Connect with us

Законодавство

Заяву про внесення відомостей до Держземкадастру можна буде подати в електронній формі

На розгляд Комітету Верховної ради України з питань аграрної політики та земельних відносин направлено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» (щодо розширення переліку осіб, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру та надання відповідної інформації з нього)» від 22 лютого 2018 р. № 8049.

Проектом вводиться поняття камеральної перевірки дій державних кадастрових реєстраторів, які проводить Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

До переліку осіб, які можуть надавати відомості з Державного земельного кадастру, включено сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Уточнено можливість засобами Державного кадастрового реєстратору формувати поземельні книги на земельні ділянки у письмовій та електронній формах.

Передбачено можливість подання в електронній формі заяви про внесення відомостей до Державного земельного кадастру через Єдиний державний портал адміністративних послуг.

З 14 днів до 7 робочих днів скорочено строк, протягом якого Державний кадастровий реєстратор перевіряє відповідність вимогам законодавства документів, поданих для державної реєстрації земельної ділянки.

Законодавство

Мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, продовжать до 1 січня 2022 р.

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу та в цілому проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 11 червня 2020 р. № 3640.

Мораторій діє відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» в Україні з 2014 р.

У квітні 2019 р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який не вирішив питання щодо особливостей погашення (реструктуризації) заборгованості цієї категорії позичальників, проте скасовує мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, з 21 жовтня 2020 р.

Законопроектом № 3640 пропонується продовжити мораторій на примусове відчуження (звернення стягнення) на єдине житло позичальників (майнових поручителів, поручителів), заставлене як забезпечення виконання зобов’язань позичальників за валютними кредитами до набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей здійснення реструктуризації за кредитами в іноземній валюті, наданими кредитними установами – резидентами України фізичним особам.

За результатами обговорення, Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти зазначений законопроект за основу і в цілому з урахуванням пропозиції щодо продовження дії мораторію до 1 січня 2022 р. та з урахуванням техніко-юридичних правок.

Читати далі

Законодавство

Під час карантину орендна плата підлягає зменшенню за вимогою наймача

Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19» від 16 червня 2020 р. № 692-IX.

Зокрема, новою редакцією п. 14 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України встановлено, з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211, і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

У цьому випадку розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.

Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов’язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.

Ця норма не поширюється на суб’єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.

Статтю 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» доповнено частиною 8, відповідно до якої, цей Закон не поширюється на правовідносини, що виникають при наданні державним або комунальним закладом культури у користування державного та комунального майна, пов’язаного з наданням платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними закладами культури, що не є орендою, перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури.

Читати далі

Законодавство

За неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян – конфіскація майна

Кабінет Міністрів України схвалив законопроект МВС щодо посилення відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян.

Проектом пропонується, зокрема, встановити як обов’язкове додаткове покарання ‑ конфіскацію майна.

«Кількість завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності за останній час набула загрозливого масштабу. У 2019 р. слідчими Нацполіції розпочато досудове розслідування 2000 кримінальних проваджень. Правоохоронці вимушені реагувати на кожне таке повідомлення, задіюючи значну кількість спеціальної техніки та особового складу», ‑ повідомив Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Також передбачено посилення кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 8 років з конфіскацією майна, якщо об’єктами неправдивого повідомлення стали критично важливі об’єкти інфраструктури чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, або заклади охорони здоров’я та освіти.

Читати далі

В тренді