Connect with us

Законодавство

Законопроект, який запустить реформу галузі телекомунікацій

Експерти сектору ІТ&Телеком Офісу ефективного регулювання BRDO розробили законопроект, покликаний визначити організаційно-правовий статус та засади діяльності регулятора у сфері зв’язку – Національної комісії, що здійснює державне регулювання в галузі зв’язку (НКРЗ).

Потреба зміни законодавства про регулятора у сфері зв’язку обумовлена необхідністю:

  • забезпечити конституційний правовий статус НКРЗ;
  • виконати вимоги Угоди про асоціацію з ЄС – забезпечити організаційну та фінансову незалежність телеком-регулятора (базуючись на підходах Європейського кодексу електронних комунікацій – Директиви ЄС 2018/1972).

Так, ключовими змінами, що пропонуються є, зокрема, правовий статус. Регулятор переходить до виконавчої гілки влади. Членів Регулятора буде призначати КМУ, а не Президент.

Незалежність:

  • відкритість конкурсу при призначенні членів Регулятора;
  • обрання голови Регулятора іншими членами;
  • виключно прозоро мотивоване звільнення членів Регулятора (політична незалежність);
  • конкурентна винагорода (як для членів Регулятора, так і для апарату);
  • прямо визначені джерела фінансування (фінансова незалежність);
  • скасування необхідності погодження рішень Регулятора з іншими органами (незалежність прийняття рішень).

Взаємодія з ЄС. Положення щодо взаємодії BEREC (Орган європейських регуляторів електронних комунікацій, Body of European Regulators for Electronic Communications).

У поєднанні з проектом закону «Про електронні комунікації» № 3014, розробленим за участі експертів BRDO та зареєстрованим у парламенті, законопроект про НКРЗ запустить повноцінну реформу галузі телекомунікацій.

«Питання правового статусу, незалежності, спроможності регулятора є центральними щодо сфери телекомунікацій в рамках Угоди про асоціацію. Однак, це так само важливо і для всього українського ринку. Будь-які, навіть, найпрогресивніші норми не будуть працювати без незалежного та професійного контролю, а його має забезпечити сильний регулятор. Тому ми рекомендуємо приймати законопроект про НКРЗ разом з проектом № 3014», – зазначив керівник сектору ІТ&Телеком Офісу ефективного регулювання BRDO Ігор Самоходський.

Проект закону разом із супроводжувальними документами направлений до Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації та Мінцифри.

Ознайомитись з повним текстом законопроекту та порівняльною таблицею можна за посиланням.

Законодавство

ВРП – проти встановлення антикорупційних обов’язків суддів Законом «Про запобігання корупції»

На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення ВРП № 2013/0/15-20 про надання консультативного висновку щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції» від 7 травня 2020 р. № 3448.

Законопроектом пропонується вилучити із Закону України «Про судоустрій і статус суддів» антикорупційні норми та замінити їх відсилкою до Закону України «Про запобігання корупції».

У висновку Вищої ради правосуддя зазначається, що зазначені зміни суперечать приписам ст. 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Дія Закону України «Про запобігання корупції» поширюється на широке коло суб’єктів, а не лише на суддів. У разі наявності в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» відсильної норми до Закону «Про запобігання корупції» статус суддів частково регулюватиметься не тільки Конституцією України та цим Законом, а й Законом України «Про запобігання корупції». Зокрема, в ньому визначатимуться окремі обов’язки суддів. Запропоновані зміни призведуть до порушення консолідації прав та обов’язків судді, які наразі закріплені у спеціальному законі.

На думку ВРП, також недоцільно вносити зміни до ст. 95 Закону «Про судоустрій і статус суддів», які передбачають проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за їхньою письмовою згодою, оскільки п. 12 ч. 4 ст. 95 Закону «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що особа, яка має намір бути призначеною членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, разом із відповідною заявою подає згоду на проведення спеціальної перевірки відповідно до закону.

Вища рада правосуддя вважає, що законопроект № 3448 підлягає доопрацюванню.

Ознайомитися з повним текстом рішення ВРП № 2013/0/15-20 можна за посиланням.

Читати далі

Законодавство

Запрацювала Єдина державна електронна система у сфері будівництва

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо запровадження першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» від 1 липня 2020 р. № 559.

Уряд погодився з пропозицією Міністерства цифрової трансформації та Міністерства розвитку громад та територій стосовно реалізації у період з 6 липня по 30 листопада 2020 р. експериментального проекту щодо запровадження першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Експериментальним проектом передбачено створення та внесення відомостей до Реєстру будівельної діяльності першої черги Єдиної державної електронної системи в сфері будівництва.

Зокрема, внесення відомостей про документи, які дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, про містобудівні умови та обмеження, будівельні паспорти, про осіб, які отримали кваліфікаційний сертифікат, про проектну документацію, звіти про результати експертизи проектної документації на будівництво об’єктів тощо.

На постійній основі Електронна система має запрацювати з 1 грудня 2020 р.

Вона виконуватиме функції таких електронних інформаційних ресурсів, як реєстри дозвільних документів, електронний кабінет, реєстр містобудівних умов та обмежень, реєстр атестованих осіб тощо.

Читати далі

Законодавство

Профспілки проти обмеження повноважень інспекторів праці

На засіданні урядового комітету з питань національної безпеки і оборони, реінтеграції тимчасово окупованих територій та соціальної політики розглянуто підготовлений Мінекономрозвитку проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», яким зокрема, вносяться зміни до Порядку здійснення державного контролю за доодержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21 серпня 2019 р. № 823.

Проектом, зокрема, передбачено виключення з підстав для здійснення інспекційних відвідувань інформації Держстату щодо наявності заборгованості з виплати заробітної плати, який відповідно до ст. 22 Закону України «Про державну статистику» має таку інформацію.

Також передбачено обмежити проведення інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів інспекційних відвідувань лише питаннями виявлення неоформлених трудових відносин.

Федерація профспілок України вважає, що прийняття змін до постанови КМУ від 21.08.2019 р. № 823 в запропонованій Мінекономрозвитку редакції буде порушенням ч. 1 ст. 3 Конвенції МОП № 81, згідно з якою, інспектори зобов’язані забезпечити застосування правових норм щодо умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи, як наприклад, норм щодо тривалості робочого дня, заробітної плати, безпеки праці, охорони здоров’я і добробуту, використання праці дітей і підлітків та з інших подібних питань.

Україна потрапляла два роки поспіль ( 2017 р., 2018 р.) до звіту Комітету Конференції із застосування стандартів МОП щодо невиконання Конвенцій № 81 та № 129 внаслідок обмежень інспекції праці на проведення перевірок.

Читати далі

В тренді