Connect with us

Законодавство

Нова редакція неконституційної статті щодо незаконного збагачення

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект Президента України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення» від 28 лютого 2019 р. № 10110.

Проектом передбачено, відповідно до останніх подій, виключити неконституційну ст. 368-2 Кримінального кодексу України, яка була визнана такою згідно із рішенням Конституційного Суду від 26 лютого 2019 р. № 1-р/2019, посилання на цю статтю в  кодексі та у Кримінальному процесуальному кодексі України буде замінено на запропоновану ст. 368-5 щодо того ж «Незаконного збагачення».

Новою нормою (тобто доповнення ККУ статтею 368-5) пропонується покарання до 2 років позбавлення волі за «набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі без законних на те підстав за відсутності ознак зловживання владою або службовим становищем чи ознак прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі».

Можна помітити, що стару норму уточнено вказівкою щодо покарання саме за набуття активів без законних на те підстав за відсутності ознак зловживання владою або службовим становищем чи ознак прийняття пропозиції, обіцянки.

Примітка до ст. 368-5 ККУ вказує, що під активами у значному розмірі розуміються грошові кошти або інше майно, а також доходи від них, якщо їх розмір перевищуватиме 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нині це 17 000 грн), а під передачею активів мається на увазі укладення будь-яких правочинів, на підставі яких виникатиме право власності або право користування на активи, а також надання іншій особі грошових коштів чи іншого майна для укладення таких правочинів.

У пояснювальній записці йдеться, що за запропонованою редакцією статті щодо «незаконного збагачення» обов’язок доведення відсутності законних підстав набуття активів покладатиметься на органи досудового розслідування, що відповідатиме конституційним приписам презумпції невинуватості особи і неприпустимості притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів.

Окрім того, у ст. 59 КК передбачать, що за вчинення незаконного збагачення, незалежно від його тяжкості, відбуватиметься конфіскація майна.

Нагадаємо, що член КСУ Сергій Головатий висловив Розбіжну думку щодо неконституційності статті 368-2 КК.

Законодавство

Строки накладення стягнень за нетверезе кермування можуть збільшити

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо зміни строків накладення адміністративних стягнень за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції» № 2455.

Законопроектом, з метою позбавлення можливості уникнення адміністративної відповідальності за протиправні діяння, запропоновано внести зміни до ст. 38 КУпАП в частині збільшення строків накладення адміністративного стягнення та встановити, що:

  • адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення (зараз 3 місяці).

Читати далі

Законодавство

Новий вид парламентського контролю може становити ризик надмірного втручання

Конституційний Суд України визнав законопроект «Про внесення змін до статей 85 та 101 Конституції України (щодо уповноважених Верховної Ради України)» № 1016 таким, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 157 Конституції України та відповідає вимогам ч. 2 ст. 157, ст. 158 Конституції України.

Із Законопроектом можна ознайомитись за посиланням.

Надаючи висновок щодо відповідності Законопроекту вимогам ч. 1 ст. 157 Конституції України, Конституційний Суд України оцінив кожне окреме положення Законопроекту у взаємозв’язку з іншими його положеннями.

У Висновку вказується, що запропоновані Законопроектом зміни до ст.ст. 85 та 101 Конституції України передбачають запровадження нового виду парламентського контролю, який може вийти за межі контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та потенційно може становити ризик надмірного втручання парламенту через уповноважених за додержанням Конституції України і законів у різні сфери суспільних відносин без дотримання балансу приватних і публічних інтересів, зокрема у підприємницьку діяльність, у діяльність інститутів громадянського суспільства, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а отже, – може призвести до порушення та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Запровадження нового виду парламентського контролю через інститут уповноважених Верховної Ради України «за додержанням Конституції України і законів в окремих сферах» може призвести до звуження сфери діяльності та обмеження повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також до обмеження права кожного звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини згідно з ч. 3 ст. 55 Конституції України.

Конституційний Суд України констатував, що запропоновані у Законопроекті зміни до ст.ст. 85 та 101 Конституції України не спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України, однак вони не узгоджуються із конституційними принципами верховенства права та поділу державної влади, засадами демократичної, правової держави та у разі запровадження загрожуватимуть правам і свободам людини і громадянина, а отже, є такими, що не відповідають ч. 1 ст. 157 Конституції України.

Конституційний Суд України вказав, що на час надання ним цього висновку рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану за процедурою, визначеною Конституцією України, не ухвалено, тому юридичних підстав, які б унеможливлювали внесення змін до Конституції України, немає, а отже Законопроект відповідає вимогам ч. 2 ст. 157 Конституції України.

Верховна Рада України протягом року Законопроект не розглядала та протягом строку своїх повноважень не змінювала положення ст. 85 Конституції України, а отже, Законопроект відповідає вимогам ст. 158 Конституції України.

Висновок Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

З повним текстом висновку можна ознайомитися за цим посиланням.

Читати далі

Законодавство

Україна приєдналася до Декларації, яка забороняє використання шкіл для військових цілей

Україна приєдналася до Декларації про безпеку шкіл (Safe Schools Declaration).

Декларація містить низку зобов’язань для попередження і реагування на напади та використання закладів освіти у військових цілях у період збройного конфлікту. Важливим аспектом приєднання до Декларації є відновлення освітньої інфраструктури, забезпечення психологічної реабілітації учнів, батьків і вчителів, сприяння проведенню тренінгів з безпеки та охорони здоров’я тощо.

Як відзначила Міністр освіти і науки Ганна Новосад, – «Зараз наша країна знаходиться у надзвичайно складній ситуації збройного конфлікту. Це травмує нас усіх, однак попри все, одне з основних наших завдань – гарантувати безпеку наших дітей. Школа – це простір довіри і зростання. Діти нормально навчаються лише тоді, коли їх не гнітить страх, особливо страх за своє життя. І надалі ми робитимемо все можливе, щоб кожна українська дитина навчалася у безпечному, інклюзивному середовищі, що дає можливість розкритись таланту кожного учня».

У країнах, що приєднались до Декларації раніше, вже розроблені та успішно впроваджуються підходи до імплементації документа, у багатьох країнах-підписантах відбулися зміни щодо політики держави стосовно освіти у час збройного конфлікту, і їхній досвід може бути цінним для України.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.