Курей, гусей та іншу племінну птицю бонітуватимуть

Набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики України та продовольства України «Про затвердження Інструкції з бонітування птиці, Інструкції з ведення племінного обліку у птахівництві та зразків форм племінного обліку» від 22 січня 2019 р. № 17.

Інструкція з бонітування птиці визначає порядок проведення бонітування суб’єктами племінної справи у птахівництві (далі – господарства) з метою визначення племінної цінності птиці та її подальшого господарського призначення.

Визначено, що бонітування – це комплексна оцінка племінної і підконтрольної птиці за племінними та продуктивними якостями.

Господарства повинні бонітувати птицю протягом року, окремо кожну групу одновікової птиці порід, вихідних ліній, тощо.

Під час бонітування має проводиться:

1. огляд птиці, щоб визначити стан її здоров’я та типовість для породи, вихідної лінії, батьківської чи материнської форми;
2. аналіз показників птиці, яка бонітується, молодняку, отриманого від цієї птиці, та племінної цінності її батьків;
3. визначення бонітувальних класів відповідно до мінімальних вимог, на основі яких групі птиці присвоюється комплексний клас.

Птиця, у якої є потомство з показниками за господарсько-корисними ознаками, бонітується за власними показниками та показниками потомства. Оцінювані ознаки поділяють на основні та додаткові, які розрізняють за видами та напрямами продуктивності птиці.

Так, для курей яєчного та м’ясо-яєчного напрямів продуктивності (далі – яєчні кури) основними ознаками є несучість та маса яєць, а додатковими – жива маса, вивід та падіж молодняку.

Для птиці м’ясного напряму продуктивності (кури м’ясного напряму, індики, качки, гуси, тощо, далі – м’ясна птиця) основними ознаками є жива маса та несучість, а додатковими – вивід та падіж молодняку.

Зокрема, яєчні кури бонітуються:

• у віці до 40 тижнів – за власними показниками як вивід молодняку, жива маса самиць у віці 17 тижнів, падіж за цей період життя;
• у віці 40 тижнів і більше – за вказаними власними показниками: несучості на початкову несучку за 40 або 65 тижнів життя, маси яєць у віці 30 або 52 тижнів, а також за показником виводу молодняку, отриманого від птиці, яка бонітується, за 40 або 65 тижнів її життя.

М’ясна птиця, зокрема гуси, бонітуються:

• віці до 52 тижнів – за власними показниками: жива маса самців та самиць у віці 9 тижнів, падіж молодняку за 9 тижнів життя;
• у віці 52 тижні і більше – за такими ж власними показниками, а також показниками щодо несучості за 52 тижні життя.

Водночас втратив чинність наказ Мінагрополітики від 22 червня 2001 р. № 179.

Поділитися

Твітнути