Connect with us

Юридична практика

Судова практика з питань запобіжних заходів в умовах воєнного стану

Закінчення. Початок

Віра МИХАЙЛЕНКО,
суддя Вищого антикорупційного суду,
кандидат юридичних наук

При розгляді під час воєнного стану питань, пов’язаних із запобіжними заходами, нерідко виникають проблемні питання, обумовлені фізичною відсутністю матеріалів кримінального провадження. В листі від 03.03.2022 р. Верховний Суд у загальному окреслив процесуальний режим оцінки відсутніх документів. У разі, коли територіальну підслідність кримінальних правопорушень на стадії досудового розслідування змінено, а матеріали кримінальних проваджень через воєнні дії не було передано або передано не в повному обсязі, оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою, зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. В практиці зустрічаються різні підходи до оцінки відсутніх документів – фактичне задоволення клопотання та залишення без розгляду з посиланням на те, що застосований запобіжний захід вважається продовженим.

Читайте також: Судова практика з питань запобіжних заходів в умовах воєнного стану

… Матеріали поданого клопотання не містять будь-яких доказів щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи його продовження. Доступ до Єдиного реєстру судових рішень відсутній через введення воєнного стану. Отримання відомостей з ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» щодо строку запобіжного заходу є неможливим через відсутність зв’язку з вказаною установою. Таким чином, відомості щодо строків застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – відсутні. Крім того, матеріали клопотання не містять відомостей про продовження строку досудового розслідування, що з урахуванням положень ч. 3 ст. 197 КПК України позбавляє слідчого суддю можливості розглянути вказане клопотання по суті. У відповідності до положень КПК України суд позбавлений можливості забезпечити участь підозрюваного у розгляді питання про продовження дії запобіжного заходу через збройну агресію російської федерації, тому у даному випадку підлягають застосуванню правила ч. 6 ст. 615 КПК України. Оскільки за відсутності підозрюваного, а також матеріалів, які би обґрунтовували необхідність продовження останньому строк дії раніше обраного запобіжного заходу, неможливий розгляд судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку, тому керуючись загальними засадами кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне залишити без розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, роз’яснивши, що відповідно до ч. 6 ст. 615 КПК України – в разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше, ніж на два місяці (ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.03.2022 р. у справі № 201/2132/22).

Продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою

Окреме місце в новітній судовій практиці воєнного часу займають рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, можна стверджувати про фактично автоматичне його продовження. При тому за час дії воєнного стану реєстр наповнений двома видами судових рішень – про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про визнання запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовженим, що можна пов’язати із законодавчими змінами — ч. 6 ст. 615 КПК України. … Оскільки суд позбавлений можливості забезпечити участь обвинуваченої особи в розгляді питання про продовження дії запобіжного заходу через збройну агресію російської федерації, тому в даному випадку підлягають застосуванню правила ч. 6 ст. 615 КПК України. Частиною 6 ст. 615 КПК передбачено, що у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.

Читайте також: Порядок скасування запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації

Оскільки за відсутності обвинуваченого неможливий розгляд судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку, тому запобіжний захід тримання під вартою слід вважати продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці (ухвала Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 14.04.2022 р. № 212/1967/22).

Попередньо в листі Верховного Суду від 03.03.2022 р. зазначалося, що як відповідний ризик суди мають враховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні. Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

… Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, підтверджується також ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.11.2021 р., ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 30.12.2021 р., ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.02.2022 року у справі № 592/1198/22, провадження № 1-кп/592/262/22, яка набрала законної сили 14.02.2022 року. Вказані факти дають достатні підстави вважати, що на даній стадії судового розгляду більш м’який запобіжний захід, з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку та не буде запобігати наявним ризикам, визначеним у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (ухвала Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.04.2022 р. у справі № 592/1198/22).

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу суди, слідчі судді нерідко посилаються на неможливість повноцінного розгляду … За умови неможливості з технічних причин здійснення судом розгляду клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому у спосіб, визначений КПК України, зумовленої режимом воєнного стану, враховуючи те, що матеріали кримінального провадження перебувають у провадженні суду на стадії судового розгляду, який з об’єктивних причин неможливо завершити до закінчення строку застосованого до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 09.04.2022 р., відсутності підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на менш тяжкий, оскільки доказів зменшення чи відсутності ризиків, які враховувалися під час обрання такого запобіжного заходу та продовження строку його застосування суду не надано, наявність вказаних ризиків та обґрунтованість тримання обвинуваченого під вартою була предметом розгляду Каховського міськрайонного суду Херсонської області, Херсонського апеляційного суду, тому суд вважає за доцільне застосувати положення ч. 6 ст. 615 КПК України, відповідно до якого обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим строком на два місяці (ухвала слідчого судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 07.04.2022 р. у справі № 177/343/22).

У деяких випадках клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повертаються стороні обвинувачення у зв’язку з неможливістю забезпечити його належний розгляд. … Підозрюваний у судове засідання не доставлений, а копію клопотання про продовження строку тримання під вартою з додатками йому не вручено та відсутня об’єктивна можливість її вручення. Встановлено, що ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор», в якому утримується підозрюваний, на даний час не є в розпорядженні органів державної влади України, перебуває в підпорядкуванні бойовиків держави агресора; зв’язок з установою відсутній. Внаслідок збройної агресії російської федерації та введення воєнного стану на території України, у місці утримання підозрюваного в м. Маріуполі ведуться військові дії, систематичні ракетні обстріли, із слідчим ізолятором немає жодного зв’язку, що є об’єктивною перешкодою для забезпечення участі підозрюваного у розгляді клопотання, в т.ч. в режимі відеоконференцзв’язку. З тих же причин підозрюваному не вручено копії клопотання про продовження строку запобіжного заходу – тримання під вартою, що є порушенням ч. 2 ст. 184 КПК України. За таких обставин, суд позбавлений процесуальної можливості розглянути подане клопотання. Разом із тим статтею 615 КПК України передбачено особливий режим досудового розслідування та продовження строків тримання під вартою під час судового провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану або в районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та/ або інших держав проти України… Таким чином, відповідно до означених положень, керівник відповідного органу прокуратури вправі продовжити строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Зважаючи на вищевикладене, вважаю за необхідне матеріали клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного повернути слідчому – для вирішення процесуальних процедур, описаних у мотивувальній частині ухвали (ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 28.03.2022 р. у справі № 461/1545/22).

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.