб); податкова декларацію про майновий стан і доходи; заява, у якій зазначено реквізити рахунку для перерахування відшкодування.

Пакет документів готовий? Тепер залишилось не так багато. Потрібно лише звернутися до відділення фіскальної служби за місцем проживання. Кошти повернуться впродовж 60 днів із моменту подачі всіх необхідних документів.

На кого вигідніше оформлювати таку знижку?

Оформленням податкової знижки краще займатися тому, хто офіційно працює й отримує найбільшу зарплату. Це логічно, оскільки розмір соціальної пільги безпосередньо залежить від суми сплачених податків, але разом із цим не може перевищувати 18% від них.

Особливості розрахунку поясню на прикладі. Припустимо, що офіційна зарплата в чоловіка склала 200 тисяч гривень за рік. Із цієї суми установа, в якій він працює, утримала з нього податок на доходи фізичних осіб у розмірі 36 тисяч гривень. А за навчання своєї доньки він сплатив 40 тисяч гривень.

Отже, формула розрахунку така: 200 000 — 36 000 = 164 000. Із отриманої суми слід відняти податок на доходи фізичних осіб, тобто 164 000 × 18% = 29 520. 36 000 — 29 520 = 6 480. Це й буде та сама сума, на яку можна розраховувати під час оформлення пільги на навчання.

Важливо. Повернути кошти вдасться лише за здобуття освіти у вітчизняних закладах. При цьому обов’язково слідкуйте за тим, щоб у квитанції про сплату за навчання були вказані дані саме тієї особи, яка укладала договір із закладом освіти й буде отримувати податкову пільгу. Якщо ж ваша дитина здобуває освіту за кордоном, доведеться розраховувати на власні сили. Це також стосується і тих студентів, які вступили на військові кафедри.

У кожного розмір податкової пільги, на яку він претендує, буде різнитися. Однак, незалежно від суми, не варто ігнорувати свої права. Звичайно, щоб зібрати всі документи, доведеться витратити трохи часу.

На заході ця процедура доведена до автоматизму. Наприклад, у Канаді всі працівники отримують звіти з інформацією про зароблені кошти на власні електронні пошти, а в їх податкових деклараціях навіть зазначена спеціальна графа під назвою «спортивні й художні заняття».

В нашій країні поки що реалізація права на податкову пільгу буде тривалішою, але найважливіше, що така перспектива існує, а тому нею обов’язково слід скористатися.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.