Юридична практика
Відчуження авто без згоди іншого з подружжя: практика Верховного Суду за 2020—2021 роки
Леся ДУБЧАК,
адвокат, кандидат юридичних наук, доцент
Якщо подружжя перебуває в процесі розлучення або в стані конфлікту, часто той, на кого оформлено майно, намагається його відчужити. Таке відчуження здійснюється на користь третіх осіб, зачасту родичів, за удаваними чи фіктивними договорами з метою уникнення майбутнього поділу з дружиною/чоловіком.
Відчуження рухомого майна без згоди іншого з подружжя зробити значно легше, ніж нерухомого, адже нотаріально посвідченої згоди іншого з подружжя на таке відчуження майна за законом не вимагається (як із нерухомістю), бо презюмується, що він діє з відома і за згодою іншого з подружжя, а це створює можливості для недобросовісних дій з боку того з подружжя, на кого зареєстровано рухоме майно, або хто має до нього безпосередній доступ. Найчастіше без згоди й відома іншого з подружжя відчужують (переоформляють) автомобілі, адже це майно завжди має відповідну цінність, а договори купівлі-продажу авто не потребують нотаріального посвідчення. Дізнавшись про недобросовісні дії іншого з подружжя, спір закономірно переводять у судову площину і тут у пригоді стають правові позиції Верховного Суду, якими рекомендуємо керуватися при визначенні суми компенсації за відчужений без вашої згоди автомобіль, що був у спільній сумісній власності подружжя.
Постанова ВС від 07.04.2021 р. № 402/849/18
«Визначаючи розмір компенсації вартості частки автомобіля, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що в договорі купівлі-продажу автомобіля визначена вартість його продажу. Водночас суди не врахували, що в договорі купівлі-продажу спірного автомобіля його ціна визначається за згодою сторін, яка може не відповідати його дійсній вартості, а також на момент поділу майна вартість автомобіля може змінитися, а тому під час вирішення спору суд зобов’язаний був урахувати дійсну його вартість.
Читайте також: Обтяження зберігає силу для нового власника рухомого майна, незалежно від оплатності правочину, за яким воно набуте
Ухвалюючи судові рішення у справі, суди першої та апеляційної інстанцій не застосували до спірних правовідносин правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду в складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18), відповідно до якого у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв’язку з цим неможливістю встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв’язку з припиненням її права на спільне майно. Зважаючи на наведене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають зміні в частині визначення розміру компенсації частки в спільному майні подружжя — автомобіля.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 на обґрунтування вартості спірного автомобіля надала суду звіт про оцінку транспортного засобу від 1 червня 2018 року № 5941, відповідно до якого середня ринкова вартість оспорюваного автомобіля становить 489 530,00 гривень. Натомість відповідач на спростування розміру ринкової вартості автомобіля інших доказів суду не надав, не звертався із клопотанням про призначення відповідної судової експертизи, не надав суду заперечень щодо звіту про оцінку транспортного засобу від 1 червня 2018 року № 5941, а тому Верховний Суд дійшов висновку, що саме ці обставини, з’ясовані судами на підставі звіту, підлягали врахуванню ними під час визначення належного розміру компенсації частини спільного майна колишнього подружжя.
У зв’язку з наведеним Верховний Суд вважає за можливе збільшити грошову компенсацію вартості 1/2 частки спірного автомобіля до 244 765,00 грн».
Постанова ВС від 7.04.2021 р. № 127/6926/13-ц
«У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім’ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. Аналогічний висновок зроблено в постанові ВС України від 27 квітня 2016 року у справі № 6-486цс16, з яким погодилася Велика Палата Верховного Суду, про що зазначила у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 638/18231/15-ц (провадження № 14-712цс19). Відповідно до частини третьої статті 65 СК України для укладення одним із подружжя договору стосовно цінного майна згода другого з подружжя має бути надана письмово.
Читайте також: Нотаріус накладатиме заборону відчуження майна за заявою органу опіки та піклування
У постанові Верховного Суду у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18) зроблено висновок, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв’язку з цим неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв’язку з припиненням її права на спільне майно.
Апеляційним судом встановлено, що згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи від 4 травня 2018 року № 07-12/17КЕ середня ринкова вартість автомобіля марки «Volksvagen polo» 2006 року випуску становить 80 812,25 гривень.
Згідно із висновком експертного дослідження Вінницького відділення КНІДСЕ від 29 травня 2019 року № 3791/19/21 проіндексована вартість транспортного засобу в сумі 80 812 грн станом на 28 травня 2019 року становить 231 607,19 грн.
Установивши, що ОСОБА_1 відчужив спірний автомобіль, який є спільною власністю подружжя без письмової згоди дружини та за відсутності доказів використання отриманих від продажу цього майна коштів в інтересах сім’ї, апеляційний суд дійшов правильного висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації за належну їй 1/2 частку в праві власності на це майно в розмірі 115 803,60 грн з урахуванням проіндексованої вартості автомобіля, визначеної висновком експертного дослідження Вінницького відділення КНІДСЕ від 39 травня 2019 року № 3791/19/21».
Постанова ВС від 18.02.2021 р. № 314/2224/17
«Судами встановлено, що автомобіль MERCEDES-BENZ VITO 115 CDI 2009 року випуску був проданий ОСОБА_2 13 квітня 2017 року, тобто вже після розірвання шлюбу між сторонами (т. 1, а. с 45-46). Доказів надання ОСОБА_1 згоди на відчуження автомобіля матеріали справи не містять. Установивши, що спірний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, проте відповідач відчужив його без згоди позивача як іншого із подружжя, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню грошова компенсація вартості 1/2 частини спірного транспортного засобу.
Як роз’яснив пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди — виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім’ї чи не на її потреби, або приховав його, таке майно чи його вартість враховується при поділі. У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв’язку з цим неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв’язку з припиненням її права на спільне майно.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 3 жовтня 2018 року в справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18). Так, подаючи до місцевого суду уточнену позовну заяву, позивач надав суду довідки судового експерта Булейко О. А. від 24 січня 2018 року, в яких визначено ринкову вартість спірних транспортних засобів, які були правомірно враховані судами під час вирішення спору. Відповідач у порушення частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України не надала суду доказів іншої ринкової вартості спірних транспортних засобів.
Посилання заявника на те, що судами не було враховано листи Регіонального сервісного центру в Запорізькій області МВС України від 27 жовтня та 7 листопада 2018 року, в яких ціна скутера становить 1 050 грн, а автомобіля за домовленістю сторін 20 000 грн, є безпідставними, оскільки у вказаних листах зазначено вартість транспортних засобів на час їх придбання в 2015—2016 роках ОСОБА_2, а не на час розгляду справи в суді. Крім того, листи не містять посилань на дату оцінки майна та документи на підтвердження його оцінки, проведеної відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», тому такі не можуть вважатися доказами дійсної вартості спірних транспортних засобів на час розгляду справи».
Постанова ВС від 9.12.2020 р. № 301/2231/17
«Вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Таким чином, у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв’язку з цим неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв’язку з припиненням її права на спільне майно.
Читайте також: Заборона відчуження стосується не всіх земельних ділянок сільгосппризначення, а лише окремих видів
Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що, оскільки спірне майно придбане сторонами 30 жовтня 2013 року під час їх перебування в зареєстрованому шлюбі за спільні кошти подружжя, то автомобіль «Hyundai Accent» 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, є об’єктом спільної сумісної власності подружжя.
ОСОБА_2 здійснив продаж спірного автомобіля без повідомлення про це ОСОБА_1 та без отримання її згоди, тому має відшкодувати останній 1/2 частину його вартості, визначену відповідно до висновку (акта) експертної оцінки від 4 серпня 2017 року (вартість транспортного засобу «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1, що становить 132 500,00 грн). Також апеляційний суд обґрунтовано не взяв до уваги посилання ОСОБА_2 про те, що спірний автомобіль продано за згодою сторін під час перебування в шлюбі і в день його продажу ОСОБА_1 отримала половину його вартості, що підтвердив свідок ОСОБА_3 під час розгляду цієї справи в судді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України). Враховуючи ці положення цивільного процесуального законодавства, апеляційний суд правильно критично поставився до показань свідка ОСОБА_3, оскільки останній є рідним братом відповідача, і матеріали цієї справи не містять письмових доказів на підтвердження надання позивачем згоди на відчуження автомобіля та отримання половини коштів від його реалізації».
Постанова ВС від 18.11.2020 р. № 757/8854/14-ц
«Також колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що автомобіль марки «BMW» (модель 118і, реєстраційний номер НОМЕР_2) 2006 року випуску, який придбаний під час шлюбу сторін, є їхньою спільною сумісною власністю. Оскільки вказаний автомобіль відчужений ОСОБА_2 в липні 2014 року, тобто після розірвання шлюбу, без згоди ОСОБА_1 як співвласника автомобіля, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню грошова компенсація вартості 1/2 частини спірного транспортного засобу.
Визначаючи розмір компенсації, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, апеляційний суд виходив із того, що вартість спірного автомобіля визначена звітом про оцінку колісного транспортного засобу від 28 лютого 2014 року, наданим ОСОБА_1, згідно з яким вартість спірного автомобіля станом на 28 лютого 2014 року становила 150 580,00 грн.
Верховний Суд в оцінці обставин справи виходить з того, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди — виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (пункт 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).
Наведене дає підстави для висновку, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв’язку з цим неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією реалізації права на справедливу сатисфакцію особі у зв’язку з припиненням її права на спільне майно.
Зазначеного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 3 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18), підстави відступити від зазначеного висновку Верховним Судом не встановлені. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації вартості 1/2 частини спірного автомобіля у розмірі 75 290,00 грн».
Постанова ВС від 5.11.2020 р. № 534/961/16-ц
«Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що в разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Верховний Суд в оцінці обставин справи виходить з того, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди — виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (пункт 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).
Наведене дає підстави для висновку, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв’язку з цим неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією реалізації права на справедливу сатисфакцію особі у зв’язку з припиненням її права на спільне майно.
Зазначеного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 3 жовтня 2018 року у справі № 61-9018сво18, підстави відступити від зазначеного висновку Верховним Судом не встановлені».
Постанова ВС від 19.08.2020 р. № 316/594/18
«Враховуючи, що встановлення ринкової вартості транспортних засобів за призначеною ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 20 грудня 2018 року судовою автотоварознавчою експертизою не було проведено через те, що ОСОБА_2, який користується спірними автомобілями та який ухилився від її проведення, не надавши експерту транспортні засоби, про що свідчить повідомлення останнього від 8 червня 2019 року № 41 (а. с. 71), інших належних доказів вартості транспортних засобів надано суду не було, суди дійшли вірного висновку про те, що в разі неможливості встановлення дійсної (ринкової) вартості майна, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи, яка відповідно до довідок експерта від 3 квітня 2018 року № 118, № 119 становить: автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT 2000 року випуску — 116 935,20 грн, автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER 2004 року випуску — 178 672, 80 грн.
Зазначене узгоджується з положеннями статті 109 ЦПК України, яка передбачає, якщо учасник справи ухилився від подання експертам необхідних матеріалів або від іншої участі в експертизі, суд визнає цей факт встановленим. При цьому зазначену вартість спірних автомобілів відповідно до вищевказаних довідок ОСОБА_2 належними та допустимими доказами не спростував».
Висновок
Виходячи з вищенаведеного, позиція Верховного Суду з приводу визначення вартості автомобіля у справах про компенсацію частини такої вартості є однозначною та незмінною — у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв’язку з цим неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Звертаємо увагу суду, що відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Відповідно до положення частини 6 статті вказаного закону висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, проте про це положення закону інколи варто нагадувати як іншим учасникам справи, так і служителям Феміди.
Джерело: Юридичний вісник України
