Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

Законодавство

Нова редакція неконституційної статті щодо незаконного збагачення

Опубліковано

on

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект Президента України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення» від 28 лютого 2019 р. № 10110.

Проектом передбачено, відповідно до останніх подій, виключити неконституційну ст. 368-2 Кримінального кодексу України, яка була визнана такою згідно із рішенням Конституційного Суду від 26 лютого 2019 р. № 1-р/2019, посилання на цю статтю в  кодексі та у Кримінальному процесуальному кодексі України буде замінено на запропоновану ст. 368-5 щодо того ж «Незаконного збагачення».

Новою нормою (тобто доповнення ККУ статтею 368-5) пропонується покарання до 2 років позбавлення волі за «набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі без законних на те підстав за відсутності ознак зловживання владою або службовим становищем чи ознак прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі».

Можна помітити, що стару норму уточнено вказівкою щодо покарання саме за набуття активів без законних на те підстав за відсутності ознак зловживання владою або службовим становищем чи ознак прийняття пропозиції, обіцянки.

Примітка до ст. 368-5 ККУ вказує, що під активами у значному розмірі розуміються грошові кошти або інше майно, а також доходи від них, якщо їх розмір перевищуватиме 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нині це 17 000 грн), а під передачею активів мається на увазі укладення будь-яких правочинів, на підставі яких виникатиме право власності або право користування на активи, а також надання іншій особі грошових коштів чи іншого майна для укладення таких правочинів.

У пояснювальній записці йдеться, що за запропонованою редакцією статті щодо «незаконного збагачення» обов’язок доведення відсутності законних підстав набуття активів покладатиметься на органи досудового розслідування, що відповідатиме конституційним приписам презумпції невинуватості особи і неприпустимості притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів.

Окрім того, у ст. 59 КК передбачать, що за вчинення незаконного збагачення, незалежно від його тяжкості, відбуватиметься конфіскація майна.

Нагадаємо, що член КСУ Сергій Головатий висловив Розбіжну думку щодо неконституційності статті 368-2 КК.

Законодавство

Візу в Україну не обов’язково оформляти за кордоном

Опубліковано

on

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію» від 6 березня 2019 р. № 368.

За новою редакцією абз. 7 п. 4 Правил, довгострокова віза на 90 днів може оформлюватися тепер не лише закордонною дипломатичною установою України, а й департаментом консульської служби МЗС.

Але виключно для іноземців або осіб без громадянства, які можуть в’їжджати в Україну без візи за законодавством України чи за міжнародними договорами України (новий абз. 8).

Довгострокову візу такі особи можуть отримати з метою:

  • працевлаштування/навчання;
  • реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
  • роботи у представництвах іноземних підприємств/у філіях банків, тощо.

Також візи можуть видаватися в цілях провадження культурної, наукової, освітньої діяльності, а також для вищевказаних осіб, які прибули з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах.

Згідно з уточненням в абз. 2 п. 9, документи до департаменту консульської служби, як і до дипломатичної установи, можуть подаватися як особисто, так і через представника чи поштовими засобами.

Віза оформлюватиметься департаментом у загальний строк – до 10 робочих днів у звичайному порядку, та до 5 днів – у терміновому (п. 19).

Також за оформлення візи у департаменті МЗС справляється консульський збір у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 25).

При чому у пунктах пропуску через державний кордон не застосовуватиметься подвійний тариф збору (абз. 3 п. 25).

Читати далі

Законодавство

Оператори систем розподілу мають деталізувати інвестиційні плани

Опубліковано

on

Набрала чинності постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Змін до Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу» від 11 червня 2019 р. № 1030.

Уточненням у пп. 4 п. 2.4 глави 2 визначено, що пояснювальна записка інвестиційної програми підприємств з розподілу електричної енергії повинна містити, зокрема:

  • мету виконання запланованих робіт;
  • дані про схвалення/затвердження проектно-кошторисної документації;
  • опис планового економічного ефекту від запровадження інвестиційної програми,
  • відомості про планові роботи, їх етапи виконання та вартість тощо.

Згідно з новим абз. 2 п. 2.5 підприємство повинно додавати до проекту зведений реєстр номенклатури обладнання та матеріалів, що заплановано купувати протягом прогнозованого періоду та/або фактично куплено протягом базового періоду.

Читати далі

Законодавство

Електропостачальники – боржники не отримуватимуть клієнтських коштів

Опубліковано

on

Набрала чинності постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників та внесення зміни до постанови НКРЕКП від 18 січня 2019 року № 26» від 18 червня 2019 р. № 1041.

Постановою № 26 затверджено Порядок розподілу коштів постачальників універсальних послуг, постачальника «останньої надії» та операторів системи розподілу, який діє до 1 липня 2019. Проте за змінами постанови № 1041 цей граничний термін скасовано.

За оновленим Порядком розподілу коштів електропостачальників, вони повинні відкрити поточні рахунки із спеціальним режимом використання в одному з уповноважених банків та повідомити про це НКРЕКП (регулятора). Перелік рахунків буде оприлюднений регулятором.

На такий відкритий рахунок буде здійснюватись зарахування плати за отриману електроенергію її покупцями та коштів споживачів енергії за договором про постачання електричної енергії споживачу.

Якщо електропостачальником буде прострочено оплату вартості електричної енергії, то оператор системи передачі направлятиме до уповноваженого банку довідку з повідомлення про заборгованість.

Оператор системи кожного дня поновлюватиме інформацію про стан заборгованості, подаючи до банку довідку та інформуючи про розмір заборгованості постачальника та НКРЕКП.

Банки відновлятимуть перерахунок коштів від покупців електрики на рахунки постачальника після погашення повної суми заборгованості перед оператором системи передачі.

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.