На «євробляхах» не можна таксувати | LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Законодавство

На «євробляхах» не можна таксувати

Дата публікації:

Набрали чинності Закони України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» від 8 листопада 2018 р. № 2612-VIII та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» від 8 листопада 2018 р. № 2611-VIII.

Зміни в Митному кодексі

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

Новим абз. 3 ч. 4 ст. 380 Митного кодексу транспорт до 3,5 т, що ввозиться резидентами України у зв’язку з виконанням своїх обов’язків за укладеними трудовими договорами з підприємствами-нерезидентами вважаються транспортними засобами особистого користування. Тимчасове ввезення резидентами на митну територію України таких авто дозволяється на строк до 10 діб.

Транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України громадянами більш як на 30 діб, підлягають державній реєстрації (ч. 8 ст. 380 МК).

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Згідно зі  змінами до ч. 1 ст. 381 МК громадянам надано дозвіл на поміщення у митному режимі транзиту транспортних засобів особистого користування з метою прохідного транзиту замість просто транзиту.

Новою ч. 4 ст. 469 МК встановлено, що передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб, а так само використання такого авто для цілей отримання доходів в Україні – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім цього встановлено нові штрафні санкції за порушення строків. Зокрема, штраф за перевищення строку переміщення авто в режимі транзиту від 10 до 20 діб складе 8 500,00 грн, а від 20 до 30 діб – 85 000,00 грн.

Щоб контролювати тимчасово ввезені чи у режимі транзиту авто, між органами доходів і зборів, ДПС та Нацполіцією здійснюється автоматизований обмін інформацією про такі транспортні засоби та громадян, які ввозили транспорт (ч. 5 ст. 452 МК).

За доповненням до Закону «Про національну поліцію», поліція зобов’язана письмово інформувати органи доходів і зборів про виявлення нецільового використання та/або передачі транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених чи поміщених у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили ці авто, а також про виявлення розкомплектування таких транспортних засобів.

Зміни в Податковому кодексі

Змінами до Податкового кодексу України новою операцією з підакцизними товарами, яка звільняється від оподаткування визнано ввезення та реалізація на митній території України кузовів до автомобілів легкових, за умови подальшого виготовлення з них автомобілів, зазначених у товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД.

Акцизний податок з автомобілів легкових та інших моторних транспортних засобів, що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, обчислюється згідно із пп. 215.35-1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ за ставкою податку для відповідного авто, що визначається за формулою «Ставка = Ставка базова х Кдвигун х Квік»

Так, ставка базова вираховується так:

  • 50 євро – для авто з двигуном з іскровим запалюванням до 3 тис кубів;
  • 100 євро – двигун з іскровим запалюванням понад 3 тис кубів;
  • 75 євро – двигун із запалюванням від стиснення до 3 500 кубів;
  • 150 євро – двигун із запалюванням від стисненням понад 3 500 кубів.

Кдвигун – коефіцієнт, що визначається діленням об’єму циліндрів двигуна в куб. см на 1000 куб. см.

Квік – коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (наприклад, нове авто використовуване до 1 року має коефіцієнт 1).

Окрім того встановлено, що протягом 90 календарних днів з  дня набрання чинності Законом № 2611-VIII ставки податку для транспортних засобів визначаються із застосуванням коефіцієнта 0,5 (п. 20 підрозділу 5 Перехідних положень) у разі ввезення на митну територію України фізичною особою для власного використання в кількості один легковий транспортний засіб на таку особу.

Законодавство

Законопроект № 5600. Міфи і правда про нові правила адміністрування податкового боргу

Опубліковано

on

От

Михайло ТІТАРЧУК,
заступник голови Державної податкової служби України

Відомо, що дорога до будь-яких змін пролягає через опір — системи чи окремих зацікавлених груп суспільства. Внаслідок цього виникають популістичні гасла, які із реальністю мають мало спільного. А вже з них народжуються цілі міфи та легенди про шкідливість пропонованих змін. Яскравий приклад цього — ініціативи законопроекту № 5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», які стосуються адміністрування податкового боргу.

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

Читайте також: Борги по самостійно задекларованих платниками сумах податків стягуватимуть без суду

Одне з важливих завдань Державної податкової служби — не просто моніторити стан податкового боргу, а й вживати заходи щодо його стягнення до бюджету у визначений законодавством спосіб, максимально ефективно й результативно. Цьому саме і сприяє вказаний законопроект. Адже реформа завжди має бути по суті, а не по формі. Детальніше про кілька основних маніпуляцій щодо його положень.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Стягнення податкового боргу без рішення суду

Кожне підприємство, що веде свій бізнес прозоро й чесно, усвідомлює необхідність сплати податків, зобов’язане декларувати свої доходи та проводити розрахунок своїх податкових зобов’язань. Більшість таких підприємств та громадян сумлінно ставляться до своїх обов’язків, оскільки розуміють, що несплата податків — це ризик для їх майбутнього та майбутнього країни.

У 2020 році до Державного бюджету було сплачено понад 1 трлн грн., з яких за рахунок стягнення податкових боргів — 38,8 млрд гривень або 4% всіх надходжень. Для порівняння — 30,4 млрд гривень становить фінансування медичної галузі України.

Разом із тим процедури стягнення податкових боргів лише через рішення суду потребують значного часу, людських ресурсів державних службовців та коштів платників податків. Зрештою, єдині, хто втрачає від цього — самі українці. Адже вирішення проблеми стягнення боргу відбувається в складніший спосіб, за кошти доброчесних платників податків. Натомість цей грошовий і часовий ресурс міг би бути використаний на створення нових податкових сервісів для комфорту бізнесу та громадян.

Два простих приклади. Справа проти ТОВ «Лоттус Компані» з позовною вимогою про стягнення податкового боргу у майже 2,5 млн гривень вже понад 4 роки розглядається судами. Працівникам ДПС загалом довелося витратити близько 15 робочих годин лише на підготовку до кожного судового засідання та участі в ньому.

Класичними є й приклади, коли з боржників роками не можуть стягнути значно менші суми. Наприклад, у судовому провадженні вже 3 роки знаходиться справа із сумою позовних вимог всього в 4 072 гривні. На роботу з таким боргом працівникам ДПС необхідно 3 робочих години. І це лише на одну справу.

До речі, в більшості країн-членів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОСЕР) поширеною є практика стягнення податкового боргу за рахунок майна боржника або навіть затримки державних виплат. Польщі, Угорщині та Великобританії вдається скорочувати до 90% боргу протягом року. Україні ж у 2020 році вдалося стягнути лише 31,3% від суми заборгованості на початок року. Маючи більш досконалі законодавчі інструменти для скорочення боргу, держава могла б краще профінансувати свою медицину, освіту, армію чи інші важливі сфери діяльності.

Чи може Україна дозволити собі ще більше податкових боржників? Очевидно, що ні. Тим більше, коли основне податкове навантаження в цей час лягає на плечі сумлінних платників податків, що призводить до викривлення конкуренції та несправедливого розподілу благ у суспільстві.

Заборона на виїзд за кордон керівнику підприємства

На сьогодні близько 9% зареєстрованих юридичних осіб в Україні мають податковий борг. На перший погляд цифра може здатися великою, однак у більшості випадків йдеться не про значні суми, мільйонні борги має значно менша кількість боржників. Загалом, станом на 1 червня заборгованість більше 1 млн грн була в 5 179 суб’єктів господарювання, на загальну суму 74.3 млрд. гривень. Тому недоречними виглядають маніпуляції саме цим положенням — буцімто, таку норму винайшли для представників малого та середнього бізнесу.

Ми всі чудово розуміємо, що мова в таких випадках йтиме про керівників, які продукують великі заборгованості і не несуть за них персональної відповідальності. Поява відповідальності має збільшити мотивацію до чесної гри в рамках податкового законодавства і, що важливо, рішення про заборону виїзду за кордон для керівника такої юрособи може ухвалити лише суд. Така практика нині існує з боргами, що стягуються Державною виконавчою службою. До блокування виїзду з України доходить лише в крайніх випадках, коли боржник злісно ухиляється від виконання своїх зобов’язань.

ДПС зможе вимагати податкову заставу навіть
на час оскарження платником спірних рішень

Ця зміна також не виникла з повітря. Вона базується на багаторічному досвіді недобросовісних платників, які використовували процедуру оскарження, аби встигнути продати або просто переписати свої активи на інших осіб. Далі у випадку програшу в суді вступала «схема банкрутства», оскільки будьяких активів на момент винесення рішення на користь держави в такого боржника вже не лишалось.

Така можливість породила поширену практику — роками затягувати податкові справи в судах. І чим вища сума штрафу, тим довше триває процес. Держава оплачує зарплату суддів та податківців, а недоотримує через це громадянин. Податкова застава під час судового розгляду може гарантувати всім українцям, що недобросовісний платник, сплатить свої зобов’язання в повному обсязі, відповідно до рішення суду. Зрештою, законопроект між першим і другим слуханнями ще чекає на доопрацювання. Але опір, який він викликав уже сьогодні, маніпуляції і міфи довкола нього свідчать про те, що залишаються ті, хто не зацікавлений у рівних правилах гри для всіх, у прозорості та чесності по відношенню до свого народу.

Більше того, запропоновані законодавчі ініціативи законопроекту № 5600 щодо адміністрування податкового боргу жодним чином не зачіпають інтереси сумлінних платників податків та малого бізнесу, а лише здешевлюють вартість стягнення коштів із тих, хто ухиляється від сплати податків.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Законодавство

В додатках до дипломів спеціальності зазначатимуть за міжнародною класифікацією

Опубліковано

on

От

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» від 7 липня 2021 р. № 762, якою вказаний перелік гармонізовано з Міжнародною стандартною класифікацією освіти.

Читайте також: Як закладам вищої освіти підключитися до електронної системи вступу іноземних студентів?

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

«Відтепер заклади освіти зазначатимуть у додатках до дипломів спеціальності за українським переліком та їхні міжнародні відповідники за Міжнародною стандартною класифікацією освіти. Тобто кожну спеціальність національного переліку гармонізовано до однієї або кількох деталізованих галузей МСКО для належної ідентифікації профілю освітніх програм підготовки майбутніх фахівців», – прокоментував Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

Нагадаємо, модернізація інфраструктури закладів вищої освіти розпочалася з 59 млн євро

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
Читати далі

Законодавство

День молоді тепер відзначатимуть 12 серпня

Опубліковано

on

От

Президент Володимир Зеленський підписав Указ № 333/2021, яким установив в Україні День молоді, що відзначатиметься щороку 12 серпня в Міжнародний день молоді.

Читайте також: Нові засади молодіжної політики в Україні

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

Водночас, визнано таким, що втратив чинність, Указ Президента «Про День молоді» від 22 червня 1994 р. № 323, відповідно до якого це свято відзначалося щорічно в останню неділю червня.

Указ набирає чинності з 1 січня 2022 р.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Нагадаємо, затверджено Національну молодіжну стратегію.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України
||
№ Документа: 2612-VIII
Дата прийняття: 08.11.2018
Дата набрання чинності: 25.11.2018
Дата реєстрації в Мінюсті: Немає
Номер реєстрації в Мінюсті: Немає
Внутрішній номер документа: Немає

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link
Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України
||
№ Документа: 2612-VIII
Дата прийняття: 08.11.2018
Дата набрання чинності: 25.11.2018
Дата реєстрації в Мінюсті: Немає
Номер реєстрації в Мінюсті: Немає
Внутрішній номер документа: Немає