Connect with us

Законодавство

5 років обмеження волі за умисне знищення об’єктів культурної спадщини

На розгляд Комітету Верховної ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності передано проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини в сфері охорони культурної спадщини та статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 22 лютого 2018 р. № 8050.

Зі 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян запропоновано збільшити максимальний штраф за незаконне проведення археологічних розкопок (з 2 до 3 років збільшити строк позбавлення волі за це  правопорушення); зі 150 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – збільшити штраф за умисне знищення об’єктів культурної спадщини (строк обмеження волі – з 3 років до 5 років).

Проектом розширено кваліфікуючі  ознаки:

  • ст. 298 КК України (Незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини): умисне доведення до руйнування власником об’єкта культурної спадщини (особою, у користуванні якої він знаходиться); вчинене щодо пам’ятки, включеної до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
  • ст. 438 КК України (Порушення законів та звичаїв війни): умисне незаконне знищення об’єкта культурної спадщини під час воєнного стану, у разі збройної агресії проти України або на окупованій території; щодо пам’ятки національного значення або пам’ятки, включеної до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО; вчинені з метою пошуку рухомих предметів, що походять із об’єктів археологічної спадщини.

Законодавство

Слідчі судді ВАКС після трьох років зможуть повторно переобиратися

Народні депутати прийняли за основу два законопроекти «Про внесення змін до Закону України “Про Вищий антикорупційний суд” щодо забезпечення суду приміщенням та інших питань роботи суду» № 3348 та «Про внесення змін до Закону України “Про реструктуризацію заборгованості державного підприємства “Антонов” щодо уточнення деяких питань реструктуризації заборгованості з метою створення передумов для забезпечення Вищого антикорупційного суду приміщенням» № 3350.

Так, слідчі судді ВАКС зможуть перебувати на своїх посадах не рік, а три, та отримають право на повторне переобрання, що допоможе усунути затягування розгляду проваджень.

Також ВАКС надається право керувати об’єктами державної власності, що позбавить суд деяких господарських проблем. Наразі суд не може ані ремонтувати, ані добудовувати споруди, в яких розмістився.

Це питання, хоч і виглядає суто технічним, має величезне значення у площині інституційної незалежності ВАКС. Будівля у власності ВАКС – є додатковим запобіжником, що на суд не чинитимуть тиск, наприклад, розірвавши договір оренди нерухомого майна.

Крім того, відповідно до Державних будівельних норм, приміщення судів повинні відповідати низці умов: щодо облаштування зали судових засідань, коридорів тощо. Отримавши у власність нерухомість, ВАКС зможе пристосувати будівлі під стандарти сучасного правосуддя, що дасть змогу суддям упевнено здійснювати свої функції.

Читати далі

Законодавство

Законопроект, який запустить реформу галузі телекомунікацій

Експерти сектору ІТ&Телеком Офісу ефективного регулювання BRDO розробили законопроект, покликаний визначити організаційно-правовий статус та засади діяльності регулятора у сфері зв’язку – Національної комісії, що здійснює державне регулювання в галузі зв’язку (НКРЗ).

Потреба зміни законодавства про регулятора у сфері зв’язку обумовлена необхідністю:

  • забезпечити конституційний правовий статус НКРЗ;
  • виконати вимоги Угоди про асоціацію з ЄС – забезпечити організаційну та фінансову незалежність телеком-регулятора (базуючись на підходах Європейського кодексу електронних комунікацій – Директиви ЄС 2018/1972).

Так, ключовими змінами, що пропонуються є, зокрема, правовий статус. Регулятор переходить до виконавчої гілки влади. Членів Регулятора буде призначати КМУ, а не Президент.

Незалежність:

  • відкритість конкурсу при призначенні членів Регулятора;
  • обрання голови Регулятора іншими членами;
  • виключно прозоро мотивоване звільнення членів Регулятора (політична незалежність);
  • конкурентна винагорода (як для членів Регулятора, так і для апарату);
  • прямо визначені джерела фінансування (фінансова незалежність);
  • скасування необхідності погодження рішень Регулятора з іншими органами (незалежність прийняття рішень).

Взаємодія з ЄС. Положення щодо взаємодії BEREC (Орган європейських регуляторів електронних комунікацій, Body of European Regulators for Electronic Communications).

У поєднанні з проектом закону «Про електронні комунікації» № 3014, розробленим за участі експертів BRDO та зареєстрованим у парламенті, законопроект про НКРЗ запустить повноцінну реформу галузі телекомунікацій.

«Питання правового статусу, незалежності, спроможності регулятора є центральними щодо сфери телекомунікацій в рамках Угоди про асоціацію. Однак, це так само важливо і для всього українського ринку. Будь-які, навіть, найпрогресивніші норми не будуть працювати без незалежного та професійного контролю, а його має забезпечити сильний регулятор. Тому ми рекомендуємо приймати законопроект про НКРЗ разом з проектом № 3014», – зазначив керівник сектору ІТ&Телеком Офісу ефективного регулювання BRDO Ігор Самоходський.

Проект закону разом із супроводжувальними документами направлений до Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації та Мінцифри.

Ознайомитись з повним текстом законопроекту та порівняльною таблицею можна за посиланням.

Читати далі

Законодавство

Панаму додано до переліку офшорних зон

Як повідомляє Офіс великих платників податків ДПС, розпорядженням Кабінету Міністрів України  № 582-р, яке набрало чинності 27 травня 2020 р., внесено зміни до розпорядження КМУ «Про віднесення держав до переліку офшорних зон» від 23 лютого 2011 р. № 143-р.

З урахуванням Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» до переліку офшорних зон додано Панаму.

Наразі список офшорних зон включає в себе 42 країни і території.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.