Законодавство
Скасування спрощеної системи оподаткування для аграріїв призведе до зменшення бюджетних надходжень – ТПП України
Як ми раніше писали, Кабінет Міністрів затвердив Національну стратегію доходів на 2024–2030 роки.
Торгово-промислова палата України проаналізувала Національну стратегію та зауважила, що низка пунктів потребує перегляду:
1) скасування спрощеної системи оподаткування для аграрного сектору. За поточних умов, така ініціатива навпаки призведе до зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів;
2) впровадження прогресивної шкали ставок ПДФО. Ця пропозиція є контрпродуктивною, її реалізація призведе до зменшення стимулів до праці, ускладнення адміністрування податків та порушення принципу справедливості, збільшенню тіні;
3) ускладнення умов для спрощеної системи оподаткування замість спрощення загальної системи оподаткування. Значна кількість суб’єктів господарювання, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, обрала цей шлях саме на користь простого ведення бізнесу і адміністрування. Нововведення автоматично потягне за собою тінізацію економіки;
Читайте також: Учасників антиконкурентних узгоджених дій вноситимуть до особливого реєстру
4) підвищення акцизів на пальне сприятиме зростанню логістичних витрат усієї економіки та суттєвому підвищенню цін для громадян та бізнесу, що робить українську продукцію більш дорогою та менш конкурентоздатною на світовому ринку, в тому числі через складність логістичних шляхів через війну;
5) реформування спрощеної системи оподаткування (ССО), звузивши сферу її застосування шляхом виключення юридичних осіб, збільшення ефективних ставок податків до рівня загального режиму (19,5%) з одночасним ускладненням процедур дотримання податкового законодавства, обліку та звітності. Ці зміни зроблять ССО менш доступною для малого та мікробізнесу, що призведе до масової тінізації економіки та зміни резидентства підприємців. Україна ризикує втратити інноваційні галузі, які виросли саме завдяки стимулам ССО. Фактично варто очікувати підняття базової ставки єдиного податку для підприємців, що надають послуги. Однак наразі НСД не визначила її можливий розмір. Безпосередньо НСД не зафіксувала, що для визначення ставки оподаткування доходів буде братись безпосередньо польській досвід чи якась інша конкретна модель. Водночас спрощена система тепер не буде включати в себе сплату податку на додану вартість. Однак НСД не закріпила перегляд (підвищення) порогового значення для реєстрації платником ПДВ;
6) пропозиції НСД щодо оподаткування доходу фізичних осіб. Зазначається, що відсутні положення про стимулювання приватних інвестицій фізичних осіб. НСД не передбачила жодних положень щодо зменшення рівня податкового навантаження на заощадження та відповідно підвищення рівня приватних інвестицій у національний ринок капіталу. В цій частині потребує покращення оподаткування опціонів для працівників Дія Сіті (в частині забезпечення їх оподаткування лише у випадку подальшої реалізації чи отримання ринкової вартості). Також необхідно забезпечити податкові стимули для приватних інвесторів у випадку здійснення реінвестицій у капітал національних компаній;
Читайте також: Українські інвестори можуть страхуватися від воєнних ризиків
7) надання повноважень ДПС накладати арешт на рахунки (майно) та блокувати їх до повного погашення податкового боргу без рішення суду. Такий підхід несе значні корупційні ризики та порушує принцип презумпції невинуватості. Формує прецедент поширення практики блокування бізнесу через блокування податкових накладних на всіх громадян України. Більш того, це значно погіршить інвестиційний клімат України, що призведе до занепаду економіки;
8) отримання органами ДПС повного доступу до інформації про обсяг та обіг коштів всіх платників податків, зокрема й фізичних осіб, на їх рахунках у банках (без рішення суду та кримінальних проваджень). Це протирічить практиці ЄС, створює значні корупційні ризики та призведе до порушення приватності;
9) відсутність якісних індикаторів черговості реалізації етапів НСД, що ускладнить моніторинг виконання Стратегії та оцінку її ефективності;
10) концентрація зусиль виключно на підвищення доходів бюджету, без оцінки втрат зростання економіки;
11) відсутність в НСД чітких положень щодо кадрового перезавантаження та підходів до мотивації працівників таких державних органів як ДПС, ДМС, БЕБ та підвищення довіри до цих органів з боку платників податків, викорінення корупційних проявів у цих структурах.
Торгово-промислова палата України закликала Кабінет Міністрів та народних депутатів України організувати інклюзивний процес обговорення НСД за участі експертів та бізнес-асоціацій, надати економічне обґрунтування зазначених пунктів Стратегії та врахувати пропозиції українського бізнесу. За підсумками обговорень та розрахунків – переглянути Нацстратегію у низці пунктів та ухвалити якісну редакцію НСД.
