Connect with us

Законодавство

«Аромат» Закону № 1210 і майбутня податкова реформа

Володимир КОТЕНКО,
партнер EY в Україні

Закон № 1210 як складний аромат: хтось оцінить у ньому антофшорні нотки, а хтось помітить неприємний шлейф від самих норм. Особливо власники КІК.

Загалом про законопроект

Закон № 1210 про деофшоризацію економіки прийнятий. Тепер зрозуміло, що пропонується, в будь-якому разі, в загальних рисах. Чому в загальних? Та тому, що текст прийнятого ще 16 січня закону все ще відсутній у відкритому доступі.

Здавалося б, законотворці подбали, щоб прихильники різних поглядів знайшли, за що закон похвалити, а за що посварити. Та й узагалі цей закон як складний аромат: хтось оцінить в ньому антофшні нотки, хтось зауважить неприємний шлейф від норм, присвячених «операції без ділової мети», а хтось сконцентрується тільки на «наваристому» апетитному запаху збільшених порогів для спрощеної системи оподаткування. Відтак, мабуть, кожен знайде в цьому документі те, що зацікавить саме його і, зрозуміло, зосередиться на тому, що важливо безпосередньо для нього. Логічно припустити, що у відношенні предмета, який його зацікавив, читач повинен буде оцінити вимоги законопроекту і прийняти інформоване рішення.

Закон № 1210 і КІК

Однак чи можливо це на підставі закону № 1210 неможливості? Сумнівно. Вельми показовим прикладом прийняття таких рішень може стати ситуація, в якій опинилися власники контрольованих іноземних компаній (КІК). Вони напевно прочитають цей закон, проведуть діагностику власних структур і визначать для себе, чи пред’являє закон до них нові вимоги, і якого роду, а потім спробують оцінити можливі варіанти поведінки. Якщо їх влаштує необхідність платити податки з прибутку КІКів, то вони будуть детально вивчати передбачені законом процедури й готуватися їх дотриматися. Якщо ж запропоноване не сподобається власникам КІКів, вони можуть відмовитися від них. Для тих, хто захоче їх позбутися, навіть спеціально «проклали» доріжку для безподаткового виходу із зарубіжних структур. Причому законодавець постарався так, що практично забезпечив податкову амністію (з елементами легалізації) тим, хто вчасно ліквідує контрольовану іноземну компанію. Звичайно, важливо встигнути у встановлені терміни й виконати передбачені законом процедури. Поцікавтеся, пункт 170.13.1 закону вельми цікавий. Так, щоб уникнути сплеску ентузіазму з приводу вищезгаданої «амністії з елементами легалізації»: вона тільки для тих, хто вчасно подбав про створення контрольованої іноземної компанії. Тим, хто ухилявся «локально», доведеться почекати свого шансу на амністію / легалізацію.

Здавалося б, вив чай закон, роби вибір і приймай рішення — зберігати КІК або відмовлятися від неї. Але, на жаль, в обставинах, що склалися, доведеться робити не інформований вибір, а, скоріше, вибір, який схожий на ставки в азартній грі. Інформований вибір — це коли вибирають між умовами, які вже відомі (наприклад, між новими правилами закону № 1210) й тими умовами, які передбачаються в майбутньому.

Однак ось незавдача: у нас наразі відома лише частина умов — це, власне, вимоги закону № 1210 (та й то, приблизно, оскільки фінальний текст його недоступний). А позаяк навесні обіцяють масштабну податкову реформу, то частина важливих умов залишається невідомою. Причому рекламують цю прийдешню реформу як націлену на зміни оподаткування саме персональних доходів, тобто очікується, що змінам піддасться та сфера, яку закон № 1210 щойно «відреформував» найрадикальнішим чином у частині оподаткування контрольованих іноземних компаній.

Що може статися?

Може статися, що ті, хто вирішить зберегти КІК в надії на незмінність нинішнього режиму оподаткування, виявлять, що вони отримали зовсім не те, на що розраховували. Замість чинних 5% / 9% / 18% плюс 1,5%, на них може чекати збільшення персонального податкового навантаження. І значне збільшення. Наразі говорять про «укрупнений» податок, який об’єднає, зокрема, ПДФО та військовий збір і буде стягуватися за «пласкою» ставкою.

Однак і цей «укрупнений ПДФО» може здатися «квіточками» в порівнянні з появою планів щодо впровадження прогресивної шкали оподаткування з невідомо якого розміру ставками й особливостями розрахунку. А там, дивись, надійде й «інноваційне» оподаткування майна, виходячи з його ринкової вартості.

Якщо ж контролер КІКа «прозріє» після податкової реформи (про зміст якої на даний момент можна лише гадати) і все ж вирішить ліквідувати зарубіжну структуру, то він, швидше за все, зрозуміє, що упустив можливість повернути активи ліквідованого КІКа без податків: щоб скористатися згаданим вище п. 170.13.1, потрібно вкластися у встановлені ним строки.

Так що, на жаль, приймати рішення на підставі лише закону № 1210 без прийнятої «другої» частини податкової реформи (або ж без чіткого розуміння, що жодної «іншої» реформи в найближчому майбутньому не планується) — це здійснювати «стрибок віри». Віри в те, що мудре начальство «одним оком дрімає, а іншим — он куди бачить!» І, без сумніву, не допустить жодних недоречностей у нормативних актах, які платникам податків доведеться виконувати.

Це лише один із можливих прикладів того, як неузгодженість швидкостей реформ може створити проблеми там, де їх можна було б уникнути. Чи не краще своєчасно опублікувати достовірні дані про плановану податкову реформу, не перевіряючи наявність у платників податків дару передбачення й не змушуючи їх із підозрою гадати, розмірковуючи про податкову реформу, «чого вони туди накидали»?

Утім, хоч прийняття поінформованих рішень на підставі лише закону № 1210 й ускладнено, сидіти склавши руки — теж не кращий варіант. Уже зараз можна й необхідно аналізувати нові правила. Провести самодіагностику: що може бути застосовано до вас і якою мірою, оцінити готовність до виконання вимог, передбачених законом.

Це потрібно робити, в тому числі й для того, щоб виявити недоліки та прогалини закону максимально швидко, ще до початку застосування його норм.

«Аромат» законопроекту» № 1210, втім, як і багатьох інших законів, буде розкриватися поступово. Може так статися, що, в міру цього «розкриття», запах стане нестерпно-задушливим. Такий результат теж не буде унікальним — подібне траплялося з різними законами й раніше. Важливо, щоб виявлені недоліки виправлялися, причому так само швидко, як приймався вказаний закон. Чим швидше належні зміни даної норми будуть прийняті, тим вищими стануть шанси на своєчасне «провітрювання» ділової атмосфери. У будь-якому випадку, передбачені законом № 1210 зміни, які стосуються оподаткування персональних доходів, повинні бути узгоджені з планованою податковою реформою. Пропонувати платнику податків приймати важливі рішення, не розкривши варіанти, між якими він повинен вибирати, — несумлінна пропозиція.

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Змінено механізм захисту прав інтелектуальної власності на митниці

Набрали чинності два накази Міністерства фінансів («Про затвердження Порядку застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» № 281 та «Про внесення змін до Порядку реєстрації у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону» № 282 від 9 червня 2020 р.), спрямовані на удосконалення захисту прав інтелектуальної власності на митниці.

Наказами затверджено:

  • порядок застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії між митними органами, правовласниками та декларантами;
  • новий порядок реєстрації об’єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі.

Як повідомляє прес-служба Мінфіну, після Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України» прийняття цих наказів стало наступним кроком у подальшій імплементації положень Регламентів ЄС, що здійснюються в рамках виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Наказ № 281 встановлено єдиний підхід та порядок застосування митними органами заходів до товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, а також стандартизовані форми взаємодії з правовласниками та декларантами.

Наказом № 282 запроваджено форми заяв, які використовуються у країнах ЄС, а також переведено в електронну форму комунікації між правовласниками та Держмитслужбою.

Читати далі

Законодавство

Заява на участь у конкурсі державних інвестиційних проектів подається в довільній формі

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку відбору інвестиційних проектів, для реалізації яких надається державна підтримка» від 25 червня 2020 р. № 525.

Змінами до п. 4 Порядку відбору інвестиційних проектів, для реалізації яких надається державна підтримка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 листопада 2013 р. № 835, встановлено, що для участі у відборі суб’єкти інвестиційної діяльності подають відповідальному органові заяву в довільній формі, в якій повинні бути зазначені назва, місце впровадження, строк реалізації та загальна вартість інвестиційного проекту, а також обсяг і вид державної підтримки.

До заяви додають, серед інших, такі документи:

  • копію листа потенційного кредитора про наміри надати кредит (позику) (для державної підтримки шляхом надання відповідно до законодавства для реалізації інвестиційних проектів державних гарантій з метою забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями суб’єкта господарювання) у разі наявності потенційного кредитора;
  • висновок Мінфіну щодо ідентифікації та оцінки ризиків, пов’язаних з реалізацією інвестиційного проекту, проведеної відповідно до Положення про управління ризиками, пов’язаними з наданням державних гарантій, та розподіл таких ризиків між державою, кредиторами і позичальниками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 р. № 131 (для державної підтримки шляхом надання відповідно до законодавства для реалізації інвестиційних проектів державних гарантій з метою забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями суб’єкта господарювання).

Читати далі

Законодавство

25 червня – День митника України

Набрав чинності Указ Президента України «Про День митника України» від 25 червня 2020 р. № 251/2020.

Ураховуючи важливу роль митників у забезпеченні митної безпеки та захисті економічних інтересів України, Президент установив професійне свято – День митника України, яке відзначатимуть щороку 25 червня.

Шкода, що, як і День фермера, свято минуло до набрання чинності указом про його установлення.

Читати далі

В тренді