Connect with us

Юридична практика

2019 рік очима адвоката: чого чекати бізнесу і корупціонерам?

Опубліковано

Юрій РАДЗІЄВСЬКИЙ, керівний партнер АБ «Радзієвський та партнери»

Рік, що почався, буде врожайним для адвокатської спільноти. Адвокати стануть монопольними представниками клієнтів у судах.

 

Незважаючи на благі ініціативи типу «маски-шоу стоп», кількість необґрунтованих обшуків бізнесу не зменшується. З’являються нові ініціативи, які сприятимуть рейдерству. Все це в сукупності з традиційною передвиборною турбулентністю не лише додасть роботи, а й створить умови для гарного гарту як адвокатам, так і клієнтам.

Коли напередодні ми з колегами відзначали професійне свято — День адвокатури, то один із тостів, не змовляючись, цинічно підняли за чиновників. Адже саме вони є сьогодні основними постачальниками клієнтів для адвокатів, які працюють у сфері захисту бізнесу, в тому числі і в кримінальних процесах. У 2019 ми очікуємо зростання таких запитів, і перші сигнали нових трендів вже бачимо сьогодні.

Так чого ж очікувати нашим клієнтам? Ось кілька суб’єктивних прогнозів.

1. У 2019 закінчується мораторій на перевірки бізнесу контролюючими органами, введений майже п’ять років тому після початку постреволюційної кризи в економіці. Пожежні, інспекція з праці і екології, нащадки санепідемстанції, архстройінспекція і навіть архіваріуси вже напрасовують свої кращі костюми, щоб з’ясувати, як підприємці справлялися всі ці роки без їх чуйного нагляду.

Нещодавно в Мінекономрозвитку заявили, що перевірки виявляють порушення в 70% випадків, а в 40% ситуацій контрольні заходи закінчуються штрафами. Це означає, що майже половині бізнесменів доведеться розщедритися, навіть якщо на їх підприємствах все ідеально.

Але штраф — це квіточки. Найбільш болючим буде закриття підприємства і збитки, які доведеться понести за час виправлення порушень. Особливо прикро буде, якщо вони надумані, а дії інспектора — звичайна провокація хабара. Тому попит на адвокатів, що спеціалізуються на захисті та оскарження результатів таких перевірок буде рости.

2. Законодавство «маски-шоу стоп» розширює можливості залучати до відповідальності силовиків, які завдали бізнесу шкоду під час обшуку або будь-яких інших слідчих заходів. Загалом ідея хороша. Але спочатку потрібно визнати їх дії незаконними, а чітких механізмів у законодавстві для цього немає.

У 2019 адвокати, швидше за все, досвідченим шляхом протопчуть-таки цю доріжку в адміністративних судах, і до кінця року можна очікувати перші приклади відшкодування слідчими завданих збитків. «Обсяг ринку» — мінімум сотні мільйонів доларів на рік.

3. Статистика попередніх років свідчить, що силові органи поступово все менше притягують до відповідальності корупціонерів, які отримують хабарі, і частіше — тих, хто ці хабарі пропонує. Кількість кримінальних проваджень і підозр за статтею «пропозицію хабара службовій особі» — зростає.

Мало хто звертає увагу на те, що ця стаття також «підвідомча» Національному антикорупційному бюро з усіма важкими наслідками: великі терміни, судимість за корупційний злочин, справа у Вищому антикорупційному суді.

Якщо тенденція збережеться, то багато адвокатів, що працюють зі справами НАБУ, можуть перекваліфікуватися із захисників чиновників-хабарників на їх «жертв».

4. Також із нарощуванням обертів антикорупційних структур і появою Державного бюро розслідувань буде рости попит на адвокатів, здатних захистити топ-корупціонера або хоча б звести до мінімуму його покарання. Потрібно чесно сказати, що силовики далеко не завжди якісно виконують свою роботу. Приклад тому — «сирі» подання на народних депутатів або недавнє з порушеннями оформлене звільнення глави ДФС.

Зі збільшенням кількості нових справ помилок, на жаль, ставатиме більше. А тому адвокати будуть шукати всі можливості, щоб скористатися цими помилками. Оскільки кожен має право на захист і на справедливий суд. Як би дивно це не звучало з точки зору ряду громадських активістів, іноді карати без суду і слідства.

5. На жаль, у парламенті в році, що минає, набагато частіше ніж будь-коли з’являлися лобістські ініціативи, спрямовані на спрощення рейдерських схем. Зокрема, мова про доступ до реєстрів людей, які не мають кваліфікації нотаріуса, і ряд інших пропозицій, які наполегливо просуваються через Верховну Раду і Мін’юст. Цілком ймовірно, що в тому чи іншому вигляді ці ідеї будуть реалізовані, а значить, рейдерських захоплень, заснованих на махінаціях з реєстрами, ставатиме все більше.

Помножимо ці ризики на турбулентність передвиборного року і традиційний наступний після будь-яких виборів переділ власності на різних рівнях, й отримаємо масу передумов для занепокоєння як щодо корпоративних конфліктів, так і в стосунках бізнесу з державою. Тою державою, яка може легко стояти за спиною в рейдера як у вигляді фізичної охорони зі співробітників поліції, так і у вигляді паперів від судів і незрозумілих реєстраторів.

6. Обшуки — ще один індикатор «благополуччя» українського бізнесу. Незважаючи на закони «маски-шоу стоп», останні приклади обшуків в ІТ-компаніях свідчать, що практичного застосування вмовляння влади поки не набули.

За останні роки статистика обшуків зростає галопуючими темпами, тренінгами з підготовки компанії до обшуку вже нікого не здивуєш. Більше того, якщо раніше клієнти були готові укладати з адвокатами контракт stand-by на виклик на обшук або допит у слідчого (з оплатою за фактом), то сьогодні все більше звернень надходить із пропозицією вносити фіксовану абонплату за право мати адвоката в швидкому доступі. «Для нас питання стоїть так: не якщо прийдуть, а коли прийдуть», — сказав один клієнт, який веде повністю прозорий бізнес зі сплатою всіх податків, але на ринку, де колег регулярно «кошмарять».

7. Ще один тренд, пов’язаний із адвокатським захистом, стосується сфери управління персоналом. Існує давній стереотип, що відповідальність за діяльність компанії несуть лише директор і головний бухгалтер. А засновник, наприклад, взагалі ні до чого й за махінації своєї фірми ніколи не сяде. Однак це помилка. На відміну від радянських часів, сьогодні документи від імені компанії мають право підписувати будь-які уповноважені наказом або дорученням співробітники. Причому відповідальність настає не за посаду, а за функцію, яку людина виконувала в цей момент, хоча формально вона може бути як звичайним клерком, так і, наприклад, засновником без гучного поста.

У зв’язку з цим в одній із великих компаній ми обговорювали нещодавно можливість внесення в соціальний пакет пункту про адвокатський захист, який компанія оплатить в разі чого. По суті йдеться про підписання індивідуальних договорів з адвокатом кожного співробітника, який може приймати рішення. Часто в корпораціях ця опція «зашита» в договір найму автоматично — інтереси співробітників захищає юридичний департамент.

Але «видихнути з полегшенням» можна лише на перший погляд, оскільки досить поширені й зворотні випадки, коли компанія намагається спихнути на співробітника свої невдачі й забути про його існування. Тому наявність індивідуального договору стане додатковою гарантією, що цього не станеться.

Й останнє. Звичайно, в передноворічній метушні не дуже хочеться навіть думку допускати про контакт із силовими структурами або про договір з адвокатом. Тим більше, що тоді доведеться начебто зізнатися собі, що ти в чомусь винен, раз побоюєшся обшуку або допиту. Але, на жаль, реалії такі, що згідно з даними Інспекційного порталу, в 2019 році щодня по всій країні буде проходити близько 300 перевірок бізнесу. А якщо тенденція з обшуками залишиться незмінною, то в цей же час близько 250 підприємців кожен день спілкуватимуться з прокуратурою, поліцією, СБУ, НАБУ, САП або ГБР. І ймовірність потрапити в цей список — досить висока.

Джерело: Юридичний вісник України

Продовжити читання →
Натисніть, щоб прокоментувати

You must be logged in to post a comment Login

Leave a Reply

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.