Connect with us

Законодавство

Штат і транспорт для Служби свободи совісті забезпечать ще в цьому бюджетному році

Набрала чинності постанова Кабінету міністрів України «Про утворення Державної служби України з етнополітики та свободи совісті» від 12 червня 2019 р. № 503.

Постановлено утворити Державну службу України з етнополітики та свободи совісті як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури і який реалізує державну політику у сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин.

Чим конкретно займатиметься Служба постановою №503 не визначено, але змінами, внесеними до інших постанов їй вже затверджено штат у кількості 57 осіб, з яких 51 – державні службовці (Додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 р. N 85 “Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів доповнено новою позицією) та виділено один легковий автомобіль для центрального апарату (Додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 р. № 1399 “Про встановлення ліміту легкових автомобілів, що обслуговують органи виконавчої влади” також доповнено відповідною позицією).

Міністерство фінансів зобов’язано підготувати та подати Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік”, а також передбачати під час підготовки проекту Державного бюджету України на наступні роки кошти, необхідні для здійснення заходів, пов’язаних з утриманням Державної служби з етнополітики та свободи совісті (п. 5 постанови №503).

Законодавство

Законопроект, який запустить реформу галузі телекомунікацій

Експерти сектору ІТ&Телеком Офісу ефективного регулювання BRDO розробили законопроект, покликаний визначити організаційно-правовий статус та засади діяльності регулятора у сфері зв’язку – Національної комісії, що здійснює державне регулювання в галузі зв’язку (НКРЗ).

Потреба зміни законодавства про регулятора у сфері зв’язку обумовлена необхідністю:

  • забезпечити конституційний правовий статус НКРЗ;
  • виконати вимоги Угоди про асоціацію з ЄС – забезпечити організаційну та фінансову незалежність телеком-регулятора (базуючись на підходах Європейського кодексу електронних комунікацій – Директиви ЄС 2018/1972).

Так, ключовими змінами, що пропонуються є, зокрема, правовий статус. Регулятор переходить до виконавчої гілки влади. Членів Регулятора буде призначати КМУ, а не Президент.

Незалежність:

  • відкритість конкурсу при призначенні членів Регулятора;
  • обрання голови Регулятора іншими членами;
  • виключно прозоро мотивоване звільнення членів Регулятора (політична незалежність);
  • конкурентна винагорода (як для членів Регулятора, так і для апарату);
  • прямо визначені джерела фінансування (фінансова незалежність);
  • скасування необхідності погодження рішень Регулятора з іншими органами (незалежність прийняття рішень).

Взаємодія з ЄС. Положення щодо взаємодії BEREC (Орган європейських регуляторів електронних комунікацій, Body of European Regulators for Electronic Communications).

У поєднанні з проектом закону «Про електронні комунікації» № 3014, розробленим за участі експертів BRDO та зареєстрованим у парламенті, законопроект про НКРЗ запустить повноцінну реформу галузі телекомунікацій.

«Питання правового статусу, незалежності, спроможності регулятора є центральними щодо сфери телекомунікацій в рамках Угоди про асоціацію. Однак, це так само важливо і для всього українського ринку. Будь-які, навіть, найпрогресивніші норми не будуть працювати без незалежного та професійного контролю, а його має забезпечити сильний регулятор. Тому ми рекомендуємо приймати законопроект про НКРЗ разом з проектом № 3014», – зазначив керівник сектору ІТ&Телеком Офісу ефективного регулювання BRDO Ігор Самоходський.

Проект закону разом із супроводжувальними документами направлений до Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації та Мінцифри.

Ознайомитись з повним текстом законопроекту та порівняльною таблицею можна за посиланням.

Читати далі

Законодавство

Панаму додано до переліку офшорних зон

Як повідомляє Офіс великих платників податків ДПС, розпорядженням Кабінету Міністрів України  № 582-р, яке набрало чинності 27 травня 2020 р., внесено зміни до розпорядження КМУ «Про віднесення держав до переліку офшорних зон» від 23 лютого 2011 р. № 143-р.

З урахуванням Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» до переліку офшорних зон додано Панаму.

Наразі список офшорних зон включає в себе 42 країни і території.

Читати далі

Законодавство

Чи стануть українські приватні детективи ефективними?

Василь ФЕДИТНИК, адвокат, партнер Адвокатського об’єднання Legal Strategy

У лютому 2020 р. у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 3010 «Про приватну детективну діяльність».

У разі його прийняття даний закон може дати істотний поштовх для створення та діяльності професійних приватних розслідувачів. Однак поки що законопроект містить низку недоліків, які можливо усунути під час розгляду ініціативи законодавцями.

Зокрема, ним встановлюються вимоги до бажаючих стати приватним детективом. Таким може бути фізична особа, яка володіє державною мовою, має громадянство України, повну вищу юридичну освіту або вищу освіту за спеціальністю «правоохорон на діяльність», стаж роботи в галузі права або правоохоронної діяльності 3 роки.

Вимоги цілком, як на перший погляд, логічні, але виходить так, що право здійснювати приватну детективну діяльність отримають не лише колишні правоохоронці, а ще й, наприклад, юрисконсульти підприємств, секретарі судових засідань, судові розпорядники та інші подібні категорії працівників. Звісно ж, колишні слідчі чи оперативники будуть на ринку детективних послуг більш конкурентними, ніж їхні колеги, які такого досвіду не мають.

Згідно із законопроектом детективи в багатьох аспектах будуть наділені правами, аналогічними повноваженням адвоката. Наприклад, вони отримають право звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб; за згодою підприємств, установ, організацій у визначеному обсязі ознайомлюватися на підприємствах, в установах, організаціях з необхідними для здійснення приватної детективної (розшукової) діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; отримувати на договірній основі письмові висновки й усні консультації фахівців та експертів з питань, що потребують спе ціальних знань. Крім того, детективи отримають такі «специфічні» права, як, наприклад, можливість проводити зовнішній огляд споруд, приміщень, інших об’єктів, доступ до яких не обмежений, чи здійснювати кіно- і фотозйомку, відео- та аудіозапис у службових приміщеннях за письмовою згодою осіб, стосовно яких вони здійснюються. Але це може робити взагалі будь-яка особа.

А ось реально корисних прав, як-от доступ до детальної інформації про безвісти зниклих осіб чи викрадених творів мистецтва, не передбачено. Хоча сам інститут приватних детективів цікавий тим, що може більш ретельно, ніж перевантажені правоохоронні органи, займатися певною справою. Наприклад, шукати зниклу дитину за зверненням її батьків.

Єдина хоч трохи цікава норма — це право здійснювати зовнішнє спостереження. Але лише на відкритій місцевості, у громадських місцях та на транспорті за рішенням уповноважених осіб у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. Та, вірогідно, цей порядок буде дуже жорсткий.

Основне, що викликає сумнів взагалі в доцільності цього законопроекту — це відсутність норми про право на збір доказів. Відповідно до КПК, збирання доказів може здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Це має право робити адвокат, але не приватний детектив.

Тож, чи буде інформація, зібрана детективом, доказом у кримінальному провадженні? У випадку прийняття законопроекту № 3010 у запропонованому вигляді — ні. Навіть якщо сторона захисту чи потерпілий звертатимуться до приватного детектива, відомості, одержані ним, не зможуть визнаватись доказами.

Адже детектив не відноситься до переліку суб’єктів, визначених статтею 93 КПК, які мають право збирати докази в рамках кримінального процесу. Цю проблему потрібно вирішувати, вносячи зміни до відповідної статті КПК.

Підсумовуючи, варто зазначити, що за великим рахунком права детективів мало чим відрізнятимуться від прав пересічних громадян. Лише в категорії запитів вони прирівнюються до повноважень адвокатів.

Звичайно, детективи будуть занесені до спеціального реєстру, отримають відповідне свідоцтво та можливість укладати договір про надання приватних детективних (розшукових) послуг. Але все це жодним чином не впливає на реальну ефективність їхньої роботи. Наприклад, пересічному громадянину ніщо не забороняє оглядати будівлі, громадські місця, парки, фотографувати їх, здійснювати відеозйомку або спостерігати за транспортом.

Таким чином, запропонований проект не надає детективам будь-якого ефективного чи нового інструменту збирання доказів. Загалом ідея запровадження добра, особливо враховуючи завантаження правоохоронних органів кримінальними справами. Однак для того, щоб детективи стали дійсно ефективними, документ потребує суттєвого доопрацювання.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

Державної служби України з етнополітики та свободи совісті
||
№ Документа: 503
Дата прийняття: 12.06.2019
Дата набрання чинності: 19.06.2019
Дата реєстрації в Мінюсті: Немає
Номер реєстрації в Мінюсті: Немає
Внутрішній номер документа: Немає

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Державної служби України з етнополітики та свободи совісті
||
№ Документа: 503
Дата прийняття: 12.06.2019
Дата набрання чинності: 19.06.2019
Дата реєстрації в Мінюсті: Немає
Номер реєстрації в Мінюсті: Немає
Внутрішній номер документа: Немає