Connect with us

Законодавство

ВРП проти притягнення суддів до відповідальності за скасовані рішення

На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення Вищої ради правосуддя № 2997/0/15-19 про надання консультативного висновку до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо вдосконалення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів» (від 16 жовтня 2019 р. реєстраційний № 2271).

Зазначеним законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо вдосконалення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, встановивши, що скасування або зміна судового рішення має наслідком притягнення судді, який брав участь у його ухваленні, до дисциплінарної відповідальності у вигляді накладення дисциплінарного стягнення.

Вища рада правосуддя вважає, що законопроект № 2271 може завдати шкоди авторитету правосуддя та є загрозою незалежності суддів.

Зокрема, ВРП зазначає, що ст. 126 Конституції України визначено підстави для звільнення судді, перелік яких є вичерпним. При цьому, ч. 2 ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вже врегульовано питання притягнення до дисциплінарної відповідальності судді у разі, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

У консультативному висновку ВРП також наголошується, що використання факту скасування рішення нижчої інстанції судом вищої інстанції як основи для встановлення незаконності цього рішення не відповідає європейським стандартам.

Вища рада правосуддя на обґрунтування свого висновку згадала низку документів європейських інституцій, у тому числі Європейську хартію про статус суддів, висновки Консультативної ради європейських суддів, висновки Венеційської комісії тощо.

Зокрема, у Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено: є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. КРЄС наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону. Той факт, що рішення судді може бути переглянуто, змінено чи відмінено апеляційною інстанцією, не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Ознайомитись з повним текстом рішення ВРП «Про надання консультативного висновку до законопроекту № 2271» № 2997/0/15-19 можна перейшовши за цим посиланням.

Законодавство

Визначено ступені ризику діяльності з проведення повірки засобів вимірювальної техніки

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження уповноваженими науковими метрологічними центрами, державними підприємствами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності, та провадять метрологічну діяльність, повірочними лабораторіями господарської діяльності з проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства» від 12 лютого 2020 р. № 82.

Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження уповноваженими науковими метрологічними центрами, державними підприємствами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності, та провадять метрологічну діяльність, повірочними лабораторіями господарської діяльності з проведення повірки засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, що перебувають в експлуатації, є:

  • строк провадження уповноваженими організаціями господарської діяльності з проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації;
  • наявність виявлених протягом строку дії свідоцтва про уповноваження на проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (далі – свідоцтво про уповноваження) порушень уповноваженими організаціями вимог законодавства про метрологію та метрологічну діяльність та/або щодо їх невідповідності встановленим критеріям.

Ризики настання негативних наслідків від провадження уповноваженими організаціями господарської діяльності з проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, визначено в додатку 1.

Перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження уповноваженими організаціями діяльності з проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, їх показники та кількість балів за кожним показником – в додатку 2.

Читати далі

Законодавство

Новий порядок надання допомоги по безробіттю

Набрав чинності наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності» від 6 квітня 2020 р. № 624.

Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку.

У період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій допомога по безробіттю призначається з першого дня після надання статусу безробітного.

Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а в разі відсутності цих відомостей – довідок про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором), виданих особі роботодавцем, військовим комісаріатом, де така особа перебувала на обліку, військовою частиною, органом, де особа проходила службу.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам не може перевищувати 360 календарних днів (особам передпенсійного віку – не більше 720 календарних днів) протягом двох років з дня її призначення.

Допомога по безробіттю за календарний місяць не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на відповідний рік, і не може бути меншою від мінімального розміру, установленого правлінням Фонду.

Допомога по безробіттю виплачується не рідше ніж два рази на місяць, а за згодою безробітного – один раз на місяць.

Також визначено умови відкладення та скорочення, припинення та поновлення виплати допомоги по безробіттю, умови та порядок виплати одноразової допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності.

Читати далі

Законодавство

Як засудженому здобути повну загальну середню освіту?

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації здобуття повної загальної середньої освіти засудженими до позбавлення волі на певний строк або довічного позбавлення волі, а також неповнолітніми особами, взятими під варту» від 25 червня 2020 р. № 526.

Організацію здобуття освіти засудженими та неповнолітніми особами, взятими під варту, забезпечують комунальні заклади загальної середньої освіти, за якими закріплені виправні та виховні колонії, слідчі ізолятори, або державні заклади загальної середньої освіти, що створені при колоніях і належать до сфери управління Мін’юсту.

Здобуття освіти засудженими та неповнолітніми особами, взятими під варту, може організовуватися за інституційною або індивідуальною формою, визначеною законодавством, відповідно до чисельності осіб, які потребують отримання освітніх послуг.

Для організації здобуття освіти за інституційною формою створюються класи з наповнюваністю від 5 до 30 осіб.

Зарахування засудженого або неповнолітньої особи, взятої під варту, до закладу освіти здійснюється на підставі його заяви або заяви одного з його батьків чи інших законних представників. До заяви додається документ про освіту, що підтверджує відповідний рівень загальної середньої освіти. У разі відсутності у засудженого або неповнолітньої особи, взятої під варту, такого документа він проходить підсумкове (річне) оцінювання навчальних досягнень та/або державну підсумкову атестацію екстерном, після чого зараховується до закладу освіти на обрану ним (одним з його батьків чи іншим законним представником) форму здобуття освіти.

Зарахування засуджених і неповнолітніх осіб, взятих під варту, до закладу освіти здійснюється наказом керівника закладу освіти за погодженням з начальником колонії (слідчого ізолятору).

Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на чверті, семестри (триместри) встановлюється закладом освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою.

Розклад навчальних занять складається відповідно до освітньої програми з дотриманням педагогічних, санітарно-гігієнічних правил і норм, вимог режиму відбування покарання або тримання осіб, взятих під варту, і затверджується керівником закладу освіти за погодженням з начальником колонії (слідчого ізолятору).

Засудженим і неповнолітнім особам, взятим під варту, які здобули початкову, базову або профільну середню освіту, видається відповідний документ про освіту за зразком, затвердженим наказом МОН.

Читати далі

В тренді