Судова практика
Перелік документів для призначення допомоги у зв’язку із загибеллю волонтера визначається законодавством на дату його смерті, а не на дату розгляду заяви
16 липня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/15337/25 задовольнив касаційну скаргу чоловіка загиблої волонтерки.
Дружина позивача загинула 18 листопада 2022 р. під час доставки гуманітарної допомоги, коли її автомобіль наїхав на вибуховий пристрій. Позивач звернувся із заявою про виплату допомоги лише в грудні 2024 р. На той час уже діяла нова редакція пункту 6 Порядку та умов № 604, яка (на відміну від редакції, чинної на дату загибелі) вимагала обов’язкового подання свідчення командира військового підрозділу про факт надання волонтерської допомоги. Міжвідомча комісія відмовила в призначенні допомоги саме через відсутність цього документа.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову.
Розглянувши касаційну скаргу позивача, Верховний Суд визнав такий підхід помилковим. Суд послався на ч. 1 ст. 58 Конституції України про заборону зворотної дії законів у часі та на практику Конституційного Суду України, за якою до події чи факту застосовується той нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Зокрема, Конституційний Суд України в рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 вказав на те, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
У рішенні Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп зазначено, що ст. 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права – закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Верховний Суд вказав, що право на отримання одноразової грошової допомоги є похідним від юридичного факту загибелі (смерті) волонтера та виникає саме з моменту настання цієї події. Саме на цей момент повинні визначатися умови реалізації такого права, у тому числі перелік документів, якими підтверджується наявність підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги. Тому подальша зміна переліку документів сама по собі не може впливати на обсяг прав особи, право якої виникло до набрання чинності такими змінами.
Читайте також: Один із подружжя має право на отримання одноразової грошової допомоги. Але тільки який не одружився вдруге
Оскільки дружина позивача загинула до набрання чинності постановою КМУ № 310, якою запроваджено обов’язкову вимогу подання свідчення командира підрозділу, ця вимога не підлягала застосуванню до спірних правовідносин, а відсутність такого документа не могла бути самостійною підставою для відмови в призначенні допомоги.
Отже, Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій, визнав протиправним і скасував рішення Міжвідомчої комісії про відмову в призначенні допомоги та зобов’язав Міністерство у справах ветеранів повторно розглянути заяву позивача.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
