Connect with us

Законодавство

НАЗК роз’яснило хто ж такі «викривачі корупції»

Національне агентство з питань запобігання корупції надало відповіді на поширені запитання про викривачів корупції.

Нагадаємо, що Закон України «Про внесення змін до закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції» набрав чинності 1 січня 2020 р.

Хто такий викривач? Викривач – фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Крім того, відповідно до змін, внесених до Кодексу України про адміністративні правопорушення, викривач є свідком у справах про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією (ч. 3 ст. 272).

Разом з тим, згідно зі змінами до Кримінального процесуального кодексу України змінами викривач – фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування та є заявником (п.п. 16-2 та 25 ч. 1 ст. 3).

Права та гарантії захисту викривачів поширюються на близьких осіб викривача (ч. 3 ст. 53-3 Закону України «Про запобігання корупції»).

Згідно з приміткою до ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції» близькими особами викривача є особи, зазначені в абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції».

Коли виникають права та гарантії захисту викривача? Права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції».

На який строк набувається статус викривача? Законом України «Про запобігання корупції» не визначено строк, на який фізична особа набуває статус викривача.

Чи втрачає викривач передбачені Законом України «Про запобігання корупції» права та гарантії захисту у разі непідтвердження наведених у його повідомленні фактів? Згідно із Законом України «Про запобігання корупції» підтвердження викладеної у  повідомленні фізичної особи інформації про порушення вимог цього Закону не визначено умовою набуття статусу викривача.

Таким чином, у разі не підтвердження наведених у повідомленні фактів викривач не втрачає права та гарантії захисту, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».

Ознайомитись з повним текстом роз’яснення НАЗК можна за посиланням.

Законодавство

Визначено ступені ризику діяльності з проведення повірки засобів вимірювальної техніки

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження уповноваженими науковими метрологічними центрами, державними підприємствами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності, та провадять метрологічну діяльність, повірочними лабораторіями господарської діяльності з проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства» від 12 лютого 2020 р. № 82.

Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження уповноваженими науковими метрологічними центрами, державними підприємствами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності, та провадять метрологічну діяльність, повірочними лабораторіями господарської діяльності з проведення повірки засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, що перебувають в експлуатації, є:

  • строк провадження уповноваженими організаціями господарської діяльності з проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації;
  • наявність виявлених протягом строку дії свідоцтва про уповноваження на проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (далі – свідоцтво про уповноваження) порушень уповноваженими організаціями вимог законодавства про метрологію та метрологічну діяльність та/або щодо їх невідповідності встановленим критеріям.

Ризики настання негативних наслідків від провадження уповноваженими організаціями господарської діяльності з проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, визначено в додатку 1.

Перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження уповноваженими організаціями діяльності з проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, їх показники та кількість балів за кожним показником – в додатку 2.

Читати далі

Законодавство

Новий порядок надання допомоги по безробіттю

Набрав чинності наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності» від 6 квітня 2020 р. № 624.

Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку.

У період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій допомога по безробіттю призначається з першого дня після надання статусу безробітного.

Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а в разі відсутності цих відомостей – довідок про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором), виданих особі роботодавцем, військовим комісаріатом, де така особа перебувала на обліку, військовою частиною, органом, де особа проходила службу.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам не може перевищувати 360 календарних днів (особам передпенсійного віку – не більше 720 календарних днів) протягом двох років з дня її призначення.

Допомога по безробіттю за календарний місяць не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на відповідний рік, і не може бути меншою від мінімального розміру, установленого правлінням Фонду.

Допомога по безробіттю виплачується не рідше ніж два рази на місяць, а за згодою безробітного – один раз на місяць.

Також визначено умови відкладення та скорочення, припинення та поновлення виплати допомоги по безробіттю, умови та порядок виплати одноразової допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності.

Читати далі

Законодавство

Як засудженому здобути повну загальну середню освіту?

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації здобуття повної загальної середньої освіти засудженими до позбавлення волі на певний строк або довічного позбавлення волі, а також неповнолітніми особами, взятими під варту» від 25 червня 2020 р. № 526.

Організацію здобуття освіти засудженими та неповнолітніми особами, взятими під варту, забезпечують комунальні заклади загальної середньої освіти, за якими закріплені виправні та виховні колонії, слідчі ізолятори, або державні заклади загальної середньої освіти, що створені при колоніях і належать до сфери управління Мін’юсту.

Здобуття освіти засудженими та неповнолітніми особами, взятими під варту, може організовуватися за інституційною або індивідуальною формою, визначеною законодавством, відповідно до чисельності осіб, які потребують отримання освітніх послуг.

Для організації здобуття освіти за інституційною формою створюються класи з наповнюваністю від 5 до 30 осіб.

Зарахування засудженого або неповнолітньої особи, взятої під варту, до закладу освіти здійснюється на підставі його заяви або заяви одного з його батьків чи інших законних представників. До заяви додається документ про освіту, що підтверджує відповідний рівень загальної середньої освіти. У разі відсутності у засудженого або неповнолітньої особи, взятої під варту, такого документа він проходить підсумкове (річне) оцінювання навчальних досягнень та/або державну підсумкову атестацію екстерном, після чого зараховується до закладу освіти на обрану ним (одним з його батьків чи іншим законним представником) форму здобуття освіти.

Зарахування засуджених і неповнолітніх осіб, взятих під варту, до закладу освіти здійснюється наказом керівника закладу освіти за погодженням з начальником колонії (слідчого ізолятору).

Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на чверті, семестри (триместри) встановлюється закладом освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою.

Розклад навчальних занять складається відповідно до освітньої програми з дотриманням педагогічних, санітарно-гігієнічних правил і норм, вимог режиму відбування покарання або тримання осіб, взятих під варту, і затверджується керівником закладу освіти за погодженням з начальником колонії (слідчого ізолятору).

Засудженим і неповнолітнім особам, взятим під варту, які здобули початкову, базову або профільну середню освіту, видається відповідний документ про освіту за зразком, затвердженим наказом МОН.

Читати далі

В тренді