Судова практика
Відсутність відомостей про те, на якому саме пристрої здійснювався відеозапис не є підставою для визнання такого відеозапису недопустимим доказом
3 червня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС у справі № 511/1762/20 відмовив у задоволення касаційної скарги обвинуваченого, який посилався на недопустимість доказів.
Суди визнали винуватим і засудили фігуранта за ч. 1 ст. 286 КК та на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнили від покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за те що він влаштував ДТП, в результаті якої потерпілому було спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості..
У касаційній скарзі обвинувачений зазначав, що висновок експерта є недопустимим доказом, оскільки ґрунтується на копії відеозапису ДТП, який неодноразово піддавався змінам і відповідно також є недопустимим. До того ж судами не встановлено пристрій, на який було здійснено вказаний відеозапис.
Колегія суддів ККС ВС вказала, що вказаний відеозапис ДТП був отриманий органом досудового розслідування у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку, шляхом його витребування та отримання у ФОП, управляючої магазином з наявної у розпорядженні магазину камери зовнішнього відеоспостереження. Відсутність в матеріалах справи відомостей стосовно того, на якому саме пристрої здійснювався відеозапис, з відображенням його характерних властивостей, не може слугувати підставою для визнання такого відеозапису недопустимим доказом в кримінальному провадженні.
Матеріальний носій – це лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки, коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив’язки до конкретного носія. Один і той самий електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
Читайте також: Недопустимим є доказ алібі обвинуваченого, наданий під час судового засідання без підтвердження способу та порядку його отримання
Тож доводи сторони захисту про те, що у матеріалах справи відсутній оригінал відеозапису з місця ДТП не є слушними. Більше того, апеляційний суд обґрунтовано зауважив, що вищевказаний відеозапис з камер спостережень був предметом судової комп’ютерно-технічної експертизи, відповідно до дослідницької частини якого експерт зазначив, що у верхньому правому куті відеозапису міститься маркування з датою та часом запису та дійшов висновку про те, що наданий на дослідження носій інформації (оптичний носій типу CD-R «DATEX») дає змогу зчитувати записану на ньому інформацію.
Суд апеляційної інстанції звертавв увагу і на те, що під час відкриття матеріалів кримінального провадження на стадії досудового розслідування, а також у ході судового розгляду провадження, стороною захисту не заперечувався факт того, що на відеозаписі зафіксована саме подія ДТП і не висловлювалися жодні сумніви стосовно автентичності такого відеозапису та відсутності в ньому ознак монтажу.
Отже факт копіювання вищевказаного відеозапису та не дослідження у судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий відеозапис був створений, не є тими безумовними обставинами, які свідчать про недопустимість інформації, зафіксованої на такому відеозаписі, як доказу в цьому кримінальному провадженні.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
