Connect with us

Законодавство

Погодження звільнень з профспілками може стати непотрібним

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо додаткових підстав для звільнення» № 2584.

Доповнено ст. 36 КЗпП новими підставами розірвання трудового договору: смерть, визнання особи безвісно відсутньою, оголошення померлим працівника або фізичної особи – підприємця.

Змінами до ст. 40 розширено перелік підстав звільнення з ініціативи власника, зокрема – втрата довіри до працівника, порушення обов’язку нерозголошення комерційної таємниці, відсутність на роботі протягом робочого дня без поважних причин, закриття/припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем.

Пропонується виключити з КЗпП положення, щодо необхідності погодження з профспілками звільнення працівників (ст. ст. 43, 43-1, п. 10, ч. 1, ст. 247). Положення ст. 43 замінюються новими, які встановлюють порядок звільнення працівника у разі втрати довіри до нього:

  • встановлюється обов’язок письмово повідомити працівника про його майбутнє звільнення в розумні строк, який залежатиме від суми періодів роботи у роботодавця,
  • працівнику надається можливість не відпрацьовувати час попередження, а замінити його грошовою компенсацією у розмірі подвійного середньоденного заробітку працівника за кожен календарний день зменшення строку такого повідомлення.

Згідно зі змінами до ст. 184 пропонується визнати незаконним звільнення жінок в період їх вагітності або відсутності на роботі у зв’язку з відпусткою пов’язаною з вагітністю, пологами і доглядом за дитиною, за винятком звільнення з причин, не пов’язаних з вагітністю або народженням дитини й наслідками цього, або з годуванням дитини. Тягар доведення того, що причини звільнення не пов’язані з вагітністю або пологами і з наслідками цього або з годуванням дитини, покладено на роботодавця.

Крім цього, проектом встановлюється заборона на звільнення працівників з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, що обумовлене:

  • членством працівника в профспілці або участю у профспілковій діяльності в неробочий час чи, за згодою роботодавця, в робочий час;
  • наміром стати представником працівників або виконанням функцій представника працівників;
  • участю у страйку, організованому відповідно до вимог національного законодавства;
  • оскарженням дій роботодавця за звинуваченням у порушенні трудового законодавства, або зверненням до відповідних органів;
  • расою, кольором шкіри, статтю, сімейним станом, сімейними обов’язками, вагітністю та материнством, віросповіданням, політичними поглядами, національністю або соціальним походженням.

Законодавство

Міндовкілля підтримує збільшення екологічних податків

Проаналізувавши низку розроблених в Україні проектів нормативно-правових актів щодо реформи екологічного оподаткування та фінансування природоохоронних заходів, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України підтримало саме урядовий законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» № 4101, який передбачає:

– індексацію ставок податку на викиди в атмосферне повітря;

– індексацію рентної плати за використання природних ресурсів та за спецкористування;

– поступове збільшення ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти у 10 разів до 2029 р.;

– поступове збільшення ставки екологічного податку за викиди двоокису вуглецю кожного року на 5 грн, щоб до 2024 р. вийти на рівень 30 грн за тону.

Змін потребує і система фінансування природоохоронних заходів. В короткостроковій перспективі Міндовкілля пропонує здійснювати такий перерозподіл коштів: 30% екологічного податку (крім радіоактивних відходів) зараховувати до державного фонду охорони навколишнього природного середовища, а 70% – спрямовувати на місця (до спеціального фонду місцевих бюджетів).

У довгостроковій перспективі потрібне системне реформування за аналогією із країнами Центральної та Східної Європи, в яких функціонують спеціальні фонди, незалежні від державного бюджету, із окремою юридичною особою, гарантованими надходженнями від екологічних податків, затвердженими програмами заходів за пріоритетними напрямками та з прозорими механізмами прийняття рішень і спрямування коштів на їх реалізацію. За таким форматом, наприклад, сьогодні в Україні працює Фонд енергоефективності.

Читати далі

Законодавство

Визначено вимоги до звітності щодо викидів парникових газів

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів» від 23 вересня 2020 р. № 960.

Дія затвердженого Порядку поширюється на здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів від провадження оператором видів діяльності на установці за переліком видів діяльності, викиди парникових газів в результаті провадження яких підлягають моніторингу, звітності та верифікації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 880.

Якщо згідно з переліком видів діяльності порогове значення потужності для виду діяльності на установці перевищене або не встановлене, то викиди парникових газів від усіх інших видів діяльності, передбачених переліком видів діяльності, які провадяться на установці, також підлягають моніторингу та звітності.

Моніторинг та звітність щодо викидів парникових газів повинні бути повними та охоплювати викиди всіх парникових газів, які передбачені для відповідного виду діяльності, від технологічних процесів та спалювання з усіх джерел викидів парникових газів та від усіх матеріальних потоків, які віднесено до відповідного виду діяльності.

Оператор зобов’язаний не допускати подвійного обліку викидів парникових газів та вживати необхідних заходів для запобігання відсутності даних про викиди парникових газів протягом звітного періоду.

З метою забезпечення узгодженості та співставності в часі моніторингу та звітності оператор використовує однакові методики моніторингу та набори видів даних з урахуванням змін до методик моніторингу, затверджених Міндовкіллям у плані моніторингу.

Оператор збирає, записує, групує, аналізує та документує дані моніторингу, у тому числі припущення, посилання, дані про діяльність, розрахункові коефіцієнти, у прозорий спосіб, який забезпечує надання верифікатору та Міндовкіллю можливості відтворити процес визначення обсягу викидів парникових газів.

Для визначення викидів парникових газів оператор зобов’язаний використовувати відповідні методики моніторингу, передбачені цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами у сфері моніторингу, звітності та верифікації, прийнятими відповідно до нього.

Читати далі

Законодавство

Публічні закупівлі ремонтно-будівельних робіт – з обов’язковим оприлюдненням всієї кошторисної документації

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо уникнення зловживань замовників при оприлюдненні інформації та щодо прав учасників закупівель» від 19 жовтня 2020 р. № 4231.

Змінами до п. 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» пропонується встановити обов’язок замовника у випадку закупівлі робіт (послуг) з ремонту (будівництва) оприлюднювати всю кошторисну документацію.

Змінами до ст. 18 Закону пропонується надати учаснику, визначеного рішенням замовника переможцем (допущеного рішенням замовника до аукціону) і якщо саме таке рішення оскаржується суб’єктом оскарження, право брати участь у розгляді скарги.

Таким учасникам нарівні з суб’єктом оскарження та замовником пропонується надати право подавати:

– висновки експертів і спеціалістів, які володіють спеціальними знаннями;

– матеріали, які вони вважають необхідними долучити до розгляду скарги.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram