Connect with us

Законодавство

Які зміни очікують на роботодавців за новим законом про працю?

Дата публікації:

Ганна ЛИСЕНКО,
адвокат

Верховна Рада опублікувала ініційований Кабінетом Міністрів законопроект «Про працю», покликаний замінити ухвалений ще в 1971 році Трудовий кодекс. Загалом у парламенті зареєстровано п’ять проектів цього закону. Проте найбільшу дискусію викликав саме документ під № 2708.

Встановлені ознаки трудових відносин

Трудові відносини — це відносини між працівником та роботодавцем, що передбачають виконання за дорученням, під керівництвом та контролем роботодавця особисто працівником за винагороду визначеного обсягу роботи. Ознаками трудових відносин є: регулярна виплата винагороди; виконання роботи або надання послуг за конкретною кваліфікацією, професією, посадою; організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця); дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, визначення тривалості робочого часу та часу відпочинку; виконання роботи або надання послуг аналогічних за змістом та характером роботі, що виконується штатними працівниками роботодавця, наприклад бухгалтер, продавець, юрист тощо.

Підписуйтесь на LexInform в Telegram. Найважливіші юридичні новини

За основу взято позицію Верховного Суду щодо встановлення ознак трудових відносин. Якщо чинні трудові норми дозволяють офіційно не наймати працівників, а укласти з ними цивільно-правові договори задля оптимізації діяльності бізнесу, то в майбутньому такої можливості — приховати трудові відносини — може не бути. Укласти цивільно-правовий договір з працівником буде неможливо — лише укладення трудового договору, офіційне працевлаштування та сплата відрахувань. Це значно збільшить витрати власників бізнесу на робочу силу.

Письмові трудові договори укладатимуть усі

Усі підприємства, зокрема державні та приватні, фізичні особи-підприємці та прості громадяни, які використовуватимуть будь-яку працю, укладатимуть письмові трудові договори або договори в електронному вигляді з застосуванням електронного підпису. Відбудеться перехід з трудового права на договірне трудове право. Якщо наразі письмова форма трудового договору не є обов’язковою, і зазвичай, приймаючи на роботу працівника, діє усна трудова угода з оформленням через заяву на прийняття на роботу, то в майбутньому всі роботодавці укладатимуть письмові трудові договори. Так, звісно, на початку це завдасть клопоту роботодавцям, однак згодом позитивно вплине на трудові правовідносини. Розробивши один раз шаблон письмового трудового договору, роботодавець зможе прописати всі правила гри на своєму полі: визначити строк виконання роботи, деталізувати умови та обсяги праці, встановити режим робочого часу, роботи у вихідні або святкові дні, визначити процедуру розірвання договору (звільнення) тощо. А маючи письмовий трудовий договір, який буде ідеально виписаний як інструкція до експлуатації, роботодавцю буде простіше звільнити працівника і не програти справу в суді.

Запровадження нових видів договорів

У майбутньому буде можливо укладати трудові договори, які зможуть ефективно регулювати відносини з працівником за певних умов, а саме:

— строковий трудовий договір (до п’яти років для виконання конкретних робіт);

— короткостроковий трудовий договір (до двох місяців); — сезонний трудовий договір (до восьми місяців);

— трудовий договір з нефіксованим робочим часом (фріланс);

— учнівський трудовий договір (до шести місяців і можливість поєднувати роботу з навчанням);

— трудовий договір з домашнім працівником;

— трудовий договір про дистанційну роботу, за яким може встановлюватися гнучкий режим робочого часу.

Застосовуючи різні трудові договори, роботодавець зможе врегульовувати індивідуальні відносини з працівником, використовуючи їх на свою користь. Наприклад, залучати працівника, коли є робота, та оплачувати час фактичного її виконання. Для працівника укладення таких договорів є теж позитивним, оскільки йому йде страховий стаж.

Законом також буде визначено обов’язкові умови договору:

  • робоче місце або адреса місця розташування особи, від якої працівник отримує роботу;
  • характеристика або описання виконуваної роботи;
  • дата початку виконання роботи;
  • строк дії договору;
  • умови оплати праці (зокрема, структура заробітної плати, розмір її складових, строки та порядок її виплати);
  • строки повідомлення про припинення трудового договору;
  • розмір компенсаційних виплат у разі дострокового припинення трудового договору з ініціативи роботодавця.

Зміна порядку звільнення працівника

Звільнення відбуватиметься шляхом підписання додаткової угоди про розірвання трудового договору та надсилання заяви про розірвання договору у спосіб, визначений трудовим договором, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Як і зараз, працівник матиме право в будь-який час з власної ініціативи розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця письмово або через електронну пошту не менше ніж за два тижні. Працівник зможе звільнитися за один день, якщо роботодавець порушив умови трудового договору. Водночас роботодавець зобов’язаний виплатити працівникові компенсацію не менше 50 середньоденних заробітних плат.

Роботодавець також матиме право з власної ініціативи розірвати трудовий договір з працівником за один день без жодних пояснень. Для цього роботодавцю буде надано на вибір: або попередити працівника про звільнення завчасно (від 15 до 90 днів, залежно від часу, скільки працівник попрацював на підприємстві), або виплатити компенсацію, яка не може бути меншою середньоденного заробітку працівника за кожен робочий день зменшення строку такого повідомлення, та звільнити одразу.

Однак звільнення за один день не може застосовуватися до вагітних жінок, працівників, які перебувають у декретній відпустці, окрім ліквідації роботодавця.

Відповідальність роботодавця за порушення строків розрахунку з працівником

Законом передбачається, що роботодавець сплачуватиме пеню в розмірі 0,05% суми боргу за кожен день затримки невиплати заробітної плати; у розмірі 0,5% невиплачених сум за кожен день затримки до дня фактичного розрахунку за звільнення.

Наприклад, за розміру заробітної плати у 5 тисяч грн розмір пені за 100 днів складатиме 250 грн, а пеня за звільнення — 2 500 гривень. Також за розгляду спору про поновлення на роботі працівника останньому суд може присудити стягнення середнього заробітку та моральну шкоду. Розмір середнього заробітку обраховуватиметься відповідно до порядку, який визначить Кабінет Міністрів України.

Порядок відшкодування матеріальної шкоди працівником

Працівник зможе в повному обсязі відшкодовувати заподіяну ним майнову шкоду, якщо про це вказуватиметься в трудовому договорі, або майно та інші цінності були отримані працівником під звіт, або якщо працівник перебував у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння. Умови щодо повної матеріальної відповідальності можуть передбачатися як за укладення трудового договору, так і після цього шляхом оформлення додаткової угоди. У разі відмови працівника від укладення додаткової угоди щодо повної матеріальної відповідальності трудовий договір може бути розірвано.

Державний нагляд здійснюватиме Держінспекція праці

Державні інспектори праці матимуть право безперешкодно та без попереднього повідомлення в будь-який час відвідувати будь-які робочі місця для проведення інспекційного відвідування, ознайомлюватися з оригіналами та робити копії актів роботодавця, наодинці або в присутності свідків ставити роботодавцеві та працівникам запитання. Це розширює повноваження органів держпраці, які й зараз зловживають правами та безпідставно проводять перевірки підприємств, накладаючи величезні штрафи, примушуючи роботодавців оскаржувати їх у суді. Але законом пропонується зменшити розміри штрафів за порушення трудового законодавства. Так, наприклад, за фактичний доступ працівника до роботи без укладення письмового трудового договору передбачається штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, що є значно меншим за ті, які нараховуються зараз.

Незважаючи на те, який саме законопроект затвердить Верховна Рада, зміни у трудових відносинах найближчим часом відбудуться, тому роботодавцям вже зараз варто до них готуватися.

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Розгляд клопотань про дозвіл на проведення розвідувальних заходів не фіксуватимуть технічними засобами

Опубліковано

on

Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо вирішення окремих питань, пов’язаних з проведенням розвідувальних заходів» від 21 травня 2021 р. № 1473-IX.

Змінами до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що:

– при розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому законом, крім справ щодо надання дозволу на проведення розвідувальних заходів (ч. 6 ст. 11);

– голова апеляційного суду здійснює відповідно до Закону України «Про розвідку» повноваження уповноваженого судді щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час здійснення розвідувальної діяльності та/або призначає суддю (суддів) з числа суддів апеляційного суду для здійснення таких повноважень під час розгляду питання про надання дозволу на проведення розвідувальних заходів (п. 9-1 ч. 1 ст. 29).

Підписуйтесь на LexInform в Telegram. Найважливіші юридичні новини
Читати далі

Законодавство

Скасовано мораторій на пені та штрафи за кредитними договорами з громадянами із зони АТО/ООС

Опубліковано

on

Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» для відновлення законних прав і свобод громадян щодо управління власним майном та отримання кредитних послуг» від 19 травня 2021 р. № 1451-IX.

Змінами до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»:

– скасовано мораторій на нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики, укладеними з громадянами України, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими ч. 4 ст. 4 цього Закону, якщо такі договори укладені після 1 травня 2021 р. або до яких після 1 травня 2021 р. за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій (ст. 2);

– встановлено, що заходи щодо збереження майна, що знаходиться в іпотеці, не поширюються на нерухоме майно громадян України, фізичних осіб – підприємців, юридичних осіб – суб’єктів малого і середнього підприємництва, місцем розташування якого є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими ч. 4 ст. 4 цього Закону, оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами, укладеними після 1 травня 2021 р., або за договорами, до яких після 1 травня 2021 р. за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій (ст. 9).

Підписуйтесь на LexInform в Telegram. Найважливіші юридичні новини

Нагадаємо, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам – підприємцям) або юридичним особам – суб’єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія ст. 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), ст. 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), ст. 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти), ст.ст. 41, 4347 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України «Про іпотеку».

Читати далі

Законодавство

Вимоги до набуття статусу адвоката змінять

Опубліковано

on

Набрав чинності Указ Президента України «Про Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 – 2023 роки» від 11 червня 2021 р. № 231/2021, яким затверджено вказану Стратегію, що включає:

1) розвиток системи правосуддя:

  • покращення доступу до правосуддя;
  • зміцнення незалежності судової влади та підзвітності суспільству;
  • суддівська кар’єра та відповідальність суддів;
  • система органів прокуратури;
  • удосконалення інституту адвокатури, зокрема посилення гарантій адвокатської діяльності, її видів і професійних прав адвокатів, удосконалення самоврядності адвокатури, конкретизацію підстав, процедур притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та порядку оскарження рішення про притягнення до такої відповідальності, запровадження інституту спрощеного дисциплінарного провадження, удосконалення порядку розгляду скарг на дії адвоката, перегляд вимог щодо набуття права на зайняття адвокатською діяльністю, запровадження прозорої процедури проведення єдиного кваліфікаційного іспиту, стажування кандидатів, порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України;

2) розвиток конституційного судочинства, зокрема удосконалення:

  • механізмів перевірки доброчесності суддів Конституційного Суду України та дотримання ними стандартів професійної етики;
  • процедур конкурсного відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України, ефективної перевірки їх на доброчесність та відповідність рівню професійної компетентності та високим моральним якостям (із можливим залученням міжнародних експертів).

Водночас, визнано таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 20 травня 2015 р. № 276 «Про Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015 – 2020 роки».

Підписуйтесь на LexInform в Telegram. Найважливіші юридичні новини
Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram