Участь у проведенні слідчих дій та НСРД оперативного працівника – родича учасника кримінального провадження не є безумовною підставою для визнання отриманих доказів недопустимими

27 березня 2025 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі № 758/13354/16-к задовольнив касаційну скаргу прокурора, який посилався на необґрунтованість висновку про недоведеність обвинувачення.

Вироком районного суду обвинувачену визнано винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 368 та ч. 2 ст. 190 КК України, а обвинуваченого – у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 368 та ч. 2 ст. 190 КК України.

Ухвалою апеляційного суду вирок районного суду щодо обвинувачених скасовано, кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито у зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати.

Читайте також: Визнання недопустимими результатів негласної слідчої (розшукової) дії через порушення процедури, а не істотне порушення прав і свобод людини, не спричиняє недопустимості похідних доказів

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що оперуповноважений, який є чоловіком заявника та свідка, не мав права брати участь у цьому кримінальному провадженні у при проведенні слідчих (розшукових) дій та НСРД, оскільки на оперативних працівників поширюються не тільки права, а й обов’язки та обмеження, передбачені нормами КПК України, зокрема і обмеження, передбачені ст. 77  КПК, а відтак ці обставини свідчать про істотне порушення вимог КПК України під час досудового розслідування, що тягне за собою визнання документів, складених оперуповноваженим, у тому числі протоколів НСРД, недопустимими доказами.

У касаційній скарзі прокурор зазначав, що суд апеляційної інстанції безпідставно визнав здійснення ряду слідчо-оперативних дій особою, яка перебувала у родинних стосунках із заявницею (свідком), обставиною, яка свідчить про недопустимість доказів, як отриманих з порушенням вимог КПК України.

Верховний Суд не погодився з висновком апеляційного суду, оскільки положення ст. 77 КПК прямо не поширюються на оперативних працівників. Суд не виключає, що за певних обставин участь у розслідуванні оперативного працівника, який є родичем або близькою особою іншого учасника процесу може поставити під сумнів об’єктивність розслідування. Однак Суд не вбачив таких підстав в обставинах цього провадження.

Читайте також: Закон не передбачає отримання доказів шляхом надання дозволу на проведення позапланової перевірки ні слідчими суддями, ні прокурорами, ні слідчими

Під час провадження оперуповноваженим було вручено повістки, надані зразки спеціальної хімічної речовини, якою були помічені грошові кошти в сумі 142 тис. грн, проведено огляд мобільного телефону, вилученого у підозрюваного, а також складено протокол за результатами здійснення НСРД та протокол про результати проведення дослідчих (розшукових) дій – контроль за вчиненням злочину.

Всі ці дії оперуповноваженого носили технічний характер і не спрямовували розслідування справи. Правильність складених ним протоколів сторона захисту мала можливість перевірити.

Тому Суд дійшов висновку, що участь під час досудового розслідування цього кримінального провадження чоловіка заявника та свідка, який є оперуповноваженим та проводив слідчі (розшукові) дії та брав участь при проведенні НСРД, не свідчить про порушення вимог КПК України, у тому числі не слугує підставою для визнання документів, складених оперуповноваженим, недопустимими доказами.

Таким чином, Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Поділитися

Твітнути