Connect with us

Законодавство

Хто відповідальний за нереєстрацію коригування до ПН?

Державна фіскальна служба України відповіла на запитання платника податків щодо порядку нарахування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, якими передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальникам.

У відповіді зазначили, що згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ реєстрація, зокрема, розрахунків коригування до ПН у відповідному Єдиному реєстрі (ЄРПН) повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до накладної отримувачем (покупцем).

За правилами ст. 120-1 ПКУ, порушення платниками ПДВ граничного строку тягне за собою накладення на платника податку, на якого відповідно до вимог ст.ст. 192 та 201 Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у відсотках від суми податку, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування.

ДФС надало висновок, що у разі складання постачальником товарів/послуг розрахунку коригування до ПН, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідальність за порушення граничного строку реєстрації в ЄРПН такого розрахунку застосовується до певної особи залежно від того, чи є отримувач (покупець) платником ПДВ

Разом з тим:

  • для розрахунків, складених на отримувача – платника податку, відповідальним за його реєстрацію в ЄРПН є такий отримувач (покупець);
  • для розрахунків коригування, що не надаються отримувачу (покупцю), в тому числі складених на отримувача – неплатника податку, відповідальним за його реєстрацію в ЄРПН є постачальник товарів/послуг.

Сума штрафу розраховується з суми податку, зазначеної у розрахунку коригування, виходячи з абсолютної величини значення суми податку.

Законодавство

Пільговий період для «євроблях» продовжено на 90 днів

Президент підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відтермінування застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України» від 12 вересня 2019 р. (Законопроект № 1030).

Основною метою проголошено створення передумов для комплексного врегулювання питання розмитнення автомобілів з іноземною реєстрацією в Україні, дотримання митних правил при переміщенні транспортних засобів у митних режимах тимчасового ввезення і транзиту, а також врахування інтересів усіх верств населення при вирішенні вказаного питання.

Законом продовжено на 90 днів строк набрання чинності окремими положеннями законодавчих актів України, якими передбачена посилена відповідальність за порушення при переміщенні транспортних засобів у митних режимах тимчасового ввезення і транзиту на території України, а саме

  • строк, протягом якого митне оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та ввезені на митну територію України в період з 1 січня 2015 р. до дня набрання чинності цим Законом і перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється з виконанням митних формальностей відповідно до тимчасового порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів, замінено на 360 днів, замість 270 (ст. 9-2, розділу XXІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України).
  • встановлено, що протягом 360 днів (раніше 270 днів) з дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України” митне оформлення транспортного засобу, що класифікується за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється за умови сплати належних митних платежів та добровільної сплати до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 9-3, розділу XXІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України).

Також, відповідні зміни про продовження на 90 днів такого строку були внесені до п. 1 розд. II «Прикінцеві положення» Закону України “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України”.

Читати далі

Законодавство

Оператор газотранспортної системи став незалежним

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про відокремлення діяльності з транспортування природного газу та забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи» від 18 вересня 2019 р. № 840.

На виконання зобов’язань України в рамках Енергетичного Співтовариства Кабінет Міністрів України обрав модель відокремлення діяльності з транспортування природного газу – модель відокремлення для оператора газотранспортної системи, яка перебуває в державній власності та не підлягає приватизації.

Визначено, що товариство з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” має право подати до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, запит на сертифікацію оператора газотранспортної системи.

Затверджено план заходів з виконання вимог щодо відокремлення і забезпечення незалежності оператора газотранспортної системи.

Відтепер, дія «Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності» також не поширюватиметься на об’єкти державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, у разі передачі таких об’єктів за рішенням Кабінету Міністрів України з метою виконання вимог щодо відокремлення і незалежності оператора газотранспортної системи. (Відповідні зміни внесені до п. 1 «Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності»).

Водночас втратили чинність постанови Кабінету міністрів України:

  • Постанова Кабінету Міністрів України від 1 липня 2016 р. № 496 “Про відокремлення діяльності з транспортування та зберігання (закачування, відбору) природного газу”,
  • Постанова Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2016 р. № 800 “Про внесення змін до плану реструктуризації публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” з метою відокремлення діяльності з транспортування та зберігання (закачування, відбору) природного газу”,
  • Постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 484 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня 2016 р. № 496”.

Читати далі

Законодавство

Прийнято Закон, що регулює перезавантаження влади: важливі подробиці

Верховна Рада України більшістю голосів підтримала Закон, який охоплює питання перезавантаження влади. Норми закону орієнтовані на регулювання діяльності державної служби. Зокрема, мова йде про спрощення порядку, згідно з яким здійснюється прийом співробітників на державну службу. Порушуються питання звільнення працівників, які займають посади в державній службі. Закон передбачає збільшення рівня відповідальності держслужбовців щодо досягнення ними поставлених завдань в сфері реалізації повноважень і виконання функціональних обов’язків. Вказується порядок реалізації контрактної держслужби. Крім викладеного вище, зазначено механізми регулювання питань, пов’язаних з впровадженням на практиці цього Закону та ряд інших моментів.

Закон передбачає внесення суттєвих змін в такі Закони України як:

  1. «Про державну службу»;
  2. «Про Кабінет Міністрів України»;
  3. «Про центральні органи виконавчої влади».

Законом передбачено спрощення діючих обмежень, в наведених вище Законах, пов’язаних з регулюванням законодавства про працю та його правовим впливом на функціонування держслужби. Також передбачається спрощення процедури оскарження, шляхом усунення зайвих органів, що займаються такого роду питаннями. Не буде порушені умови судового оскарження, право на здійснення такого залишається безумовним.

До числа нововведень можна зарахувати і введення поняття контрактної держслужби. Поряд з цим поняттям додатково вводиться механізм, який дозволить ефективно регулювати зазначені суспільні відносини, доручивши реалізацію повноважень у даній сфері Кабінету Міністрів України.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.