Шість «гендерних» етапів розробки нормативно-правових актів

Набрав чинності наказ Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Інструкції щодо інтеграції гендерних підходів під час розроблення нормативно-правових актів» від 7 лютого 2020 р. № 86.

Інструкція встановлює загальні вимоги до застосування гендерних підходів під час розроблення нормативно-правових актів з метою виконання норм Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Застосування гендерного підходу під час розроблення нормативно-правового акта передбачається на шести етапах:

1. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямовується нормативно-правовий акт, та аналіз причин її виникнення.
2. Визначення мети нормативно-правового акта.
3. Аналіз можливих варіантів розв’язання проблеми. Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми, для усунення якої розробляється нормативно-правовий акт.
4. Визначення шляхів і способів розв’язання проблеми.
5. Обговорення проекту нормативно-правового акта.
6. Моніторинг та оцінювання дії нормативно-правового акта.

Базовою складовою впровадження гендерного підходу під час розроблення нормативно-правових актів є гендерний аналіз, що проводиться на кожному з етапів та дає змогу:

• визначити фактичне становище жінок і чоловіків та/або їх груп, виявити їхні потреби та інтереси у відповідній сфері/галузі або у розв’язанні проблеми, для усунення якої готується нормативно-правовий акт;
• визначити прямий та/або опосередкований вплив нормативно-правового акта на різні групи населення.

Під час проведення гендерного аналізу використовуються статистичні дані з розподілом за статтю, віком, місцем проживання, ознаками інвалідності та іншими ознаками, що стосуються проблеми, на розв’язання якої спрямовується нормативно-правовий акт.

Результати гендерного аналізу використовуються для подальшого визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми, на усунення якої спрямовано нормативно-правовий акт.

Поділитися

Твітнути