Законодавство
Строк проживання у тимчасовому житлі для певних категорій внутрішньо переміщених осіб не обмежуватимуть
Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин рекомендував Верховній Раді прийняти за основу проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо деяких питань забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом для тимчасового проживання» № 9310.
Як ідеться у пояснювальній записці до проекту, внутрішньо переміщені особи стикаються з проблемою обмеження можливості тимчасового проживання строком у шість місяців, як це передбачено чинною редакцією Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Дійсно, внутрішньо переміщені особи повинні адаптуватись у приймаючих територіальних громадах і в подальшому забезпечувати себе самостійно з урахуванням наявних для них пільг. Водночас, серед ВПО є також соціально незахищені та особливо вразливі категорії населення (наприклад, особи з інвалідністю, пенсіонери, особи із числа дітей-сиріт, багатодітні сім’ї тощо). Вбачається, що для таких осіб, які не можуть самостійно себе забезпечувати, обмеження строку тимчасового проживання в країні, де йде війна, є нормою, що створює для них несприятливі обставини, які в подальшому перетворюються, фактично, на боротьбу за виживання.
Читайте також: Тариф на електроенергію підвищено до 2,64 грн за кВт/год
Враховуючи зазначене, розуміючи фінансову неспроможність держави забезпечити всіх ВПО житлом, пропонується передбачити, що у період дії воєнного стану визначені Кабінетом Міністрів України категорії внутрішньо переміщених осіб мають право на безоплатне тимчасове проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) без обмеження строком, передбаченим абз. 9 ч. 1 ст. 9 Закону.
Крім того, встановлюється, що органи місцевого самоврядування формують фонди житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, у тому числі шляхом викупу (придбання), оренди, будівництва житла, реконструкції будинків і гуртожитків, переобладнання нежитлових приміщень у житлові, передачі житла в комунальну або державну власність, капітального ремонту об’єктів житлового фонду.
