Законодавство
Що принесе нам закон про адмінпроцедуру?
Володимир ЧАБАН,
юрист, адвокат
Погляд GR-юриста щодо того, які переваги отримають громадяни та бізнес?
Для початку нагадаємо історію творення цього документа: близько 20-ти років обговорень та підготовки, десятки робочих зустрічей, сотні залучених експертів, але й до цього часу Закон «Про адміністративну процедуру» так і не прийнято. Якщо говорити про 2021 рік, то вказаний законопроект (№ 3475) включався в порядок денний Ради вже 6 разів, однак, на жаль, жодного разу до голосування справа не доходила.
Читайте також:Як припинятимуть дію адміністративні акти за загальною адмінпроцедурою?
Тож в очікуванні якнайшвидшого його прийняття в другому читанні і в цілому я підготував детальну оглядову статтю про те, чому він такий важливий для України.
Передумови
Кожен із нас постійно взаємодіє з державою. Зокрема, державні органи приймають рішення, які стосуються наших прав та обов’язків. Для громадян прикладом можна назвати послуги щодо отримання документів, що посвідчують особу, оформлення нерухомості чи земельної ділянки. Для бізнесу — видача ліцензій, реєстрація, проведення перевірок контролюючими органами тощо. Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 40 Конституції закріплює право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов’язані розглянути звернення й дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Однак досі більшість процедурних елементів відносин органів влади з громадянами та бізнесом або не регулюються законодавством взагалі або ж регулюються підзаконними нормативно-правовими актами.
Читайте також:Чи буде «революція в кабінетах чиновників», або Чому потрібен закон про адмінпроцедуру?
У розвинених демократичних країнах однією з ключових ознак розвитку законодавства є його спрямованість на забезпечення прав і законних інтересів осіб у відносинах із державою та її органами. Однією з найважливіших гарантій цього є чітка регламентація процедурного аспекту відносин особи та влади. Прийняття Закону «Про адміністративну процедуру» дозволить реалізувати положення Конституції України й на законодавчому рівні врегулювати процедурну частину відносин громадян і бізнесу з органами влади.
Основні положення
Законопроект, зокрема, містить визначення поняття адміністративного провадження, під яким розуміється сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень із розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта. Учасником такого адміністративного провадження вважається не лише людина, яка безпосередньо звертається до адміністративного органу чи особа, питання про право, свободу, законний інтерес чи обов’язок якої вирішується в адміністративному акті, а й інша особа, на право, свободу чи законний інтерес якої негативно впливає або може вплинути на цей адміністративний акт (заінтересована особа).
Учасники адміністративного провадження наділяють широким колом прав, серед яких, зокрема право:
- отримувати від адміністративного органу роз’яснення щодо змісту своїх прав та обов’язків у межах адміністративного провадження;
- брати участь в адміністративному провадженні особисто або через своїх представників;
- бути поінформованими про результат вирішення справи;
- досягти примирення на будь-якому етапі здійснення адміністративного провадження за скаргою;
- оскаржити в передбаченому законом порядку адміністративний акт, процедурне рішення або дію, бездіяльність адміністративного органу.
Важливо. За загальним правилом адміністративний акт набирає чинності стосовно учасника адміністративного провадження з дня доведення його до відома відповідної особи. Тобто органи влади будуть зобов’язані переконатися, що особа повідомлена про рішення щодо неї. Окремо слід виділити ключові положення законопроекту, закріплені як принципи адміністративного провадження. Такі нововведення мають фундаментальне значення та повинні якісно покращити взаємодію кожного громадянина та бізнесу з державними органами.
Окрім того, учасник адміністративного провадження має право знати про його початок та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи.
Також за загальним правилом адміністративний орган зобов’язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину. При тому дії та вимоги особи є правомірними, доки інше не буде доведено під час розгляду та/або вирішення справи. Сумніви щодо правомірності дій та вимог особи, що виникають внаслідок неоднозначного (множинного) трактування норми права, повинні тлумачитися адміністративним органом на користь їх правомірності.
Особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, а також на оскарження рішень, дій чи бездіяльності такого органу в порядку адміністративного оскарження відповідно до цього закону та/або в судовому порядку.
Щодо процедури оскарження, то вона детально регламентована в законопроекті й повинна стати ефективним способом досудового оскарження. Не вдаючись у процедурні питання, зазначу, що скаргу на вчинення дії, бездіяльність або прийняття адміністративного акта може бути подано окремою особою (індивідуальна скарга) або групою осіб (колективна скарга) лише один раз. Суб’єктом розгляду скарги є адміністративний орган вищого рівня або ж суб’єкт розгляду скарги може утворити спеціальну комісію з розгляду скарг.
Тут у більшості, мабуть, постає запитання: а як же виконуватиметься адміністративний акт? Так ось, у законопроекті зазначено, що виконання адміністративного акта забезпечується адміністративним органом, який його прийняв, крім випадків, передбачених законом, у тому числі законодавством про виконавче провадження. Більше того, передбачено гарантії забезпечення виконання адміністративного акта. Так, виконання адміністративного акта, спрямованого на виконання будь-якої дії чи утримання від будь-яких дій, може бути забезпечено адміністративним органом шляхом застосування до особи заходів впливу, а саме:
- вчинення дій коштом зобов’язаної особи – адресата адміністративного акта іншою особою;
- накладення грошового стягнення за невиконання адміністративного акта;
- безпосередній вплив, що здійснюється з підстав та в порядку, визначених законом.
Як зазначено, закон набере чинності через 12 місяців після його опублікування.
Резюмуючи, хочеться сказати, що попри певні недоліки та окремі питання до практичного застосування, Закон «Про адміністративну процедуру» вкрай необхідний для громадян та бізнесу, а його прийняття в другому читанні стане величезним кроком на шляху до розвитку демократії в Україні, а ще сприятиме: верховенству права та боротьбі з корупцією в Україні; покращенню якості надання державних послуг та побудові сервісної держави; підвищенню ефективності взаємодії органів державної влади з громадянами та бізнесом, де ключовим стає саме людина, а держава фактично служить інтересам своїх громадян та бізнесу.
Джерело: Юридичний вісник України
