30 днів для розгляду заявок на експорт оборонних технологій

Держави, з якими Україна уклала угоди про спільне виробництво, постачання чи технологічний обмін у сфері безпілотних систем та інших оборонних технологій – учасники формату Drone Deal – отримають спрощений доступ до українського озброєння, технологій і конструкторської документації. 

Відповідний порядок затвердив Кабінет Міністрів та стосується передач на суму від 15 млн грн товарів, прийнятих на озброєння чи кодифікованих Міноборони, а також технологій військового призначення щодо виробництва таких товарів. Дозвіл видаватиме Держекспортконтроль протягом 30 днів.

Читайте також: Несвоєчасне надання сертифіката ТПП України не позбавляє сторону права посилатися на форс-мажорні обставини, якщо договір не передбачає таких наслідків

Перелік держав-партнерів, на які розповсюджуватиметься дія порядку формуватиме МЗС, а Перелік критичних товарів, заборонених до передачі, – Міноборони спільно з іншими уповноваженими державними органами.

Обов’язкова умова – державні гарантії країни-імпортера. Технологія передаватиметься лише в користування без відчуження прав інтелектуальної власності. Реекспорт чи передача третім особам можливі лише за письмовим дозволом України, а в разі модернізації переданих зразків Україна отримує відповідну документацію.

Іноземний суб’єкт – імпортер, кінцевий споживач чи посередник – має відповідати таким вимогам:

– не перебувати під санкціями згідно із Законом України «Про санкції» і серед його власників, бенефіціарів чи керівників не повинно бути підсанкційних осіб;

Читайте також: Допомога у веденні бойових дій проти ЗСУ є ознакою колабораційної діяльності, яка може виявлятися, зокрема, у наданні агенту держави-агресора військово значущих відомостей

– не бути включеним до переліку осіб, пов’язаних із тероризмом або під міжнародними санкціями за законом про протидію відмиванню доходів і фінансуванню тероризму;

– не перебувати під контролем держави-агресора чи держави-окупанта, її органів влади, юридичних осіб чи громадян;

– не мати серед власників, бенефіціарів чи керівників громадян держави-агресора чи держави-окупанта;

– не володіти корпоративними правами юридичної особи, зареєстрованої за законодавством держави-агресора чи держави-окупанта.

Читайте також: Факт бронювання військовозобов`язаного після призову не є поважною причиною для його звільнення з військової служби під час воєнного стану

Якщо вироблені за українськими технологіями товари йдуть до третіх країн, 20% їх вартості сплачується до державного бюджету за надання погодження на реекспорт.

Передбачено й запобіжник для гарантованого забезпечення потреб оборони – у дозволі може буде відмовлено, якщо Міноборони чи інший держзамовник планує закупити ці товари для потреб оборони України, або якщо товар включено до Переліку критичних товарів.

Водночас виробник може надати гарантію, що зможе забезпечити як першочергове виконання державного замовлення, так і обсяг законтрактованої продукції на експорт. У такому випадку наявність потреби від державних замовників не є підставою для відмови у видачі дозволу.

Недотримання зобов’язань перед державними замовниками у сфері оборони є підставою для зупинки або скасування дозволу на експорт.

Також зверніть увагу на Правові позиції Верховного Суду щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з війною, та збірник Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси.

Поділитися

Твітнути