Connect with us

Законодавство

Визначено керівників міжурядових комісій з питань співробітництва

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про голів Української частини спільних міжурядових комісій з питань співробітництва» від 17 червня 2020 р. № 503.

Уряд затвердив голів Української частини спільних міжурядових комісій з питань співробітництва згідно з додатками 1 – 19 до цієї постанови.

Йдеться не про персональний склад, а посади тих, хто головуватиме в комісіях.

Також встановлено, що:

  • голова Української частини Спільної міжурядової комісії з питань співробітництва може мати не більш як два заступники, один з яких є керівником дипломатичної установи України (у тому числі за сумісництвом) у державі, що є стороною відповідної Спільної міжурядової комісії з питань співробітництва;
  • у разі відсутності голови Української частини Спільної міжурядової комісії з питань співробітництва його обов’язки виконує заступник міністра згідно з розподілом повноважень або заступник голови в разі, коли головою є Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Віце-прем’єр-міністр України – Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій або Віце-прем’єр-міністр України – Міністр цифрової трансформації, про що інформується секретаріат Української частини відповідної Спільної міжурядової комісії з питань співробітництва;
  • у разі ліквідації (у зв’язку із змінами у складі Кабінету Міністрів України, реорганізацією або ліквідацією центрального органу виконавчої влади) посади члена Кабінету Міністрів України, керівника чи заступника керівника центрального органу виконавчої влади, якого затверджено головою Української частини Спільної міжурядової комісії з питань співробітництва, обов’язки голови Української частини такої комісії покладаються на члена Кабінету Міністрів України, керівника чи заступника керівника центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого належить забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері.

Окрім цього, визнано такою, що втратила чинність, постанова Кабінету Міністрів України «Про голів Української частини спільних міжурядових комісій з питань співробітництва» від 15 листопада 2019 р. № 940.

Законодавство

Мінімальний оклад не може складати 50% мінімальної зарплати

Центральний комітет Профспілки працівників науки і освіти розглянув доопрацьований Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України проект Закону України «Про працю» та протестує проти його прийняття.

Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки зазначає, що не підтримує новацій щодо зниження ролі держави в регулюванні трудових процесів та ігнорування ролі профспілок як суб’єкта соціально-трудових відносин.

Не можуть бути також підтримані ініціативи про звуження змісту та обсягів прав працівників і мінімальних гарантій у сфері зайнятості, оплати та умов праці, зменшення ролі соціального діалогу і договірного регулювання колективних трудових відносин, скасування законодавчих актів у сфері праці.

На думку спілчан необґрунтовано розширюється перелік випадків коли може бути укладено строковий трудовий договір, а саме – встановлюється обов’язкова строкова форма трудового договору для педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників, скасовується норма про скорочену тривалість робочого часу, зокрема, для учителів та лікарів.

Зміни, запропоновані проектом щодо визначення мінімального окладу у розмірі, не меншому за 50% мінімальної зарплати, не відповідають суті останньої, свідчить про дискримінацію працівників залежно від джерел фінансування оплати їхньої праці.

Профспілка категорично не погоджується з пропозиціями щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету.

Окрім цього, в законопроекті має бути передбачено норми, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати.

Оплата праці працівників, що фінансуються з бюджету, має здійснюватися на підставі норм Законів України, актів Кабінету Міністрів України, а також колективно-договірного регулювання.

За працю працівників, зайнятих на роботах із важкими, шкідливими та небезпечними умовами праці має здійснюватися підвищена, не менше як на 12% оплата, за роботу в нічний час – не менше 35%.

Отже, Профспілка вимагає дотримання норм ст.ст. 22, 64 Конституції України щодо недопущення звуження змісту та обсягів мінімальних гарантій і наявних прав працівників, забезпечення пріоритету захисту працівника у трудових відносинах, а також дотримання ратифікованих Україною конвенцій МОП та інших міжнародних договорів у сфері праці та соціального захисту працівників.

Читати далі

Законодавство

Нові штрафи за неносіння масок

Кабінет Міністрів України схвалив проект Закону Мін’юсту «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», яким пропонується посилити адміністративну відповідальність власників громадських установ і закладів, а також маршруток за недотримання маскового режиму відвідувачами й пасажирами.

«Встановлюємо спеціальну відповідальність за неносіння масок для громадян України і окремо – відповідальність юридичних осіб: власників будинків, споруд і громадського транспорту під час перебування громадян, які зобов’язані пропускати громадян у вказані приміщення лише за наявності масок. При цьому штрафи для фізичних осіб будуть істотно зменшені. Так, за загальними правилами карантину, які діють на сьогодні, штраф за відсутність маски для громадян складає 17 000 грн. Натомість законопроектом передбачено штраф від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – це всього 170-255 грн. Для посадових осіб розмір штрафу залишається незмінним. Водночас для юридичних осіб суми штрафів за недотримання маскового режиму будуть збільшені та становитимуть від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3 400 грн до 5 100 грн)», – повідомив Міністр юстиції Денис Малюська.

Читати далі

Законодавство

Кримінальні проступки і злочини нарешті розділили

Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 р. № 2617-VIII.

Новою редакцією ст.ст. 11, 12 Кримінального кодексу України змінено класифікацію кримінальних правопорушень.

Тепер є кримінальні проступки та злочини (нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі).

Кримінальним проступком є передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч н.м.д.г. або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Розслідувати кримінальні проступки уже взялися дізнавачі. Розслідування проводитися у формі дізнання за спрощеною процедурою, включаючи скорочені строки – не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру чи затримання, або в інших випадках у строк до одного місяця.

Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, а також відбирати пояснення, проводити медичне освідування; отримувати висновок спеціаліста, знімати показання технічних приладів та технічних засобів, вилучати знаряддя вчинення проступку, речі і документи, до внесення відомостей про кримінальний проступок до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Процесуальними джерелами доказів у провадженні про кримінальні проступки, крім загальних, також є пояснення осіб, результати медичного освідування, висновок спеціаліста, показання технічних приладів і технічних засобів. Такі процесуальні джерела доказів не можуть бути використані у кримінальному провадженні щодо злочину, окрім як на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.

Підозрюваного у вчиненні кримінального проступку зможуть затримати: до 72 годин – якщо особа чинить опір правоохоронцю, відмовляється припинити чинити порушення, намагається втекти; на 24 години – якщо людина нетвереза та може завдати шкоду собі або оточуючим.

Прокурор зобов’язаний не пізніше трьох днів після отримання матеріалів дізнання разом з повідомленням про підозру (а якщо затримали нетверезого підозрюваного – протягом 24 годин) прийняти рішення про закриття кримінального провадження, або повернути дізнавачу матеріали з одночасним продовженням строку дізнання, або звернутися до суду з обвинувальним актом, а у разі встановлення ознак злочину направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства.

Суд, отримавши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, у 5 денний строк або у разі затримання підозрюваного у визначенні строки затримання невідкладно призначає судовий розгляд. Якщо обвинувачений не оспорює встановлені обставини і згоден з розглядом обвинувального акта, суд розглядає обвинувальний акт без проведення розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Окрім цього, КК України доповнено ст. 286-1, відповідно до якої, керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, – карається штрафом від 1000 до 2000 н.м.д.г. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені повторно, – караються штрафом у розмірі до 3000 н.м.д.г. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років.

Читати далі

В тренді

Про голів Української частини спільних міжурядових комісій з питань співробітництва
||
№ Документа: 503
Дата прийняття: 17.06.2020
Дата набрання чинності: 25.06.2020
Дата реєстрації в Мінюсті: Немає
Номер реєстрації в Мінюсті: Немає
Внутрішній номер документа: Немає
Про голів Української частини спільних міжурядових комісій з питань співробітництва
||
№ Документа: 503
Дата прийняття: 17.06.2020
Дата набрання чинності: 25.06.2020
Дата реєстрації в Мінюсті: Немає
Номер реєстрації в Мінюсті: Немає
Внутрішній номер документа: Немає